Вивчаємо порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску
(Частина III. Частини I і II див. в консультаціях від 06.12.2010 р., 13.12.2010 р.)
У минулих випусках" ми знайомили вас з порядком нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ). Прийшов час перейти до практичного застосування нового внеску. Природно, це приведе і до нових питань. Розглянемо найактуальніші.
ПИТАННЯ: 1. Від чого залежить розмір єдиного соціального внеску?
2. Як оплачуватимуться лікарняні?
3. Яким чином визначатиметься максимальна величина доходу для нарахування єдиного соціального внеску починаючи з 01.01.2011 р. уразі наявності в одному місяці зарплати і лікарняних?
4. Як робити розрахунок при звільненні, якщо працівник в місяці звільнення хворів,- з урахуванням лікарняних або без?
5. За якою ставкою слід утримувати єдиний соціальний внесок з суми оплати перших 5 днів хвороби за кошт підприємства?
6. Який порядок обкладення єдиним соціальним внеском компенсації фізичній особі - власнику автомобіля, що є співробітником підприємства, за використання його автомобіля для виробничих потреб ?
7. Ким здійснюється нарахування єдиного страхового внеску на суму винагороди фізичним особам за надання послуг з договорів цивільно-правового характеру?
8. В якому випадку працедавець не повинен нараховувати єдиний соціальний внесок на винагороди за цивільно-правовим договором?
9. Чи обкладаються єдиним соціальним внеском винагороди за договорами оренди?
10. Чи буде нараховуватися єдиний соціальний внесок на допомогу з вагітності і пологів?
11. Керівництво видало подарунки штатним співробітникам підприємства. Чи обкладається ЄСВ сума подарунків, як оформлених, так і не оформлених договором дарування?
12. Чи дуде здійснюватися залік в сумі ЄСВ, сплачуваного за кожного взятого на роботу найнятого робітника, заякого підприємець - працедавець доплачував 50% від вартості патенту?
13. Які існують особливості щодо нарахування і сплат ЄСВ для приватних підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування?
14. Організація, при звільненні співробітників, сплачує компенсацію за невикористану додаткову відпустку, яка надається за ненорліованийробочий день, понад норми, передбачені чинним законодавством. Чи повинен нараховуватися єдиний соціальний внесок на цю виплату?
15. Як обкладається єдиним соціальним внеском матеріальна допомога?
16. У які терміни підприємці, що є працедавцями, повинні сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований на зарплату найнятих робітників, якщо виплата зарплати затримується?
17. Чи повинен приватний підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, сплачувати єдиний соціальний внесок в періодах, коли дохід відсутній?
18. Які функції з 1 січня 2011 року залишаться за фондами соціального страхування?
19.Приватний підприємець має, окрім підприємницької діяльності, ще і основне місце роботи. Чи впливатиме на розмір пенсії сплата усіх внесків як підприємця, так і найнятого робітника?
20. Чи будуть робитися інші додаткові збори до Пенсійного фонду з окремих операцій у зв'язку з введенням з І січня 2011 року замість чотирьох внесків до фондів согістрахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
21. Чи являються базою для нарахування ЄСВ витрати підприємства на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю?
22. Яка відповідальність передбачена для працедавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного соцвнеску?
ВІДПОВІДЬ: 1. Законодавець зобов'язав працедавця здійснювати нарахування і утримання ЄСВ в обов'язковому порядку, залежно від виду прибутків.
Єдиний соціальний внесок складає, зокрема:
для працедавця:
1) відсоток внеску, який нараховуватиме працедавець на фонд оплати праці найнятих робітників, яка зовсім не єдиний для усіх, а залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого відноситься кожне окреме підприємство у Фонді від нещасних випадків. Оскільки класів ризику 67, то і розмір внеску у кожного платника свій, починаючи з 36,76% (1 клас) і закінчуючи 49,7% (67 клас);
2) 34,7% внеску нараховуватиме підприємство на винагороду, яка виплачується фізичній особі за цивільно-правовими договорами (Договорами підряду за роботу або за надання послуг), окрім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію його підприємцем;
3) 33,2% внеску нараховуватиме підприємство на суми лікарняних як за перші п'ять днів, так і за подальші дні, які оплачуються за рахунок засобів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності;
4) 8,41% внеску нараховуватиме підприємство на фонд оплати праці працюючих інвалідів. Якщо ж інваліду нараховуватиметься допомога з тимчасової непрацездатності, то розмір соціального внеску на суму такої допомоги складе 33,2%;
Для найнятого робітника:
1) 3,6% внеску утримуватиметься із заробітної плати працівника, у тому числі інваліда, працівника-іноземця;
2) 2% внеску утримуватиметься з суми допомоги з тимчасової непрацездатності, який нараховується працівнику, у тому числі працюючому інвалідові;
3) 2,6% внеску утримуватиметься з винагороди, яка виплачується фізичним особам, що не є підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду на роботи або надання послуг), окрім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію його підприємцем.
Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3% певної бази нарахування.
Слід зазначити, що розміри внесків не остаточні, оскільки, як визначено в п. 28 ст. 8 Закону N 2464, пропозиції щодо зміни розміру єдиного внеску вносяться Кабміном одночасно з проектом закону про Державний бюджет України наступного року.
При цьому нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, рівної п'ятнадцяти прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
2. Питання оплати лікарняних і декретних з 01.01.2011 р. хвилює багатьох. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) визначить чіткий порядок отримання страхових коштів, і на його основі будуть внесені відповідні зміни до Постанови N 1266.
Фінансування страхувальників-працедавців для надання матеріального забезпечення найнятим робітникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду, на підставі оформленої за встановленим зразком заяви-розрахунку, яка містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення. Після надання Фонду такої заяви здійснюється фінансування стра-хувальників-працедавців страховими засобами впродовж десяти робочих днів. У випадку якщо сума страхових коштів, отриманих страхувальником від Фонду, перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, який здійснював фінансування, впродовж трьох робочих днів.
Для отримання страхових коштів на виплату соціальної допомоги (лікарняні, декретні і т. п.) працедавцю необхідно відкрити окремий поточний рахунок для зарахування цих коштів. Тобто Фонд перераховуватиме суми страхових коштів не на звичайний (поточний) розрахунковий рахунок працедавця, а на інший, так званий спеціальний. Тому у бухгалтерському обліку кошти Фонду, що поступають на «спеціальний» рахунок, будуть враховуються на окремому субрахунку.
Слід зазначити, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення згідно із законом. З цього виходить, що працедавцю краще дочекатися фінансування від Фонду і тільки після цього виплачувати допомогу.
3. Як визначено в cт. 1 Закону N 2464, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, яка дорівнює п'ятнадцяти прожитковим мінімумам для працездатних осіб. Інструкцією N 21-5 визначено, що у разі нарахування працівнику місячного доходу, сума якого перевищує максимальну для нарахування єдиного соціального внеску, при визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в наступній послідовності:
- сума нарахованої зарплати по видах виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці;
- сума винагороди за цивільно-правовими договорами (якщо такі суми нараховуються працівнику, у якого є перевищення);
- сума допомоги з тимчасової непрацездатності.
Таким чином, Пенсійний фонд передбачає повне нарахування єдиного соціального внеску спочатку на суму зарплати, і тільки після цього на різницю в межах максимальної величини можна буде застосувати розмір єдиного внеску на суму лікарняного - 33,2%.
При цьому максимальна величина при нарахуванні ЄСВ на суму допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати щорічних тарифних відпусток, період яких більший за один місяць, застосовується окремо за кожен місяць.
4. У цій ситуації передбачена наступна послідовність дій - спочатку працедавець виплачує зарплату, нараховує допомогу з тимчасової непрацездатності і чекає фінансування від Фонду. При отриманні коштів допомоги з тимчасової непрацездатності здійснюється виплата працівнику. Але оскільки точний порядок такого фінансування Фондом тільки розробляється, то не виключено, що в майбутньому працедавець зможе виплатити працівнику повну суму зарплати і лікарняних з подальшим відшкодуванням своїх коштів на виплату таких лікарняних.
5. Єдиний соціальний внесок у розмірі 33,2% і 2% застосовується працедавцями при нарахуваннях і утриманнях по сумах лікарняних як за перші п'ять днів, оплачуваних за рахунок коштів підприємства, так і за подальші дні, оплачувані за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Згідно з ч. 12 ст. 8 Закону N 2464 ставка єдиного соціального внеску в частині «утримань» встановлена у розмірі 2%, яку застосовують до допомоги з тимчасової непрацездатності без розподілу джерел його фінансування. Тому утримання ЄСВ з суми оплати перших п'яти днів хвороби за коштом підприємства складуть 2%.
6. Об'єктом обкладення єдиним соціальним внеском для платників визнаються виплати та інші винагороди, що нараховуються платниками на користь фізичних осіб за трудовими і цивільно-правовими договорами, предметом яких є виконання робіт, надання послуг (за винятком винагород, що виплачуються приватним підприємцям).
Отже, ЄСВ на суму компенсації за використання власного інструменту і особового транспорту для потреб виробництва нараховувати не треба, оскільки, згідно з п. 3.22 Інструкції N 5, вказані суми не включаються до фонду оплати праці і відповідно не є базою для нарахування внеску. Проте в розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України вказана компенсація не звільнена від оподаткування. У зв'язку з цим при нарахуванні і виплаті компенсації необхідно утримати податок на доходи фізичних осіб.
7. Відповідно до ст. 4 Закону N 2464 громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) і особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відособлених підрозділах цих підприємств і організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на іншій умові, передбаченій законодавством, або виконують роботу на вказаному підприємстві, в установі, організації або у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, підлягають до загальнообов'язкового державного страхування,тобто є застрахованими особами.
У зв'язку з цим для вищезгаданих застрахованих осіб працедавці є страхувальниками і відповідно - платниками єдиного страхового внеску. Страхувальники зобов'язані своєчасно і в повному об'ємі нараховувати і сплачувати ЄСВ.
8. Працедавець не повинен нараховувати ЄСВ на винагороди за цивільно-правовими договорами, укладеними з фізичними особами - підприємцями, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію їх в якості підприємців.
9. Відповідно до ст. 7 Закону N 2464 розмір страхових внесків страхувальників обчислюється для працедавців у відсотках від суми нарахованої заробітної плати найнятих робітників, включаючої виплати основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, визначувані відповідно до Закону про оплату праці, і суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Розглянемо, до яких видів договорів можна віднести договір оренди згідно з чинним законодавством.
Різні види договорів та їх істотні ознаки наведені в ЦК України. Оскільки в ст. 7 Закону N 2464 йдеться про обкладення єдиним соціальним внеском винагороди за цивільно-правовими договорами тільки за виконання робіт і надання послуг, то основні види договорів цивільно-правового характеру, за якими нараховується єдиний страховий внесок, будуть наступними:
- виконання робіт - побутовий підряд (ст. 865 ЦК України), будівельний підряд (cт. 875 ЦК України) і т. п.;
- надання послуг - перевезення (cт. 908 ЦК України), зберігання (ст. 936 ЦК України), доручення (ст. 1000 ЦК України), комісія (ст. 1011 ЦК України) і т. п.
Єдиний соціальний внесок не нараховується за іншими цивільно-правовими договорами, а саме:
- передача майна у власність, повне господарське ведення або оперативне управління - купівля-продаж (ст. 655 ЦК України), міна (ст. 715 ЦК України), позика (ст. 1046 ЦК України) і т. п.;
- передача майна напрокат - майнове наймання (ст. 759 ЦК України), побутовий прокат (ст. 787 ЦК України), оренда земельної ділянки (ст. 792 ЦК України), оренда транспортного засобу (ст. 798 ЦК України), житлове наймання (ст. 810 ЦК України) і т. п.
З наведеного вище виходить висновок, що до договорів, за якими нараховується ЄСВ, відносяться договори, в яких сказано про використання праці найманих фізичних осіб, а до договорів, за якими він не нараховується, - про майно, яке передається у власність або користування.
Таким чином, на винагороду, отриману за договором оренди, нараховувати ЄСВ не потрібно.
10. На суму допомоги з вагітності і пологів працедавець не нараховуватиме ЄСВ. Оскільки ця допомога відноситься до соціальних, які, згідно з Проектом Переліку видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, не підлягають обкладенню ЄСВ, то вона звільняється від нарахування внеску.
11. Відповідно до частини першої ст. 7 Закону N 2464 страхові внески нараховуються на суму заробітної плати за видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Слід мати на увазі, що виплати та інші винагороди, здійснювані на користь осіб, не пов'язаних з платником трудовим договором, договором цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт, надання послуг, об'єктом обкладення ЄСВ не є.
Так, до об'єкту обкладення ЄСВ не відносяться виплати, здійснювані у рамках цивільно-правових договорів, предметом яких є перехід права власності або майнових прав на майно (майнові права), а також договорів, пов'язаних з передачею у користування майна (майнових прав).
Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати іншій стороні (обдаровуваному) майно (подарунок) у власність. Отже, сума подарунка співробітнику організації, передана за договором дарування, ЄСВ не обкладається.
Відносно подарунків, не оформлених договором дарування, необхідно враховувати наступне. Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону про оплату праці, яка визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція N 5. Згідно цієї Інструкції подарунки, що надаються усім або більшості працівників як одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам'ятних дат, як в грошовій, так і в натуральній формі), відносяться до додаткової заробітної плати у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат (пп. 2.3.2), і отже, є об'єктом для нарахування страхового внеску.
Подарунок, який надається підприємством в якості матеріальної допомоги разового характеру окремим працівникам за сімейними обставинами, наприклад, дитяче ліжечко для молодої сім'ї, не відноситься до фонду оплати праці (пп. 3.31 Інструкції N 5), і відповідно страховий внесок на ці суми не нараховується.
12. Порядок обкладення фіксованим податком і порядок стягування ЄСВ регулюють різні закони. Крім того, по фіксованому податку платники звітують до податкової інспекції, а по ЄСВ - до Пенсійного фонду.
На жаль, Закон N 2464 не передбачає з 01.01.2011 р. зарахування частини із суми сплаченого фіксованого податку на сплату єдиного соціального внеску, оскільки відповідні зміни не внесені до Указу N 727.
13. Нагадаємо читачам, що, згідно з п. 8 ст. 9 Закону N 2464, платники єдиного внеску зобов'язані платити єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за таким періодом. Оскільки підприємець на спрощеній системі оподаткування визначений Законом також платником єдиного внеску, то він повинен платити ЄСВ щомісячно не пізніше 20 числа.
Проте звітувати за себе підприємець - «єдинщик» буде вже за рік, що чітко визначене в останньому абзаці п. 8 ст. 9 Закону N 2464.
Отже, щомісячно підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, повинен платити ЄСВ, що обчислюється від суми, яка визначається ним самостійно для себе і членів сім'ї, що беруть участь в здійсненні ним підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти прожитковим мінімумам для працездатних осіб).
Як передбачено в Інструкції 21-5, підприємці на єдиному податку платять єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначають, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який платиться ЄСВ. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. В цьому випадку базовим звітним періодом є календарний рік.
14. Відповідно до норм ст. 8 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка за особливий характер роботи надається працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором (угодою).
Слід зазначити, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, що використовують найману працю і є юридичними особами.
Угода полягає на державному, галузевому і регіональних рівнях на двосторонній основі.
Конкретна тривалість відпустки за ненормований робочий день по тій або іншій посаді (професії, роботі) визначається в колективному і трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону N 2464 страхові внески нараховуються на суму нарахованої заробітної плати по видах виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці.
Отже, тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день працівників організації має бути встановлена законодавством.
Статтею 24 Закону про відпустки визначено, що при звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за усі невикористані відпустки.
Отже, положення цієї статті повинне поширюватися і на компенсацію за невикористану додаткову відпустку, і за ненормований робочий день (в межах норм, встановлених відповідно до законодавства України).
З вищесказаного виходить, що компенсація за невикористану додаткову відпустку підлягає обкладенню ЄСВ в межах норм, встановлених відповідно до законодавства України. Не підлягають обкладенню ЄСВ суми понад встановлені норми, відповідно до законодавства України.
15. Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону про оплату праці, яка визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція N 5. Відповідно до вказаної Інструкції матеріальна допомога, яка має систематичний характер, надається усім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічною ситуацією), відноситься до додаткової заробітної плати у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат (пп. 2.3.3), і отже, є об'єктом для нарахування страхових внесків.
Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не відноситься до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції N 5), відповідно єдиний соціальний внесок на ці суми не нараховується.
16. Платники ЄСВ зобов'язані сплачувати суми внеску, нарахованого за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Оскільки в Законі N 2464 працедавці визначені платниками єдиного внеску, то вони повинні платити ЄСВ щомісячно не пізніше 20 числа і у разі, коли заробітна плата до цього дня не виплачена (тобто затримується). У тому ж випадку, якщо працедавець виплачує заробітну плату до 20 числа наступного місяця, він повинен сплатити ЄСВ у день виплати заробітної плати.
17. Закон N 2464 визначив обов'язок підприємців платити єдиний соціальний внесок в розмірі не менше мінімального щомісячно.
Проте, згідно з п. 2 ст. 7 Закону N 2464, для підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, сума єдиного соціального внеску обчислюється від суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню доходів фізичних осіб, і від суми доходу, який розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, що беруть участь в здійсненні ними підприємницької діяльності. Отже, в Законі чітко вказана умова для нарахування ЄСВ - це отримання доходу.
18. Функції фондів соціального страхування з 1 січня 2011 року декілько зміняться. Але істотних змін принципів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування не передбачено і вони залишаються незмінними, а саме:
- страховий принцип фінансування витрат, передбачених окремими видами соціального страхування;
- розподіл коштів Державного бюджету і бюджетів фондів соціального страхування;
- управління фондами соціального страхування на паритетних принципах представниками тих сторін, за рахунок яких формуються кошти цих фондів.
Крім того, за фондами соціального страхування залишаються їх основні функції:
- керівництво і управління окремими видами соціального страхування;
- акумуляція страхових коштів;
- фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг з видів соціального страхування;
- здійснення контролю за цільовим використанням страхових коштів;
- інші функції, передбачені статутами фондів соціального страхування.
Але разом з цим Законом N 2464 права перевіряючих усіх фондів соціального страхування з 01.01.2011 р. декілька відкоригують. Так, Перехідними положеннями Закону N 2464 внесені зміни до соціальних Законів N 2240, N 1533 і N 1105, які торкаються правил і порядку отримання працедавцями страхових виплат на окремі рахунки від соціальних фондів (лікарняні, інші соціальні допомоги і т. п.). Тому у соціальних фондів залишається контролююча функція за правильністю нарахування і використання працедавцями отриманих сум страхових виплат. Саме за неправильне або нецільове використання отриманих страхових сум мають право штрафувати фонди.
А функції контролю за правильністю обчислення і сплати єдиного соціального внеску Законом N 2464 покладені на Пенсійний фонд.
19. Закон N 2464 не встановлює правила і порядок нарахування пенсій, а також не вносить змін до Закону N 1058 відносно правил і порядку обчислення пенсії з урахуванням сплачених сум єдиного соціального внеску.
Проте з урахуванням того, що пенсія нараховується і залежить від фактично сплачених сум внесків (а з 01.01.2011 р. - від сплачених сум єдиного соціального внеску), усі суми сплачених громадянином внесків - як за основним місцем роботи, так і при здійсненні підприємницької діяльності - мають бути враховані при нарахуванні або перерахунку пенсії.
20. З набуттям чинності з 1 січня 2011 року Закону N 2464, замість внесків до Пенсійного фонду України, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття і від нещасного випадку, буде введений новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідні зміни передбачені в законах, що регулюють стягування вищезгаданих чотирьох внесків.
Згідно із Завершальними і перехідними положеннями Закону N2464 з 01.01.2011 р. втрачають силу тільки деякі положення Закону N 400.
Усі інші положення Закону N 400, якими регулюється сьогодні стягування збору до Пенсійного фонду по окремих видах операцій, таких, як купівля-продаж безготівкової іноземної валюти, придбання легкового автомобіля, реалізація ювелірних виробів із золота і так далі, продовжуватимуть діяти.
21. Відповідно до частини першої ст. 7 Закону N 2464 страхові внески нараховуються на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом про оплату праці.
Відмітимо, що, згідно з пп. 3.10 Інструкції N 5, витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язані з виробничою необхідністю, згідно з угодою між підприємством і учбовим закладом, не відносяться до фонду оплати праці. З вище-викладеного виходить вивід, що на вказані витрати не нараховується ЄСВ.
22. Як передбачає п. 8 ст. 9 Закону N 2464, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період (для працедавця - місяць), не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Якщо працедавець виплачує аванс по заробітній платі або зарплату за місяць, то під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, він зобов'язаний одночасно сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у відповідних розмірах.
Але існують і деякі виключення з правил. Це випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений раніше або за результатами звіряння працедавця з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата по єдиному внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Що стосується відповідальності за сплату єдиного внеску, то частково про це можна дізнатися з п. 12 ст. 25 Закону N 2464. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску наступні штрафні санкції:
- за несплату (неперераху-вання) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Окрім цього, ст. 26 Закону N 2464 для посадових осіб-платників єдиного внеску передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку нарахування і термінів сплати єдиного внеску.
Крім того, в КК України Законом N 2464 внесені зміни в ст. 212-1 з вказівкою відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його платити, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в значних розмірах:
- карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю строком до трьох років. Під значним розміром засобів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (а саме - перевищують 17 000 грн);
2. Ті ж діяння, здійснені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах:
- караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 34 000 грн) або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням свободи строком до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років. Під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян (а саме - перевищують 51 000 грн), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
3. Діяння, описані вище і здійснені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у особливо великих розмірах:
- караються позбавленням волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років з конфіскацією майна.
Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою ст. 212-1 КК України, звільняється від карної відповідальності, якщо вона до притягнення до карної відповідальності сплатило єдиний соціальний внесок, а також відшкодувало збиток, нанесений фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
КК України - Карний кодекс України
ПК України - Податковий кодекс України
Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР «Про оплату праці»
Закон про ПДФО - Закон України від 22.05.2003 p. N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон N 2464 - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон N 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням»
Закон N 1105 - Закон України від 23.09.1999 p. N 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності»
Закон N 1533 - Закон України від 02.03.2000 р. N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
Закон N 1058 - Закон України від 09.07.2003 р.N 1058-IV «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»
Указ N 727 - Указ Президента України від 03.07.1998 р.N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.1999 р. N 746/99
Постанова N 1266 - Постанова КМУ від 26.09.2001 р. N 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню»
Інструкція N 21-5 - Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою ПФ України від 27.09.2010 р. N 21-5
Інструкція N 5 - Інструкція щодо статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5
“Консультант бухгалтера” N 1-2 (593-594) 3 січня 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)