Документ : Щодо тривалості щорічних відпусток

КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Щодо тривалості щорічних відпусток

ПИТАННЯ 1: Якої тривалості має бути щорічна основна та додаткова відпустки лікаря-стоматолога, медичної сестри, асистента лікаря-стоматолога, санітарки, що працюють у приватній стоматологічній клініці (юридична особа), якщо в колективному договорі не передбачено додаткових відпусток для медичного персоналу?

ПИТАННЯ 2: Якої тривалості має бути щорічна відпустка працівника бюджетної установи (бухгалтер), якщо цей працівник починаючи з 1995 р. і донині працює на одній і тій самій посаді, в тій самій установі, і до набрання чинності Законом «Про відпустки» мав відпустку більшої тривалості (28 календарних днів)?

ВІДПОВІДЬ 1: За статтею 6 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Пунктом 1 ч.1 ст.8 Закону передбачено надання додаткової щорічної відпустки окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я. Тривалість такої відпустки визначена додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 16.12.2004 р. N 1674, далі - постанова N 1290).

Згідно з позиціями 132 і 133 розділу XVII «Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою N 1290, право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до семи календарних днів мають лікарі (в тому числі лікар-стоматолог) та молодші спеціалісти з медичною освітою (в тому числі медична сестра) закладів та установ охорони здоров'я.

Для санітарки стоматологічної клініки щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці названим Списком не передбачена, тому тривалість такої відпустки має бути 24 календарних дні.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно з п.6 і 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких повіязана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. N 16, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.01.98 р. за N 57/2497 (із змінами), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

У розрахунок часу, що дає право працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Колективним договором стоматологічної клініки не передбачено надання медичному персоналові щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці, що є неправомірним і суперечить ст.8 Закону та постанові N 1290.

Відповідно до ст.28 Закону особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Щодо асистента лікаря-стоматолога, то в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. N 327, не міститься професійна назва роботи «асистент лікаря-стоматолога».

Також не передбачено кваліфікаційну характеристику професії «асистент лікаря-стоматолога» у випуску 78 «Охорона здоров'я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2002 р. N 117.

ВІДПОВІДЬ 2: До ухвалення в 1996 р. Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) в Україні відповідно до чинної на той час ст.75 КЗпП щорічна відпустка надавалася тривалістю не менш як 15 робочих днів. Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.49 р. працівникам науково-дослідних, навчальних установ було встановлено відпустки продовженої тривалості, зокрема працівникам адміністративно-навчального персоналу, що не виконують викладацької роботи, іншим працівникам основного персоналу передбачалося надання щорічної відпустки тривалістю 24 робочих дні.

З дати набрання чинності Законом для всіх категорій працівників, за винятком працівників, яким законодавством визначено щорічну основну відпустку більшої тривалості, тривалість щорічної основної відпустки має становити 24 календарних дні.

Тому, якщо щорічна основна відпустка бухгалтера становила 24 робочих дні, то з 1 січня 1997 р. тривалість його щорічної основної відпустки в перерахунку на календарні дні має становити 28 календарних днів, оскільки за ст.5 Закону тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Постановою Верховної Ради України від 15.11.96 р. N 505 «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їхньої роботи на такому підприємстві, в установі, організації на посадах, за професіями, на роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за яких вона надавалася.

Отже, якщо працівник до набрання чинності Законом користувався щорічною відпусткою тривалістю 24 робочих дні, то й надалі в разі збереження відпустки за наявності умов, за яких вона надавалася, працівник має право на відпустку саме такої тривалості, тобто 28 календарних днів.

Заступник директора,
Тетяна СТАШКІВ

«Праця i зарплата» N 21 (841), 5 червня 2013 р.
Передплатний iндекс: 30214