Податковий кодекс: третя спроба
(Що чекає на малий бізнес)
(Частина III. Частина I, частина II в консультаціях від 11.10.2010 р., 18.10.2010 р.)
Єдиний податок
Навколо спрощеної системи ведеться найбільше дебатів як у суспільстві, так і в уряді. Те, що «спрощенців» «давитимуть», оскільки великий бізнес бачить їх тільки як конкурентів і джерело робочої сили, ясно давно. Питання в тому, як це зроблять - відразу або поступово, задушать усіх або комусь дадуть «дихати»? Відповіді на ці питання поки немає.
На сьогодні маємо наступне.
Головна новація третьої редакції Податкового кодексу полягає в тому, що юридичні особи виключаються з числа платників єдиного податку. У вигляді розради деякі юридичні особи звільнятимуться від податку на прибуток, що передбачено розділом II Податкового кодексу, про що скажемо далі.
Третя редакція проекту Податкового кодексу встановлює винятковий перелік видів діяльності, якими не мають права займатися фізичні особи - підприємці, що сплачують єдиний податок (ФОП-"єдинщики").
Перелік видів діяльності, якими не мають права займатися ФОП-«єдинщики», наведемо в табл. 3.
Таблиця 3
N з/п |
Види діяльності |
Норма проекту Податкового кодексу |
Примітка |
| 1. |
Діяльність у сфері розваг |
Підпункт «а» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Мається на увазі господарська діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, яка полягає в проведенні лотерей, а також розважальних гор, участь в яких не передбачає отримання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри і тому подібне (пп. 14.1.47 розділу 1 Податкового кодексу) |
| 2. |
Виробництво і роздрібний продаж підакцизних товарів |
Підпункт «б» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Окрім діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива і столових вин |
| 3. | Виробництво і роздрібний продаж паливно- мастильних матеріалів |
Підпункт «в» пп. 291.2.1 розділу XIV |
- |
| 4. |
Здобич, виробництво та інші види діяльності з дорогоцінними металами і коштовними каменями, утому числі органогенної освіти, які підлягають ліцензуванню відповідно до Закону про ліцензування |
Підпункт «г» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
- |
| 5 |
Здобич і реалізація корисних копалини | Підпункт «г» пп. 291.2.1 розділу XIV |
|
| 6 |
Фінансова діяльність | Підпункт «д» пп. 291. 2.1 розділу XIV | Секція J Наказу N 375 |
| 7 |
Операції з нерухомим майном | Підпункт «е» пп. 291. 2.1 розділу XIV | Секція К Наказу N 375 |
| 8 |
Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі | Підпункт «є» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Секція G Наказу N 375 |
| 9 |
Діяльність за поданням послуг у сфері телерадіомовлення відповідно до Закону про телебачення і радіомовлення | Підпункт «ж» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Група 92.2 розділу 92 секції О Наказу N 375 |
| 10 |
Діяльність у сфері наземного, водного, авіаційного транспорту, надання додаткових транспортних послуг і допоміжних операцій | Підпункт «з» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Окрім діяльності таксі, діяльності нерегулярного пасажирського транспорту і діяльності автомобільного вантажного транспорту* |
| 11. |
Зовнішньоекономічна діяльність |
Підпункт «й» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Окрім експорту програмного забезпечення і послуг з віддаленої підтримки програм і устаткування, розробки постачання та оновлення програмного забезпечення, надання послуг у сфері інформатизації |
| 12. |
Діяльність за поданням послуг пошти і зв'язку | Підпункт «і» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Розділ 64 секції І Наказу N 375 |
| 13. | Діяльність щодо проведення розслідувань і абезпечення безпеки |
Підпункт «ї» пп. 291.2.1 розділу XIV |
|
| 14. |
Діяльність у сфері права |
Підпункт «й» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Клас 74.11 групи 74.1 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 15. |
Діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту |
Підпункт «к» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Клас 74.12 групи 74.1 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 16. |
Діяльність у сфері інжинірингу, геології і геодезії |
Підпункт «л» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Клас 74.20 групи 74.2 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 17. |
Діяльність щодо консультування з питань комерційної діяльності і управління |
Підпункт «м» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Клас 74.14 групи 74.1 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 18 |
Діяльність щодо управління під- приємствами, допоміжна діяльність у сфері державного управління |
Підпункт «н» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Клас 74.15 групи 74.1 розділу 74 секції К і клас 75.14 і групи 75.1 розділу 75 секцій L Наказу N 375 |
| 19 |
Рекламна діяльність |
Підпункт «о» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Група 74.4 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 20 |
Технічні випробування і дослідження |
Підпункт «п» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Група 74.3 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 21 |
Підбір і забезпечення персоналом |
Підпункт «р» пп. 291. 2.1 розділу XIV |
Група 74.5 розділу 74 секції К Наказу N 375 |
| 22 |
Діяльність щодо перепродажу предметів мистецтва, колекціонування і антикваріату, діяльність щодо організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату |
Підпункт «с» пп. 291.2.1 розділу XIV |
|
| 23 |
Зоздрібна торгівля виробами з дорогоцінних металів І коштовних каменів, коштовних каменів органогенної освіти, напівкоштовних каменів, обробленими і необробленими коштовними каменями |
Підпункт «т» пп. 291.2.1 розділу XIV |
|
| 24 |
Роздрібна торгівля товарами, вживаними, товарами «секонд-хенд» |
Підпункт «у» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Секція G |
| 25 |
Роздрібна торгівля через мережу Інтернет |
Підпункт «ф» пп. 291.2.1 розділу XIV |
|
| 26 |
Роздрібна торгівля через торгові автомати |
Підпункт «х» пп. 291.2.1 розділу XIV |
Підклас 52.63.1 класу 52.63 групи 52.6 розділу 52 секції G Наказу N 375 |
| Примітка. * Фізичні особи, що здійснюють діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, мають право застосовувати спрощену систему оподаткування до 1 січня 2012 року. | |||
Спрощена система оподаткування не поширюється також на фізичних осіб -підприємців, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Якщо цей перелік буде ще більш розширений, то можна сміливо говорити про те, що спрощена система наказала довго жити!
Які наслідки це викличе - неважко здогадатися. Ясно і те, що вони не підуть на користь ні економіці, ні бізнесу, який звик співпрацювати з «єдинщиками», ні самим підприємцям, багато хто з яких взагалі припинить цю діяльність, а інші, перейшовши на загальну систему, почнуть приховувати прибутки.
Крім того, число найнятих робітників у ФОП-«єдинщика» скорочене до 2 чол., а річний об'єм доходу - до 300 000 грн на рік, який щорічно збільшуватиметься виходячи з офіційного індексу інфляції.
Але і це ще не все. При розрахунках готівкою усі «єдинщики» повинні застосовувати РРО (п. 291.4 розділу XIV Податкового кодексу), а також сплачувати земельний податок.
Ставки єдиного податку встановлюються щорічно сільськими, селищними і міськими радами залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць в межах:
а) на території населених пунктів з чисельністю населення понад 150 тис. осіб - від 200 до 600 грн;
б) на території інших населених пунктів - від 20 до 200 грн.
Для фізичних осіб, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації, ставка податку встановлюється у розмірі 1000 грн з розрахунку на календарний місяць (п. 294.2 розділу XIV Податкового кодексу).
Рішення про встановлення ставок податку, їх зміні приймаються і офіційно оприлюдняться органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набувають чинності з початку наступного бюджетного періоду.
Фізичні особи, що здійснюють господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на усій території України, отримують одно свідоцтво платника податку і сплачують податок за ставкою 1500 грн з розрахунку на календарний місяць (л. 294.8 розділу XIV Податкового кодексу).
Для того, щоб відохотити у юридичних осіб працювати з вцілілими «єдинщиками», пп. 139.1.12 розділу III Податкового кодексу забороняє включати у витрати витрати на придбання робіт, послуг у ФОП- «єдинщиків».
Як же бути фізичним особам - підприємцям в умовах дії Податкового кодексу? У них три шляхи (уходження в «тінь» ми, ясна річ, не розглядаємо):
1. Перейти на загальну систему оподаткування прибутків як ФОП;
2. Припинити підприємницьку діяльність і зареєструватися самозайнятою особою;
3. Зареєструвати юридичну особу і отримати право на нульову ставку податку на прибуток.
Реєстрація юридичної особи
Почнемо з порядку реєстрації юридичною особою. Що ж пропонує нинішнім юридичним особам - «єдинщикам» Податковий кодекс?
Усе просто. Вони стають платниками податку на прибуток, тобто переходять на загальну систему оподаткування.
Ставка податку на прибуток з 01.01.2011 р. буде 19%, з пониженням до 16% з 01.01.2016 р. (п. 151.1 розділу III і п.10 розділу XIX Податкового кодексу), окрім тих підприємств, на які поширюватиметься нульова ставка
Нульова ставка податку на прибуток застосовуватиметься з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року для платників податку на прибуток, які відповідають одному з наступних критеріїв (п. 154.6 розділу III Податкового кодексу):
а) утворені у встановленому законом порядку після 1 січня 2011 року;
б) діючі, у яких впродовж трьох послідовних попередніх років (чи впродовж усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх освіти пройшли менше трьох років) щорічний об'єм прибутків задекларований в сумі, яка не перевищувала 3 млн грн, і у яких середньооблікова кількість працівників впродовж цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку у встановленому законодавством порядку в періоді до набуття чинності Податкового кодексу і у яких за останній календарний рік об'єм виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складав до 1 млн грн і середньооблікова кількість працівників складала до 50 осіб.
Якщо у звітному періоді платник податку на прибуток декларує об'єм прибутків, який наростаючим підсумком з початку року перевищує 3 мільйони грн і середньооблікова кількість працівників в такому періоді перевищує 25 осіб, і якщо розмір нарахованої за календарний місяць заробітної плати (доходу) працівнику, який знаходиться з платником податку у трудових відносинах, складає менше двох мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством з розрахунку на одного працівника, то платники податку, вказані в підпунктах «а», «б» «в» п. 156.4, оподатковуються на прибуток за загальною ставкою.
Судіть самі, що це означає. Ми ж помітимо, що писав цей текст явно не платник податків.
Дія п. 754.6 розділу III Податкового кодексу не поширюється на ті ж види діяльності, які заборонені фізособам-«єдинщикам», а також на виробництво, оптовий продаж, експорт та імпорт підакцизних товарів; діяльність з обміну валют; охоронну діяльність; виробництво продукції на давальницькій сировині; діяльність у сфері виробництва і розподілу електроенергії, газу та води.
Юридичні особи, крім того, зобов'язані будуть зареєструватися платниками ПДВ, якщо впродовж останніх 12 календарних місяців об'єм реалізації сукупно перевищить 300 тис. грн (п. 181.1 розділу V Податкового кодексу).
Для отримання готівки зі свого бізнесу, а власнику бізнесу, окрім інвестування, треба ще на щось жити, він повинен буде сплатити 5% податку на дивіденди.
Приміром припустимо, що прибуток від бізнесу складе за місяць 20 000 грн, що відповідає приблизно чистому доходу успішного ФОП-«єдинщика» за останні роки. Податок на прибуток за 2011 рік з 20 000 грн складе 3800 грн [20 000 (грн) - 19 (%)], а чистий прибуток - 16 200 грн, з яких потрібно заплатити ще 5%, тобто 810 грн. У результаті на руки буде отримано 15 390 грн. А податкове навантаження складе - 23 %*.
Звичайно, це значно (майже у 2 рази) менше, ніж при роботі за наймом, але більше, ніж сплачує сьогодні «єдинщик», у 10 разів. І це якщо він здійснюватиме операції, звільнені від ПДВ.
Загальна система оподаткування
Тим же, хто не захоче «морочитися» з управлінням юридичною особою, доведеться перейти на загальну систему оподаткування і сплачувати ПДФО від чистого доходу оподаткування і єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Таким чином, ЄСВ - найголовніший податок для ФОП.
Під єдиним внеском розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку і на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) з діючих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464).
Для фізичних осіб - підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування, базою обкладення ЄСВ, який вони повинні сплачувати «за себе», являється сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню з прибутків фізичних осіб («чистий дохід»). При цьому сума ЄСВ за місяць, в якому отриманий дохід, має бути не менше мінімального страхового внеску (п. 2 ст. 7 Закону N 2464).
Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини, рівної 15 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (тобто 13830 грн (922 грн х 15) грн, якщо виходити зі встановленого прожиткового мінімуму на грудень 2010 року). Непогана сума, думається, що у нас не так вже і багато ФОП, які матимуть високий дохід впродовж календарного місяця.
_____________________
*[(3800 грн + 810 грн ) : 20 000 грн] х 100 = 23%.
Отже платити «по максимуму» доведеться небагатьом. Але справа не лише в цьому. Важливо знати, як визначити базу обкладення. Нагадаємо, що ЄСВ сплачується з суми доходу (прибутку), отриманої від їх діяльності, яка підлягає оподаткуванню на прибутки фізичних осіб (п. 2 ст. 7 Закону N 2464).
Об'єктом оподаткування для підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування, являється чистий дохід оподаткування, тобто різниця між загальним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формі) оподаткування і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, які включаються у витрати виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу.
До складу інших прямих витрат включаються усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визачені ст. 143 розділу III Податкового кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв (п. 138.10 розділу III Податкового кодексу).
Таким чином, може скластися враження, що визначити дохід оподаткування для ЄСВ можна тільки, знаючи величину самого ЄСВ, тому що він повинен включатися до складу витрат підприємця.
Отже, якщо і ПДФО і ЄСВ - нараховуються практично з однієї бази, то виходить, що для визначення доходу оподаткування потрібно вирішити рівняння:
ДП = 0,347 ДО +Д0= 1,347 ДО
де: ДП - дохід підприємця за вирахуванням усіх витрат (окрім витрат на ЄСВ);
до - дохід оподаткування;
0,347- ставка ЄСВ для приватних підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування.
Звідси виходить, що
ДО = ДП: 1,347.
Що у результаті? Допустимо, ФОП має місячний дохід без вирахування ЄСВ 15 000грн. Об'єкт обкладення складе 11 136 грн (15 000 грн: 1,347), а величина ЄСВ = 3864 грн [11 136 (грн)-34,7 (%)].
Проте законодавці можливості включати ЄСВ у витрати для підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування, не надали. Обмеженням є норма п. 143.1 розділу III Податкового кодексу, яка передбачає, що до складу витрат платника податку відносяться суми внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування і суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на суми, які вказані у ст. 142 цього розділу, в розмірах і порядку, встановлених законом.
Стаття 142 Податкового кодексу визначає особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами і договорами цивільно-правового характеру, тому ЄСВ, сплачений підприємцем зі своїх прибутків, не може бути включений до складу його витрат. У наявності подвійне оподаткування.
Податок з доходу ФОП сплачують 1 раз на рік. Але якщо виходити з місячного доходу 11 136 грн і ставки 15% (хоча частина доходу обкладатиметься за ставкою 17%), то ФОП сплатить ще більше 1670 грн ПДФО.
ЄСВ сплачується не пізніше 20-х чисел місяця, який настає після базового звітного періоду. Базовим періодом для фізичних осіб - підприємців є календарний рік (п. 8 ст. 9 Закону N 2464).
Порядок оподаткування прибутків ФОП визначається ст. 177 розділу IV Податкового кодексу. Оподаткування робиться за ставками, які застосовуються для оподаткування зарплати, тобто дохід до 10 мінімальних зарплат на місяць обкладається за ставкою 15%, а дохід понад цей за ставкою 17% (п. 167.1 розділу IV Податкового кодексу). Об'єктом обкладення є чистий дохід оподаткування.
Чистий дохід оподаткування - різниця між загальним доходом (виручка в грошовій і негрошовій формі) оподаткування і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 розділу IV Податкового кодексу).
Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого платником ПДВ, не включаються у витрати і прибутки суми ПДВ, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 розділу IV Податкового кодексу).
До таких витрат відносяться витрати, перелік яких встановлений в ст. 138 розділу III Податкового кодексу «Податок на прибуток підприємств», у тому числі амортизація.
При цьому у витрати не дозволяється включати витрати на придбання рухомого і нерухомого майна, яке придбане для його реєстрації ФОП або яке не використовується в господарській діяльності (п. 177.4 розділу IV Податкового кодексу).
ФОП зобов'язано вести Книгу обліку прибутків і витрат і застосовувати РРО (п. 177.10 розділу IV Податкового кодексу).
Фізичні особи - підприємці подають органу ДПС податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року в терміни, встановлені Податковим кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також вказуються авансові платежі з податку на прибутки (п. 177.5 розділу IV Податкового кодексу).
Фізичними особами - підприємцями податкові декларації подаються впродовж 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного податкового року (пп. 49.7.5розділу II Податкового кодексу).
Авансові платежі з ПДФО розраховуються підприємцем самостійно, але не менше 100% річної суми податку з доходу оподаткування за минулий рік (у зіставних умовах), і сплачуються до бюджету по 25% щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (пп. 177.5.1 розділу IV Податкового кодексу).
Фізичні особи - підприємці, зареєстровані впродовж року або такі, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або які сплачували фіксований податок до набуття чинності Податкового кодексу, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Знову зареєстровані підприємці в податковій декларації також вказують інформацію про майнове положення і прибутки за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують і сплачують авансові платежі в терміни, визачені в пп. 177.5.1 (тобто до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада), які настануть у звітному податковому році (пп. 177.5.2 розділу IV Податкового кодексу).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно за даними, вказаними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого їм впродовж року ПДФО авансом і суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати (пп. 177.5.3 розділу IV Податкового кодексу).
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню на рахунок майбутніх платежів з ПДФО або поверненню платнику податків в порядку, передбаченому Податковим кодексом.
Фізичні особи - підприємці не мають права на податкову соціальну пільгу, оскільки вона застосовується до загального місячного доходу оподаткування, що отримується від одного працедавця у вигляді заробітної плати (п. 169.1 розділу IV Податкового кодексу).
Податкова соціальна пільга, згідно з пп. 169.2.3 розділу IV Податкового кодексу, не може бути застосована до:
- прибутків платника податків, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податків впродовж звітного податкового місяця отримує одночасно з прибутками у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, які виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від здійснення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Реєстрація самозайнятою особою
Замість переходу на загальну систему ФОП-«єдинщик», який робить професійні послуги, може відмовитися від реєстрації як ФОП і зареєструватися як самозанята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Такі особи просто встають на облік у податковій і отримують свідоцтво там, а не у Держреєстратора.
Такі фізичні особи сплачують ПДФО раз на рік на підставі декларації (п. 178.4 розділу IV Податкового кодексу), без сплати авансів.
Об'єктом оподаткування для таких осіб є сукупний чистий дохід, визначуваний відніманням з отриманих прибутків витрат, які визначаються за нормами, встановленими КМУ (п. 178.3 розділу IV Податкового кодексу).
Що ж буде з ПДВ для «колишніх єдинщиків»?
Фізичні особи, для яких єдиний податок зберігається, не можуть бути платниками ПДВ! Та він ним і не потрібний. Адже реєструватися платником ПДВ потрібно у разі перевищення 300-тисячного обороту (п. 181.1 розділу Податкового кодексу).
У цій статті ми розглянули основні зміни в оподаткуванні, які несе малому бізнесу третя редакція Податкового кодексу. Хороших новин, як бачимо, немає. Інша справа бізнес великий. Його власникам є чому радіти. Але про це наступного разу.
Список використаних документів
Податковий кодекс - Проект закону України від 21.09.2010р. N 7101-1 «Податковий кодекс України»
Закон N 2464 - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. N 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Закон про телебачення і радіомовлення - Закон України від 21.12.1993 р. N 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» в редакції від 18.03.2008 p. N 3317-VI
Наказ N 375 - Наказ Держкомстату України від 26.12.2005 р. N 375 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005»
“Консультант бухгалтера” N 43 (583) 25 жовтня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)