Як здати звітність з ПДВ
(Частину I, Частину II див. в консультаціях від 05 липня 2010 року, 19 липня 2010 року)
Документальна невиїзна перевірка платників податків проводиться протягом 30 днів від дати віднесення платника до другої категорії за наслідками первинного автоматизованого зіставлення розшифровок до податкової звітності.
При проведенні документальної невиїзної перевірки ще раз перевіряються показники звітності з метою виявлення можливих технічних помилок, допущених в ході проведення камеральної перевірки.
В ході такої перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб мають право:
- одержувати від платників (посадових осіб платників податків) податків пояснення з питань, що виникли в ході перевірок;
- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків;
- вимагати від платників податків, що перевіряються, усунення виявлених порушень податкового законодавства.
В першу чергу перевіряються платники податків, які достовірно сформували податковий кредит від вигодоформуючих суб'єктів та які занизили податкові зобов'язання та є достовірними вигодоформуючими суб'єктами, зокрема:
- сума розбіжностей між платником ПДВ (одержувачем) та платником ПДВ (постачальником) більше 1 млн грн;
- сума розбіжностей між контрагентами є значною (значущою) для відповідної регіональної ДПІ;
- неіснуючі операції з надання послуг з безпідставним формуванням податкового кредиту третім особам;
- коли платник податків був віднесений два та більше періодів до другої категорії ризику.
Якщо на відправлений запит платник податків не надасть пояснення органу ДПІ протягом 10 робочих днів після дня отримання ним запиту, то матеріали про нього передаються підрозділу податкової міліції з наданням інформації про прийняті заходи.
Якщо в ході камеральної перевірки або автоматизованої звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів виявлені платники, що задекларували податкове зобов'язання в сумі, меншій ніж податковий кредит, задекларований його контрагентами, то органи ДПС мають право звернутися до платника податків за поясненням причини такої невідповідності. Платник має право документально підтвердити правильність декларування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту. Якщо платник не надасть пояснення про причини невідповідності, то матеріали про нього передаються підрозділу податкової міліції.
Отримання додаткових документів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 11-1 Закону про ДПС за умови направлення платнику податків обов'язкового письмового запиту органом державної податкової служби. У випадку якщо платник податків протягом 10 днів з дня отримання такого запиту не надасть пояснення і їх документальне підтвердження контролюючому органу, це може з'явитися підставою для проведення позапланової перевірки такого платника податків.
Відповідно до п. 6.2 Методичних рекомендацій N 266 підрозділ податкової міліції зобов'язаний перевірити місцезнаходження платника податків, матеріали за яким надійшли. У разі підтвердження відсутності платника ПДВ або суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, за його місцезнаходженням, встановлюється місцезнаходження його засновників, посадових осіб, проводиться їх опит з приводу здійснення господарських операцій (поставка товарів, послуг, відвантаження товарів, фактичне виконання робіт, транспортування, зберігання товарів по ланцюгу поставки товару до його споживача), виписки податкової накладної, виявлення активів платника ПДВ та ін.
Згідно з вимогами ст. 97 КПК України проводиться перевірка на наявність ознак фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, інших злочинів.
У разі встановлення місцезнаходження платника ПДВ, суб'єкта господарювання, не зареєстрованого платником ПДВ, підрозділ податкової міліції надає таку інформацію підрозділу оподаткування фізичних осіб, податкового контролю з метою проведення позапланової перевірки. Про проведену роботу підрозділ податкової міліції зобов'язаний повідомити підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб та податкового контролю у письмовій формі протягом 5 днів з моменту отримання службової записки від вказаних підрозділів.
Щодо запрошень платника (його посадових осіб) податків для дачі пояснень за даними Декларації податковому органу належить керуватися положеннями ст. 11 Закону про ДПС, де контролюючому органу надано право запрошувати платників податків (їх представників) для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). При цьому письмове повідомлення про таке запрошення направляється платнику податків не пізніше ніж за 10 днів до дня запрошення рекомендованим листом, в якому вказуються підстави, дата та час, на які запрошується платник податків.
Однією з цілей невиїзної перевірки є виявлення суб'єктів господарювання, зобов'язаних реєструватися платниками ПДВ. Тому співробітник підрозділу оподаткування юридичних та фізичних осіб, де на обліку знаходиться суб'єкт, не зареєстрований платником ПДВ, направляє цьому суб'єкту письмовий запит про дачу пояснень та їх документальне підтвердження (п. 4.6 Методичних рекомендацій N 266).
Якщо в ході камеральної перевірки або документальної невиїзної перевірки не вдається з'ясувати причини виникнення «податкових ям», то матеріали по платниках податків, у яких виявлені такі «податкові ями», передаються підрозділу податкового контролю для організації проведення документальних виїзних перевірок та підрозділу податкової міліції для оперативного супроводу таких платників податків.
Методичні рекомендації N 23235/7/16-1116 істотно розширили цілі та завдання невиїзних перевірок. Тепер це не тільки перевірка даних податкової декларації, але і розділення платників податків по трьом категоріям:
1) добросовісні платники податків;
2) платники податків реального сектора економіки, які мінімізують податкові зобов'язання, тобто самі не є шахраями, але користуються послугами тих, хто може бути шахраєм;
3) платники податків з ознаками шахрайства. На підставі такого розподілу платників ДПАУ на своєму сайті позначає платників трьома кольорами:зеленим, чорним, червоним.
До категорії добросовісних платників податків відносяться ті особи, у яких рівень податкового навантаження відповідає показнику середньому по галузі (п. 2 Методичних рекомендацій N 823235/7/16-1116). На практиці перевірити це важко, а може і зовсім неможливо. ПДВ - це не податок на прибуток, його сума та її відношення до бази оподаткування щомісячно міняється. Та і галузева приналежність для платників (окрім промислових) ще вельми відносна. Тому на практиці добросовісними платниками податків будуть ті, у кого немає податкових ризиків, визначених в додатку 1 до Методичних рекомендацій N 23235/7/16-1116.
До податкових ризиків, що виявляються при проведенні камеральної перевірки, відносяться:
1) наявність суми заниження податкових зобов'язань або завищення податкового кредиту за звітний місяць в сумі понад 1 млн грн;
2) ризик ухилення від оподаткування при експортно-імпортних операціях:
- заниження ставки ПДВ при здійсненні експорту послуг;
- «нетипові» експортно-імпортні операції (наприклад, ввезення платником сировини для власних виробничих потреб за відсутності бази для такої переробки, придбання великих об'ємів продукції з коротким терміном реалізації за відсутності умов для такої реалізації або умов для переробки такої продукції; операції ввезення та подальшого вивозу однієї і тієї ж продукції та застосування при цьому значних розбіжностей в цінах);
- «псевдоекспорт (імпорт)»;
3) ризик мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ:
- податкове зобов'язання дорівнює податковому кредиту (без урахування суми ПДВ, сплаченої митним органам);
- податкове навантаження ПДВ менше середньогалузевий;
- розбіжність між сумою податкових зобов'язань, задекларованих в податковій звітності з ПДВ, та розрахованій за елементами доданої вартості (порівнянність з іншими податковими звітами);
- податковий кредит сформований по ланцюгу постачання від вигодоформуючих господарських суб'єктів («податкових ям»);
- податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних попередніх звітних періодів (особливо до березня 2008 року);
4) ризик необгрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах;
5) ризик здійснення безтоварних операцій;
6) ризик здійснення операцій на давальницьких умовах;
7) ризик здійснення поставок за готівку, шляхом бартерних, товарообмінних операцій;
8) ризик маніпулювання сумами від'ємного ПДВ (рядок 26) та згортання позитивних значень;
9) ризик мінімізації податкових зобов'язань шляхом видачі податкових векселів.
Методичними рекомендаціями N 23235/7/16-1116 також передбачена подвійна система контролю перевірки податкової звітності та порядок перевірки податкової звітності, аналогічний порядку, викладеному в Методичних рекомендаціях N 266.
Порядок обробки звітності підприємств
реального сектору економіки, що
мінімізують податкові зобов'язання шляхом
використання послуг платників
податків з ознаками шахрайства
Подвійна система контролю перевірки податкової звітності цієї категорії платників має на увазі:
- аналіз даних Системи зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів та системи ризиків;
- оцінку достовірності звітних показників та наявність фактів можливих порушень податкового законодавства.
В результаті контролю формується схема ухилення від оподаткування.
Обробка звітності вказаних платників здійснюється в такій послідовності:
1) доперевірочний аналіз звітності;
2) камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ. Метою камеральної перевірки є виявлення та запобігання можливим порушенням податкового законодавства, а також встановлення можливих схем ухилення від оподаткування.
В ході камеральної перевірки проводиться ретельний аналіз даних автоматизованого зіставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту по контрагентах з метою виявлення взаємин з контрагентами, що використовують для ухилення від оподаткування так звані податкові ями (не декларують та не сплачують податкові зобов'язання або декларують не в повному об'ємі) або що використовують сформований «податковою ямою» податковий кредит для його передачі;
3) підготовка укладення.
За відсутності порушень висновок про віднесення платника до категорії добросовісних платників податків приймається за наявності підтверджуючих документів.
Якщо за наслідками камеральної перевірки виявлені податкові ризики та операції з контрагентами, які не декларують (повністю або частково) і не сплачують податкові зобов'язання або передають податковий кредит, сформований «податковою ямою», то висновок про результат перевірки передається до підрозділу податкового контролю для проведення документальних перевірок.
Порядок обробки звітності платників
податків з ознаками шахрайства
Подвійна система контролю перевірки податкової звітності цієї категорії платників має на увазі використання даних:
- Системи зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів;
- Системи ризиків;
- Загального реєстру податкових накладних.
На підставі отриманої інформації формується схема ухилення від оподаткування.
Обробка податкової звітності цієї категорії платників податків проводиться в тій же послідовності, що й платників податків, які мінімізують податкові зобов'язання.
Список використаних документів
КПК України - Карно-процесуальний кодекс України
Закон про ДПС - Закон України від 04.12.1990 р.N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24.12.1993 р. N 3813-ХІІ
Методичні рекомендації N 266 - Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових Декларації з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах, затверджені наказом ДПАУ від 18.04.2008 р. N 266
Методичні рекомендації N 23235/7/16-1116 - Методичні рекомендації щодо перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, доведені листом ДПАУ від 22.10.2009 р. N 23235/7/16-1116
“Консультант бухгалтера” N 31 (571) 2 серпня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)