КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент доходів і зборів з фізичних осіб

Заробітна плата та винагороди за цивільно-правовим договором:
особливості оподаткування

Насамперед занотуємо головне, що потребує уваги під час нарахування заробітної плати, її оподаткування та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

З 1 січня 2017 р. у вітчизняному законодавстві про працю відбулися зміни: Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) було внесено зміни та доповнення до КЗпП та Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108).

Було визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці і мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному й погодинному розмірах (ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону № 108).

При цьому Законом N 1774 було доповнено Закон N 108 статтею 3-1 "Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати", відповідно до якої розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також у разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, в разі застосування погодинної оплати праці.

Водночас згідно зі ст. 8 Закону України від 21.12.2016 р. № 1801-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (далі - Закон № 1801) з 1 січня 2017 р. розмір мінімальноїзаробітної плати в місячному розмірі становить 3200 грн, тобто розмір мінімальної заробітної плати було підвищено вдвічі порівняно з установленим на 1 грудня 2016 р. ст. 8 Закону України від 25.12.2015 р. № 928-VІІІ "Про Державний бюджет України ца 2016 рік" розміром мінімальної заробітної платні (1600 грн).

Розглянемо, на чому слід зосередити увагу під час оподаткування.

Податок на доходи фізичних осіб

За підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доходи платника податку у вигляді заробітної плати (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), нараховані (виплачені) платникові податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (далі - заробітна плата), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника й оподатковуються за основною ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18%).

Крім того, статтею 169 Кодексу передбачено право платників податку на застосування податкової соціальної пільги (далі - ПСП), яка надає можливість таким платникам зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати (п. 169.1 цієї статті).

При цьому для цілей Кодексу заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платникові податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Сума ПСП, на яку зменшується заробітна плата, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (далі - ПМ), тобто впродовж звітного податкового року розмір ПСП залишається незмінним.

Законом № 1801 (ст. 7) установлено, що ПМ на 1 січня 2017 р. становить 1600 грн, отже, у 2017 р. розмір загальної ПСП, на яку має право будь-який платник податку, становить 50% ПМ - 800 грн (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу). ПСП для багатодітних платників податку - 800 грн (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Розмір підвищених ПСП становить 150% - 1200 грн (пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу) і 200% - 1600 грн (пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, до якого може застосовуватися ПСП у 2017 р. - 2240 грн (розмір ПМ, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн) за винятком особливостей, установлених ст. 169 Кодексу для багатодітних платників податку (абзац перший пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. "а" і "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, обчислюється як добуток суми, визначеної абзацом першим названого підпункту, та відповідного числа дітей.

За підпунктом 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до нарахованого платникові податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу).

У разі перевищення нарахованої місячної заробітної плати понад установлений Кодексом розмір питання щодо застосування ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

До доходів, відмінних від заробітної плати, застосовувати ПСП Кодексом не передбачено.

Сьогодні база для обкладення податком на доходи фізичних осіб доходів у вигляді заробітної плати визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ПСП за її наявності (абзац перший п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникові податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Під час нарахування доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) (далі - винагороди за ЦПД) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 Кодексу), тобто без вирахування суми єдиного внеску, оскільки пп. 4 п. 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" було внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), відповідно до яких з 1 січня 2016 р. скасовано утримання єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників - застрахованих осіб.

Військовий збір

Крім податку на доходи фізичних осіб, Кодексом передбачено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України, справляння військового збору за ставкою 1,5%, зокрема з доходів у вигляді заробітної плати та винагород за ЦПД (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Обкладанню військовим збором підлягає заробітна плата без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, а також ПСП за її наявності тощо. Винагороди за ЦПД також обкладаються військовим збором без вирахування такого податку.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів провадиться в порядку, визначеному ст. 168 Кодексу, тобто вони сплачуються (перераховуються) до бюджетів під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування таких податку та збору до бюджетів (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 і пп. 1.4 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платникові податку, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які підлягають утриманню з такого нарахованого доходу, підлягають перерахуванню до бюджетів податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 і пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) зазначених податку та збору до бюджетів є:

- з доходів у вигляді заробітної плати платника податку - роботодавець - податковий агент, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 і пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу);

- з оподатковуваних доходів з джерела їхнього походження в Україні, зокрема винагород за ЦПД, - податковий агент (пп. "а" п. 171.2 ст. 171 і пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Також за пп. "а" і "б" п. 176.2 ст. 176 та пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу з урахуванням вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу II Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно й повністю нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку й оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а також подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу (впродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку та військового збору до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише в разі нарахування сум названих доходів платникові податку податковим агентом упродовж звітного періоду.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ, далі - Податковий розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок) затверджено наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.2015 р. за № 111/26556.

Зупинімося на деяких важливих аспектах подання Податкового розрахунку.

Податковий розрахунок - це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються в Податковому розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться (п. 1.2 розділу І Порядку).

За пунктом 2.1 розділу II Порядку Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) упродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання Податкового розрахунку можуть бути збільшені за правилами та на підставах, передбачених Кодексом.

За пунктом 2.2 розділу II Порядку Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент упродовж звітного періоду (згідно з пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу Податковий розрахунок не подається лише в разі ненарахування податковим агентом доходів таким платникам податку).

Відповідно до п. 2.3 розділу II Порядку Податковий розрахунок може складатися податковим агентом так:

на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується), який заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень й уточнень, сторінки нумеруються. У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подавати ксерокопію Податкового розрахунку не дозволяється;

на електронному носії інформації в електронній формі з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються контролюючим органом за місцем узяття податкового агента на облік та розміщені на офіційному порталі Державної фіскальної служби України.

Податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента в порядку, визначеному законодавством;

на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

на паперовому носії, якщо кількість рядків у Податковому розрахунку не перевищує 10.

Податковий розрахунок складається у двох примірниках. Один примірник подається до контролюючого органу, другий (з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим під час обов’язкової реєстрації розрахунку в контролюючому органі), - повертається податковому агентові.

Подання Податкового розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі провадиться відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов’язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більш ніж 1000 осіб, можливе подання Податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких є окремим Податковим розрахунком зі своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання Податкового розрахунку. Аркуші окремого Податкового розрахунку зшиваються (п. 2.4 розділу II Порядку).

Порядок заповнення Податкового розрахунку регулюється розділом III Порядку і відповідно до цього розділу реквізити Податкового розрахунку заповнюються так: навпроти напису "Стор." податковий агент проставляє порядкові номери сторінок Податкового розрахунку;

відповідна клітинка "Звітний", "Звітний новий" чи "Уточнюючий" відмічається залежно від того, який Податковий розрахунок подається;

навпроти напису "Порція" податковий агент проставляє номер порції;

зазначається податковий номер юридичної особи - податкового агента, податковий номер або серія та номер паспорта фізичної особи - податкового агента (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), яка подає розрахунок. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (для юридичних осіб доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менш ніж вісім);

відмічається відповідна клітинка "Юридична особа" або "Самозайнята фізична особа";

навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" проставляється чисельність працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);

навпроти напису "Працювало за цивільно-правовими договорами" проставляється число осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Реквізити щодо чисельності працівників, які працюють за трудовими договорами або виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (абзаци сьомий і восьмий названого пункту розділу III Порядку), заповнюються тільки за наявності в юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи найманих працівників і тільки для першої порції Податкового розрахунку;

зазначаються найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові самозайнятої фізично особи, податкова адреса юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи, що подає Податковий розрахунок

зазначається найменування контролюючого органу, до якого подається Податковий розрахунок;

навпроти напису "Звітний період" відображаються арабськими цифрами порядковий номер звітного кварталу і рік.

У розділі І "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" (далі - розділ І^ПР) відображаються відповідні відомості:

у графі 1 "N з/п" - порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичне особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорт про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в Податковому розрахунку.

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачено такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми ПСП (за наявності) та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума доходу, фактично виплаченого платникові податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в Податковому розрахунку за той період, до якого входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано.

Наприклад, до Податкового розрахунку за І квартал входить заробітна плата за січень, нарахована в січч і виплачена в лютому, за лютий - нарахована в лютому і виплачена в березні, за березень - нарахована в березні та виплачена у квітні).

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платникові податку згідно із законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума податку, перерахованого до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума податку, перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

У графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їхня остаточна виплата буде проведена в наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати має зазначатися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.

Згідно з Довідником ознак доходів доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платникові податку відповідно до умов трудового договору (контракту), зазначаються в Податковому розрахунку за ознакою "101"; суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникові податку відповідно до умов цивільно-правового договору - за ознакою "102".

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта", крім випадків заповнення, зазначених нижче (графи 6 - 8).

Графа 6 "Дата прийняття на роботу" заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді. У цій графі проставляється дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття - 23 січня 2017 р., то у графі 6 потрібно зазначити "23.01.2017".

Графа 7 "Дата звільнення з роботи" заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони одержували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але одержували доходи у звітному періоді. У цій графі проставляється дата звільнення фізичної особи з роботи за зразком, наведеним для заповнення графи 6.

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 і 7 не заповнюються.

У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

У графі 8 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака ПСП згідно з Довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до цього Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем одержання основного доходу. Під час заповнення цієї графи слід ураховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу.

Витяг з Довідника ознак податкових соціальних пільг

Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки за наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк.

У графі 9 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого Податкових розрахунків.

В останньому рядку розділу І^ПР зазначаються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу - за графою 3, нарахованого податку - за графою 4а, перерахованого податку - за графою 4.

Відомості щодо військового збору відображаються в розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" (далі - розділ ІІ^ПР) у рядку "Військовий збір", у якому зазначаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, котрій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Наприкінці Податкового розрахунку проставляються:

кількість заповнених рядків розділу І^ПР, чисельність фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість сторінок Податкового розрахунку. Під час визначення кількості заповнених рядків розділу І^ПР підсумковий рядок цього розділу не враховується;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) керівника юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) головного бухгалтера юридичної особи, який подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) самозайнятої фізичної особи, яка подає розрахунок, підпис, ініціали, прізвище, телефон.

Податковий розрахунок на останній сторінці завіряється:

для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою (за наявності);

для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає Податковий розрахунок, та засвідчується печаткою (за наявності).

У полі "Дата подання" проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом.

Наприкінці Податкового розрахунку проставляються відмітки службових осіб контролюючого органу про внесення даних з Податкового розрахунку до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, ініціали, прізвище).

Розділом IV Порядку визначено порядок проведення коригувань поданого і прийнятого Податкових розрахунків, які проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Головний державний інспектор
Наталія ГОРМАКОВА

"Праця i зарплата" N 21 (1033), 07 червня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214

Документи що посилаються на цей

• Заробітна плата та винагороди за цивільно-правовим договором: особливості оподаткування (Частина 2)