|
Документ : Відповіді на питання щодо застосування податкової соціальної пільги
Відповіді на питання щодо застосування
податкової соціальної пільги
Питання 1. Чи необхідно платнику податків, котрий працює на одному й тому ж підприємстві, щороку подавати заяву про застосування податкової соціальної пільги (ПСП)?
Ні, такої необхідності немає. Адже нормами ПК України не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП. При цьому, якщо в платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж тих, які були зазначені в попередній заяві, то такий платник має надати роботодавцю нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.
Таку ж точку зору висловили й фахівці ДФС у підкатегорії 103.08.03 "ЗІР".
Питання 2. Який порядок застосування ПСП, якщо фізична особа надала заяву в середині місяця?
Пам'ятаємо, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП і документів, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України).
Тож ПСП роботодавець має застосовувати до місячного доходу платника незалежно від дня подання ним заяви в цьому місяці.
Питання 3. Чи має право на ПСП фізична особа, яка працює неповний робочий день?
Так, має. Адже обмежень щодо графіку роботи платника податку норми ПК України не містять. ПК України визначає лише розмір її загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, - він не має перевищувати у 2015 році 1710 грн (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України).
Крім того, у ст. 56 КЗпП України зазначено: робота на умовах неповного робочого часу не спричиняє будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Отже, якщо працівник працює на підприємстві неповний робочий день за трудовим договором (контрактом) й отримує заробітну плату згідно із визначенням, наведеним у пп. 14.1.48 п. 14.1ст. 14 розд. IV ПК України, він має право на застосування ПСП відповідного розміру (п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України) до нарахованої заробітної плати, що не перевищує граничного розміру для її отримання.
Питання 4. Чи має право на ПСП працівник, якщо він працює за сумісництвом на декількох підприємствах?
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп.169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України).
Виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє станом на 01.01.2015 р. (1218 грн), максимальний розмір доходу у вигляді заробітної плати з метою застосування ПСП у 2015 році становить 1710 грн (1218 грн х 1,4).
Тобто фізична особа, яка працює за трудовим договором на декількох підприємствах, може співставити та порівняти отримані суми заробітної плати у різних роботодавців, щоб раціонально застосувати ПСП. Адже ця пільга може застосовуватися будь-яким одним роботодавцем. А чи буде це за основним місцем роботи чи за сумісництвом - значення не має. Усе залежить від суми нарахованої на відповідному місці роботи заробітної плати за конкретний місяць.
При цьому під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які, відповідно до закону, сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму ПСП за її наявності (п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПК України).
Питання 5. Чи можна застосовувати ПСП до зарплати працюючого пенсіонера?
Так, можна. Адже відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 т. 169 розд. ІV ПК України ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати). Для цього він подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (пп. 169.2.2 п. 169.2 т. 169 розд. IV ПК України).
У переліку доходів, до яких не може бути застосована ПСП (ст. 169 розд. IV ПК України), немає обмежень на право застосовувати ПСП працівникам, які досягли пенсійного віку.
До речі, податківці також дотримуються такої думки та зазначають, що фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови Дотримання вимог пп. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України (див. підкатегорію 103.08.01 "ЗІР").
Отже, за наявності заяви працівник-пенсіонер має право на ПСП, якщо його нарахована заробітна плата за місяць у 2015 році не перевищує 1710 грн.
Питання 6. До доходів працівника застосовується загальна ПСП.
У звітному місяці, крім заробітної плати, він отримав виплату за листком непрацездатності. До яких доходів у цьому випадку застосувати ПСП?
Дійсно, абзац 2 пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України передбачає, що ПСП не може бути застосована до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата.
Проте, відповідно до абзацу 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або із фізичною особою та мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Керуючись п. 1 ст. 22 Закону N 1105, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, на підставі абзацу З пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їхня частина) включаються у відповідні податкові періоди їх нарахування. А згідно із пп. 165.1.1 п. 165.1 т. 165 розд. IV ПК України виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою обкладення ПДФО прирівнюються до заробітної плати і враховуються під час визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП.
Питання 7. У місяці звільнення з роботи працівнику виплачують заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку (усього 1500 гри). Як правильно застосувати ПСП до доходу працівниці: до загальної суми (з урахуванням компенсації) чи лише до заробітної плати?
Платник податку має право зменшити на ПСП суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує граничної суми, яка у 2015 році становить 1710 грн (абзац 1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, абзац 1 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України).
Заробітна плата для цілей розд. IV розд. IV ПК України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 розд. IV ПК України).
Статтею 83 КЗпП України установлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи АІ групи.
Таким чином, із метою обкладення податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) грошова компенсація за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата й ураховується під час визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання ПСП. Пільга же надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, у якому платник податку був звільнений із місця роботи (пп. 169.3.4 п. 19.3 ст. 169 розд. IV ПК України).
Беручи до уваги зазначене вище, ПСП застосовується до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані в місяці звільнення, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку за умови, що загальна сума такого доходу не перевищує граничної суми доходу, що надає право на застосування ПСП.
Питання 8. Працівник був звільнений і прийнятий на нове місце роботи впродовж одного календарного місяця. Як у цьому випадку застосовувати ПСП до його доходів у місяці звільнення та прийняття? Хто несе відповідальність за правильність застосування ПСП до доходів працівника за таких обставин?
Нагадуємо, що відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 розд. IV ПК України, ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, у якому платник податку був звільнений із місця роботи.
Отже, оскільки платник податків має право на отримання ПСП лише від одного працедавця (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. ІV ПК України) і реалізував це право у звітному місяці на попередньому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці ПСП на новому місці роботи.
У свою чергу, під час дотримання умов отримання ПСП така фізична особа має право на застосування ПСП до доходів на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.
Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України, у разі порушення платником податку пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV ПК України, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується протягом будь-якого звітного податкового місяця за декількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування ПСП відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожен роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.
Якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються в річну податкову декларацію такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати й штраф повністю погашаються.
Отже, відповідальність за порушення застосування ПСП до доходу фізичної особи більше ніж за одним місцем роботи несе працівник, тому що застосування ПСП відбувається за ініціативи працівника на підставі поданої ним заяви. А от виправлення допущенного працівником порушення здійснюється роботодавцем за ініціативи самого працівника або за повідомленням контролюючого органу (проводиться перерахунок ПДФО та сплачується 100 % штрафу на суму недоїмки).
Особливості застосування ПСП на дітей
Питання 9. Чи можуть батьки двох неповнолітніх дітей, крім підвищеної ПСП на дітей, отримувати й звичайну пільгу на себе?
Ні. Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 розд. IV ПК України, у разі якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, то застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір.
Питання 10. Як підтвердити роботодавцеві, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір доходу кратно кількості дітей, що надає право на ПСП?
Відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку під час одержання ПСП за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей, відображаються у заяві, яка надається платником податку роботодавцю на її застосування.
При цьому окремої форми заяви або довідки для підтвердження того, що чоловік або дружина не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей нормами розд. IV ПК України та іншими нормативно-правовими актами, не передбачено.
Питання 11. Чи має право одинока мати, яка виховує дитину, котрій у лютому 2015 року виповнюється 18 років, на застосовування ПСП на дітей до кінця 2015 року?
На ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.3 п. 169.1ст. 169 розд. IV ПК України, мають право платники податку, які утримують дитину, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Одинока мати має право на 150 % ПСП до кінця календарного року, у якому дитині виповнюється 18 років.
Питання 12. Хто належить до категорії "одинока мати" із метою застосування ПСП?
Згідно із п. 5 Порядку N 1227, із метою застосування пільги одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважається особа, яка на момент застосування працедавцем пільги, прописаної у підпункті "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, має дитину (дітей) віком до 18 років і не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законодавством.
Питання 13. Працівниця-одинока мати, яка користується підвищеною ПСП на дитину, у січні 2015 року взяла шлюб. Чоловік за новим шлюбом не оформлював батьківства над дитиною. Чи має право працівниця надалі користуватися цією пільгою? Якщо ні, то з якого моменту вона втрачає таке право, за умови, якщо свідоцтво про шлюб працівниця подала до бухгалтерії у лютому 2015 року?
Відповідно до п. 5 Порядку N 1227, одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником уважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної підпунктом "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Отже, факт оформлення батьківства над дитиною для застосування ПСП значення не має. Тому працівниця, яка взяла шлюб, втрачає і статус одинокої матері, і право на 150-відсоткову пільгу, починаючи з податкового місяця, у якому відбулася така подія.
Проте за дотримання вимог пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 розд. IV ПК України (загальний оподатковуваний дохід за місяць у 2015 році не перевищив 1710 грн) і у разі надання в бухгалтерію заяви працівниця може скористатися 100-відсотковою пільгою на дитину за нормами пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України.
Таким чином, статус одинокої матері та право на користування пільгою за підпунктом "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України працівниця втрачає у січні 2015 року. Зважаючи на те що свідоцтво про шлюб бухгалтерія отримала в лютому 2015 року, то в січні 2015 року розрахунок ПДФО із заробітної плати працівниці проводився ще з урахуванням втраченої пільги. Тож бухгалтерії потрібно зробити ще й перерахунок ПДФО за січень 2015 року.
Питання 14. Чи має право на ПСП платник податку, у якого троє дітей віком до 18 років, але двоє з них проживають із дружиною від першого шлюбу?
Питання утримання батьками дитини визначено СК України.
Так, у ст. 157 СК України зокрема зазначено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Тому якщо батько, який має трьох дітей віком до 18-ти років, але двоє з них проживають із дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП на дітей, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування, окрім документів, визначених у Порядку N 1227, подаються документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або згаданий вище нотаріально засвідчений договір між колишніми чоловіком та дружиною, рішення суду про аліменти.
Якщо взяти зворотну ситуацію - батько утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з них є його рідними, а одна-дитина дружини, яка не всиновлена, - важливо підтвердити факт спільного проживання з нерідним батьком.
Адже згідно зі ст. 157 СК України, питання утримання та виховання дитини вирішується батьками спільно. Із метою надання ПСП "вихованням дитини" слід вважати насамперед її спільне проживання з батьками. Документом, що підтверджує таке спільне проживання, може бути довідка з ЖЕКу.
Таким чином, якщо батько, який має трьох дітей віком до 18 років, але двоє із них є рідними, а одна - дитина дружини, яка не всиновлена, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування, окрім документів, визначених у Порядку N 1227, подається довідка із ЖЕКу.
Список використаних документів
КЗпП України - Кодекс законів про працю України
ПК України - Податковий кодекс України
СК України - Сімейний кодекс України
Закон N 1105 -Закон України від 23.09.1999 г. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у редакції від 28.12.2014 p. N 77-VIII
Порядок N 1227 - Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2010 р. за N 1227
"Консультант бухгалтера" N 21 (793) 9 листопада 2015 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)
|
