Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

Редакции

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

Про державне мито

(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 13, ст.113)

(Із змінами, внесеними згідноз Декретом
N 43-93 від 30.04.
93, ВВР 1993, N 26, ст.281
Законами
N 3629-12 від 19.11.
93, ВВР 1993, N 49, ст.459
N 4042-12 від 25.02.
94, ВВР 1994, N 28, ст.237
N 4047-12 від 25.02.
94, ВВР 1994, N 28, ст.241)

(Додатково див. Постанову ВР
N 4048-12 від 25.02.
94, ВВР 1994, N 28, ст.242)

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 68/94-ВР від 30.06.
94, ВВР, 1994, N 29, ст.257
N 107/94-ВР від 15.07.
94, ВВР, 1994, N 33, ст.300
N 75/95-ВР від 28.02.
95, ВВР, 1995, N 13, ст. 85
N 82/95-ВР від 02.03.
95, ВВР, 1995, N 14, ст. 90
N 297/95-ВР від 11.07.
95, ВВР, 1995, N 30, ст.229
N 53/96-ВР від 20.02.
96, ВВР, 1996, N 9, ст. 43
N 303/96-ВР від 10.07.
96, ВВР, 1996, N 41, ст.192
N 483/96-ВР від 12.11.
96, ВВР, 1996, N 52, ст.302
N 490/96-ВР від 13.11.
96, ВВР, 1996, N 52, ст.306
N 589/96-ВР від 12.12.
96, ВВР, 1997, N 6, ст. 46
N 621/96-ВР від 19.12.
96, ВВР, 1997, N 9, ст. 70
N 131/97-ВР від 05.03.
97, ВВР, 1997, N 18, ст.131)

(Про поширення дії додатково див. Закон N 404/97-ВР
від 27.06.97
)

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 539-XIV від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст
.211
N 1019-XIV від 08.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.386
N 1244-XIV від 18.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.470
N 1489-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143
N 1657-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.229
N 1662-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.232
N 1804-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.317
N 1988-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.398
N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 2368-III від 05.04.20
01 )

Стаття 1. Платники державного мита

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в іхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Стаття 2. Об'єкти справляння державного мита

Державне мито справляється:

1) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

4) за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;

5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;

6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

7) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

9) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів; ( Пункт 9 статті 2 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )

10) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; ( Пункт 10 статті 2 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )

11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; ( Пункт 11 статті 2 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )

12) за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриманням їх чинності; (Пункт 12 статті 2 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95)

13) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи. (Статтю 2 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96)

Стаття 3. Розміри ставок державного мита

(Установити, що ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 та 4 статті 3 Декрету поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно з Законом N 404/97-ВР від 27.06.97

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

Найменування документів і дій,
за  які  справляється  мито
Розміри ставок
1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:
а) із позовних заяв





1 відсоток ціни позову, але
не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не
більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян
б) із скарг за неправомірні дії
органів державного управління
і службових осіб, що ущемляють
права громадян
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян

в) із позовних заяв про
розірвання шлюбу
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
із позовних заяв про
розірвання повторного шлюбу
1 неоподатковуваний мінімум
доходів громадян
у разі поділу майна при
розірванні шлюбу

мито визначається
відповідно до ціни позову
згідно з підпунктом "а"
цього пункту
г) із позовних заяв про
розірвання шлюбу з особами,
визнаними у встановленому
порядку безвісно відсутніми чи
недієздатними внаслідок
душевної хвороби чи
недоумства, або з особами,
засудженими до позбавлення
волі на строк не менше трьох
років
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян







д) із позовних заяв про зміну або
розірвання договору найму
житлових приміщень, про
продовження строку прийняття
спадщини, про скасування
арешту на майно та з інших
позовних заяв немайнового
характеру (або таких, що не
підлягають оцінці)
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян






е) із заяв (скарг) у справах
окремого провадження
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
є) із позовних заяв з
переддоговірних спорів
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
ж) із позовних заяв про розгляд
питань захисту честі та
гідності
1 неоподатковуваний мінімум
доходів громадян
з) із касаційних скарг на рішення
судів і скарг на рішення, що
набрали законної сили


50 відсотків ставки, що
підлягає сплаті при поданні
позовної заяви, іншої заяви
й скарги, а з майнових
спорів - ставки, обчисленої
виходячи з оспорюваної суми
и) за повторну видачу копії
судового рішення, вироку,
ухвали та іншої постанови суду
0,03 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
за кожний аркуш копії
і) із позовних заяв щодо захисту
прав громадян на земельну
частку (пай) і майновий пай


0,1 відсотка ціни позову
(Пункт 1 статті 3 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом N 1804-III від 08.06.2000)
(Пункт 1 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000)
2. Із заяв, що подаються до арбітражних судів:
а) із позовних заяв майнового
характеру




1 відсоток ціни позову, але
не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не
більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян
(Підпункт "а" пункту 2 статті 3 в редакції Законів N 1244-XIV від 18.11.99,  N 1657-III від 20.04.2000 )
б) із позовних заяв немайнового
характеру, в тому числі із заяв
про визнання недійсними повністю
або частково актів ненормативного
характеру; із заяв кредиторів про
порушення справ про банкрутство,
а також із заяв кредиторів, які
звертаються з майновими вимогами
до боржника після оголошення про
порушення справи про банкрутство







5 неоподатковуваних
мінімумів доходів гро-
мадян
в) із позовних заяв із спорів, що
виникають під час укладання,
зміни або розірвання
господарських договорів, які
підлягають розгляду:




у Вищому арбітражному суді України
6 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
в інших арбітражних судах 5,0 - " -
г) із заяв про перевірку рішень,
ухвал, постанов у порядку
нагляду, а також про перегляд їх
за нововиявленими обставинами





50 відсотків ставки,
що підлягає сплаті у
разі подання заяви,
для розгляду спору в
першій інстанції, а із
спорів майнового ха-
рактеру - 50 відсотків
ставки, обчисленої ви-
ходячи з оспорюваної
суми
3. За нотаріальні дії, вчинювані
державними нотаріальними конторами і
виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських Рад народних
депутатів:




а) за посвідчення договорів
відчуження житлових будинків,
квартир, кімнат, дач, садових
будинків, гаражів, а також
інших об'єктів нерухомого
майна, які перебувають у
власності громадянина, що
здійснює таке відчуження







1 відсоток суми договору, але
не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян
(Підпункт "а" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від23.03.99, і
з змінами, внесеними згідно із Законом N 1657-III від 20.04.2000)
б) за посвідчення договорів
відчуження земельних ділянок,
які перебувають у власності
громадянина, що здійснює таке
відчуження




1 відсоток суми договору, але
не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян;
(Підпункт "б" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від
23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1657-III від 20.04.2000)
в) за посвідчення договорів
купівлі-продажу майна державних
підприємств, а також за
посвідчення договорів застави
0,1 відсотка вартості
майна, що викуповуєть-
ся, або предмета зас-
тави
г) за посвідчення договорів
відчуження транспортних засобів,
інших самохідних машин і
механізмів:



дітям, одному з подружжя, батькам




1 відсоток суми дого-
вору, не нижчої дійс-
ної вартості транс-
портного засобу, іншої
самохідної машини, ме-
ханізму
іншим особам 5 - " -
д) за посвідчення інших
договорів, що підлягають
оцінці
1 відсоток суми договору,
але не менше 1
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян
(Підпункт "д" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000)
е) за посвідчення договорів поділу
майна, договорів поруки та інших
угод, що не підлягають оцінці
0,05 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
є) за посвідчення заповітів 0,05 - " -
ж) за видачу свідоцтва про право на
спадщину:
одному з подружжя, батькам,
повнолітнім дітям
онукам, правнукам, братам,
сестрам, діду, бабі
іншим спадкоємцям



0,5 відсотка суми спадщини

-"- - " -
-"- - " -
за видачу свідоцтва про
право на спадщину земельної
частки (паю):
одному з подружжя, батькам,
повнолітнім дітям, онукам,
правнукам, братам, сестрам,
діду, бабі
іншим спадкоємцям






0,1 відсотка суми спадщини
0,5 відсотка суми спадщини
(Підпункт "ж" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1804-III від 08.06.2000)
з) за видачу подружжю свідоцтва про
право власності на частку в
спільному майні, нажитому за час
шлюбу
0,03 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян

и) за посвідчення доручень на право
користування і розпорядження
майном, крім транспортних
засобів, інших самохідних машин і
механізмів, та здійснення
кредитних операцій:
дітям, одному з подружжя, батькам
іншим громадянам






0,03 - " -
0,1 - " -
і) за посвідчення доручень на право
користування і розпорядження
транспортними засобами:
дітям, одному з подружжя, батькам
іншим громадянам



0,1 - " -
0,3 - " -
ї) за посвідчення загальних доручень
на право користування майном,
включаючи транспортні засоби

мито визначається за
ставками, передбачени-
ми відповідно підпунк-
тами "и" або "і" цього
пункту
й) за посвідчення інших доручень
0,02 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
к) за вжиття заходів до охорони
спадкового майна
2 - " -
л) за вчинення морського протесту 0,3 - " -
м) за вчинення протестів векселів,
пред'явлення чеків до платежу і
посвідчення неоплати чеків
0,3 - " -

н) за засвідчення вірності перекладу
документа з однієї мови на іншу
(за сторінку)
0,3 - " -

о) за вчинення виконавчих
написів







1 відсоток суми, що
стягується, або 1 відсоток
вартості майна, яке
підлягає витребуванню, але
не менше 3
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і не
більше 100
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян
(Підпункт "о" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000) 
п) за засвідчення вірності копій
документів та витягів з них
(за сторінку)
0,01 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
р) за засвідчення справжності
кожного підпису на документах, у
тому числі справжності підпису
перекладача (за кожний документ)
0,02 - " -


с) за передачу заяв громадян,
державних установ, підприємств та
організацій, селянських
(фермерських) господарств,
колективних сільськогосподарських
підприємств, кооперативних,
громадських об'єднань іншим
громадянам, державним установам,
підприємствам і організаціям,
селянським (фермерським)
господарствам, колективним
сільськогосподарським
підприємствам, іншим
кооперативним та громадським
об'єднанням і вчинення інших
нотаріальних дій, крім зазначених
у підпунктах "а" - "с" цього
пункту
0,03 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян















т) за видачу дублікатів нотаріально
посвідчених документів
0,03 - " -
у) за посвідчення договорів
оренди (суборенди)
земельних ділянок

0,01 відсотка від грошової
оцінки земельної ділянки,
яка встановлюється за
методикою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.




У разі відсутності грошової
оцінки земель - 1 відсоток
суми договору, але не менше
одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян.
(Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "у" згідно із Законом N 1019-XIV від 08.09.99)
4. За нотаріальні та інші дії,
вчинювані за межами нотаріальної
контори, виконавчого комітету
сільської, селищної, міської Рад
народних депутатів за місцем надання
послуги
у розмірі встановлених
ставок за відповідні
дії (крім цього спла-
чуються фактичні вит-
рати, пов'язані з ви-
їздом для вчинення
дій)
5. За вчинення актів громадянського стану:
а) за реєстрацію шлюбу
0,05 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
б) за реєстрацію розірвання шлюбу:  
за взаємною згодою подружжя,
яке не має неповнолітніх дітей
0,5 - " -
на підставі рішення суду, якщо
обоє з подружжя перебувають у
першому шлюбі

від 0,5 до 1 неоподат-
ковуваного мінімуму
доходів громадян - з
одного або обох із
подружжя
на підставі рішення суду, якщо
одне з подружжя перебуває у
повторному шлюбі

від 1 до 1,5 неоподат-
ковуваного мінімуму
доходів громадян - з
одного або обох із
подружжя
з особами, визнаними в установ-
леному порядку безвісно відсут-
німи або недієздатними внаслі-
док душевної хвороби чи недоумс-
тва, або з особами, засудженими
за скоєння злочину до позбавлен-
ня волі на строк не менше трьох
років
0,03 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян





в) за реєстрацію зміни прізвища,
імені та по батькові (крім зміни
у разі реєстрації шлюбу)
0,3 - " -

г) за реєстрацію повторної зміни
прізвища, імені та по батькові,
не пов'язаної з реєстрацією шлюбу
3 - " -

д) за видачу свідоцтва у зв'язку із
зміною, доповненням, виправленням
і поновленням записів про реєст-
рацію громадянського стану
0,02 - " -


е) за видачу повторних свідоцтв про
реєстрацію актів громадянського
стану
0,03 - " -

( Установити, що державне мито, сплачене згідно з пунктом 6 статті 3, за
винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т" і "у", зараховується у
1994-1998 роках до державного бюджету, і ці кошти спрямовуються на
проведення паспортизації громадян згідно з Постановою ВР N 4048-12 від
25.02.94 )
6. За вчинення інших дій:  
а) за видачу паспорта громадянина
України:

у разі обміну нині чинного
паспорта
0,2 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
в інших випадках 1 - " -
( Підпункт "а" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 490/96-ВР від 13.11.96 )
б) за видачу паспорта громадянина
України для виїзду за кордон або
продовження строку дії цього пас-
порта:



на території України 5 - " -
за межами України
за тарифом консульського
збору України
в) за перереєстрацію загальногро-
мадянського закордонного паспорта
2 неоподатковуваних
мінімуми доходів громадян
г) за видачу посвідчення особи без
громадянства для виїзду за кордон
або продовження строку дії пос-
відчення
5 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян

д) за оформлення іноземним громадя-
нам та особам без громадянства
віз для в'їзду в Україну, виїзду
з України та транзитного проїзду
через територію України
у розмірах, що вста-
новлюються Кабінетом
Міністрів України

е) за внесення будь-яких змін до ви-
даних раніше документів, зазначе-
них у підпунктах "б" і "г" цього
пункту (крім продовження строку
їх дії)
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян


є) за видачу документів громадянам
України, іноземним громадянам і
особам без громадянства про зап-
рошення в Україну
0,3 - " -


ж) за видачу або продовження строку
дії посвідки на проживання в Ук-
раїні іноземним громадянам та
особам без громадянства:



на постійне проживання
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
на тимчасове проживання 0,2 - " -
з) за реєстрацію національних пас-
портів іноземних громадян або до-
кументів, що їх замінюють
0,05 - " -

и) за видачу документів громадянам
України, які проживають у прикор-
донних районах, на право перети-
нання державного кордону України
у спрощеному порядку
0,5 - " -



і) за видачу іноземним громадянам і
особам без громадянства посвідки
на проживання замість загубленої
у розмірах, передбаче-
них за видачу відпо-
відних первинних доку-
ментів
ї) за подання заяв про прийняття
у громадянство України
0,5 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
й) за подання заяв про вихід з
громадянства України
6 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
к) за видачу замість загублених пас-
портів або документів, які їх за-
мінюють, на право виїзду за кор-
дон або документів про запрошення
в Україну
у розмірах, передбаче-
них за видачу відпо-
відних первинних доку-
ментів
л) за дострокове (до десяти робочих
днів) оформлення документів, пе-
редбачених підпунктами "б","в" і
"є" цього пункту, за заявами гро-
мадян
ставки державного мита
за вчинення відповід-
них дій збільшуються
на 100 відсотків
м) за прописку громадян або реєстра-
цію місця проживання
0,05 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
н) за видачу громадянам України пас-
портів для виїзду за кордон, до-
кументів, які їх замінюють, а та-
кож за продовження строку дії цих
документів учасникам громадянсь-
кої і Великої Вітчизняної воєн,
інших бойових операцій щодо за-
хисту СРСР і Української РСР з
числа військовослужбовців, які
проходили службу у військових
частинах, штабах і установах, що
входили до складу діючої армії,
та колишнім партизанам
ставки державного мита
за відповідні дії зни-
жуються на 50 відсот-
ків








о) за консульські дії, які прова-
дяться за кордоном і на території
України
за тарифами консульсь-
ких зборів України
п) за операції з цінними паперами:
за реєстрацію інформації про
емісію цінних паперів, крім
облігацій державних та місцевих
позик




0,1 відсотка номінальної
вартості емісії цінних
паперів
за видачу приватизаційних паперів 0,2 відсотка номінального
значення приватизаційних
паперів
( Підпункт "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99 )
р) за операції, які здійснюються на
товарних біржах з продажу житлових
будинків, квартир, кімнат, дач,
садових будинків, гаражів, а також
інших об'єктів нерухомого майна,
які перебувають у власності
громадянина-продавця, крім операцій
з примусового відчуження такого
майна у випадках, передбачених
законами України
1 відсоток фактичної
вартості укладеної угоди,
але не менше одного
неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян за кожну
укладену угоду
( Підпункт "р" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
с) за проведення прилюдних
торгів (аукціонів, тендерів)
об'єктами нерухомого майна, які
перебувають у власності
громадянина-продавця, крім
операцій з примусового
відчуження такого майна у
випадках, передбачених законами
України



1 відсоток фактичної вартості
реалізованих об'єктів
нерухомого майна, але не мен-
ше одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за
кожний реалізований об'єкт
(Підпункт "с" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99)
т) за видачу мисливських
квитків, квитків рибалок та
щорічне продовження строку їх дії
0,1 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян
( Підпункт "т" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 490/96-ВР від 13.11.96 )
у) за дії, пов'язані з одержанням
патентів на сорти рослин і підт-
риманням їх чинності:


за подання заявки на видачу патен
ту України на сорт рослини
- 0,5 - " -
за видачу або переоформлення на
прохання заявника патенту на сорт
1 неоподатковуваний
мінімум доходів
за подання клопотання про про-
довження строку дії патенту
1 - " -
за підтримання чинності патенту що-
річно, починаючи з дати надходження
заявки про його видачу:
у таких розмірах нео-
податковуваного міні-
муму доходів громадян:
за перший рік
за другий рік
за третій рік
за четвертий рік
за п'ятий рік
за шостий рік
за сьомий рік
за восьмий рік
за дев'ятий рік
за десятий - двадцятий роки
за кожний рік продовженого строку
дії патенту (двадцять перший-тридця-
тий роки)
0,1
0,15
0,2
0,25
0,3
0,4
0,5
0,6
0,8
1
1

за сплату річного мита протягом шес-
ти місяців після закінчення встанов-
леного строку його сплати
розмір мита збільшується
на 50 відсотків
за підтримання чинності патенту, за
яким опубліковано заяву його власни-
ка про надання будь-кому відкритої
ліцензії
розмір річного мита
зменшується на 50 відсотків

ф) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи - 1000 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян ( Пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )

( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4042-12 від 25.02.94, N 4047-12 від 25.02.94, N 75/95-ВР від 28.02.95; в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Стаття 4. Пільги щодо сплати державного мита

Від сплати державного мита звільняються:

1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств - за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;

3) громадяни - з касаційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

4) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

5) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;

6) сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України " Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 ); ( Пункт 6 статті 4 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )

7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

8) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

9) громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

10) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав; ( Пункт 10 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 )

11) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;

органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу іхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або арбітражного суду про припинення права власності на земельну ділянку;

12) місцеві державні адміністрації - за позовами до арбітражного суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;

13) громадяни - за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення й виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;

14) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;

15) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду;

органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду; ( Пункт 15 статті 4 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 68/94-ВР від 30.06.94 )

16) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;

на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;

на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства;

17) неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину; ( Пункт 17 статті 4 в редакції Закону N 490/96-ВР від 13.11.96 )

18) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; (Абзац перший пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96)

громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; (Абзац другий пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96)

громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I та II груп;

19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;

20) громадяни України - за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка; (Пункт 20 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94)

21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, - за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення; (Пункт 21 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96)

22) громадяни України - за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;

23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон;

24) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;

25) особи, які не досягли 16-річного віку, - за видачу їм документа на виїзд за кордон; ( Пункт 25 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94 )

26) іноземні туристи - за реєстрацію іноземних паспортів;

27) позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів; ( Пункт 27 статті 4 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3629-12 від 19.11.93);

28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій; ( Пункт 28 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )

29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;

30) Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або арбітражного суду в інтересах громадян і державних юридичних осіб;

31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів - із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;

32) ( Абзац перший пункту 32 статті 4 виключено на підставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 ) автори, які передали виключне право на використання винаходу державі, - за дії, пов'язані з експертизою заявки на винахід;

Фонд винаходів України - за дії, вказані в підпункті "у" пункту 6 статті 3 цього Декрету, а також за позовами, з якими він звертається до суду або арбітражного суду;

( Абзац третій пункту 32 статті 4 виключено на підставі Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 ) пенсіонери, а також учні та студенти навчальних закладів, інші малозабезпечені громадяни - за дії, пов'язані з поданням заявки на видачу патенту на винахід чи промисловий зразок, проведенням експертизи заявки, видачею, переоформленням і підтриманням чинності патенту. Для колективу заявників чи власників патенту розмір мита зменшується на частку, пропорційну кількості громадян, звільнених від сплати мита;

33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;

34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення;

35) державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами. ( Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )

36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення позивачі й відповідачі - за позовами до суду та арбітражного суду; ( Статтю 4 доповнено пунктом 36 згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95, в редакції Закону N 1662-III від 20.04.2000 )

37) громадяни - за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян; ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 37 згідно із Законом N 53/96-ВР від 20.02.96 )

38) державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб; ( Статтю 4 доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 589/96-ВР від 12.12.96 )

39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - за позовами, з якими він звертається до арбітражного суду у справах про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ); ( Статтю 4 доповнено пунктом 39 згідно із Законом N 621/96-ВР від 19.12.96 )

40) Державний комітет України по матеріальних резервах та підприємства, установи і організації системи матеріального резерву - за позовами, з якими вони звертаються до суду, арбітражного суду у справах щодо виконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ); ( Статтю 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом N 131/97-ВР від 05.03.97 )

41) громадяни - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги; ( Статтю 4 доповнено пунктом 41 згідно із Законом N 1489-III від 22.02.2000 )

42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення за позовами до арбітражного суду щодо стягнення штрафу за порушення в сфері містобудування; ( Статтю 4 доповнено пунктом 42 згідно із Законом N 1988-III від 21.09.2000 )

43) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів. ( Статтю 4 доповнено пунктом 43 згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000 )

44) Рахункова палата - за позовами, з якими вона звертається до Вищого арбітражного суду України. ( Статтю 4 доповнено пунктом 44 згідно із Законом N 2368-III від 05.04.2001 )

Зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Повноваження місцевих Рад народних депутатів
і Міністерства фінансів України з надання
пільг щодо сплати державного мита

Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до арбітражного суду, із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду, а також за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин, підтриманням їх чинності, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи, яке зараховується до державного бюджету України. ( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, N 483/96-ВР від 12.11.96 )

Державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до державного бюджету України.

Стаття 7. Порядок сплати державного мита

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.

З позовів, що подаються до суду та арбітражного суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 мито у вільно конвертованій валюті виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, еквівалентного 600 доларів США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною. ( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Стаття 8. Повернення державного мита

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в арбітражному суді, а також коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку доарбітражного врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою;

4) скасування в установленому порядку рішення суду, припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в судах, або якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розв'язання спору і можливість застосування цього порядку втрачено, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету;

5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; ( Статтю 8 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Повернення державного мита за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи проводиться у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі. ( Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )

Стаття 9. Відповідальність за правильність справляння
державного мита

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством.

За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95; в редакції Закону N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )

Стаття 10. Органи, що здійснюють контроль за справлянням
державного мита

Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

Стаття 11. Заключні положення

1. Зупиняється дія Закону України "Про державне мито" (1994-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 170).

2. Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита. ( Пункт 2 статті 11 в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 )

3. Цей Декрет набуває чинності з дня його опублікування.

Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України А. ЛОБОВ

м.Київ, 21 січня 1993 року
N 7-93

Опубліковано: "Голос України", 12 лютого 1993 року