Особливості національних операцій з іноземною валютою
(Частина II. Частину I див. в консультації від 16.04.2010 р.)
Ситуація 2. Критерії визначення граничної
дати надходження валютної виручки
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Інструкції N 492, валютна виручка зараховується на поточний валютний рахунок експортера через розподільний рахунок. У зв'язку з цим виникає питання: яку дату слід брати до уваги для визначення граничного терміну надходження виручки на валютний рахунок? Дату надходження виручки на розподільний рахунок або дату зарахування на поточний рахунок експортера? На думку податкової (“Вісник податкової служби” N 25 за 2009 р.), оскільки, згідно з п. 2.3 Інструкції N 136, банк знімає експортну операцію з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний банківський рахунок експортера, датою надходження валютної виручки є дата її зарахування на поточний банківський рахунок експортера. Тому, якщо валютна виручка поступає на розподільний рахунок у встановлений законом граничний термін, але зараховується на поточний валютний рахунок експортера після дати настання граничного терміну, до експортера застосовується штрафна санкція у вигляді пені. Банки, які уповноважені контролювати експортні" операції зобов'язані до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, інформувати податкові органи за місцем реєстрації експортера про порушення у сфері ЗЕД. Такі ж відомості надаються територіальному управлінню НІБУ.
Ситуація 3. Зміна вартості експортного контракту
Повторимо, що Законом N 185 визначено, що граничний строк надходження валютної виручки по експортних операціях складає 180 днів з дня митного оформлення продукції, що експортується (підписання акту наданих послуг або виконаних робіт). Можливі випадки надходження валютної виручки менше договірної суми перераховано в п. 1.8. Інструкції N 136. Такими випадками можуть бути:
- перегляд ціни, якщо кількісні або якісні характеристики поставки не відповідають умовам договору;
- перегляд ціни поставки внаслідок дій форс-мажорних обставин;
- знищення, псування, конфіскація, втрата товарів на суму їх вартості;
- оформлення повернення товарів нерезидентом;
- повернення валютних коштів (повністю або частково), сплачених імпортером;
- утримання податку з експортної виручки на території нерезидента;
- оплата комісійної винагороди, що утримується банками-нерезидентами при перерахуванні виручки на територію України (не більше 50 євро або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті);
- оплата готівковою іноземною валютою на території нерезидента фізособі-представнику експортера.
Цим переліком випадків зменшення надходження валютної виручки керуються податкові органи, перевіряючи своєчасність її надходження. У практиці ЗЕД бувають випадки зменшення первинної вартості експортного договору шляхом складання до нього додаткової угоди. Причому додаткова угода, що зменшує первинні договірні зобов'язання, підписується після митного оформлення вивозу продукції або підписання акту наданих послуг (виконаних робіт). Така розбіжність між зменшеною вартістю контракту та вартістю, вказаною в первинних документах, перевіряючі вважають недоотриманою валютне” йиручкою та застосовують штрафну санкцію у вигляді пені. На противагу такій думці перевіряючих існує інша точка зору, викладена у Визначенні ВАС від 07.02.2007 р. “Про порядок визначення розміру валютної виручки”. Можливість розбіжності надходження валютної виручки з сумою, вказаною у первинних документах, передбачена Законом про ЗЕД. Зокрема, ст. 14 Закону про ЗЕД встановлено, що усі суб'єкти ЗЕД мають право самостійно визначати форму розрахунків по здійснюваних операціях в рамках законодавства України та міжнародних правил. А ст. 6 цього Закону встановлено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів. Додатова угода до договору є частиною самого договору. Тому немає правових підстав вважати, що різниця між зменшеною договірною вартістю та вартістю, вказаною у вивізних документах, є валютою виручкою, що не поступила у встановлений граничний термін. Недійсність зовнішньоекономічного договору може визнати тільки суд.
Список використовуваних документів
Закон про ЗЕД - Закон України від 16.04.1991 р. N 959-ХII “Про зовнішньоекономічну діяльність”
Закон N 185 - Закон України від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунки у іноземній валюті”
Інструкція N 492 - Постанова НБУ від 12.11.2003 р. N 492 “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах”
Інструкція N 136 - інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена Постановою НБУ від 24.03.1999 р. N 136
“Консультант бухгалтера” N 17 (557) 26 квітня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)