АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15 червня 2006 рок
м. Донецьку
Справа №-1110а/2006
( Ухвалу скасовано на підставі
Ухвали Вищого адміністративного суду України
від 06.09.2007 року )
Про стягнення несплаченої суми
щорічної компенсації на оздоровлення
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого: С.,
Суддів: З., С.,
при секретарі К.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою гр. І на постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 12 квітня 2006 р. по справі за позовом гр. І до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Докучаєвської міської ради про стягнення несплаченої суми щорічної компенсації на оздоровлення, - становив:
В березні 2006 р. гр. І звернувся до суду з вказаним позовом і зазначав, що він відноситься до категорії осіб, що постраждали під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії.
На підставі ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачував йому щорічну компенсацію у розмірі 26 грн. 70 коп., в результаті чого за період 2000-2004 р. недоплата складає 4278,20 грн., яку просив стягнути на його користь.
Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 12 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі гр. І просить рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства і просить постановити нове рішення, яким задовольнити його позов.
В засіданні апеляційного суду позивач гр. І апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі і просив її задовольнити, судову постанову скасувати і ухвалити нове удове рішення, яким задовольнити його позов.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
При розгляді справи судом було встановлено, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Дійсно згідно із ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено
щорічну компенсацію на оздоровлення зокрема, учасників 2-ї категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Разом з цим відповідно до ст. 62 названого Закону, його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Згідно із ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. ст. 116, 117 Конституції України розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, постанови і розпорядження якого є обов'язковими для виконання.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", яким визначено розмір компенсаційних виплат, виходячи з можливостей державного бюджету України.
Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 р. "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду.
Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, відповідно до законів України про державний бюджет на 2000-2001 роки, встановлено, фінансування виплат у 2000-2001 рр. з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2002 рік", саме на Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету покладено обов'язок затвердити розподіл бюджетних призначень на погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до бюджетної програми.
Статтею 33 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік", визначено, що Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затверджено розподіл коштів на погашення заборгованості з соціальних виплат, передбаченим програмою з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Статтею 28 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" встановлена необхідність передбачити бюджетні призначення за державною програмою "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні" у сумі 14.108.908,1 тис. гривень, з яких на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено 1.659.228,1 тис. гривень, у тому числі соціальні виплати, які здійснюються безпосередньо громадянам, - 1.341.235,1 тис. гривень, з яких 414.279,4 тис. гривень - на повне погашення заборгованості, що виникла у минулі роки.
Заборгованість при цьому враховувалися в межах розміру, встановленого вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, в цих розмірах кошти надходили на відповідний рахунок УПСЗН, з якого і проводилися виплати.
Проведення виплат бюджетних коштів з інших рахунків, - являється порушенням Бюджетного Кодексу України і тягне за собою певну відповідальність.
Враховуючи наведене та те, що при розгляді цієї справи не встановлено сплату відповідачем позивачеві компенсації на оздоровлення в меншому розмірі, ніж було закладено і перераховано йому з державного бюджету, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог гр. І.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального законів, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, 200, 207 КАС України, апеляційний суд, - ухвалив:
Апеляційну скаргу гр. І відхилити, постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 12 квітня 2006 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий
Судді