Житловий фонд соціального призначення
Частина II. Частину I див. в консультації від 01.10.2008 р.
ПИТАННЯ: 1. Які права та обов’язки в наймодавця жилого приміщення за договором найму соціального житла?
2. Які права та обов’язки в наймача жилого приміщення за договором найму соціального житла?
3. Яку відповідальність тягне за собою порушення умов договору найму соціального житла?
4. На яких підставах відбувається розірвання договору найму соціального житла та виселення із соціального житла без надання іншого житла?
5. З чого складається плата за житло у житловому фонді соціального призначення?
ВІДПОВІДІ:
1.
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має право вимагати від наймача:
своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
брати участь у належному утриманні та ремонті спільного майна багатоквартирного жилого будинку, в якому перебуває передане в найм жиле приміщення;
здійснювати пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під’їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім’ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди.
Наймодавець несе й інші обов’язки, передбачені договором найму соціального житла.
2.
Наймач жилого приміщення за договором найму соціального житла має право:
здійснювати, за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, обмін займаної квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення з іншим наймачем квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за згодою власників цього житла;
вимагати від наймодавця належного утримання і своєчасного проведення капітального ремонту жилого приміщення, участі в утриманні та ремонті місць загального користування багатоквартирного жилого будинку, надання комунальних послуг, а також обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під’їздів, сходових клітин та жилого приміщення, якщо йому або члену його сім’ї, який проживає разом з ним, встановлено інвалідність;
одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги в обсягах, визначених договором;
одержувати необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо;
на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
на зменшення розміру плати за надані житлово-комунальні послуги в разі зменшення їх кількості або погіршення їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
отримувати субсидії на житлово-комунальні послуги, користуватися пільгами з оплати житлово-комунальних послуг;
на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
отримувати від виконавця житлово-комунальних послуг відшкодування у розмірі, визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг.
Наймач соціального житла зобов’язаний:
використовувати жиле приміщення за призначенням;
забезпечувати належне утримання жилого приміщення, не допускати безгосподарного поводження з ним;
підтримувати належний стан жилого приміщення, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
здійснювати поточний ремонт жилого приміщення, якщо інше не встановлено договором найму соціального житла;
не допускати руйнувань та зміни конструкцій жилого будинку (жилого приміщення), а також проведення робіт з перепланування соціального житла та переобладнання інженерних систем;
за власний рахунок ремонтувати та замінювати санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
своєчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги та користування жилим приміщенням у строки, встановлені договором або законодавством;
інформувати наймодавця у встановлений договором термін про зміну підстав, що дають право на одержання соціального житла за договором найму;
дотримувати прав та інтересів сусідів;
додержуватися правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
3.
Порушення наймачем умов договору найму соціального житла тягне за собою:
письмове попередження про порушення умов договору найму соціального житла;
подання позову до суду про виселення з наданням іншого жилого приміщення;
подання позову до суду про виселення без надання іншого жилого приміщення.
У разі невиконання або неналежного виконання наймодавцем обов’язків щодо своєчасного проведення капітального ремонту зданого в найм жилого приміщення, допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку та інженерних мереж наймач за своїм вибором вправі вимагати зменшення плати за користування займаним жилим приміщенням, допоміжними приміщеннями багатоквартирного жилого будинку або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків жилого приміщення та/або допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, або відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням чи невиконанням зазначених обов’язків наймодавця.
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла несе відповідальність за невиконання обов’язків, передбачених житловим законодавством і договором найму соціального житла.
4.
Примусове виселення наймача соціального житла без надання іншого житла здійснюється виключно за рішенням суду.
Підставами для розірвання договору найму соціального житла та виселення із соціального житла без надання іншого житла є:
надання наймачу або придбання ним іншого жилого приміщення;
підвищення доходів наймача до рівня, який дозволяє укласти договір найму іншого жилого приміщення, що не належить до житлового фонду соціального призначення;
подання наймачем недостовірних даних щодо середньомісячного сукупного доходу за попередній рік, приховування реальних доходів;
систематичне порушення правил користування жилими приміщеннями;
порушення умов договору найму соціального житла після застосування до наймача заходу впливу, визначеного п.1 ч.1 ст. 26 Закону, та переселення наймача до іншого соціального житла відповідно до п.2 ч.1 ст. 26 Закону.
5.
Плата за житло у житловому фонді соціального призначення складається з плати за:
найм житла;
утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
комунальні послуги.
Орган місцевого самоврядування встановлює розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально.
Порядок розрахунку плати за соціальне житло затверджується Кабінетом Міністрів України.
При встановленні розміру плати за соціальне житло враховуються:
середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, за попередній рік з розрахунку на одну особу, вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім’ї, інші обставини, які безпосередньо впливають на майновий стан громадянина;
загальна площа житла;
кількість осіб, які в ньому проживають;
перелік отриманих житлово-комунальних послуг;
місце розташування жилого будинку.
Плата за житло із житлового фонду соціального призначення складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги.
Плата за житло, яка вноситься безпосередньо наймачем соціального житла, не повинна перевищувати 20 % сукупного доходу наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним.
Органи місцевого самоврядування здійснюють перерахунок коштів на плату за капітальний ремонт соціального житла балансоутримувачу відповідного будинку пропорційно площі житлового фонду соціального призначення.
Умови відрахування плати на капітальний ремонт житлового фонду соціального призначення, який передається з державної власності в комунальну, визначаються договором.
Умови відрахування плати на капітальний ремонт житлового фонду соціального призначення, який створюється за кошти державного бюджету, визначаються законом.
Плата за соціальне житло, що перебуває у приватній власності, здійснюється за угодою між власником та відповідним органом місцевого самоврядування.
Відрахування плати на капітальний ремонт житлового фонду соціального призначення, який створено за рахунок коштів юридичної або фізичної особи, здійснюється цією особою, якщо договором з органом місцевого самоврядування не передбачено інше.
Плата за найм соціального житла використовується органами місцевого самоврядування виключно на формування та утримання житлового фонду соціального призначення, а також на його пристосування до потреб інвалідів та дітей-інвалідів.
Спори щодо плати за соціальне житло вирішуються у судовому порядку.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 55 (1)/2008, 07.10.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”