ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
28.07.2009
Про розгляд проектів законів України
Державна податкова адміністрація України розглянула пакет проектів законів України, наданих Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України та обговорених 16.07.2009 р. на нараді у заступника Голови Лекаря С.І., та висловлює щодо них свої пропозиції та зауваження.
До проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Наданим на розгляд проектом пропонується скасувати відповідальність платника податків, який діяв відповідно до податкового роз'яснення, яке було надано іншому платнику податків.
Державна податкова адміністрація України не може підтримати таку пропозицію з наступних причин.
Відповідно до підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) визначено, що податкові роз'яснення - це роз'яснення окремих положень податкового законодавства, які надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом, виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), контрактних обставин, зазначених платником у своєму запиті. Як правило, обставини, стосовно яких надається податкове роз'яснення, містять багато складових, тому очевидно, що таке роз'яснення не може бути універсальним.
При цьому слід зауважити, що відповідно до Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 р. N 176 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 р. N 326/7647), Державною податковою адміністрацією України надаються узагальнюючі податкові роз'яснення, якими мають право користуватися усі платники податків при обрахуванні сум податкових зобов'язань та під час проведення апеляційних процедур.
До проекту Закону України "Про тимчасові обмеження перевірок та приведення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у відповідність до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 )
Норми розділу I цього законопроекту за своєю суттю повністю повторюють норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. N 502 і передбачають до 31 грудня 2010 року:
- обмежити проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання (крім [як] за їх власним бажанням або зверненнями інших осіб про порушення цими суб'єктами норм законодавства);
- запровадити на підставі акту перевірки видачу припису про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, а рішення про застосування фінансових і адміністративних санкцій приймати лише у разі невиконання у цей термін одержаних приписів (крім порушень, що неможливо усунути).
Відповідно до норм ст. 2 Закону N 2181, який є спеціальним Законом з питань оподаткування, податкові органи є контролюючими щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
У разі встановлення при проведенні перевірок порушень відповідних норм податкового законодавства, які призвели до недоплати в бюджет податків (зборів, обов'язкових платежів), статтями 4 та 6 Закону N 2181 передбачено направлення податковими органами відповідних податкових повідомлень на суми визначених (нарахованих) податкових зобов'язань (у тому числі застосованих штрафних (фінансових) санкцій) платникам податків. Порядок обрахування та розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства встановлено статтею 17 Закону N 2181, а також іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби.
Тобто застосування органами державної податкової служби приписів про усунення виявлених порушень, а не відповідних податкових повідомлень (рішень) буде порушенням норм, визначених Законом N 2181, який не передбачає будь-яких виключень щодо незастосування до платників податків штрафних (фінансових) санкцій у разі їх усунення після перевірки.
Враховуючи зазначене, ДПА України не може погодитися із запровадженням таких норм, бо проведення позапланових перевірок і так вже обмежено у Законі України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (чітко визначено обмежені підстави, без яких забезпечення належного податкового контролю неможливо), а складання приписів та незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства призведе до приховування податкових зобов'язань платниками податків та зниженню платежів до бюджету у зв'язку з відсутністю будь-якої відповідальності за їх декларування у неналежному розмірі.
Крім того, вказана норма міститься також у проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності" від 29.05.2009 р. N 4581 (внесений на розгляд народними депутатами України Королевською Н.Ю., Колесніковим Б.В., Чечетовим М.В., Томенко М.В., Каськівим В. В., Ляпіною К.М.), який 25.06.2009 р. прийнятий Верховною Радою України, але ще не підписаний Президентом України.
Розділом II законопроекту передбачено викладення у новій редакції статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (зміни за своєю суттю майже повністю повторюють норми законопроекту, внесеного народними депутатами України Акімовою І.М. та Новіковою Ю.В. (реєстр. N 4551 від 28.05.2009 р.).
Нова редакція суттєво обмежує права податкових органів та не враховує специфіку податкового контролю, зокрема:
- суттєво зменшує терміни проведення планових перевірок (з 30 до 25 робочих днів), а щодо суб'єктів малого підприємництва - у 2 рази (з 15 до 7 днів);
- зменшуються з 7 до 5 робочих днів терміни позапланових перевірок суб'єктів малого підприємництва.
Примітка. У зв'язку з внесенням у 2008 році змін до ст. 63 Господарського кодексу ( 436-15 ) із 835 тис. зареєстрованих на сьогодні платників - юридичних осіб 97% (815 тис.) - це суб'єкти малого підприємництва. При цьому у 2008 році майже 5,8 тис. СПД - фізичних осіб, які у деклараціях про доходи декларують доходи понад 1 млн. грн. Зменшення термінів перевірок негативно вплине на їх ефективність і результативність та надасть змогу несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування;
- вводиться новий порядок планування перевірочної роботи, який не враховує специфіку податкового контролю та передбачає оприлюднювати критерії відбору до планів перевірок і самі плани у Інтернеті;
- вводиться новий порядок повідомлення платників про планові перевірки, які дозволять несумлінним платникам різними шляхами уникати проведення планових перевірок і ухилятись від сплати податків;
- виключено з діючої редакції Закону N 509 можливість проведення позапланової виїзної перевірки платника податків у разі подання їм декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., і це при тому, що станом на 01.06.2009 р. платниками в рядку 26 декларації з ПДВ акумульовано майже 16 млрд. грн. від'ємного значення, яке впливає і на бюджетне відшкодування і сплату ПДВ до бюджету;
- вимоги щодо проведення всіх позапланових перевірок з підстав, що не зазначені у частинах 18 та 19 запропонованої редакції статті 11-1, лише на підставі рішення суду унеможливлять своєчасне проведення перевірок достовірності бюджетного відшкодування, а також у межах кримінальних справ.
Суттєве обмеження прав податкових органів фактично унеможливить якісне проведення ними контрольно-перевірочної роботи та забезпечення належного контролю за надходженням податків до бюджету.
Прийняття цього закону призведе до прямих та опосередкованих втрат бюджету. Лише за результатами перевірок юросіб у 2008 році забезпечено надходження до бюджету 1,9 млрд. грн. І це не враховуючи втрати бюджету від застосування схем ухилення від оподаткування, які також можна виявити лише під час перевірки протягом достатнього терміну.
Враховуючи вищенаведене, проекти закону Державною податковою адміністрацією України не підтримуються.
До проекту Закону України "Про єдиний соціальний внесок"
В умовах фінансової кризи, яку переживає Україна, нагальним є питання скорочення видатків держави на забезпечення формування доходів бюджету та державних цільових фондів, в тому числі на адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів).
Тому Державна податкова адміністрація України в цілому підтримує ідеологію запровадження єдиного соціального внеску, яка знайшла своє відображення в проекті Закону України "Про єдиний соціальний внесок".
При цьому вважаємо доцільним визначити адміністратором єдиного соціального внеску Адміністрацію соціального страхування. А закріплення функцій щодо контролю питань повноти та своєчасності сплати єдиного соціального внеску та стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску було б доцільним здійснити за органами Державної податкової служби, оскільки остання є тримачем Єдиного державного реєстру фізичних осіб, інформації щодо доходів фізичних осіб (тобто інформації, яка є базою для нарахувань як податку з доходів фізичних осіб, так і єдиного соціального внеску) та отримує податкову звітність від суб'єктів господарської діяльності, які будуть платниками єдиного соціального внеску.
Пропонується визначити, що єдиний внесок буде сплачуватися на рахунок, відкритий у Держказначействі. Органи Держказначейства розщеплюватимуть суми цього внеску і спрямовуватимуть на рахунки Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірах, встановлених законом.
Здійснення таких заходів сприятиме уникненню дублювання контролюючими органами функцій, пов'язаних із формуванням страхових внесків.
Заступник Голови С.Лекарь