ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
4 грудня 2007 року 07/131
м. Київ
Про перерахунок грошового забезпечення
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: К.,
Суддів: Г., М., П., Т., Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (далі – Академія) справу за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах гр. П до Академії про перерахунок грошового забезпечення, –
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 листопада 2006 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Академії на рішення судів першої та апеляційної інстанцій і повернув скаргу скаржникові. При цьому суд виходив з того, що справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки її розглянуто місцевим судом і рішення в ній переглянуто апеляційним судом у порядку позовного провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
У скарзі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковим обставинами Академія посилається на те, що касаційний суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження неоднаково (порівняно з іншими аналогічними справами) і в цьому випадку неправильно застосував статтю 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи та заперечення на них заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що в цій справі допущено неоднакове і помилкове застосування частини першої зазначеної статті.
Частиною першою статті 4 КАС передбачено, що правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі в ній, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, відповідно до статті 13 КАС забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом.
У статті 210 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах визначено Вищий адміністративний суд України.
Із матеріалів справи вбачається, що: 23 лютого 2006 року Хмельницький міськрайонний суд розглянув справу як апеляційний суд у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України; 13 квітня того самого року Апеляційний суд Хмельницької області переглянув рішення в ній у порядку адміністративного судочинства і на підставі статей 199, 200, 206, 212, 254 КАС постановив відповідну ухвалу. Отже, висновок касаційного суду про те, що рішення у справі переглянуто апеляційним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України, не ґрунтується на її матеріалах.
У частині першій статті 211 КАС зазначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в ній, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Зважаючи на те, що рішення у справі переглянуто в апеляційному порядку відповідно до положень КАС, касаційне провадження в ній також має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, у справі, що розглядається, частину першу статті 211 КАС Вищим адміністративним судом України застосовано неправильно.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття скарги.
Керуючись статтями 241 – 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, –
постановила:
Скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького задовольнити повністю.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2006 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий
Судді