Вивчаємо порядок нарахування і
сплати єдиного соціального внеску
(Частина I. Частину II, III див. в консультації від 13.12.2010 р., 03.01.2011 р.)
Залишилося менше місяця до запуску нової системи стягування єдиного соціального внеску. Раніше платники страхових внесків здійснювали сплату страхових внесків і надавали різні форми звітів в терміни, встановлені кожним фондом. Оподатковувана база, ставки, пільги і порядок їх сплати визначалися великою кількістю різних нормативних актів. Замість декількох платежів, що мають схожу оподатковувану базу і коло платників, вводиться єдиний внесок, що обчислюється і сплачується за єдиними правилами. З пропонованої нижче статті займемося освоєнням цих нових правил.
Економічні передумови
введення єдиного соціального внеску
З 01.01.2011 р. платники страхових внесків на: загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликають втрату працездатності, вважаються платниками єдиного соціального внеску (ЄСВ). Перереєстрація платників страхових внесків і застрахованих осіб не здійснюється.
Сплачені суми ЄСВ розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно. Звичайно ж, левова частка потрапить на пенсійне страхування.
Єдиний соціальний внесок - не українська новація. Розробники реформи взяли за основу досвід Росії і Німеччини.
Нагадаємо, що діюча нині в Україні пенсійна система, організована за розподільним принципом, склалася в умовах, коли економічні стосунки базувалися виключно на державній власності. Пенсійне законодавство було невиправдано ускладненим і, подібно до інших елементів соціального забезпечення, розділяло пенсіонерів на велике число пільгових категорій, кожна з яких отримувала право на пенсійні виплати, не пропорційні їх особовому вкладу у фінансування пенсійної системи. Наявність численних пенсійних пільг поставила трудящих в нерівні умови і створила парадоксальну ситуацію, коли особи, що платили менші внески, отримували пенсію у вищому розмірі. Одночасно це вело до того, що пенсіонери, що не користуються пільгами, отримували відносно низьку пенсію, тоді як Пенсійний фонд України відчував хронічну нестачу коштів і постійно вимушений був затримувати виплату пенсій. Відсутність зв'язку між страховими внесками, що сплачуються до Пенсійного фонду за кожного конкретного працівника, і розміром його майбутньої пенсії різко знижувало зацікавленість працівників у своєчасній і повній сплаті внесків, сприяло масовому ухиленню від їх сплати, тим самим ще більше загострюючи фінансові труднощі пенсійної системи.
Оподаткування фонду оплати праці в Україні піддавалося абсолютно справедливій критиці. Впродовж багатьох років було ясно, що масове ухилення від податків і різні схеми виплати заробітної плати спотворюють загальну картину оподаткування. І єдиний соціальний внесок - одна із спроб реальних кроків у вирішенні цієї проблеми.
Ухвалений Верховною Радою Закон N 2464 вселяє оптимізм навіть в умовах фінансово-економічної кризи.
По-перше, підприємства сплачуватимуть вже не окремі внески до чотирьох різних фондів, а усього лише один - консолідований.
По-друге, введення ЄСВ дозволить спростити адміністрування збору і облік страхових внесків як для держави так і для підприємств (стане менше звітності).
А поліпшення якості системи обліку дозволить підвищити охоплення громадян системою соціального страхування, понизити кількість випадків ухилення від сплати внеску і, відповідно, створити умови для більшого наповнення фондів соціального страхування, що, у свою чергу, дозволить в перспективі зменшити навантаження на фонд оплати праці. Адже суб'єкту підприємницької діяльності важливо не лише скоротити кількість звітності, але і заощадити на обов'язкових платежах. Тобто важливий розмір ставки. І саме від розміру ставки залежатиме досяжність поставленої мети.
Що являє собою ЄСВ?
Згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону N 2464, єдиний соціальний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку і на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей, у випадках, передбачених законодавством, на отримання страхових виплат (послуг) по діючих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, ЄСВ в Україні встановлюється для мобілізації засобів, призначених для реалізації права громадян на державне пенсійне і соціальне забезпечення, передбачене державою.
Усі чотири фонди - пенсійний, соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття і страхування від нещасних випадків на виробництві - втрачають права самостійно збирати соціальні внески. Функції щодо розпорядження внесками усіх фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування передаються Пенсійному фонду. Пенсійний фонд України - це орган, який починаючи з 01.01.2011 р. уповноважений вести облік платників ЄСВ, забезпечувати збір і ведення обліку страхових засобів, контролювати повноту і своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування і виконувати інші функції, передбачені законом.
Мета введення єдиного соціального внеску - спростити процедуру збору засобів, спростити механізм нарахування страхових внесків, звести до одноманітності податкову базу, скоротити звітність, ввести єдиний порядок застосування фінансових санкцій і скоротити кількість перевірок платників.
Введення єдиного внеску не призводить до ліквідації Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування як самостійних державних установ і не ставить метою урізати їх права. Усі фонди продовжуватимуть здійснювати оперативне управління і контроль за витрачанням коштів, що надходять. Оскільки ЄСВ носить суворо цільовий характер, то кожен фонд отримає свою відповідну частину податку, зафіксовану в Законі N 2464.
У цій ситуації основним завданням Пенсійного фонду буде об'єднання дублюючих функцій інших фондів, постачання на облік платників, формування і ведення єдиного реєстру. Крім того, Пенсійний фонд отримує право:
1) звертатися до господарського суду для порушення справи про банкрутство платника єдиного внеску;
2) вилучати у підприємств-платників документи, що підтверджують зменшення розмірів заробітної плати і інших виплат, на які нараховують єдиний соціальний внесок;
3) у разі виявлення порушень при нарахуванні і сплаті єдиного соціального внеску звертатися в правоохоронні органи.
В той же час існує і негативна сторона введення ЄСВ. Впровадження адміністрування соціального страхування не супроводжуватиметься скороченням адміністративно-управлінського апарату, а швидше, навпаки, оскільки єдина система адміністрування вимагає створення власної управлінської структури для координації діяльності фінансових і інформаційних потоків. Загостриться проблема розподілу між органами управління соціального страхування функцій збору, звітності, контролю, формування і ведення реєстру платників, оскільки станеться відділення виконавчих дирекцій фондів від цих функцій. Знизиться ефективність роботи соціального страхування через послаблення зв'язків внаслідок збільшення шляху і часу передачі (отримання) інформації.
Реально оцінити усі достоїнства і недоліки ЄСВ на цьому етапі доки неможливо - пройшов занадто мало часу. Так, він вирішить ряд проблем, що стосуються соціальної сфери, пенсійного забезпечення, але з'явиться і багато питань у зв'язку з його введенням, які зажадають свого вирішення.
Взяття на облік
Взяття на облік платників здійснюється Пенсійним фондом внесенням відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Взяття на облік осіб, на яких поширюється дія Закону про держреєстрацію, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданої державним реєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання таких відомостей.
Взяття на облік осіб, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
Платники ЄСВ
Визначення платників ЄСВ має особливо важливе значення, оскільки на відміну від більшості інших видів платежів ставки сплати цього внеску значною мірою залежать від категорій платників.
Перелік платників ЄСВ наведений в ч. 1 ст. 4 Закону N 2464. Одні з них є застрахованими особами, а інші - страхувальниками.
До першої категорії платників відносяться працедавці, які здійснюють виплати найнятим робітникам. До їх числа входять організації, приватні підприємці, селянські (фермерські) господарства тощо. Надалі ця категорія платників іменуватиметься як платники-працедавці. До них відносяться:
- підприємства, установи і організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за договорами цивільно-правового характеру (окрім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію його підприємцем), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи вказаних підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, що мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи - підприємці, що зокрема використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, за договором цивільно-правового характеру (окрім цивільно-правового договору, ув'язненого з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію його підприємцем);
- фізичні особи, що забезпечують себе роботою самостійно, і фізичні особи, що використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва інших відособлених підрозділів підприємств, установ і організацій (у тому числі міжнародних), що створені відповідно до законодавства України, мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філій, представництв та інших відособлених підрозділів іноземних підприємств, установ і організацій (у тому числі міжнародних), розташованих на території України;
- підприємства, установи, організації, військові частини і органи, що виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
До другої категорії відносяться працівники-громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) і особи без громадянства, які працюють:
- на підприємствах, в установах і організаціях, у інших юридичних осіб;
- у фізичних осіб-підприєм-ців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
- у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, і у інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).
Третя категорія - це фізичні особи, що виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах і організаціях, у інших юридичних осіб, у фізичних осіб-підприємців або осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, за договорами цивільно-правового характеру (окрім фізичних осіб-підприємців, якщо виконувані ними роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію їх підприємцями).
Четверта категорія - це фізичні особи-підприємці, які у тому числі обрали спрощену систему оподаткування, і члени їх сімей, які беруть участь в здійсненні ними підприємницької діяльності.
П'ята категорія - це особи, що забезпечують себе роботою що самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме - науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою або особи, що займаються релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю і одержують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови що ці особи не є найнятими робітниками або підприємцями.
Шоста категорія - це:
- громадяни України, працюючі в розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відособлених підрозділах підприємств, установ і організацій (зокрема міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
- громадяни України і особи без громадянства, працюючі в дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відособлених підрозділах іноземних підприємств, установ і організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України.
Сьома категорія - це особи, працюючі на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, профспілках і одержуючі заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді.
Восьма категорія - це працівники воєнізованих формувань, частин рятувальників незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі.
Дев'ята категорія - це військовослужбовці (окрім військовослужбовців термінової військової служби), особи рядового і командного складу.
Десята категорія - це батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, названі батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
Одинадцята категорія - це особи, одержуючі допомогу з тимчасової непрацездатності.
Дванадцята категорія - це особи, що проходять термінову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших створених відповідно до законів військових формуваннях, в органах Міністерства внутрішніх справ України і службу в органах і підрозділах цивільної оборони.
Тринадцята категорія - це особи, одержуючі допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до закону.
Чотирнадцята категорія - це один з непрацюючих працездатних батьків, усиновлювачів, опікун, опікун, що фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, що здійснюють
догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
На практиці нерідкі випадки, коли один і той же платник одночасно може відноситися одразу до декількох категорій. В цьому випадку він є окремим платником по кожній окремо взятій підставі.
Об'єкти обкладення ЄСВ
База для стягування ЄСВ аналогічна нині існуючій базі для нарахування і утримання внесків до Пенсійного фонду. Будучи найбільш великою, саме вона взята за основу для нарахування ЄСВ. Згідно зі ст. 7 Закону N 2464 встановлена база для єдиного соціального внеску, а розміри нарахувань і утримань визначені в ст. 8 вказаного Закону.
Так, для платників-працедавців об'єктом обкладення єдиним внеском визначені суми заробітної плати, що нараховуються ними, по видах виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці, суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) по цивільно-правових договорах, а також суми допомоги з тимчасової непрацездатності.
Для найнятих робітників база нарахування ЄСВ така ж, як і для працедавців, тільки у них цей внесок утримується із зарплати, винагороди за виконання цивільно-правового договору і допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Для фізичних осіб-підприєм-ців, окрім тих, що використовують спрощену систему оподаткування і самозайнятих фізичних осіб, базою для нарахування ЄСВ є дохід, отриманий від їх діяльності, який оподатковується з прибутків фізичних осіб (ОПФО). Цей дохід підприємець може самостійно розподіляти між членами сім'ї так, щоб сума внеску була не менше 50% від мінімального розміру внеску.
Нагадаємо, що до членів сімей фізичних осіб - підприємців, що беруть участь в здійсненні ними підприємницької діяльності, відносяться дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, що досягли 15-річного віку, не знаходяться в трудових або цивільно-правових стосунках з такою фізичною особою - підприємцем і що здійснюють разом з ним підприємницьку діяльність та одержують від цього частину доходу.
Мінімальний внесок визначається множенням ставки ЄСВ на мінімальну зарплату, встановлену законом.
Аналогічно визначається база обкладення для самозайнятих осіб. Цим особам, як і підприємцям, повинно бути надано право на зменшення для цілей оподаткування свого доходу на деякі види витрат. Проте доки перелік таких витрат не встановлений.
Для платників, що обрали спрощену систему оподаткування, базою для нарахування ЄСВ є суми, які визначаються такими платниками самостійно для себе і членів сім'ї, що беруть участь в здійсненні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом N 2464. При цьому сума ЄСВ повинна складати не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Порядок нарахування і утримання ЄСВ
Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, не зменшені на розмір відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, і на суми утримань, які здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів і виплат або на інші цілі за дорученням одержувача.
Єдиний внесок нараховується на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати і використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично.
Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно в національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), здійснюваних в натуральній формі. Обчислення ЄСВ з сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється перерахунком вказаних сум в національну валюту України за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день нарахування внеску.
Слід також відмітити, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. Згідно з ч. 4 ст. 1 вказаного Закону ця величина дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Для осіб, працюючих в сільському господарстві, зайнятих на сезонних роботах, що виконують роботи (що надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, одержуючих заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), термін виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, яка визначається діленням заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Приклад 1. Фірма, що має на балансі кафе «Артеміс», уклала з музикантом цивільно-правовий договір, відповідно до якого музикант повинен впродовж лютого - березня 2011 року кожен вечір грати в приміщенні кафе з 19:00 до 22:00. Вартість такої роботи, вказана в договорі, складає 17 000 грн. Винагорода за виконану роботу виплачується в останній день березня.
В цьому випадку для правильного нарахування ЄСВ суму 17 000 грн слід розподілити на два місяці: по 8500 грн за кожний. У кожному місяці сума менше максимальної величини і на повну суму (на усі 17 000 грн) слід нарахувати і утримати ЄСВ.
Нагадаємо, що для цієї ситуації по цивільно-правових договорах встановлений розмір внеску 34,7% з працедавця (абзац 4 ч. 5 ст. 8 Закону N 2464) і 2,6% з працівника (ч. 8 ст. 8 Закону N 2464).)
Цей порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нарахована заробітна плата (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з його розміру, діючого на день нарахування (обчислення, призначення) заробітної плати (доходу), на яку він нараховується.
Список використаних документів
Закон N 2464-Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон про держреєстрацію - Закон України від 15.05.2003 р. N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців»
Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР «Про оплату праці»
“Консультант бухгалтера” N 49 (589) 06 грудня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)