Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 15 лютого 2002 р. N 175
Київ

Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 862 від 04.06.2003 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що додається. ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 862 від 04.06.2003 )

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Міністерством фінансів і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції проаналізувати практику застосування зазначеної Тимчасової методики та подати Кабінетові Міністрів України до 1 лютого 2003 р. пропозиції щодо її вдосконалення.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 лютого 2002 р. N 175

Методика
оцінки збитків від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного і природного
характеру

( Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862
від 04.06.2003 )

I. Загальні питання

Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам національної економіки. ( Абзац перший розділу I в редакції Постанови КМ N 862 від 04.06.2003 )

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

втрати життя та здоров'я населення (Нр);

руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);

невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);

втрат тваринництва (Мтв);

втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);

втрат рибного господарства (Рр/г);

знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);

забруднення атмосферного повітря (Аф);

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф);

забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);

а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

II. Порядок розрахунку збитків за типами
надзвичайних ситуацій

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі I:

З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф

(1)                                                                                                                           (1)

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.

Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій".

Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені у таблиці 1 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати, курсивом** - збитки, що мають місце у деяких окремих випадках). _______________

** Курсив в таблиці позначений дужками

Таблиця 1

Основні види збитків, характерних для різних типів НС

------------------------------------------------------------------ Типи НС | Рівень НС |-------------------------------------------- |об'єктовий | місцевий|регіональний|державний ------------------------------------------------------------------- Надзвичайні ситуації техногенного характеру Транспортні аварії Нр Мр Мп; Нр Мр Мп; (Аф Вф Зф) (Рр/г Аф Вф Зф) Пожежі та вибухи Нр Мр Мп; Нр Мр Мп Нр Мр Мп (Аф Вф Зф) Аф;(Рр/г Аф Вф Зф; Вф Зф) (Рс/г Рл/г Рр/г Ррек Рпзф) Аварії з викидом Нр Мп Мр Нр Мр Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г (загрозою викиду) Аф Вф; Рр/г Ррек Ррек Рс/г Ррек Рс/г СДОР, РР, БНР (Рр/г Ррек Мп Аф Вф; Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф Рс/г Рл/г) (Рс/г Рл/г Мп Аф Вф Аф Вф Зф Рпзф Зф) Зф Раптове Мр Нр Мп Мр Нр Мп руйнування споруд Аварії на об'єктах Мр Мп;(Нр) Мр Мп;(Нр) Мр Нр Мр Нр електроенергетики Аварії на Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г комунальних Вф;(Зф) Вф Зф Ррек Мп Ррек Мп Вф системах Вф Зф Зф;(Рс/г життєзабезпечення Рл/г Рпзф) Аварії на очисних Мр Нр Мп Мр Нр Мп Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г спорудах Аф Вф Зф Аф Вф Зф Ррек Рс/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Мп Аф Вф Зф Зф Гідродинамічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп Нр Мр Рс/г Нр Мр Рс/г аварії (Ррек Рс/г Вф;(Ррек Рл/г Мп Рл/г Рр/г Рл/г Рпзф Рс/г Рл/г Вф Зф; Ррек Рпзф Вф) Рпзф Зф) (Рр/г Ррек Вф Зф;(Мп) Рпзф)

Надзвичайні ситуації природного характеру Геологічно та Нр Мр Мп; Нр Мр Мп; Нр Мр Рр/г Нр Мр Рр/г геофізично (Аф Вф Зф) (Аф Вф Зф) Ррек Рс/г Ррек Рс/г небезпечні Рл/г Рпзф Рл/г Рпзф явища Мп Аф Мп Аф Вф Зф Вф Зф Метеорологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мп; Мр Нр Рс/г; Мр Рс/г та агроме- (Рл/г) (Рл/г) (Рл/г Мп Нр Рл/г; теорологічні Аф Вф Зф) (Рпзф Рр/г небезпечні Ррек Мп явища Аф Вф Зф) Гідрологічні Мр Нр Мп; Мр Нр Мр Нр Рс/г небезпечні (Рс/г Рл/г Рс/г Рр/г Рр/г Рл/г явища Рр/г Ррек Мп;(Рл/г Ррек Рпзф; Вф) Ррек Вф) (Мп Вф) Пожежі лісові, Мр Нр Мр Нр Мр Нр Мр Нр степові, сільсько- Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г господарських Мп;(Аф Зф) Мп Аф; Ррек Рпзф Ррек Рпзф масивів, корисних (Ррек Мп Аф Зф; Рр/г Мп копалин Рпзф Зф) (Рр/г) Аф Зф Інфекційні Нр Мп Нр Мп Нр Мр Мп Нр Мр Мп захворювання людей Інфекційні Мтв, Мр Мтв Мр Мтв Мр Мп; Мтв Мр Нр захворювання Мп Мп Нр Мп сільсько- господарських тварин Ураження Мр Мп Мтв Мр Мтв Мр Мп; Мтв, Мр сільсько- Мп (Рс/г) Рс/г Мп; господарських Нр рослин хворобами та шкідниками Зміна стану суші Рс/г Рл/г; Рс/г Рс/г Рл/г Рс/г Рл/г (Рпзф Вф Рл/г; Мр Нр Рпзф Мр Нр Рпзф Зф) (Рпзф Ррек Рр/г Ррек Рр/г Ррек Вф Вф Зф Вф Зф Зф) Зміна складу і Нр Ррек Нр Ррек Нр Ррек Нр Ррек властивостей Аф (Рс/г Аф (Рс/г Мр Рс/г Мр Рс/г атмосфери Рл/г Рл/г Аф Рл/г Рл/г Рпзф) Рпзф) (Рпзф) Рпзф Аф Зміна складу і Нр Рр/г Нр Рр/г Нр Рр/г Нр Рр/г властивостей Вф;(Ррек Ррек Вф; Мр Ррек Мр Ррек гідросфери Рс/г) (Рс/г Рс/г Вф; Рс/г Рпзф) (Рл/г Рл/г Рпзф) Рпзф Вф Зміна стану Збитки розраховуються за біосфери спеціальними методиками

III. Особливості проведення розрахунків основних
видів збитків

1. Розрахунок збитків від втрати життя та
здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (2)

де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;

S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою формулою:

S Втрр = МлN + МтN + MiN + МзN, (3)

де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;

Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;

Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;

Мз - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 2

Усереднені показники втрат від вибуття
трудових ресурсів з виробництва

------------------------------------------------------------------ Вид нещасного випадку |Втрати на одну людину, | тис. гривень ------------------------------------------------------------------ 1. Легкий нещасний випадок з втратою Мл = 0,28* працездатності до 9 днів 2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення Мт = 6,5* інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів 3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок Мі = 37* якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів 4. Нещасний випадок, що призвів до загибелі: дорослої людини віком до 60 років Мз = 47* дитини віком до 16 років Мз = 22*

_______________ Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 2;

б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

S Вдн = 12 х Мдп х Nз, (4)

де Мдп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

Nз - кількість загиблих;

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:

S Ввтг = 12 х Мвтг х (18-Вд), (5)

де 12 - кількість місяців у році;

Мвтг - 0,037* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

Вд - вік дитини.

______________ * Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження
основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:

Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)

де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

Пр - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;

Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;

Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;

а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:

n n і і Ф = S ( дельта Р х К ) - Л (7) b і=1 а b

і де дельтаР - зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; і К - коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів а виробничого призначення; n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані; Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

( Абзац другий підпункту "а" пункту 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 862 від 04.06.2003 )

б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:

n і і Фг = S (дельтаР х К ) - Лв, (8) і=1 а

і де дельтаР - балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; і К - коефіцієнт амортизації і-го виду фондів а невиробничого призначення; n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані; Лв - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції провадиться за такою формулою:

п с Пр= Пр + Пр (9)

Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:

п m і і Пр = S (С х q ), (10) і=1 і де С - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції; і q - кількість втраченої продукції і-го виду; m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою:

с М і і Пр = S (Ц х q ), (11) і=1 j і де Ц - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської j продукції в j-му регіоні; і q - кількість втраченої сільськогосподарської продукції і-го виду;

М - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;

г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції

Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:

m і і і і і Прс = S (S х k х У х Ц - З ), (12) і=1 j j дод

і де S - площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури; і k - середній коефіцієнт пошкодження посівів і-ї сільськогосподарської культури; і У - середня очікувана прогностична урожайність і-ї j сільськогосподарської культури в j-му регіоні; і Ц - прогностична середня оптова ціна і-го виду j сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю; і - витрати, необхідні для доведення всього обсягу З втраченої і-ї сільськогосподарської продукції дод до товарного вигляду; m - кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.

Розрахунок (Прс) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю;

ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:

m і і Сн = S (Ц х q ), (13) і=1 сер

і де Ц - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів сер та напівфабрикатів на момент виникнення втрат; і q - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Збитки від втрат проміжної продукції (Снпром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:

m і і Снпром = S (С х q ), (14) і=1

і де С - собівартість і-го виду проміжної продукції; і q - кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;

д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій

Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:

m і і і і n j j Мдг = S (Р х К х к х qорг) + S (Ц с.р. х qгр), (15) і=1 а j=1

і де Р - балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій; і К - коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого а майна організацій; і к - індекс зміни цін стосовно часу придбання і-го виду майна; і qорг - кількість втраченого майна організацій і-го виду; j Цс.р. - середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян; j qгр - кількість втраченого майна громадян j-го виду; m - кількість видів майна, втраченого організаціями; n - кількість видів майна, втраченого громадянами.

3. Розрахунок збитків від невироблення продукції
внаслідок припинення виробництва

Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення
сільськогосподарських угідь

Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за такою формулою:

Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2, (16)

Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Рс/г1) розраховуються за такою формулою:

Рс/г1 = Н х П, (17)

де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3). П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах.

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за такою формулою:

Рс/г2 = (1-k) х Н х П, (18)

де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3). П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах; k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

Таблиця 3

Нормативи збитків для різних видів
сільськогосподарських угідь областей та
Автономної Республіки Крим (тис. гривень/гектар)

------------------------------------------------------------------ Регіон | Види сільськогосподарських угідь |--------------------------------- | рілля і | сіножаті | пасовища |багаторічні| | |насадження | | ------------------------------------------------------------------ Автономна Республіка Крим 495,5 182,1 158,5 Області: Вінницька 502,3 261,3 228,3 Волинська 466,5 226,5 198,8 Дніпропетровська 537,6 225,6 198,4 Донецька 509,1 215,6 188,9 Житомирська 424,4 215,1 188,4 Закарпатська 368,2 124,6 108,7 Запорізька 587 269 235,5 Івано-Франківська 374,6 175,3 153,5 Київська 481 225,6 198,8 Кіровоградська 516,3 241,9 212,9 Луганська 481 225,6 198,8 Львівська 424,4 220,1 192,5 Миколаївська 473,8 173,9 152,6 Одеська 459,7 165,3 142,2 Полтавська 502,3 240,5 211,1 Рівненська 445,7 231,5 202,5 Сумська 495,5 276,7 241,4 Тернопільська 481 267 234,6 Харківська 523,1 250,9 220,6 Херсонська 445,7 199,3 174,4 Хмельницька 509,1 247,8 218,3 Черкаська 551,7 324,8 283,5 Чернівецька 424,4 233,3 203,4 Чернігівська 523,1 286,3 253,6

5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва

Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з вартості 1 тонни живої ваги тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин. Вартісні показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби. Розрахунок збитків проводиться за такою формулою:

Мтв = В х N, (19)

де Мтв - розмір збитків, тис. гривень; В - вартість 1 тонни живої ваги постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців; N - загальна вага постраждалих тварин.

6. Розрахунок збитків від втрати деревини
та інших лісових ресурсів

Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів внаслідок виникнення НС провадиться для груп лісів по областях і Автономній Республіці Крим з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за такою формулою:

Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3, (20)

Збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства (Рл/г1), розраховуються за такою формулою:

Рл/г = Н х К х П, (21)

де Рл/г1 - розмір збитків, тис. гривень; Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів по областях та Автономній Республіці Крим (таблиця 4); К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та Автономної Республіки Крим (таблиця 5); П - площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах.

Збитки від пошкодження лісів (Рл/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності угідь за такою формулою:

Рл/г2 = (1-k) х К х П, (22)

де Рл/г2 - розмір збитків, тис. гривень;

Н - норматив збитків для груп лісів за регіонами України (таблиця 4).

Уточнюється згідно з нормативно-методичною базою Держкомлісгоспу на час НС з урахуванням коефіцієнта інфляції;

П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС;

k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

У разі переведення лісів у менш цінну групу розмір збитків розраховується за такою формулою:

Рл/г3 = (Н2-Н1) х К х П, (23)

де Рл/г3 - розмір збитків, тис. гривень; Н2 та Н1 - нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (таблиця 4); П - площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС; k - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (таблиця 5).

Таблиця 4

Нормативи збитків для груп лісових угідь
за регіонами України
(тис. гривень/гектар)

------------------------------------------------------------------ Регіон | Нормативи збитків |---------------------------------------- | для лісів 1 групи | для лісів 2 групи ------------------------------------------------------------------ Автономна Республіка Крим 123,1 Області: Вінницька 84,7 50,2 Волинська 77,7 46 Дніпропетровська 145 Донецька 163 Житомирська 75 44,4 Закарпатська 29,8 17,9 гірська частина області 123,1 123,1 Запорізька 250,9 Івано-Франківська 31,9 19,9 гірська частина області 123,1 123,1 Київська 80,5 47,7 Кіровоградська 159,1 94,3 Луганська 118,6 Львівська 70,1 41,6 гірська частина області 123,1 123,1 Миколаївська 241,6 Одеська 141,8 Полтавська 135 Рівненська 74,1 43,9 Сумська 79,6 47,1 Тернопільська 100,4 59,5 Харківська 91,9 Херсонська 167,3 Хмельницька 93,2 55,2 Черкаська 75,8 44,9 Чернівецька 31,1 18,7 гірська частина області 123,1 123,1 Чернігівська 75 44,4

Таблиця 5

Коефіцієнти продуктивності лісових угідь
за типами лісорослинних умов

------------------------------------------------------------------ Ступінь | Група | Групи родючості грунтів зволоження | лісів |---------------------------------------------- грунтів | | А | В | С | Д ------------------------------------------------------------------ 1 1 0,496 0,734 0,971 1,21 2 0,387 0,737 0,98 1,22 2 1 0,6 1 1,32 (1,92) 2,19 (3,61) 2 0,559 1 1,35 (1,73) 2,22 (3,6) 3 1 0,548 0,867 (1) 1,53 (2,58) 3,13 (5,59) 2 0,474 0,834 (1) 1,53 (2,28) 3,17 (5,59) 4 1 0,496 0,6 0,584 0,896 2 0,387 0,558 0,592 0,906 5 1 0,496 0,6 0,584 0,584 2 0,387 0,558 0,592 0,591

7. Розрахунок збитків рибного господарства

Розрахунок збитків рибного господарства провадиться спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім - у вартісному виразі. Вартісний вираз збитків обчислюється виходячи з цін на певні види риби для даного регіону у визначений період.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою:

Рр/г = N + SN ,(кг). (24) 1-5

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі - від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра в розрахунках беруться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіонтів за такою формулою:

N = П х S х М + П1 х М х S х К1/100 + П2 х М х S х К2/100, (25)

де N - величина збитків у натуральному виразі, кілограмів; П - середня кількість загиблої риби, штук/кв. метр; П1 - середня кількість загиблих личинок, штук/кв. метр; П2 - середня кількість загиблої ікри, штук/кв. метр; S - площа негативного впливу пошкодження, кв. метрів; М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6); К1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, відсотків (таблиця 6); К2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 6).

Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою:

N1 = П х Z/100 х Q х С х К/100 х М, (26)

де N1 - обсяг збитків, кілограмів; П - кількість загиблої риби, штук; Z - частка самок, відсотків (таблиця 6); Q - середня плодючість самки, тис. штук ікринок (таблиця 6); С - кратність нересту, разів (таблиця 6); К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків (таблиця 6); М - середня маса дорослої особини, кілограмів (таблиця 6).

Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за такими формулами:

для планктону:

N2 = [S х Н х П х Р/В х К1 х 10 (в ступ. -6)]/[100 х К2] (27)

для бентосу:

N3 = [S х П х Р/В х К1 х 10 (в ступ. -6)]/[100К2] (28)

де N2,3 - збитки в натуральному виразі, тонн; S - площа пошкодження, кв. метрів; Н - глибина водойми, метрів; П - середня концентрація кормових організмів, грамів/куб. метр (для планктону) та грамів/кв. метр (для бентосу) (таблиця 7); Р/В - коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію (таблиця 7); К1 - показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків (таблиця 7); К2 - кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію (таблиця 7); 10 (в ступ. -6) - коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за такою формулою:

N4 = S х Р, (29)

де N4 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; Р - середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.

Збитки від втрати потомства розраховуються за такою формулою:

N5 = S х П х Z/100 х QC х К/100 х М, (30)

де N5 - обсяг збитків, кілограмів; S - площа пошкодження, гектарів; П - кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар; Z - частка самок, відсотків; Q - середня плодючість самки, тис. штук; С - кратність нересту, разів; К - коефіцієнт промислового повернення від ікри, відсотків; М - середня маса дорослої особини, кілограмів.

Таблиця 6

Середні біологічні показники для
основних промислових видів риб

------------------------------------------------------------------ Види риб |Середня маса| Середня |Кратність|Частка | Коефіцієнт | дорослої |плодючість| нересту |самок |промислового | особини |(Q - тис. | (С - | (Z - | повернення |(кілограмів)| штук) | разів) | від- | від ікри | | | |сотків)| (К - | | | | | відсотків) ------------------------------------------------------------------ Київське водосховище Лящ 1,2 120 9 50 0,003 Судак 1,9 300 6 50 0,001 Сазан 4,1 740 8 50 0,0005 Синець 0,3 30 7 50 0,01 Щука 3,5 60 8 50 0,005 Плітка 0,29 50 8 50 0,006 Плоскирка 0,3 90 8 50 0,004 Окунь 0,25 25 7 50 0,01 Лин 0,98 350 2 50 0,001 Карась 0,4 45 6 50 0,006 Чехоня 0,22 20 6 50 0,015 Краснопірка 0,2 150 2 50 0,002 В'язь 0,9 90 5 50 0,003 Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,2 Канівське водосховище Лящ 1,23 190 9 34 0,003 Судак 1,8 275 6 50 0,001 Сазан 3,8 700 8 34 0,0005 Синець 0,275 27 7 40 0,01 Щука 4 65 8 50 0,005 Плітка 0,25 30 8 34 0,006 Плоскирка 0,32 60 8 34 0,004 Окунь 0,28 30 7 50 0,01 Лин 0,80 330 2 34 0,001 Карась 0,47 50 6 50 0,006 Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,2 Кременчуцьке водосховище Лящ 1,2 200 8 34 0,002 Судак 2 390 6 50 0,0006 Сазан 4,1 740 8 50 0,0005 Синець 0,22 30 7 50 0,01 Щука 2,2 70 5 50 0,004 Плітка 0,4 80 5 50 0,004 Плоскирка 0,22 36 4 50 0,01 Сом 4 110 7 50 0,003 Окунь 0,27 30 7 50 0,01 Чехоня 0,22 20 3 50 0,02 В'язь 0,75 90 5 50 0,003 Пічкур 0,045 2 2 25 0,066 Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133 Білий амур 6 - - - - Товстолобик 4 - - - - Дніпродзержинське водосховище Лящ 1,2 200 8 50 0,002 Судак 2,2 350 6 34 0,0006 Сазан 3,8 740 8 50 0,0005 Синець 0,22 30 7 50 0,01 Щука 4,5 70 5 34 0,004 Плітка 0,19 80 5 34 0,004 Плоскирка 0,3 40 4 50 0,01 Сом 5 180 7 50 0,002 Окунь 0,27 30 7 50 0,01 Жерех 2,2 34 Верховодка 0,008 2 50 0,2

Запорізьке водосховище Лящ 1,1 251 5 56 0,0025 Сазан 3,6 595 6 51 0,0015 Судак 1,4 117 4 60 0,001 Тарань 0,4 101 5 41 0,009 Щука 3,73 140 5 39 0,0012 Плоскирка 0,21 37 4 57 Окунь 0,35 81 3 50 Верховодка 0,007 1,8 2 50 Плітка 0,23 69 4 46 Сом 3,7 191 3 53 Карась 0,25 210 3 99,99 Каховське водосховище Лящ 1,2 200 6 40 0,002 Судак 2,2 400 5 50 0,001 Сазан 4 750 8 50 0,0005 Синець 0,45 65 5 50 0,004 Щука 3,0 40 5 50 0,014 Плітка 0,35 70 5 60 0,004 Плоскирка 0,3 100 4 50 0,004 Сом 5,6 70 7 50 0,005 Окунь 0,3 50 4 40 0,006 Лин 0,5 300 4 50 0,001 Карась 0,4 90 4 50 0,004 Чехоня 0,3 20 4 50 0,014 Верховодка 0,01 3 2 50 0,1 Тюлька 0,002 10 2 50 0,04 Раки 0,06 0,3 5 50 7,0 Бички 0,01 1,8 3 50 0,08 Краснопірка 0,3 70 4 50 0,004 Водойми Харківської області Лящ 0,86 246 4 50 0,001 Судак 1,3 262 2-3 60 0,001 Сазан (короп) 2,6 700 3-4 65 0,0005 Щука 1,25 65 4 50 0,003 Плітка 0,125 50 4 50 0,004 Плоскирка 0,3 60 4 65 0,005 Краснопірка 0,25 55 4 50 0,003 Окунь 0,25 25 3 65 0,005 Жерех 2,2 100 3 66 0,003 Сом 5 175 4 50 0,001 Верховодка 0,008 1,5 2 50 0,133 Головень 1,1 460 4 50 0,001 Пічкур 0,045 2,0 2 25 0,066 Бичок 0,05 1,5 2 50 0,133 Білий амур 6 Товстолобик 4

Азовське море, лимани та гирла річок Лящ 0,935 Дослід- 10 50 0,004 жується Судак 1,9 -"- 6-7 50 0,0012 Тарань 0,137 -"- 4-5 50 0,015 Шемая 0,25 -"- 7-8 25 0,009 Рибець 0,395 -"- 5 50 0,009 Піленгас 0,809 -"- 10 50 Осетр 13,7 -"- 5-6 25 0,01 Білуга 120 -"- 7-8 50 0,01 Севрюга 7,5 -"- 3 50 0,01 Камбала- 0,82 -"- 7-8 50 калкан Камбала- 0,3 -"- 50 глосса Оселедець 0,178 -"- 3 50 0,003 Хамса 0,0067 -"- 2 50 0,03 Тюлька 0,0028 -"- 2 50 Бичок- 0,035-0,04 -"- 3 70 мартовик Бичок- 0,025 -"- 3 70 кругляк Бичок- 0,025 -"- 3 70 пісочник Чехоня 0,35 -"- 5-6 50 0,02 Морський кіт 6 -"-

Таблиця 7

Коефіцієнти по кормовій базі

------------------------------------------------------------------------- Водойми | Кормові |Коефіцієнт |Середня |Показник |Кормовий | організми |переведення|концентрація|гранично |коефіцієнт | |кормових |кормових |можливого |переведення | |об'єктів |організмів: |використання|продукції | |у продукцію|планктон |кормової |кормових | |кормових |(г/куб. м), |бази риб |організмів | |організмів |бентос |(К1- |у рибну | |(Р/В) |(г/кв. м) |відсотків) |продукцію | | | | |(К2) ------------------------------------------------------------------------- Азовське Фітопланктон 356 дослід- 50 море жується Зоопланктон 32 80 12 зообентос, 2,4 у тому числі 60 70 21 кормовий Чорне фітопланктон 250 дослід- 20 30 море жується зоопланктон 32,8 90 6 зообентос 2,6 55 6 фітобентос 2,2 12 Водосховища Дніпровського каскаду та наближені до наведених за басейновим критерієм Київське фітопланктон 100 30 зоопланктон 20 3,4 80 6 зообентос 5 53,5 70 5 Канівське зоопланктон 20 0,5 80 6 зообентос 6,0 2 70 5 Кремен- фітопланктон 122 10 50 50 чуцьке зоопланктон 20 7,6 80 6 зообентос 5 30,5 70 5 Дніпрод- фітопланктон 100 9 30 50 зержинське зоопланктон 20 3,7 80 6 зообентос 4 16 70 10 Запорізьке фітопланктон 100 9,3 30 50 (Дніп- зоопланктон 20 6,3 80 6 ровське) зообентос 4 11,8 70 10 Дніп- зоопланктон 20 0,92 80 6 ровсько- зообентос 21 44,47 70 6 Бузький лиман Річки: Десна, зоопланктон 20 5 80 5 Остер зообентос 6 48,8 70 6 Супой, зоопланктон 20 0,5 80 6 Трубіж зообентос 21 2 70 6 Недра, Гнила Інгулець зоопланктон 10 2 80 6 зообентос 8 45 50 6 Псьол зоопланктон 20 5,8 70 5 Омельник зообентос 20 55,1 70 6 Прип'ять зоопланктон 20 0,38 70 6 зообентос 5 2 70 5 Південний зоопланктон 20 1,03 80 8 Буг зообентос 6 43 70 5 Інгул зоопланктон 10 2 80 6 зообентос 8 45 50 6

Сіверський зоопланктон 20 6 80 6 Донець зообентос 6 12 70 5 Дунай фітопланктон 2 4,7 30 30 (українсь- зоопланктон 2 0,5 30 10 ка зообентос 4 0,7 45 10 частина)

8. Розрахунок збитків від знищення або
погіршення якості рекреаційних зон

Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини" (1805-14 ).

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони провадиться за такою формулою:

Ррек = ТП, (31) де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони; П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Ррек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони за такою формулою:

m Ррек = S Зр + (Рп + Рс), (32) і=1 де Зр - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС; і - кількість об'єктів рекреаційної зони; Рп - витрати на відновлення ресурсів природного походження; Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

9. Розрахунок збитків від втрат
природно-заповідного фонду

Втрати природно-заповідного фонду від наслідків НС поділяються на невідновлювані та відновлювані.

До невідновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать знищені унікальні ендемічні види тваринного та рослинного світу або унікальні та неповторні природні ландшафти. Невідновлюваними також є втрати окремих видів тваринного та рослинного світу, пам'ятки природи, що не мають аналогів у світі і у разі знищення не можуть бути відтворені.

До відновлюваних втрат природно-заповідного фонду належать такі втрати, що можуть бути ліквідовані, а первісний стан заповідних територій чи об'єктів може бути відновлений.

Втрати природно-заповідного фонду залежать від статусу об'єкта природно-заповідного фонду та площі заповідної території, категорії видів рослин і тварин, що охороняються, наявності унікальних природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Розрахунок збитків, завданих природно-заповідному фонду внаслідок НС, провадиться на основі визначення обсягу відшкодувань на відновлення первинного стану екосистем заповідної території чи об'єкта з використанням для розрахунків такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України". Наслідки НС, що призводять до невідновних втрат, опосередковано оцінюються експертним шляхом через систему економічних та соціальних збитків.

Втрати на кожній заповідній території чи об'єкті внаслідок НС визначаються шляхом виділення типових біогеоценозів, подібних за типом рослинних угруповань, умовами місцезростання, віком та походженням, для закладання пробних площ. На пробних площах здійснюється експертне оцінювання змін стану біогеоценозу внаслідок НС стосовно його первинного стану та біогеоценозів-аналогів. Підраховується кількість знищених та пошкоджених рослин і тварин за видовим складом. Визначається кількість знищених рослин і тварин та окремих популяцій інших видів організмів, занесених до Червоної книги. Визначається відповідність стану типу біогеоценозу після НС його нормальному незмінному стану.

Втрати від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду визначаються шляхом порівняння надходжень від цієї діяльності протягом календарного місяця порівняно з цим місяцем у минулому році. Методом експертного оцінювання визначаються економічні та соціальні втрати від наслідків НС, що призводять до зникнення природних комплексів чи їх окремих компонентів, унікальних природних утворень, рідкісних, екзотичних і типових видів флори та фауни, унікальних видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги, пам'яток природи та унікальних ландшафтів.

Вихідні дані про типові біогеоценози визначаються у проекті організації території природно-заповідного фонду та Літопису природи, який ведеться щодо окремих категорій територій природно-заповідного фонду. Дані про економічний ефект від рекреаційної діяльності та кількість відвідувачів визначаються на підставі даних фінансових документів установи природно-заповідного фонду.

Загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС (Рпзф) визначаються як сума витрат на відновлення природного стану та сума збитків від недоотриманих надходжень від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи і розраховуються за такою формулою:

Рпзф = Пз + Рз, (33)

де Рпзф - загальні економічні втрати об'єкта природно-заповідного фонду від наслідків НС; Пз - сума витрат на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду; Рз - недоотримані надходження від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності установи природно-заповідного фонду.

Витрати на відновлення природного стану об'єкта природно-заповідного фонду (Пз) розраховуються за такою формулою:

k Пз = Ап + Анс + S I , (34) і=1 і

де Ап - витрати на експертизу екологічної та ландшафтної структури об'єкта природно-заповідного фонду; Анс - витрати на експертизу змін стану біогеоценозів об'єкта природно-заповідного фонду, що постраждав внаслідок НС;

I - розмір збитків, заподіяних і-му біогеоценозу внаслідок НС за окремими складовими збитків (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України");

k - кількість типів біогеоценозів.

Втрати природно-заповідного фонду від недоотримання надходжень внаслідок НС від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної та іншої діяльності (Рз) розраховуються щодо кожної установи за сумою різниці економічного ефекту до і після НС:

m Рз = S (Qj - Qj), (35) j=1

де Qj - прибуток j-ї установи природно-заповідного фонду до НС; Qj - прибуток j-ої установи природно-заповідного фонду після НС.

10. Розрахунок збитків від забруднення
атмосферного повітря

Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря провадиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря провадиться за такою формулою:

Аф = Мі х Пі х Аі х Кт х Кзі, (36)

де Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря, гривень; Мі - маса і-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом; Пі - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів);

( Абзац шостий пункту 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 862 від 04.06.2003 )

Кт - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей; Кзі - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті.

Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини розраховується за такою формулою:

Аі = 1/ГДКі, (37)

де ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю.

Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Показник відносної небезпечності Аі береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.

Коефіцієнт урахування територіальних соціально-економічних особливостей залежить від чисельності жителів у населених пунктах зони НС, економічного, рекреаційного та природоохоронного значення території:

Кт = Кнас х Кф, (38)

де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту.

--------------------------------------------------------- Чисельність населення, тис. чоловік | Кнас --------------------------------------------------------- До 100 1 100,1-250 1,2 250,1-500 1,35 500,1-1000 1,55 понад 1000 1,8

Кф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту.

------------------------------------------------------------------ Тип населеного пункту | Кф ------------------------------------------------------------------ Організаційно-господарські та культурно-побутові 1 центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища та села) Багатофункціональні центри, центри з переважанням 1,25 промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) Центри з переважанням рекреаційних функцій* 1,65

______________

* Якщо населений пункт має одночасно промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт Кф = 1,65.

Коефіцієнт забруднення атмосферного повітря в населеному пункті розраховується за такою формулою:

Кзі = q/ГДКі, (39)

де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр; ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація і-ої забруднюючої речовини, міліграм/куб. метр.

У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не провадиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі береться таким, що дорівнює 1.

11. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих
і підземних вод та джерел, внутрішніх морських
вод і територіального моря

Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря проводиться на основі показника базової ставки відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - НМД) з урахуванням відносної небезпечності забруднюючої речовини та інтенсивності її викиду або загальної маси викинутої речовини відповідно до Тимчасової методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Мінекобезпеки, за такою формулою:

Вф = S Знс...пв, (40)

Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних НС, розраховуються за такою формулою:

m Знс = Vx Тх (Сс.ф.х Сд)х S(0,003х Аіх n)х hx 10 (в ступ.-3 ) (41) і=10

де V - витрати зворотних вод, куб. метрів/годину; Т - тривалість наднормативного скидання, годин; Сс.ф. - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, грам/куб. метр; Сд - дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), грам/куб. метр. У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку Сд береться таким, що дорівнює ГДК; 0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кілограм (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини); Аі - показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк - гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітарними правилами і нормами N 4630-88 або узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

У разі скидання речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 100, а при ГДК - "відсутність" - 100000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності береться таким, що дорівнює 0,3, а для підприємств, які експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1;

n - величина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у національній валюті; h - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта;

10 (в ступ. -3) - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки від аварійних залпових скидань забруднених стоків розраховуються за такою формулою:

m Знад = Vx Тх С с.ф.с х S(0,003х Аі х n) х hx 10(в ступ. -3) (42) і=1

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі (41).

Збитки від скидання сировини та речовин у чистому вигляді розраховуються за такою формулою:

За = М х 0,003 х Аі х n х h, (43)

де М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів.

Інші показники аналогічні тим, що використані у формулі (41).

Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям провадиться за такою формулою:

Зс = (М х Кх х 0,17) х Аі + Т х 0,1, (44)

де Зс - збитки від забруднення вод сміттям; Кх - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям; 0,17 - вартість перевезення та утилізації сміття в НМД, одиниць; Аі - показник небезпечності сміття. Визначається як співвідношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття; Т - термін роботи спецсуден (судна) під час збирання сміття, годин; 0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД, одиниць; М - маса сміття (в центнерах), зібраного судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S на середню масу Wcp сміття з 1 кв. метра (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру - W1, W2, W3), розраховується за такою формулою: М = S х Wcp, де Wcp = (W1 + W2 + W3)/3, (45) де S - площа водної поверхні, забрудненої сміттям, кв. метрів.

Загальна сума збитків у разі забруднення водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами розраховується шляхом додавання до найбільшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

Розраховану суму збитків необхідно помножити на коефіцієнт 10 у разі залпового скидання, що призвело до забруднення водного об'єкта в контрольному створі 50 і більше ГДК.

Збитки від забруднення підземних вод розраховуються на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод.

Фактом забруднення підземних вод є виявлення експертним шляхом за допомогою хіміко-аналітичних методів нафти чи інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод та в місцях їх виходів на поверхню землі.

Експертний висновок про забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення на поверхні землі, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з місткостей для зберігання чи акумуляції, з продуктопроводів, інших об'єктів.

Обсяг збитків внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 куб. метр забруднених вод за такою формулою:

Зп.в. = Yn х n х Vз х L, (46)

де Зп.в - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень; Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД; n - розмір НМД; Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів; L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для грунтових - 1, для міжпластових безнапірних - 1,3, для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6. Об'єм Vз забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) розраховується за такою формулою:

Vз = F х m х na, (47)

де F - площа забруднення, кв. метрів; m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, метрів; na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (таблиця 8).

У разі коли обчислюються збитки в розрахунку на 1 тонну, застосовується така формула:

Зп.в. = Vз х n х М х L, (48)

де Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів; n - розмір НМД; М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів; L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для грунтових - 1, для міжпластових безнапірних - 1,3, для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Питома величина екологічних збитків Yn розраховується відповідно до таблиці 9 за наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод або до таблиці 10, якщо маса нафтопродуктів відома.

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими речовинами (крім нафтопродуктів) здійснюється шляхом введення до формул (41) та (43) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за такою формулою:

Кі = 0,05/ГДКі, (49)

де ГДКі - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу і-ої забруднюючої речовини.

Таблиця 8

Орієнтовні значення активної
пористості водонасичених порід

------------------------------------------------------------------ Назва породи | Активна пористість ------------------------------------------------------------------ Гравелисто-галечні відклади 0,28-0,3 Крупнозернисті піски 0,24-0,26 Різнозернисті піски 0,20-0,24 Дрібнозернисті піски 0,18-0,22 Тонкозернисті піски 0,15-0,19 Пилуваті та глинисті піски 0,05-0,15 Супіски 0,08-0,1 Суглинки 0,05-0,08 Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик) 0,04-0,07

_______________ Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруться середні значення наведених інтервалів.

Таблиця 9

Питомі величини збитків, спричинених забрудненням
підземних вод нафтопродуктами, в розрахунку на 1
куб. метр підземних вод

--------------------------------------- Регіон | Питома | величина |екологічних | збитків* --------------------------------------- Автономна Республіка Крим 0,0015 Області: Львівська 0,0007 Вінницька 0,0024 Миколаївська 0,0043 Волинська 0,0009 Одеська 0,0047 Дніпропетровська 0,0051 Полтавська 0,0009 Донецька 0,0027 Рівненська 0,0006 Житомирська 0,0047 Сумська 0,0007 Закарпатська 0,0024 Тернопільська 0,0010 Запорізька 0,0036 Харківська 0,0013 Івано-Франківська 0,0051 Херсонська 0,0012 Київська 0,0006 Хмельницька 0,0012 Кіровоградська 0,0069 Чернігівська 0,0003 Луганська 0,0009 Чернівецька 0,0047

Таблиця 10

Питомі величини збитків, спричинених
забрудненням підземних вод нафтопродуктами,
в розрахунку на 1 тонну забруднюючої речовини

------------------------------------------- Регіон | Питома | величина |екологічних | збитків* ------------------------------------------- Автономна Республіка Крим 31,84 Області: Львівська 16,03 Вінницька 50,36 Миколаївська 90,39 Волинська 17,91 Одеська 103,12 Дніпропетровська 109,59 Полтавська 17,74 Донецька 57,73 Рівненська 14,31 Житомирська 102,43 Сумська 15,34 Закарпатська 51,77 Тернопільська 21,77 Запорізька 79,97 Харківська 26,91 Івано-Франківська 107,36 Херсонська 24,43 Київська 11,057 Хмельницька 27,30 Кіровоградська 142,46 Чернігівська 6,69 Луганська 19,89 Чернівецька 100,89 _______________ * У частках НМД.

Таблиця 11

Визначення маси нафти на 1 кв. метр водної
поверхні за результатами експертизи
(середні дані)

------------------------------------------------------------------ Зовнішні ознаки |Маса нафти на |1 кв. метр |водної поверхні, |грамів ------------------------------------------------------------------ Чиста водна поверхня без ознак забарвлення при 0 різноманітних умовах освітлення Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, 0,1 які видно при найбільш сприятливих умовах і спокійному стані водної поверхні Окремі плями та сірі плівки сріблястого кольору 0,2 на поверхні води, які видно при спокійному стані водної поверхні, поява перших ознак забарвлення Плями і плівки з яскравими кольоровими смугами, 0,4 які видно при незначному хвилюванні Нафта у вигляді плям і плівки, що вкривають 1,2 значні ділянки поверхні води і не розриваються при хвилюванні Поверхня води вкрита суцільним шаром нафти, добре 2,4 видимої при хвилюванні, забарвлення темне, темно-коричневе

Таблиця 12

Значення коефіцієнтів, що враховують
категорію водного об'єкта (h)

------------------------------------------------------------------ Категорія водного об'єкта | h ------------------------------------------------------------------ Морські та поверхневі водні об'єкти 1 комунально-побутового водокористування Поверхневі об'єкти господарсько-питного використання 1,4 Поверхневі та морські об'єкти рибогосподарського водокористування: II категорії 1,6 I категорії 2

Таблиця 13

Значення коефіцієнтів Кх, що характеризують
ступінь забруднення поверхні води сміттям

------------------------------------------------------------------ Кх | Дані для експертизи ------------------------------------------------------------------ 1 Чиста водна поверхня на відкритій акваторії площею 100 кв. метрів, є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 0,01 кв. метра 2 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 1 кв. метр, окремі предмети з розмірами у будь-якому напрямку не більш як 25 сантиметрів 3 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є окремі невеликі плями дрібного сміття загальною площею не більш як 2 кв. метрів, окремі предмети з розмірами у будьякому напрямку не більш як 60 сантиметрів 4 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є плями сміття загальною площею до 5 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1 метра, скупчення сміття в тупиках, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 0,5 метра 5 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею до 10 кв. метрів, окремі предмети розміром до 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, тупиках і у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги до 1 метра 6 На площі 100 кв. метрів відкритої акваторії є скупчення сміття загальною площею понад 10 кв. метрів, великі предмети розміром понад 1,5 метра, скупчення сміття в кутах, у навітряній стороні причалу при розширенні забрудненої смуги понад 1 метр

12. Розрахунок збитків від забруднення земель
несільськогосподарського призначення

Збитки від забруднення землі нафтопродуктами розраховуються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках НМД з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої речовини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів за такою формулою:

Зф = Yn х n х М х L, (50)

де Зф - обсяг збитків від забруднення поверхні землі та грунтів, гривень; Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД; n - розмір НМД, гривень; М - маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів; L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для грунтових - 1, для міжпластових безнапірних - 1,3, для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами провадиться шляхом введення до формули (50) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за формулою (49).

Тобто, розрахункова формула така:

Зп.в. = Кі х Yn х n х Vз х L, (51)

де Зп.в - обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень; Кі = 0,05/ГДКі, ГДКі - величина гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу і-ої забруднюючої речовини; Yn - питома величина збитків, завданих навколишньому природному середовищу, в НМД; n - розмір НМД, гривень; Vз - об'єм забруднених підземних вод, куб. метрів; L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для грунтових - 1, для міжпластових безнапірних - 1,3, для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб грунтів.

Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів.

В умовах повного насичення шару грунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за такою формулою:

V = F х Н х u, (52)

де V - об'єм забруднюючих речовин, куб. метрів;

F - площа забруднення, кв. метрів;

Н - глибина просочування, метрів;

u - дефіцит насичення, в частках від одиниці.