Податковий кодекс: третя спроба
(що чекає на малий бізнес)
(Частина II.
Частина I, III в консультаціях від 11.10.2010 р., 25.10.2010 р.)
Україна - це хрестоматія схем несплати податків.
Видати книгу - бестселером стане, Борис Колєсніков,
віце-прем'єр (газета «Дзеркало тижня», N 31/2010)
Методи і порядок визначення звичайної ціни
У Податковому кодексі надані методи і порядок визначення звичайної ціни. Так, ст. 39 розд. І Податкового кодексу встановлює вичерпний перелік випадків застосування звичайної ціни, а саме, при здійсненні:
а) бартерних операцій;
б) операцій з пов'язаними особами;
в) операцій з платниками, що застосовують інші правила (спеціальні режими оподаткування) і ставки, ніж платник податків, який складає звіт або якого перевіряють (виходить, що продаж товарів, послуг фізичним особам вимагає застосування звичайної ціни);
г) в інших випадках, визачених Податковим кодексом.
Про методи обгрунтування звичайної ціни в цій статті писати не будемо. Нехай Податковий кодекс приймуть, тоді і їх аналізуватимемо. Зараз же скажемо от про що.
Пункт 39.16 ст. розд. І Податкового кодексу встановив наступний порядок аналізу того, якою є ціна - «звичайною» або «незвичайною». Обов'язок доказу того, що ціна договору (угоди) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби в порядку, встановленому законом. Для обгрунтування відповідності ціни господарської операції рівню звичайної ціни платник податків зобов'язаний на письмову вимогу подати органу державної податкової служби за місцем реєстрації відомості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для донарахування податкових зобов'язань податковий орган повинен вийти на перевірку - позапланову або планову, які призначаються у встановленому розділом II Податкового кодексу порядку.
У акті, складеному за результатами перевірки, фіксуються факти невідповідності використаних платником цін звичайним цінам (п. 39.17 Податкового кодексу). На підставі акту перевірки і донараховуються податкові зобов'язання.
У Податковому кодексі прямо не сказано, але за змістом виходить, що донарахування можна зробити і без перевірки. Так, пп. 20.1.38 розд. І Податкового кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовом про нарахування і сплату податкових зобов'язань, коригування негативного значення об'єкту оподаткування або інших показників податкової звітності внаслідок застосування звичайних цін.
Якщо застосування «звичайних цін» податковою службою стане масовим явищем, а це залежить від уряду, то будь-які податкові розрахунки платника податку будуть безглуздими. Платити доведеться стільки, скільки скажуть, або вплутуватися в тривалий судовий процес, підкріпивши його науковою експертизою обгрунтування цін.
Порядок податкового адміністрування
Розділ II Податкового кодексу визначає порядок податкового адміністрування, тобто подачі звітності і проведення контролю.
По податковій звітності Податковий кодекс не передбачає серйозних змін. При цьому відмітимо, що платник буде практично позбавлений права відправки податкової декларації поштою, оскільки пп. 49.5.2 розд. II Податкового кодексу вимагає, щоб така відправка була здійснена не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну подачі звітності.
Нагадаємо, що аналогічна норма діє і нині і передбачена вона в пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181. Зробити це, із зрозумілих причин, дуже складно.
За платником зберігається право подачі уточнюючої декларації, але притому чітко встановлюється, що платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату надання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом (п. 50.2 розд. II Податкового кодексу).
Податковий кодекс встановлює нові правила нарахування пені: за не сплачені в строк податки, у випадку якщо платник оскаржив рішення податкового органу.
Нині пеня нараховується з дня настання терміну оплати оскарженого зобов'язання і якщо платник програв справу, то йому доведеться платити пеню не з дня ухвалення остаточного рішення, а з дати граничного терміну сплати податку, тобто «заднім числом».
Систему податкового контролю, пропоновану Податковим кодексом, Міністр фінансів Федір Ярошенко назвав «ризи-коорієнтованою». Це відноситься, передусім, до порядку проведення планових виїзних перевірок.
Згідно з п. 78.3 розд. II Податкового кодексу такі перевірки проводяться на підставі план-графіку, в який включаються платники, що мають ризик несплати податків. Періодичність перевірок визначається мірою ризику (з прийняттям Податкового кодексу це поняття стане найважливішим в житті платника податків), яка може бути високою, середньою і незначною.
А безгрішних платників, на думку законодавця, не буває. Платника з незначним ризиком можна перевіряти не частіше за 1 раз на 3 роки, з середнім - 1 раз на 2 роки, а з високим - 1 раз на рік.
За задумом законодавця в Україні можуть бути платники, яких взагалі не охоплюватимуть плановими перевірками.
Усе це можна було б тільки вітати, якби в Податковому кодексі були встановлені порядок і процедура визначення міри ризику. Але, на жаль, законодавець полінувався і делегував цю найважливішу роботу центральному податковому органу, тобто ДПАУ (абзац четвертий п. 78.3розд. II Податкового кодексу).
Позапланові виїзні перевірки проводяться тільки за наявності наступних обставин (табл. 2).
Таблиця 2
| N з/п |
Обставини, що дозволяють органам ДПС проводити позапланові виїзні перевірки | Норма проекту Податкового кодексу |
Примітка |
| 1. |
За результатами перевірок інших платників податків або тримання податкової інформації виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, алютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС (аналогічна норма міститься в п. 1 ст. 11-1 Закону про податкову службу) | Підпункт 79.2.1 розд. II |
Перевірка відбудеться у тому випадку, якщо платник податків не надасть пояснення і їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту |
| 2. |
Платником податків не надана у встановлений термін податкова декларація або розрахунки (аналогічна норма міститься в п.2 ст. 11-1 Закону про податкову службу) |
Підпункт 79.2.2 розд. II |
Перевірка відбудеться у тому випадку, якщо подання декларацій або розрахунків передбачено законом |
| 3 |
Платник податків подав органу ДПС уточнюючий розрахунок по відповідному податку за період, який перевірявся органом ДПС |
Підпункт 79.2.3 розд. II |
Нині така вимога до позапланової перевірки не передбачено чинним законодавством. Проте ДПАУ в Листі N 6901/7/16- 1117 роз'яснила, що у випадку якщо у платника податків була про ведена документальна перевірка і за її результатами була донарахована або зменшена сума одатку, визачена платником до сплати до бюджету або до відшкодування з бюджету, то за ті звітні періоди, за які проведена перевірка, як правило, уточнюючий розрахунок подаватися не повинен, оскільки усі помилки мають бути виявлені в результаті перевірки. Виключення складає лише випадок, коли перевірка проведена некваліфіковано, помилок не виявлено, а в перевіреному звітному періоді наявність помилок доведена платником документально |
| 4 |
Виявлена недостовірність даних, які містяться в податкових деклараціях, поданих платником (аналогічна норма міститься в п. 3 ст. 11-1 Закону про податкову службу) податків |
Підпункт 79.2.4 розд. II |
Перевірка відбудеться у тому випадку, якщо платник податків не надасть пояснення І їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту |
| 5 |
Платник податків подав у встановленому порядку до органу ДПС заперечення до акту перевірки або скаргу на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, в яких потрібен повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або відміна прийнятого за и результатами податкового повщомлення-рішення (аналогічна норма міститься в п.4 ст. 11-1 Закону про податкову службу) | Підпункт 79.2.5 розд. II |
У випадку якщо платник податків у своїй скарзі (запереченні) посилається на обставини, які не були досліджені під час перевірки і об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження |
| 6 |
У разі виникнення необхідності в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відношення з Іншим |
Підпункт 79.2.6 розд. II |
Перевірка відбудеться у тому випадку, якщо платником податків не будуть надані пояснення і належним чином |
| платником (аналогічна норма міститься в п. 5 ст. 11-1 Закону про податкову службу) податків |
завірені копії документів на обов'язковий письмовий запит органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту | ||
| 7. |
Розпочата процедура реорганізації юридичної особи, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, збуджено провадження у справі про визнання банкротом платника податків або подана заява про зняття з обліку платника (аналогічна норма міститься в п.6 ст. 11-1 Закону про податкову службу) податків |
Підпункт 79.2.7 розд. II |
Нині перевірка податковим органом здійснюється з дати останньої перевірки до дати складання фінансової звітності ліквідуємого або реорганізуємого підприємства |
| 8. |
Платник подав декларацію, в якій заявлений до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визачених в розділі V Податкового кодексу, і з негативним значенням з ПДВ, яке складає більше 100 тис. грн (аналогічна норма міститься в п. 9 ст. 11-1 Закону про податкову службу) | Підпункт 79.2.8 розд. II |
|
| 9 |
Відносно платника податків подана скарга про неподання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення ним правил заповнення податкової накладної |
Підпункт 79.2.9 розд. II |
У разі ненадання таким платником податків пояснень і документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС впродовж 5 робочих днів з дня його отримання |
| 10 |
Якщо платник податку на прибуток підприємств впродовж чотирьох послідовних базових звітних періодів у податковій звітності відображає негативне значення об'єкту оподаткування (збиток) | Підпункт 79.2.10 розд. II |
|
| 11 |
Отримання постанови судді (постанови суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесених ними відповідно до закону в кримінальних справах, що знаходяться у їх виробництві |
Підпункт 79.2.11 розд. II |
|
| 12 |
Органом ДПС вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю службових осіб органу ДПС нижчого рівня здійснена перевірка документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлена невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, які мають бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку про дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС (аналогічна норма міститься в п. 8 ст. 11-1 Закону про податкову службу) |
Підпункт 79.2.12 розд. II |
Рішення про проведення документальної виїзної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом ДПС вищого рівня лише утому випадку, якщо по службових особах органу ДПС нижчого рівня, що проводили планову або документальну виїзну позапланову перевірку вказаного платника податків, розпочато службове розслідування або порушена кримінальна справа |
| 13 |
У разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних прибутків, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі в результатіне укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно КЗпроП України, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації |
Підпункт .2.13 розд. II |
Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали основою для проведення такої перевірки |
Список використаних документів
КЗпроП України - Кодекс законів про працю України
Податковий кодекс - Проект закону України від 21.09.2010 р. N 7101-1 «Податковий кодекс України»
Закон N 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»
Закон про податкову службу - Закон України від 04.12.1990 р. N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24.12.1993 р. N 3813-ХІІ
Лист N6901/7/16-1117 - Лист ДПАУ від 25.05.2001 р. N 6901/7/16-1117 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»
“Консультант бухгалтера” N 42 (581) 18 жовтня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)