ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
18.06.2004 N 4894/6/15-1316
Про надання роз'яснення
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України щодо порядку оподаткування доходів російського резидента у вигляді роялті за невиключні права на ретрансляцію телеканалу на території України та віднесення до відповідної групи основних фондів мереж для передачі відеозображення підприємствами, що надають послуги кабельного телебачення, повідомляє.
1. Щодо питання оподаткування роялті, сплачуваних резидентом України резиденту Російської Федерації за невиключні права на ретрансляцію телеканалу на території України
Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями (далі - Закон) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності під доходами слід розуміти, зокрема, роялті (абзац в) п. 13.1 ст. 13 Закону ( 283/97-ВР ). Оподаткування таких доходів здійснюється згідно з правилами, встановленими п. 13.2 ст. 13 Закону, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до п. 1 і 2 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі - Угода), яка набула чинності 03.08.99 р., обидві договірні держави - і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує роялті, мають право оподатковувати такий вид доходу. Положення вказаних пунктів Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді роялті.
Так, положення п. 1 ст. 12 Угоди підтверджують право країни-резиденції на оподаткування роялті, що виникають в одній договірній державі і сплачуються резиденту другої договірної держави, якщо такий резидент має фактичне право на ці роялті. Відповідно до положень п. 2 ст. 12 Угоди країна, в якій виникають роялті, також має право на оподаткування таких роялті, але це право обмежується ставкою 10% загальної суми роялті.
Відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470, підставою для використання переваг міжнародного договору є подання нерезидентом особі, що виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку або згідно із законодавством такої країни.
Таким чином, роялті, що сплачуються резидентом України резиденту Російської Федерації, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10% від загальної суми роялті (замість ставки 15%, передбаченої п. 13.2 Закону, за умови, що одержувач роялті - російський резидент надає відповідне підтвердження своєї резиденції. При цьому Російська Федерація як країна-резиденція також має право на оподаткування такого виду доходу за ставками, встановленими російським законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Україні (ст. 22 Угоди.
2. Щодо віднесення до відповідної групи основних фондів підприємствами, які надають послуги кабельного телебачення, мереж для передачі відеозображення
Законом України від 18.11.2003 р. N 1280-IV "Про телекомунікації" телекомунікаційна мережа визначена як комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.
Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.8 ст. 8 Закону будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої віднесені до основних фондів групи 1.
Таким чином, телевізійні мережі для передачі відеозображення, як телекомунікаційні, відносяться до основних фондів групи 1.
Заступник Голови С.I.Лекарь