Житловий фонд соціально призначення
Частина I. Частину II див. в консультації від 07.10.2008 р.
ПИТАННЯ: 1. Які громадяни мають право на соціальне житло?
2. Які громадяни мають право на отримання позачергового соціального житла?
3. Які громадяни мають право на отримання першочергового соціального житла?
4. Який порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік?
5. Які особливості взяття на соціальний квартирний облік громадян без визначеного місця проживання?
6. Які права у мешканців тимчасових притулків для дорослих?
7. Який порядок ведення органом місцевого самоврядування соціального квартирного обліку громадян?
8. Як здійснюється громадський контроль за розподілом соціального житла?
9. Які підстави для відмови у взятті громадянина на соціальний квартирний облік?
10. У якому випадку відбувається зняття громадянина із соціального квартирного обліку?
Які права мають сторони договору найму соціального житла? Що є предметом договору найму жилого приміщення з житлового фонду соціального призначення? Який порядок надання громадянам квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків? Чи враховуються законні інтереси громадян при наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла?
15. Які права та обов’язки наймодавця жилого приміщення за договором найму соціального житла?
ВІДПОВІДІ:
1.
Законом України “Про житловий фонд соціального призначення” № 3334 від 12.01.2006 р. (далі - Закон) визначено категорії осіб, які мають право на соціальне житло.
Ст. 10 Закону передбачено підстави виникнення у громадянина права взяття на соціальний квартирний облік.
Вищезазначений облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до Закону.
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до Закону;
середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.
При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік.
Порядок врахування вартості майна та порядок визначення величини опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Перебування громадянина на обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.
Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.
Надання громадянам житла з житлового фонду соціального призначення здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Таке рішення є підставою для укладення відповідного договору найму соціального житла.
Договір найму діє до моменту виникнення обставин, за яких наймач соціального житла втрачає право на користування таким житлом.
У договорі обов’язково зазначається вичерпний перелік підстав для припинення дії такого договору, визначених Законом.
2.
Згідно зі ст. 11 Закону право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:
інваліди війни та особи, прирівняні до них законом, - протягом 2 років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;
особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,- протягом 2 років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;
дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії,- протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 категорії;
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі,- протягом місяця;
діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;
громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;
громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;
громадяни, з якими органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму соціального житла на підставі, визначеній ч. 6 ст. 20 Закону, але протягом наступних 3 років з дня розірвання договору у них знов виникло таке право.
3.
Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:
учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби,- протягом 2 років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
учасники війни та особи, прирівняні до них законом;
інваліди I і II груп;
особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, “За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР” усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями “За відвагу”;
колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 16 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістичним режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репре-сіям, фізичним розправам, гонінням;
особи, реабілітовані відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;
громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
сім’ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох і більше дітей, а також у разі народження близнюків;
сім’ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства I чи II групи;
звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;
сім’ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов’язків (у т. ч. під час рятування життя людини) або на виробництві;
особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв’язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;
молоді сім’ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім’ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;
сім’ї з неповнолітніми дітьми;
вагітні жінки;
особи, які втратили працездатність;
пенсіонери.
4.
Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви або заяви осіб, уповноважених ними, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
Взяття на соціальний квартирний облік недієздатних громадян здійснюється за заявою опікуна або органу опіки та піклування.
До заяви додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.
Громадянинові, який подав заяву про взяття на соціальний квартирний облік, вищевказаним органом видається розписка в одержанні документів з обов’язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання.
Рішення про взяття на квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до ч.3 ст. 20 документів не пізніше 30 робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган.
Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку.
Орган місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, не пізніше 7 робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
Орган місцевого самоврядування укладає з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік.
Відмова у взятті громадян на соціальний квартирний облік може бути оскаржена в судовому порядку.
5.
Громадяни без визначеного місця проживання звертаються для отримання соціального житла до органу місцевого самоврядування за місцем свого перебування.
У день звернення до органу місцевого самоврядування зазначені громадяни отримують направлення на безоплатне тимчасове (до 6 місяців) проживання в тимчасовому притулку для дорослих. Відсутність у такого громадянина документів, що засвідчують особу, не може бути підставою для відмови йому в наданні місця у тимчасовому притулку для дорослих.
6.
Тимчасові притулки для дорослих будуються (створюються) та утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів і перебувають у комунальній власності.
Архітектурно-планувальні, технічні норми та санітарно-гігієнічні вимоги до тимчасових притулків для дорослих визначаються державними будівельними нормами.
У разі відсутності у мешканця такого притулку документів, що посвідчують особу, та актів громадянського стану відповідний орган місцевого самоврядування протягом 2 місяців з дня надання йому жилого приміщення в тимчасовому притулку для дорослих забезпечує відновлення втрачених громадянином документів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Порядок відновлення документів для мешканців тимчасових притулків для дорослих затверджується Кабінетом Міністрів України.
Після отримання документів, що посвідчують особу, та актів громадянського стану мешканець вищезазначеного притулку звертається до органу місцевого самоврядування із заявою щодо взяття його на соціальний квартирний облік відповідно до ст. 13 Закону.
Громадянин без визначеного місця проживання може бути виселений з тимчасового притулку для дорослих:
за власним бажанням;
у разі одержання жилого приміщення у соціальному гуртожитку або квартири чи садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення;
за рішенням суду.
7.
Списки громадян для отримання соціального житла в порядку загальної черги, першочергово або позачергово розміщуються окремо та підлягають оприлюдненню.
Поряд із списками, зазначеними у ч.1 ст. 20 Закону, розміщується порядок надання соціального житла.
Орган місцевого самоврядування проводить щорічний моніторинг доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей за попередній рік.
Порядок проведення такого моніторингу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебуває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім’ї за попередні 2 роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену п.“б” ч. 2 ст. 10 Закону, та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку.
Зняття з обліку громадянина, який на підставі договору найму проживає у соціальному гуртожитку, є підставою для розірвання такого договору найму.
За громадянином, який перебував на обліку і був знятий з нього на підставі, визначеній ч. 4 вищевказаної статті, протягом наступних 3 років з дня зняття з обліку зберігається право поновлення в черзі за його номером у цій самій черзі за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону.
Громадяни, які відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 10 Закону, втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла.
Положення про державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла затверджується Кабінетом Міністрів України.
Соціальний квартирний облік громадян, встановлення черговості, а також розподіл жилої площі здійснюються під громадським контролем відповідно до ст. 17 Закону з додержанням гласності.
8.
Громадський контроль за розподілом соціального житла здійснюється наглядовою радою.
Наглядова рада формується за принципом рівного представництва від органу місцевого самоврядування, який веде соціальний квартирний облік і здійснює надання соціального житла, громадських організацій, у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які потребують соціального захисту, та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності.
Порядок формування та діяльності наглядової ради визначається Кабінетом Міністрів України.
9.
Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі:
непредставлення необхідних документів відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону;
подання документів з виправленнями;
подання документів, які не підтверджують можливість визнання у встановленому порядку відповідного громадянина таким, що потребує надання соціального житла;
подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік.
Рішення про відмову у взятті на облік повинне містити підстави відмови з обов’язковим посиланням на порушення, передбачені ч.1 цієї статті.
Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на облік видається (направляється) громадянинові, який подав відповідну заяву, не пізніше 3 робочих днів з дня прийняття такого рішення.
10.
Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі:
подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку;
втрати підстав, визначених ч. 2 ст. 10 Закону, що дають право на отримання соціального житла;
виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла;
надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку;
виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік.
Рішення про зняття громадян із обліку приймається органом, за рішенням якого такий громадянин був взятий на соціальний квартирний облік, не пізніше 30 робочих днів від дня виявлення обставин, що є підставою для ухвалення рішення про зняття з обліку.
Про зняття громадянина з обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом 30 робочих днів із зазначенням причини зняття.
11.
Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла.
Договір найму соціального житла - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.
Такий договір укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою.
У договорі мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов’язків щодо користування соціальним житлом.
Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, за попередній рік.
Порядок проведення такого моніторингу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім’ї за попередні 2 роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену п.“б” ч. 2 ст. 10 Закону, та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для розірвання договору найму соціального житла.
У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім’ї, які проживають разом з ним, зобов’язані протягом 3 місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім’ї можуть бути виселені за рішенням суду.
Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму на підставі, визначеній ч. 6 ст. 10 Закону, протягом наступних 3 років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла.
Договір може бути розірваний на вимогу наймача, а на вимогу наймодавця - лише за рішенням суду.
Форма типового договору затверджується Кабінетом Міністрів України.
12.
Предметом договору найму соціального житла є квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи жиле приміщення в соціальному гуртожитку, а також перелік житлово-комунальних послуг, які надаватимуться наймачу відповідно до договору.
Предметом договору не можуть бути допоміжні приміщення в багатоквартирному жилому будинку.
Наймач може укладати окремі договори на отримання додаткових житлово-комунальних послуг, що не включені до договору найму соціального житла.
Мешканцям тимчасових притулків для дорослих за їх згодою може бути надане жиле приміщення за договором найму або приміщення у спеціалізованому будинку для бідних та безпритульних.
Порядок створення спеціалізованого будинку для бідних та безпритульних і положення про такий будинок затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Інвалідам та людям похилого віку за їх згодою може бути надана за договором найму квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення чи приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.
Порядок створення такого спеціалізованого будинку, а також положення про нього затверджуються Кабінетом Міністрів України.
13.
Квартири або садибні (одноквартирні) жилі будинки з житлового фонду надаються громадянам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у порядку черговості, виходячи із часу взяття таких громадян на облік.
Право позачергового та першочергового отримання соціального житла мають громадяни, визначені ст. 11 та 12 Закону.
Жилі приміщення за договором найму надаються громадянам на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Рішення про надання жилого приміщення є підставою для укладення договору найму соціального житла.
При наданні квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення громадянинові, який має приватне житло, враховується площа жилого приміщення, що перебуває у приватній власності цього громадянина або членів його сім’ї, які проживають разом з ним.
Порядок надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у приватній власності громадянина, який отримує квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення, затверджується Кабінетом Міністрів України.
14.
При наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла заселення однієї кімнати неповнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, не допускається, а заселення однієї кімнати повнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, допускається тільки за їхньої згоди.
Жиле приміщення за договором найму може бути надане з перевищенням норми жилої площі приміщення, якщо воно являє собою однокімнатну квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи призначене для вселення громадян, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Особам похилого віку, багатодітним сім’ям з неповнолітніми дітьми та відповідним категоріям інвалідів і хворих за висновком лікувально-профілактичного закладу та на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
Соціальне житло має бути обладнане засобами безперешкодного доступу для людей з обмеженими фізичними можливостями.
15.
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має право вимагати від наймача:
своєчасного внесення плати за житло і надані житлово-комунальні послуги;
дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача;
доступу у приміщення, будинки і споруди в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо.
Наймодавець жилого приміщення має й інші права, визначені законодавством та договором найму соціального житла.
Якщо інше не передбачено договором з власником цього житла, наймодавець зобов’язаний:
надати наймачу незаселене жиле приміщення, крім жилих кімнат у соціальних гуртожитках, передбачених для проживання двох і більше осіб;
забезпечувати своєчасне та належної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору;
здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт будинку і внутрішньобудинкових інженерних мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
здійснювати згідно із законодавством та умовами договору капітальний ремонт будинку, що належить до житлового фонду соціального призначення, або у разі наявності в багатоквартирному жилому будинку жилих приміщень, що належать до житлових фондів різного призначення,- здійснювати регулярні внески на капітальний ремонт такого будинку;
сплачувати споживачу житлово-комунальних послуг відшкодування у розмірі, визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
вести облік і вживати заходів для задоволення вимог (претензій) споживачів житлово-комунальних послуг у зв’язку з порушенням режиму надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 55/2008, 01.10.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”