ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
01.09.2006 N 9732/6/17-0716
Про розгляд листа
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист і повідомляє.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), у зв'язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).
Відповідно до підпункту 9.12.1. пункту 9.12. статті 9 Закону ( 889-15 ) оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету ( 13-92 ), крім фіксованого податку.
Неутримання податку з виплачуваних підприємцям доходів при здійсненні господарських відносин з підприємством запроваджено з метою усунення подвійного оподаткування їх доходів, оскільки існують спеціальні порядки оподаткування доходів підприємців. Фізична особа, яка зареєструвалася відповідно до чинного законодавства як суб'єкт підприємницької діяльності, має можливість самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від провадження підприємницької діяльності: згідно з Указом ( 727/98 ) або відповідно до розділу IV Декрету ( 13-92 ).
Згідно з Декретом ( 13-92 ) оподатковуваним доходом від провадження підприємницької діяльності є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій.
Таким чином, відповідно до положень пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону ( 889-15 ), статті 2 та 6 Указу ( 727/98 ), статті 14 Декрету ( 13-92 ) податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності. Але при цьому податковий агент має отримати та пред'явити (під час його документальної перевірки контролюючими органами) факт того, що договір укладено і дохід виплачено саме підприємцю.
Неутримання податку можливе за умови пред'явлення підприємцем документів, які підтверджують, що одержаний дохід є доходом від провадження їх підприємницької діяльності, зокрема, копій свідоцтва про державну реєстрацію та платіжних документів про сплату авансових платежів. Водночас податковий агент повинен зазначити відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковим органам за формою N 1-ДФ.
Виходячи з наведеного, у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності останні за будь яких причин не надають підприємству зазначені вище документи, то таке підприємство - податковий агент повинно виконати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з виплачуваних підприємцям доходів.
Заступник голови С.Лекарь