ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
16.06.2011 N 7166/5/16-1516
Щодо застосування
підпункту 197.1.28 пункту 197.1 статті 197
розділу V Податкового кодексу України
Державна податкова адміністрація України на виконання доручень Кабінету Міністрів України розглянула листи комунального підприємства щодо застосування підпункту 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України ( 2755-17 ) і повідомляє.
Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії):
- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;
- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України ( 2755-17 ) (далі - Кодекс) визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу ( 2755-17 ), з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх повної собівартості (тариф, отриманий від громадян, та компенсація різниці між собівартістю і тарифом, отримана з бюджету).
При цьому, згідно з підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, при наданні житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв'язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню за ставкою 20%. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування.
Крім того, як в умовах дії Кодексу ( 2755-17 ), так і в умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон) не оподатковувалися виплати дотацій та субсидій за рахунок бюджетів, а також діяли і залишаються діючими вимоги щодо розподілу податкового кредиту при здійсненні оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) та статті 199 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) відповідно).
Таким чином, встановлений Кодексом ( 2755-17 ) порядок оподаткування житлово-комунальних послуг (і в тому числі теплової енергії) не змінює, а лише уточнює порядок оподаткування вказаних операцій, діючий до введення в дію Кодексу ( 2755-17 ).
Статтею 34 Закону України від 23.12.2010 р. N 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон N 2857-VI) встановлено, що у 2011 році перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 503 (далі - Постанова N 503).
Стаття 34 Закону N 2857-VI відповідає за змістом відповідним статтям Законів України "Про Державний бюджет України" на минулі роки, а Постанова N 503 не змінює порядку, встановленого в попередні роки.
Питання застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість до операцій, пов'язаних з отриманням субвенцій з бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, неодноразово розглядалося ДПА України, і позиція ДПА України з даного питання була викладена у листах від 04.11.99 р. N 16-1121 (питання N 12), від 16.11.2000 р. N 15251/7/16-1201 (питання N 40), від 23.03.2006 р. 5485/7/16-1517-13, від 07.09.2006 р. N 16715/7/16-1517, від 15.12.2006 р. N 23644/7/16-1517-20, від 21.10.2008 р. N 15442/5/16-1516, від 06.08.2010 р. N 15966/7/16-1517-26.
Таким чином, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ( 2755-17 ) листи ДПА України, підготовлені до 01.01.2011 року, які роз'яснюють питання порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, можуть застосовуватися до аналогічних операцій, які здійснюються в 2011 році.
Підсумовуючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне додатково відзначити, що поставлені у зверненні платника питання в повній мірі врегульовані діючим законодавством і їх вирішення не потребує внесення змін до діючого законодавства.
Заступник голови комісії з проведення
реорганізації ДПА України, заступник Голови І.Носачова