ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
09.01.2003 N 290/7/15-2317
Щодо відображення в податковому обліку
платника податку на прибуток страхових
платежів
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо відображення в податковому обліку платника податку на прибуток страхових платежів зі страхування майна кількома страховиками на страхову суму, що перевищує вартість цього майна, і повідомляє.
Статтею 9 Закону України від 04.10.2001 р. N 2745-III "Про страхування" (зі змінами і доповненнями) передбачено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору. Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Крім того, якщо майно застраховано у кількох страховиків і загальна сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсну вартість майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Також страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Отже, страховим законодавством не заборонено страхування одного і того ж об'єкта майна кількома страховиками на будь-яку страхову суму. При цьому для розміру страхового відшкодування, що виплачується усіма страховиками, передбачено наведене вище обмеження.
З питань оподаткування операцій зі страхування слід керуватися Законом України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон).
Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону ( 283/97-ВР ) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Першим абзацом підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону ( 283/97-ВР ) передбачено перелік видів страхування, зокрема страхування майна платника податку, витрати за якими у вигляді страхових платежів відносяться до валових витрат страхувальника.
Зазначені витрати відносяться до валових витрат подвійного призначення, тобто таких, які в рахунок зменшення податкової бази приймаються лише тоді, коли вони пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю підприємства.
Крім того, другим абзацом підпункту 5.4.6 Закону ( 283/97-ВР ) встановлено: у разі якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат в податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.
З урахуванням викладеного, в податковому обліку сума застрахованих збитків, яких зазнав страхувальник за який-небудь об'єкт майнового страхування, не може перевищувати вартість цього об'єкта і, як правило, дорівнює сумі страхового відшкодування таких збитків.
Таким чином, в цілях оподаткування підприємство-страхувальник може відносити до валових витрат страхові платежі зі страхування майна одним чи кількома страховиками на страхову суму, що не перевищує вартість цього майна.
Включення до валових витрат підприємства страхових платежів зі страхування одного і того ж об'єкта майнового страхування кількома страховиками на страхову суму, що перевищує вартість цього об'єкта, призведе до подвійного включення до валових витрат платника витрат, здійснюваних як компенсація вартості страхової послуги, що надається для одного об'єкта майнового страхування, що суперечить вищевказаному пункту 5.1 Закону (283/97-ВР).
Заступник Голови Г.Оперенко
"Бізнес-Бухгалтерія: Право. Податки. Консультації.",
N 5 (524), 3 лютого 2003 року.