Открытое тестирование
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 237 від 08.10.99
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 жовтня 1999 р. за N 725/4018
Про затвердження Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
фінансів
N 304 від 30.11.2000
N 363 від 23.05.2003
N 731 від 22.11.2004
N 1213 від 19.12.2006
N 1591 від 09.12.2011 )
На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706, наказую:
1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - Положення (стандарт) 10), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.
2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 10 застосовується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.
3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 10.
Заступник Міністра А.В.Литвин
Затверджено
Наказ Міністерства фінансів
України 08.10.99 N 237
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 жовтня 1999 р. за N 725/4018
Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 10
"Дебіторська заборгованість"
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1591 від 09.12.2011 )
3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. ( Абзац сьомий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. ( Абзац восьмий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
5. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
6. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 від 30.11.2000 )
7. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
8. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. ( Пункт 8 в редакції Наказів Мінфіну N 363 від 23.05.2003, N 1213 від 19.12.2006 )
9. Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків
поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). ( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 304 від 30.11.2000, N 731 від 22.11.2004 )
10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
11. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 304 від 30.11.2000, N 363 від 23.05.2003 )
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. ( Пункт 11 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
12. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. ( Абзац перший пункту 12 в редакції Наказу Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення. ( Пункт 12 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну N 304 від 30.11.2000 )
Розкриття інформації про дебіторську заборгованість
у примітках до фінансової звітності
13. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
13.1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.
13.2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.
13.3. Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".
13.4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.
13.5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
13.6. Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році. ( Пункт 13 доповнено підпунктом 13.6 згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
Додаток
до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку
10 "Дебіторська
заборгованість"
Приклад 1 визначення величини резерву сумнівних |
Для визначення коефіцієнта сумнівності на 31 грудня 2000 року |
------------------------------------------------------ |
* Підприємство самостійно визначає групи за строками |
Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської |
Кс = (S Бзн:Дзн) : і, |
де S - це сумма. |
Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської |
Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду |
( Приклад 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 731 від 22.11.2004 )
Приклад 2 |
Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі |
---------------------------------------------------------------- |
--------------- |
Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської |
Кс = (SБзн : SДзн), |
де S -знак суми; |
( Додаток доповнено прикладом 2 згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003, із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 731 від 22.11.2004 )
Приклад 3 |
Підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з |
------------------------------------------------------------------ |
Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить |
( Додаток доповнено прикладом 3 згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
Приклад 4 |
Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі |
( Додаток доповнено прикладом 4 згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )
( Положення доповнено додатком згідно з Наказом Мінфіну N 304 від 30.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 від 23.05.2003 )