Оформлення і облік операцій з ПДВ-облігаціями

(Частина II. Частина I в консультації від 14.11.2010 р.)

Що робити з отриманими ОВДП?

Аналітики розходяться в думці, які будуть ціни на ПДВ-облігації в найближчому майбутньому. Одні рекомендували утримувачам паперів продавати їх негайно, тому що дисконт з ОВДП знижуватиметься, оскільки підприємства будуть досить повільно і неохоче продавати ЦП. Інші, навпаки, вважають що продавати краще пізніше, коли попит на папери буде задоволений, дисконти на ПДВ-облігації буде значно вищий за поточні.

У будь-якому випадку, кожне підприємство само прораховує і вибирає для себе найбільш прийнятний варіант використання ОВДП. Підприємство може:

- залишити у себе до моменту остаточного погашення суми боргу по облігаціях;

- продати на вторинному ринку цінних паперів;

- отримати кредит у банку під заставу ОВДП;

- використовувати в операції репо.

З першим варіантом особливих питань не виникає.

Прийнявши рішення продати ОВДП на вторинному ринку цінних паперів (ЦП), слід пам'ятати, що професійна діяльність на ринку цінних паперів є ліцензійною. Щоб уникнути зайвих витрат з ліцензування операції з продажу ОВДП необхідно здійснювати через торговця ЦП. Згідно з абзацом 6 п. 1 Рішення N 321 не відносяться до торгівлі ЦП операції суб'єктів господарювання, здійснювані:

- на підставі договорів комісії або доручення купівлі-про-дажу (обміну) ЦП через торговця ЦП, що має ліцензію на здійснення діяльності з випуску і звернення ЦП;

- на підставі договорів купівлі-продажу або міни, які укладені безпосередньо з торговцем.

Тобто продавати ОВДП іншому звичайному підприємству можна тільки через посередника-торговця ЦП.

У випадку якщо підприємство вирішує продати ОВДП на вторинному ринку ЦП не чекаючи терміну їх остаточного погашення, воно по суті відмовляється від процентного (купонного) доходу і реалізує капітальний дохід (збиток).

За неофіційними даними банки і інвесткомпанії чекали випуску паперів. Тільки під операції з ПДВ-облігаціями банківська система накопила цього літа близько 10 млрд грн ліквідності. Причому деякі фінустанови готові були купити майже усю емісію податкових бондів.

Усе літо найбільші банки країни спеціально тримали гроші на рахунках і вкладали їх хіба що в депозитні сертифікати, ОВДП або надавали короткострокове міжбанківське фінансування.

На початку вересня вже були покупці, готові інвестувати в ПДВ-облігації з дисконтом 19-21%. А це значно менше 35-40%, на які розраховував інвестиційний ринок цього літа. Причому дисконт знижується дуже швидко: після першого траншу на початку серпня на суму 48,5 млн грн скидки були на рівні 25-27% 1

Деякі підприємства визнають для себе вигідним варіантом застосування ОВДП для отримання кредиту у банку під заставу ОВДП. Застава як засіб забезпечення виконання зобов'язань регулюється відповідними нормами ЦК України і Закону про заставу. Для цього укладається угода між банком і підприємством-власником облігацій. Така угода може бути складена у формі окремого договору застави, також умова про заставу може бути включена до кредитного договору.

Якщо інше не буде встановлено договором застави, навіть при тому, що ОВДП будуть закладені, купонний дохід все одно отримуватиме власник таких облігацій, тобто підприємство, яке залишає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися облігаціями, що знаходяться у заставі.

Багато підприємств напевно використовуватимуть облігації в операціях репо. Та й банки охоче візьмуться реповати ПДВ-облігації: цей цінний папір на даний момент вважається настільки ж вигідним і надійним, як і облігації внутрішньої держпозики.

Операції репо

Операція репо - це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються в якості забезпечення. Операція репо - це угода, при якій укладається договір про продаж (купівлю) банком ЦП на визначений термін із зобов'язанням зворотного викупу (продажі) у визначений термін за заздалегідь обумовленою ціною.

Термін «репо» походить від франц. report (вимовляється як «репо», з наголосом на останньому складі).

Згідно з Методичними вказівками N 104 репо з ЦП - це операція, в результаті якої відбувається тимчасовий обмін цінних паперів на гроші з обов'язковим зворотним обміном.

Операція прямого репо дозволяє клієнту інвестувати тимчасово вільні кошти на заздалегідь обумовлений термін з високою прибутковістю. І навпаки, якщо у клієнта виникає необхідність залучити ресурси і одночасно зберегти існуючі активи (цінні папери), він має можливість зробити це, уклавши з банком договір зворотного репо.

Технологічно процедура репо виглядає так: при прямому репо клієнт отримує кошти, одночасно ЦП на його рахунку блокуються на користь банку. При зворотному репо кошти отримує банк, а ЦП блокуються на користь клієнта.

За економічною суттю, операції репо аналогічні операціям кредитування під заставу ЦП.

Залежно від того, хто виступає кредитором, це може бути:

- кредит (кредитором виступає банк);

- заїм (кредитором виступає інша юридична особа, що не являється фінансовою установою2- одержуюча ОВДП за посередництво торговця ЦП).

Операція репо - операція, яка складається з двох частин і при якій складається одна генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) ЦП на певних умовах:

1) клієнт продає банку цінні папери;

2) одночасно клієнт бере на себе зобов'язання викупити вказані ЦП у визначений термін або на вимогу банку.

При такій операції:

- сторона, що передає ЦП, не втрачає права власності на них, використовуючи таку їх властивість, як вторинна ліквідність;

- сторона, одержуюча ЦП, придбає право отримувати прибутки від їх використання і заробляє на різниці між ціною первинного і зворотного обміну.

Вторинна ліквідність - це властивість активів служити забезпеченням для отримання грошових коштів при операціях кредитування або репо.

Цінні папери можуть бути переведені на рахунок покупця (кредитора), а можуть бути просто заблоковані на термін дії договору на «ціннопа-перовому» рахунку продавця (позичальника).

Договори репо можуть бути найрізноманітнішими. Але в них обов'язково мають бути передбачені:

- термін кредитування;

- сума;

- процентна ставка;

- обставини, за яких право власності на ЦП може перейти від продавця до покупця.

Операції репо з одними і тими ж облігаціями можна проводити неодноразово за взаємною угодою з банком.

Бухгалтерський облік придбання ОВДП

Облік ОВДП повинен вестися по-особливому. Перше, що необхідно відобразити у бухгалтерському обліку, - зміна класифікації такого активу, як дебіторська заборгованість з ПДВ, на інший актив - фінансові інвестиції. В результаті зміни класифікації активів у балансі підприємства з'являться необоротні активи (довгострокові фінансові інвестиції, субрахунок 143) замість оборотних активів (дебіторської заборгованості).

У Основних умовах випуску облігацій тип ОВДП визначений як середньостроковий, проте, згідно з правилами бухгалтерського обліку, активи з терміном використання понад одного року (12 місяців) відносять до довгострокових активів, що і зумовлює їх класифікацію як необоротних. Отримані облігації оприбутковуються на баланс на суму номінальної вартості.

Згідно з П(С)БО 12 фінансові інвестиції спочатку оцінюються і відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. У собівартість фінансової інвестиції прийнято включати ціну її придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансової інвестиції.

Проте у випадку з погашенням бюджетної заборгованості з П ДВ за допомогою ОВДП облігації не купуються, а видаються замість іншого активу. Тому у такому разі слід керуватися нормами п. 6 П(С)БО 12, тобто коли при придбанні фінансової інвестиції здійснюється обмін на інші активи, її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. Обмін дебіторської заборгованості з ПДВ на ОВДП здійснюється у співвідношенні 1:1, отже ні дисконту, ні премії з ОВДП немає.

Бухгалтерський облік ОВДП на дату балансу

Залежно від мети утримання ОВДП на балансі розрізняється порядок їх обліку. Можливі два варіанти - якщо облігації утримуються:

- до повного погашення, то на дату балансу у фінансовій звітності вони відображаються за амортизованою вартістю;

- для продажу, то на дату балансу вони враховуються за справедливою вартістю (якщо справедливу вартість неможливо визначити, то облік ведеться за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції3 (п. 9 П(С)БО 12)).

Слід звернути увагу на особливий механізм амортизації вартості ОВДП, який відрізняється від механізму амортизації, описаного в додатку 1 до П(С)БО 12.

Нагадаємо, що в додатку 1 до П(С)БО 12 запропонований механізм амортизації дисконту або премії по інвестиціях в облігації. Згідно П(С)БО 12 впродовж періоду з дати придбання облігації до дати її погашення інвестором амортизується різниця між вартістю погашення облігації і її собівартістю. При позитивній різниці - це дисконт, при негативній - премія. Механізм амортизації собівартості інвестиції потрібний для достовірності оцінки інвестиції, придбаної з дисконтом або премією, впродовж періоду між моментом придбання і моментом погашення.

Порядком N 368 встановлений інший механізм обліку із застосуванням амортизації основної суми боргу. Різниця між номінальною вартістю облігації і загальною сумою виплат по погашенню основної суми боргу складає амортизаційну вартість облігації4 (а не амортизовану, як передбачено П(С)БО 12). Тобто ще простіше - відбувається рівномірне зменшення балансової вартості ОВДП в результаті поетапного погашення основної суми боргу впродовж періоду від моменту отримання облігації до моменту остаточного погашення її номінальної вартості. Розглянемо цей механізм на прикладі першого випуску (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок амортизаційної вартості і доходу на одну облігацію

N з/п
 
Дата сплати доходу і амортизації
 
Амортизаційна вартість однієї облігації, грн*
 
Кількість днів в періоді, за який нараховується дохід**   Дохід на одну облігацію, грн (гр. 3х гр.4х 5,5%:365 дн.)
 
1   2   3   4   5  
1.  31.01.2011 р.   1000   182   27,42 
2.   01.08.2011 р.   900   181   24,55 
3.   30.01.2012 р.   800   184   22,12  
4.   30.07.2012 р.   700   181   19,04  
5.   28.01.2013 р.   600   184   16,64 
6.  29.07.2013 р.  500  181   13,64 
7.  27.01.2014 р.   400   184  11,09 
8.  28.07.2014 р.  300  181  8,18 
9.  26.01.2015 р.   200   184  5,55 
10.  27.07.2015 р.  100  181  2,73  
Примітки.
* 3 розрахунку 10% на одну облігацію.
** Умовно.
*** Слід враховувати, що 2012 рік - високосний, тому ділити потрібно на 366 днів.  

Отже, при настанні строків кожного платежу балансова вартість облігацій зменшується на частину основного боргу, що підлягає до отримання. При цьому з урахуванням наших реалій суми до отримання доцільно спочатку відображати у складі іншої дебіторської заборгованості (pax. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») і тільки при отриманні грошових коштів на поточний рахунок «закрити» її дебетом рахунку 311.

Відсотки з облігацій визнаються у бухгалтерському обліку доходом і на дату нарахування відображаються на субрахунку 732 «Відсотки отримані».

Приклад 1. На рахунок погашення бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок підприємства в цінних паперах поступили ОВДП у кількості 17 штук на загальну суму 17000грн. Підприємство вирішило не продавати ОВДП, а чекати повного їх погашення.

Таблиця 3

N з/п  Зміст операції   Бухгалтерський облік   Сума, грн  
дебет   кредит  
1.

 
Зарахування на рахунок підприємства облігацій за собівартістю згідно з випискою по
рахунку в цінних паперах  
143
 
641/ПДВ
 
17000
 
2.
 
Зменшення амортизаційної вартості облігацій* на 10% від номінальної вартості облігацій   377
 
143
 
1700
 
3.
 
Нарахування відсотків (доходу) з
облігацій*: 27,42 (грн) х 17 (шт.)  
373
 
732
 
466,14
 
4.
 
Отримання частини основного боргу на поточний рахунок підприємства   311
 
377
 
1700
 
5.   Отримання доходу по облігаціям   311  373  466,14  
Примітка. * Проводки робляться кожні півроку, на дату нарахування доходу.  

28.07.2014 р. наслідує ОВДП із складу довгострокових фінансових інвестицій перевести до складу поточних (дебет субрахунку 352 - кредит субрахунку 143).

Бухгалтерський облік продажу ОВДП

При переведенні ОВДП до групи вибуття на дату балансу вони повинні відображатися за найменшою з двох величин:

- за балансовою вартістю;

- за чистою вартістю реалізації.

Приклад 2. На рахунок погашення бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок підприємства в цінних паперах поступили ОВДП у кількості 17 штук на загальну суму 17000грн. Підприємство вирішило продати ОВДП після 01.01.2011 р. з дисконтом 18%.

Таблиця 4

N з/п  Зміст операції   Бухгалтерський облік   Сума, грн  
дебет   кредит  
1.
 
Зарахування на рахунок підприємства облігацій за
собівартістю згідно з випискою по рахунку в цінних паперах  
143
 
641/ПДВ
 
17000
 
2.
 
Уцінка ОВДП на 31.12.2010 р. до ринкової вартості
(передбачуваний дисконт - 16%)  
975
 
143
 
2720
 
3.   Передача ОВДП покупцю   361   741  13000 
4.
 
Списання балансової вартості ОВДП   971
 
143
 
14280
 
5.
 
Відображення фінансового результату від продажу ОВДП   741   793   13000  
793   971   14280  
793  975  2720  

Балансова вартість ОВДП відображається в рядку 045 статті «Довгострокові фінансові інвестиції» форми N 1 «Баланс». При отриманні доходу (відсотків) з ОВДП - сума відображається в рядку 120 «Інші фінансові прибутки» форми N 2 «Звіт про фінансові результати».

Бухгалтерський облік операції репо

У продавця ЦП при операції репо ЦП з балансу не списуються, оскільки він залишається їх власником. ОВДП, що беруть участь в операції, в обліку підприємства ніяк не відображаються, а чекають погашення. Тому вони відображаються на дату балансу за амортизованою, а не за справедливою собівартістю (п. 10 П(С)БО 12).

Процентний дохід по операції репо утворюється як різниця між ціною зворотної купівлі цінних паперів і ціною їх первинного продажу. Наприклад, якщо 30 000 грн - ціна первинного продажу ОВДП банку, а 31 280 грн - ціна їх зворотної купівлі, то різниця в 1280 грн - це процентний дохід банку по операції репо.

Внаслідок такої операції під-приємство-продавець ОВДП отримує в тимчасове користування грошові кошти, а облігації продовжують залишатися у нього на «ціннопа-перовому» рахунку. Сума проданих ОВДП (зобов'язання з їх зворотного викупу) разом з відсотками враховується на забалансовому рахунку 05 «Гарантії і забезпечення надані».

Приклад 3. На рахунок погашення бюджетної заборгованості з ПДВ на рахунок підприємства в цінних паперах поступили ОВДП у кількості 17 штук на загальну суму 17000грн. Підприємство вирішило продати ОВДП банку, уклавши з ним договір репо на продаж із зворотним викупом 10 штук. Дисконт за договором -18%, процентна ставка - 20%. Термін договору - 61 день.

Розрахуємо вартість продажу ОВДП:

10 000 грн х 0,82 = 8200 грн.

Сума відсотків за користування кредитом, нарахованих за 61 день:

8200 (грн) х 20(%) х 61 (кал. дн.): 365 (кал. дн.) = 274-03.

При зворотному викупі ОВДП підприємство повинне заплатити:

8200 + 274 = 8474 грн.

Таблиця 5

N з/п  Зміст операції   Бухгалтерський облік   Сума, грн  
дебет   кредит 
1.
 
Зарахування на рахунок
підприємства облігацій за собівартістю згідно з випискою по рахунку в цінних паперах  
143
 
641/ПДВ
 
17000
 
2.
 
Укладення з банком договору репо. Враховані на забалансовому рахунку зобов'язань по зворотному викупу ОВДП   05
 

 
8474
 
3.
 
Отримання грошових коштів згідно з угодою   311
 
601
 
8200
 
4.
 
Зворотний викуп ОВДП через 61 день   601
 
311
 
8200
 
5.
 
Нарахування відсотків за користування грошовими коштами   951
 
684
 
274
 
6.   Сплата відсотків  684  311  274 
7.
 
Списання із забалансового рахунку суми зобов'язання за договором   -
 
05
 
8474
 
8.
 
Нарахування витрат з обслуговування угоди   949
 
685
 
145
 
9.
 
Оплата банку витрат з обслуговування угоди   685
 
311
 
145
 
10.  Відображення фінансового результату від угоди репо   793   951  274  
793   949  145 

Податковий облік Податок на прибуток

На даний момент ДПАУ не висловилася щодо податкового обліку облігацій, отриманих в 2010 році, тому залишається орієнтуватися на листи ДПАУ шестирічної давності. Саме ДПАУ, тому що районні ДПІ наполягали на відображенні у платників податків валового доходу при придбанні або продажу ОВДП при повній відсутності валових витрат.

ДПАУ ж в Листі N 16666/7/15-1117 (на цей момент не відкликано) вважала, що платник податків не придбаває ОВДП, а отримує їх від держави в рахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ. Тому при погашенні або первинному продажі ОВДП в межах номінала платник податків фактично отримує відшкодування ПДВ, що належить йому, тобто суми грошових коштів в частині надмірно сплачених податків і зборів, які повертаються або мають бути повернені з бюджету. Тому ні при отриманні з бюджету грошових коштів в рахунок погашення ОВДП, ні при первинному їх продажі в межах номіналу як валового, так і «ціннопаперо-вого» доходу не буде. Пославшись на пп. 7.6.3 Закону про оподаткування прибутку, ДПАУ порахувала, що немає і «цінно-паперових» витрат у платника - податків першого власника облігацій, оскільки при їх отриманні така особа не сплачує емітенту цих облігацій (тобто державі) суму грошових коштів або вартість майна в якості компенсації їх вартості. А от у разі продажу ОВДП за ціною, що перевищує номінал, сума перевищення над номіналом включається у валовий прибуток платника податків згідно з пп. 4.1.6 Закону про оподаткування прибутку. Навіть при продажу з дисконтом, згідно з Листом N 16666/7/15-1117, підприємство не відображає в окремому податковому обліку збиток від продажу, оскільки не має права на відображення витрат на придбання ОВДП. Витрати були б у тому випадку, якщо б підприємство сплатило емітенту-державі гроші або іншу компенсацію вартості ОВДП, тоді і була б основа застосовувати пп. 7.6.3 Закону про оподаткування прибутку. Для підприємств - первинних одержувачів ОВДП така позиція ДПАУ в окремому податковому обліку по цінних паперах навряд чи причинить які-небудь неприємності, оскільки збитками від продажу ОВДП нічого перекривати (немає прибутку від продажу інших видів облігацій). Такі збитки переноситимуться в «ціннопаперовому обліку» нескінченно і у валові витрати ніколи не потраплять.

Але інакше йде це питання у підприємств, що здійснюють операції з іншими облігаціями, наприклад, облігаціями підприємств (банків), їм такі збитки навіть дуже згодяться. Згідно з пп. 7.6.1 Закону про оподаткування прибутку платник податків веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою прибутковістю і сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і дериватами по окремих видах цінних паперів, а також фондових і товарних дериватах.

Відсотки, що нараховуються відповідно до Основних умов випуску облігацій на їх залишкову вартість, також мають бути відображені в податковому обліку. У пункті 7.9. Закону про оподаткування прибутку, який регулює оподаткування операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями по відсотках, що отримуються власниками ОВДП, не сказано нічого. Тоді, на думку автора, залишається пп. 11.3.6 цього Закону, відповідно до якого збільшувати валовий прибуток слід на момент (дату) нарахування відсотків.

Такий окремий облік припускає, що якщо дохід від продажу цінних паперів одного виду перевищує витрати на їх придбання, то такий прибуток включається до прибуткової частини декларації з податку на прибуток.

А якщо витрати на придбання перевищують отриманий дохід, то збиток (негативне значення) переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або дериватами такого ж виду майбутніх звітних періодів.

А які ж пункти Закону про оподаткування прибутку застосовувати при операції репо - 7.6 або 7.9? ДПАУ роз'яснила це питання в листах від 23.07.2007 р. N 14578/7/22-2017 і від 17.05.2010 р. N 4690/6/15-0516, підтвердивши думку НБУ про кредитну суть договору репо і вказавши, що податковий облік такої операції повинен вестися згідно з підпунктами 7.9.1 - 7.9.2 Закону про оподаткування прибутку.

Відсотки за угодою репо, сплачувані продавцем ЦП при зворотному викупі, згідно з п. 1.10 Закону про оподаткування прибутку, можуть бути фіксованою сумою і потрапляють у валові витрати продавця на підставі підпунктів 5.5.1 і 5.5.2 Закону про оподаткування прибутку. Витрати продавця, понесені при оформленні угоди, відносяться до складу валових згідно з пп. 5.2.1 Закону про оподаткування прибутку.

ПДВ

У обліку ПДВ не буде податкових наслідків для одержувача облігацій. Відносно питання обкладення ПДВ операцій з поставки (продажу) ОВДП ДПАУ в Листі N 806/7/15-2317 роз'яснила, що на такі операції поширюються правила оподаткування, встановлені пп. 3.2.1 ст. 3 Закону про ПДВ, згідно з якими «операції з розміщення у будь-які форми управління і постачання (продажу) за грошові кошти цінних паперів не є об'єктом оподаткування». Фактична ціна постачання (продажу) ОВДП (номінал облігації або ціна, що відрізняється від номінала) не змінює вказані правила.

Оскільки податковий кредит у платника ПДВ формується виключно із сплачених (нарахованих) сум цього податку при придбанні товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, а при фактичному отриманні ОВДП відсутні суми ПДВ, то операція з придбання ОВДП не впливає на розмір податкового кредиту.

____________________________

1. Джерело: видання «Дзеркало тижня»

2. Згідно з ч. 8 от. 17 Закону про ЦП гака діяльність не підпадає під професійну торгівлю ЦП і вимагає ліцензії.

3. Тест на зменшення корисності проводиться тільки на дату річного балансу по облігаціях (п. 5 П(С)БО 28), що залишилися до цього моменту.

4. Розглядається для покупців ОВДП на первинному ринку.

Список використаних документів

ЦК України - Цивільний кодекс України

Закон про ПДВ -Закон України від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР

Закон про заставу - Закон України від 02.10.1992 р. N 2654-ХІІ «Про заставу»

Закон про ЦП - Закон України від 23.02.2006 p. N 3480-IV «Про цінні папери і фондовий ринок»

Порядок N 368 - Порядок випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 12.05.2010 р. N 368

Основні умови випуску облігацій - Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, затверджені Постановою КМУ від 12.05.2010 р. N368

Методичні вказівки N 104 - Методичних вказівки по інспекції банків «Система оцінки ризиків», затверджені постановою Правління НБУ від 15.03.2004 р. N 104

Рішення N 321 -Рішення ДКЦПІФРУкраїни від 29.10.2002 р. N 321 «Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності»

П(С)БО 12 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну України від 26.04.2000р. N91.

П(С)БО 28 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2004 р. N 817

Лист N 806/7/15-2317 - Лист ДПАУ від 17.01.2005 р. N 806/7/15-2317 «Про податковий облік ОВДП»

Лист N 16666/7/15-1117-Лист ДПАУ від 31.08.2004 р. N 16666/7/15-1117 «Про надання роз'яснення [про порядок відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, оформленими під погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість]»

“Консультант бухгалтера” N 47-48 (587-588) 22 листопада 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)


Документи що посилаються на цей