ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
29.04.2005 N 197/2/15-1110
Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів
і банківської діяльності,
державній податковій
адміністрації у м. Києві
Щодо питань, пов'язаних із наданням
житлового будинку у комунальну власність
На виконання доручення Верховної Ради України <...> щодо розгляду листа ВАТ <...> стосовно деяких питань, пов'язаних із наданням житлового будинку у комунальну власність, Державна податкова адміністрація України повідомляє.
Пунктом 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон) визначено, що продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до підпункту 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону ( 334/94-ВР ) під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані. (При цьому підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону ( 334/94-ВР ) зазначено, зокрема, що жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування) належать до 7-ї групи основних фондів.);
капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, З і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи/основних фондів, або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.
Валовими витратами виробництва та обігу є відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В свою чергу під терміном "господарська "діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ).
Оскільки операція з безоплатної передачі житлового будинку до комунальної власності територіальної громади не передбачає отримання доходу платником податку, а отже, не пов'язана із веденням господарської діяльності, то такий платник валових доходів та валових витрат у зв'язку із такою передачею не відображає.
Що стосується податку на додану вартість, то відповідно до підпункту 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (з урахуванням змін, внесених до цього підпункту Законом України від 29.06.2004 N 1924-IV "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури)", які набули чинності з 1 серпня 2004 року) (далі - Закон про ПДВ) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Це положення поширюється на:
- операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;
- операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також об'єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об'єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.
Законом про ПДВ ( 1924-15 ) надається визначення, що слід розуміти під об'єктами соціальної інфраструктури, до яких включені також і об'єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання).
З урахуванням вищевикладеного операція з безоплатної передачі неприватизованого житлового будинку з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, у комунальну власність територіальній громаді не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, але за умови наявності відповідного рішення про таку передачу, прийнятого Кабінетом Міністрів України, або центральним чи місцевим органом виконавчої влади, чи органом місцевого самоврядування.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до підпункту 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ ( 1924-15 ) при здійсненні платником операцій, що не є об'єктом оподаткування, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням таких товарів, до податкового кредиту не відносяться.
Поряд з цим слід відзначити, що, у разі якщо безоплатна передача вказаного об'єкту здійснюється без зазначеного рішення (наприклад, за самостійним рішенням платника податку), то така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку - за ставкою 20%.
Заступник Голови Г.Оперенко