ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
02.03.2010 N 2602
Щодо сплати збору за забруднення
навколишнього природного
середовища за розміщення відходів
на міському сміттєзвалищі
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів на міському сміттєзвалищі та в межах своєї компетенції повідомляє таке.
Питання сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища регулюються положеннями Закону України від 05.03.98 р. N 187 "Про відходи" (далі - Закон N 187), постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (далі - Постанова N 303) та наказу Мінекології України та ДПА України від 19.07.99 р. N 162/379 (далі - Наказ N 162/379).
Відповідно до статті 1 Закону N 187 розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Об'єктом обчислення збору для стаціонарних джерел забруднення, зокрема, є обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (Наказ N 162/379).
Суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Постанови N 303.
Згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Наказом N 162/379, платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Відповідно до листів ДПА України від 28.05.2008 р. N 197/2/15-0210 та від 28.05.2008 р. N 6208/5/15-0215 збір за забруднення навколишнього природного середовища повинна сплачувати організація, яка безпосередньо виконує операцію видалення відходу на звалище (тобто власник або орендар), якщо у договорі про передачу відходів від утворювача до іншої організації не передбачено іншого порядку сплати цього збору.
Згідно з договором, зазначеним у додатку до листа, виконавцем, що надає послуги щодо прийому та захоронення на міському звалищі побутових відходів, є ТОВ.
Враховуючи норми чинного законодавства та інформацію, надану у листі, вважаємо, що ТОВ зобов'язане сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів на міському сміттєзвалищі.
Проте у зв'язку з тим, що у ТОВ укладений договір з Головним управлінням з питань життєдіяльності м. Херсона, повідомляємо, що у сфері поводження з відходами існують випадки, коли за умовами договору про передачу побутових відходів від їх власника (утворювача) до іншої організації (підприємства комунального господарства) чи за рішенням місцевої державної адміністрації встановлено інший порядок сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, не передбачений чинним законодавством, у частині його сплати власником побутових відходів, а не підприємством комунального господарства, яке безпосередньо виконує операцію видалення відходів на звалище.
У цьому разі власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, належатимуть до платників збору за забруднення навколишнього природного середовища та сплачуватимуть збір виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою N 303, в однократному розмірі.
Окремо зауважуємо, що відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями) роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків надаються органами державної податкової служби України.
Згідно з пп. "г", "і" пп. 4.4.2 ст. 4 Закону N 2181 податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Платник податків може оскаржити до суду рішення органу державної податкової служби щодо видання інструкцій чи податкових роз'яснень, які за висновком такого платника податків суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Визнання судом інструкції або податкового роз'яснення податкового органу недійсними є підставою для відповідної зміни положень інструкцій чи роз'яснень з цього питання.
Заступник Голови М.Приступа