ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.12.2006 N 01-8/2776
Господарські суди України
Про деякі питання практики забезпечення позову
У зв'язку з необхідністю правильного та однакового вжиття господарськими судами заходів до забезпечення позову, додержання у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання, а також питаннями, що постають у застосуванні відповідних приписів Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України), Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу господарських судів на таке.
1. Відповідно до статті 66 ГПК України ( 1798-12 ) заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.
1.1. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
1.2. У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК України ( 1798-12 ) та наведеного в підпункті 1.1 пункту 1 цього листа.
2. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
3. Господарським судам необхідно враховувати також викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Заступник Голови
Вищого господарського суду України В.Москаленко
Документи що посилаються на цей
- Про визнання недійсним свідоцтва
- Комментарии к информационному письму Высшего хозяйственного суда Украины от 15.03.2007 г. № 01-8/123 “О некоторых вопросах практики применения норм Хозяйственного процессуального кодекса Украины, поднятых в докладных записках о работе хозяй
- Обеспечение иска в хозяйственном процессе
- Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році
- Про усунення порушень права власності
- По визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг недійсним
- Про Закон України "Про внесення зміни до статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову"
- Про захист прав інтелектуальної власності
- Про визнання договору купівлі-продажу недійсним