ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
ЛИСТ
08.07.2009 N 8701/11-12
Щодо факторингу
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) розглянуто Ваш лист від 26.05.2009 за N 14/1-272 щодо договорів про відступлення прав вимог.
Держфінпослуг відповідно до повноважень, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) (далі - Закон), не наділена повноваженнями щодо надання роз'яснень законів України. Повноваження щодо роз'яснення законодавства мають Міністерство юстиції України, комітети Верховної Ради України, інші органи державної влади в межах своєї компетенції та за умови законодавчого закріплення за ними права надавати роз'яснення.
Разом з тим, відповідно до повноважень, визначених статтею 28 Закону ( 2664-14 ), Держфінпослуг вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону ( 2664-14 ) фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Будь-які операції з фінансовими активами, що відповідають цим критеріям мають ознаки фінансової послуги. Проте не всі такі операції або сукупність операцій з фінансовими активами віднесені законодавством до того чи іншого виду фінансування послуги.
Статтею 4 Закону ( 2664-14 ) до фінансових послуг віднесено факторинг.
Держфінпослуг розпорядженням від 03.04.2009 р. N 231, зареєстрованим Міністерство юстиції України 23.04.2009 р. за N 373/16389, до фінансової послуги факторингу віднесла сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):
1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;
3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відслуплення.
Відповідно до вимог частини 3 статті 1079 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) фактором може бути банк або небанківська фінансова установа, яка отримала цей статус відповідно до законодавства.
Статтею 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) визначено види діяльності, на які Держфінпослуг може надавати фінансовим установами ліцензії, а саме страхової дальності, діяльності з накопичувального пенсійного забезпечення, надання фінансових кредитів за рахунок залучення коштів та діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Статтею 202 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) передбачено, що здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення зазначених видів діяльності, або з порушенням умов ліцензування, якщо не було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Заступник Голови В.Левченко