Парус Iнтернет-Консультант

Открытое тестирование

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Закон відмінено згідно Закону
N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170 )

Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве
і регіональне самоврядування

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 2, ст. 5 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 534-XII від 08.12.90, ВВР, 1991, N 2, ст. 6 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1292-XII від 04.07.91, ВВР, 1991, N 36, ст.474
N 1635-XII від 08.10.91, ВВР, 1991, N 50, ст.705
N 1650-XII від 11.10.91, ВВР, 1991, N 51, ст.721 )

( В редакції Закону
N 2234-XII від 26.03.92, ВВР, 1992, N 28, ст.387 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2338-XII від 14.05.92, ВВР, 1992, N 31, ст.438
N 2414-XII від 05.06.92, ВВР, 1992, N 33, ст.475
N 2416-XII від 05.06.92, ВВР, 1992, N 33, ст.476
Декретами
N 10-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст. 54
N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184
Законами
N 3039-XII від 03.03.93, ВВР, 1993, N 18, ст.189
N 3067-XII від 16.03.93, ВВР, 1993, N 19, ст.199
N 3180-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277
N 215/95-ВР від 06.06.95, ВВР, 1995, N 22, ст.171
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 )

Цей Закон визначає засади місцевого та регіонального самоврядування основи демократичного устрою влади в Україні, правовий статус місцевих Рад народних депутатів, а також інших форм територіальної самоорганізації громадян. Закон є основою утвердження повноти народовладдя на відповідних адміністративних територіях.

Розділ I

Загальні засади

Стаття 1. Поняття і територіальна основа місцевого та регіонального самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні - це територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.

Територіальну основу місцевого самоврядування становлять сільрада, селище, місто.

Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів.

Однойменні адміністративно-територіальні одиниці, які мають спільний адміністративний центр, можуть об'єднуватися в одну за взаємною згодою відповідних Рад та з урахуванням інтересів населення шляхом місцевого референдуму. ( Частина четверта статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3039-12 від 03.03.93 )

Базовим рівнем місцевого самоврядування є сільради, селища міського типу, міста.

Найменування або перейменування сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються виключно шляхом місцевого референдуму. ( Статтю 1 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 3039-12 від 03.03.93 )

Органи місцевого самоврядування сільради, селища, міста з метою більш ефективного здійснення своїх прав і обов'язків можуть об'єднуватися в асоціації, інші форми добровільних об'єднань.

Регіональне самоврядування в Україні - це територіальна самоорганізація громадян для вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межахКонституції України та законів України.

Територіальну основу регіонального самоврядування становлять район, область.

Стаття 2. Система місцевого та регіонального самоврядування

Система місцевого самоврядування включає сільські, селищні, міські Ради народних депутатів та їх органи, інші форми територіальної самоорганізації громадян (громадські комітети і ради мікрорайонів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети і форми безпосереднього волевиявлення населення - місцеві референдуми, загальні збори (сходи) громадян).

Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною міського самоврядування.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів об'єднують і координують на своїй території діяльність інших ланок місцевого самоврядування.

Систему регіонального самоврядування становлять районні і обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганізації громадян районів і областей.

Стаття 3. Основні принципи місцевого та регіонального самоврядування

Місцеве та регіональне самоврядування здійснюється на принципах:

народовладдя;

законності;

самостійності і незалежності Рад народних депутатів у межах своїх повноважень;

захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, соціальної справедливості;

виборності Рад народних депутатів, органів територіальної самоорганізації громадян, їх підконтрольності, підзвітності і відповідальності перед населенням;

колегіальності;

гласності і врахування громадської думки; поєднання місцевих і державних інтересів, інтересів особи і всього населення відповідної території;

взаємодії органів місцевого та регіонального самоврядування з трудовими колективами, громадськими організаціями і рухами; самофінансування і самозабезпечення; оптимальної децентралізації; реальної керованості територією; обов'язковості рішень органів місцевого та регіонального самоврядування, прийнятих у рамках закону.

Стаття 4. Правова основа місцевого та регіонального самоврядування

Правовий статус місцевого та регіонального самоврядування визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Правовий статус місцевого самоврядування у місті Києві визначається Законом України про столицю України.

Органи місцевого самоврядування базового рівня наділяються цим Законом, іншими законами України власною компетенцією, яку не може бути змінено інакше як законом або договором.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів мають право:

за взаємною згодою перерозподіляти між собою окремі повноваження;

передавати частину своїх повноважень органам територіальної самоорганізації громадян.

Передача у відання органів місцевого самоврядування додаткових повноважень повинна супроводжуватися передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Органи місцевого та регіонального самоврядування за умов, встановлених законодавством України, мають право юридичної особи.

Рада народних депутатів є юридичною особою, володіє належним їй майном.

Дія цього Закону, інших законодавчих актів України, які регулюють місцеве самоврядування, поширюється також на монофункціональні поселення (території військових містечок, поселення закритого типу).

Розділ II

Економічна і фінансова основа місцевого та
регіонального самоврядування

Стаття 5. Фінансово-економічна база місцевого та регіонального самоврядування

Фінансово-економічну базу місцевого самоврядування становлять:

природні ресурси (земля, її надра, води, ліси, рослинний і тваринний світ), розпорядження якими відповідно до законів України здійснюється сільськими, селищними і міськими Радами народних депутатів;

місцеве господарство, комунальна власність, яка служить джерелом одержання доходів місцевого самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території;

фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних коштів, валютних фондів Рад народних депутатів та інших органів місцевого самоврядування.

Фінансово-економічну базу регіонального самоврядування становлять:

місцеве господарство, комунальна власність, яка служить джерелом доходів регіонального самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території;

фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних коштів, валютних фондів.

Стаття 6. Місцеве господарство та його склад

Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення потреб населення і функціонування системи місцевого самоврядування.

Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю.

До складу місцевого господарства можуть бути включені за згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи, які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення.

За згодою населення і органів місцевого самоврядування до складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів у межах своєї компетенції можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне право на користування природними ресурсами місцевого значення, матеріально-технічне забезпечення з місцевих фондів.

Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів координують діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого господарства.

Стаття 7. Комунальна власність

Комунальна власність становить основу місцевого господарства.

Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.

( Дію частини третьої статті 7 зупинено в частині управління майном підприємств і організацій торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, що є в комунальній власності, в процесі їх комерціалізації на підставі Декрету N 10-92 від 15.12.92 ) Управління комунальною власністю здійснюють від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідні місцеві Ради народних депутатів та в межах, визначених Радами, уповноважені ними органи. ( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 2414-12 від 05.06.92 )

До комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.

Органи місцевого самоврядування мають право:

вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств (об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування місцевого господарства;

передавати об'єкти комунальної власності у тимчасове або постійне користування, оренду, продавати їх підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, окремим громадянам та об'єднанням громадян відповідно до законів про приватизацію, а також перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній та конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами;

на переважне придбання приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на їх території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення, особливо найменш соціально захищеної його частини;

мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного підприємництва, роздержавлення та приватизації.

Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна, що безоплатно передається у власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів, які виникають при цьому, визначаються законодавством України.

Стаття 8. Відносини органів місцевого самоврядування
з іншими суб'єктами права власності

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та іншими організаціями, які не належать до комунальної власності, будуються на податковій і договірній основі.

Стаття 9. Забезпечення повноважень органів місцевого
самоврядування щодо розвитку території

Питання створення або перетворення економічних і соціальних об'єктів, початку господарської діяльності, використання природних ресурсів місцевого значення на території сільської, селищної, міської Ради вирішуються тільки з її дозволу.

Питання використання природних ресурсів загальнодержавного значення на території сільських, селищних, міських Рад вирішується з урахуванням думки відповідних Рад.

Підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, не мають права вносити зміни у плани своєї діяльності з питань, обумовлених договором з Радою, а також в обов'язковому порядку погоджують з відповідною Радою заходи щодо охорони навколишнього природного середовища і ті заходи, які можуть призвести до змін демографічного стану та інших наслідків на її території.

Стаття 10. Бюджети місцевого самоврядування

Сільські, селищні, міські (крім Київської і Севастопольської міських) Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети місцевого самоврядування. Втручання державних органів у процес розроблення, затвердження і виконання бюджетів місцевого самоврядування не допускається.

Бюджети місцевого самоврядування не включаються до інших місцевих бюджетів, а також до Державного бюджету України.

Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які встановлюються Верховною Радою України.

Стаття 11. Доходи бюджетів місцевого самоврядування
та інших місцевих бюджетів

Доходи бюджетів місцевого самоврядування формуються за рахунок закріплених законом джерел та відрахувань від загальнодержавних податків і доходів. Відрахування в бюджети місцевого самоврядування провадяться відповідно до законів України про бюджетну систему, про оподаткування та інших законів України.

1. У бюджети місцевого самоврядування повністю зараховуються доходи:

прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на відповідній території;

податок на фонд оплати праці колгоспників;

державне мито, плата за патенти на зайняття індивідуальною трудовою та підприємницькою діяльністю;

надходження від здачі в оренду майна, яке належить до комунальної власності;

податок з власників транспортних засобів;

платежі за землю; ( Абзац сьомий пункту першого статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

плата за природні ресурси місцевого значення; податок на прибуток кооперативів; податок на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, які входять до складу місцевого господарства, їх структурних одиниць, колгоспів, радгоспів, кооперативних і громадських організацій, а також спільних підприємств відповідно до частки в них органів місцевого самоврядування;

місцеві податки і збори.

2. У бюджети місцевого самоврядування зараховуються надходження за нормативами, затвердженими відповідними законами про податки:

від податку на добавлену вартість; від акцизного збору; від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств, а також спільних підприємств, відповідно до частки в них органів місцевого самоврядування; від плати за природні ресурси загальнодержавного значення; від інших доходів, передбачених законодавством України. Платежі підприємств вносяться до бюджету за місцезнаходженням підприємств, їх філій, інших структурних одиниць і підрозділів.

Розподіл платежів підприємств, що мають на даній території філіали, провадиться пропорційно частці їх працівників у загальній чисельності зайнятих на підприємстві.

3. У бюджети місцевого самоврядування з інших бюджетів можуть передаватися кошти у вигляді субвенцій, субсидій, дотацій.

4. Сільські, селищні, міські Ради народних депутатів мають право надавати окремим категоріям платників пільги щодо податків і платежів, які надходять у відповідний місцевий бюджет.

5. У місцеві бюджети (обласні і районні) зараховуються надходження за нормативами від загальнодержавних податків, зборів і платежів:

від податку на добавлену вартість; від акцизного збору; від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств; від плати за природні ресурси загальнодержавного значення; від інших доходів, передбачених законодавством України. Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються в обласні бюджети, бюджети міст Києва і Севастополя, міст обласного підпорядкування, визначаються Верховною Радою України.

Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються в районні бюджети, визначаються обласними Радами народних депутатів.

Стаття 12. Видатки бюджетів місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування самостійно: визначають напрями використання коштів своїх бюджетів, витрачають бюджетні кошти;

збільшують в межах наявних у них коштів норми видатків на утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення, народної освіти, культури, фізкультури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи, визначають додаткові пільги і допомогу при поданні допомоги окремим категоріям населення;

встановлюють розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління.

2. Доходи, додатково одержані при виконанні бюджетів місцевого самоврядування, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворюються в результаті перевиконання доходів або економії у видатках, залишаються в розпорядженні органів місцевого самоврядування, вилученню не підлягають і використовуються за їх розсудом.

Стаття 13. Позабюджетні кошти

Органи місцевого самоврядування формують позабюджетні та цільові фонди, в які включаються:

додаткові доходи і зекономлені кошти, одержані за рахунок здійснення організованих ними заходів щодо розв'язання економічних і соціальних проблем;

добровільні внески і пожертвування громадян, підприємств (об'єднань), організацій і установ;

доходи від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей, аукціонів;

штрафи, які стягуються за одержання підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами необгрунтованого доходу у зв'язку з завищенням цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги);

штрафи, які можуть встановлюватись рішеннями Ради для фізичних і юридичних осіб, за влаштування смітників у невідведених для цього місцях, забруднення вулиць, площ, інших територій Ради, міського транспорту, закладів культури тощо; знищення або пошкодження зелених насаджень, клумб і таке інше; порушення правил торгівлі; порушення правил паркування автомобілів; порушення громадського спокою використанням гучномовців або потужних освітлювальних приладів;

доходи від розпродажу майна ліквідованих підприємств місцевого господарства, які належать до комунальної власності;

плата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності; інші позабюджетні кошти. З фондів соціального розвитку підприємств (об'єднань), організацій і установ пропорційно виділяються суми коштів на соціальний розвиток тих житлових масивів, селищ, сіл, в яких проживає відповідна кількість їх працівників.

Крім того, до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування базового рівня включаються:

( Абзац другий частини третьої статті 13 виключено на підставі Закону N 3180-12 від 05.05.93 ) орендна плата за землю;

частина платежів та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, які затверджуються Верховною Радою України;

штрафи за адміністративні правопорушення, вчинені на відповідній території;

доходи від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна, якщо інше не передбачено законодавством України;

доходи від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності.

Позабюджетні кошти витрачаються за розсудом відповідних органів місцевого самоврядування.

Кошти позабюджетних фондів перебувають на спеціальних рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не підлягають.

Стаття 14. Валютні фонди

Органи місцевого самоврядування мають право формувати валютні фонди за рахунок:

( Дію абзацу другого частини першої статті 14 зупинено на підставі Декрету N 15-93 від 19.02.93 ) відрахувань за стабільними довгочасними нормативами від валютної виручки підприємств (об'єднань), організацій і установ, розташованих на відповідній території, які встановлюються законодавством України;

доходів від власної зовнішньоекономічної діяльності;

добровільних внесків і пожертвувань юридичних осіб та громадян;

надходжень від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним юридичним особам і громадянам;

інших не заборонених законом джерел.

Кошти валютних фондів перебувають на спеціальних рахунках, які відкриваються в установах банків, витрачаються за розсудом відповідного органу місцевого самоврядування і вилученню не підлягають.

Стаття 15. Фінансові ресурси громадських рад і комітетів самоврядування

Фінансові ресурси громадських рад і комітетів утворюються за рахунок доходів від діяльності створених ними підприємств, добровільних внесків і пожертвувань інших підприємств (об'єднань), організацій, установ і населення, а також заходів, які проводять ці органи.

Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів має право передавати частину своїх фінансових ресурсів громадським радам і комітетам для цілей, визначених Радою, крім підприємницької діяльності.

Громадські ради і комітети самоврядування:

самостійно використовують наявні в їх розпорядженні фінансові ресурси відповідно до цілей своєї діяльності, в тому числі на утримання утворюваних ними органів;

мають право відкривати в установах банків рахунки для грошових операцій.

Стаття 16. Участь органів місцевого самоврядування у кредитних відносинах

Органи місцевого самоврядування, які є юридичними особами, мають право:

користуватися на договірних засадах кредитами на виробничі і соціальні цілі;

утворювати цільові фонди і використовувати їх для фінансування цільових програм та вирішення питань місцевого життя.

Розділ III

Сільські, селищні і міські ради народних депутатів та їх органи

1. Порядок формування. Функції і компетенція

Стаття 17. Порядок формування

Ради народних депутатів формуються з депутатів, обраних відповідно до Закону Української РСР "Про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів Української РСР".

Рада вважається правомочною за умови обрання не менш як трьох чвертей депутатів від встановленої Радою попереднього скликання кількості депутатських мандатів.

Строк повноважень Рад - п'ять років.

Стаття 18. Функції

Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтересів громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів, забезпечують виконання Конституції (888-09 ) та законів України, комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території, здійснюють керівництво підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, які є їх комунальною власністю.

Стаття 19. Компетенція

Ради народних депутатів правомочні розглядати питання, віднесені законодавством України до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються такі питання:

1) визнання повноважень депутатів, вирішення питань про дострокове припинення повноважень депутатів у випадках, передбачених законодавством;

2) обрання голови (якщо він не обирається всім населенням), заступника голови Ради і звільнення з посади або прийняття їх відставки;

3) утворення і обрання постійних та інших комісій Ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

4) утворення виконавчого комітету Ради (крім Київської і Севастопольської міських та районних Рад міст Києва і Севастополя); ( Пункт четвертий частини другої статті 19 в редакції Закону N 2338-12 від 14.05.92 )

5) встановлення структури, затвердження загальної чисельності апарату управління та витрат на його утримання; ( Пункт п'ятий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 96/96-ВР від 22.03.96 )

6) затвердження за поданням виконавчого комітету Ради схеми організації самоврядування на відповідній території;

7) затвердження регламенту, плану роботи Ради;

8) заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій, виконавчого комітету, інших органів, які утворює або обирає Рада;

9) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді, виконання ними рішень і доручень Ради та її органів;

10) розгляд запитів депутатів і прийняття рішень по запитах; 11) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; 12) скасування розпоряджень голови Ради, рішень та розпоряджень виконавчого комітету, за винятком рішень і розпоряджень з питань, віднесених до повноважень виконавчого комітету щодо здійснення державних функцій;

13) затвердження планів і програм економічного і соціального розвитку території Ради, місцевих екологічних програм, планів приватизації об'єктів комунальної власності;

14) затвердження бюджету і внесення до нього змін, затвердження звітів про виконання бюджету;

15) розгляд і затвердження плану заходів по виконанню наказів виборців;

16) перерозподіл власності і окремих повноважень між Радами, а також передача окремих повноважень органам територіальної самоорганізації громадян;

17) регулювання земельних відносин відповідно до законодавства;

18) встановлення місцевих податків, зборів, штрафів та їх розмірів, оголошення місцевих добровільних позик;

19) встановлення пільг щодо податків, крім земельного, що надходять у місцевий бюджет; ( Пункт дев'ятнадцятий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

20) визначення переліку об'єктів місцевого господарства, затвердження переліку об'єктів комунальної власності та їх статусу;

21) розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального поділу в межах своєї компетенції;

22) визначення кількості округів для виборів депутатів Ради;

23) заснування засобів масової інформації відповідної Ради та затвердження їх керівників.

Компетенція Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів визначається статтею 52 цього Закону.

2. Структура і форми діяльності рад народних депутатів

Стаття 20. Сесії

Рада народних депутатів проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради.

Сесії Рад скликаються головою Ради в міру необхідності, але не менш як два рази на рік.

Сесія Ради скликається за пропозицією не менш як третини від загальної кількості обраних депутатів Ради, а також за пропозицією постійної комісії, виконавчого комітету Ради, глави місцевої державної адміністрації.

Перша сесія новообраної Ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після виборів.

Для підготовки пропозицій щодо порядку проведення першої сесії новообраної Ради та питань, які передбачається внести на її розгляд, формування органів Ради відповідною територіальною виборчою комісією утворюється робоча група з числа депутатів цієї Ради.

До визнання повноважень депутатів як членів Ради новообрана Рада може приймати рішення тільки з питань відкриття сесії, утворення і обрання комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, лічильної комісії.

Перша сесія Ради в новоутворених адміністративно-територіальних одиницях скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після виборів депутатів відповідної Ради.

Розпорядження голови Ради про скликання чергової сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за сім днів до сесії з зазначенням часу скликання, місця проведення сесії, питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

Проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які вносяться на розгляд Ради, доводяться до відома депутатів не пізніш як за три дні до відкриття сесії.

Сесія Ради є правомочною при наявності не менш як двох третин від встановленої кількості депутатських мандатів у відповідній Раді. В разі відсутності необхідної кількості депутатів за розпорядженням голови Ради проведення сесії переноситься на інший час.

У разі відмови частини депутатів від участі в роботі сесії Ради або неможливості брати участь в її роботі Рада в кожному окремому випадку приймає рішення про те, що її засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь менш як дві третини, але більше половини від загальної кількості обраних депутатів.

Питання на розгляд Ради вносяться головою Ради, депутатами, постійними комісіями, виконавчим комітетом Ради, главою місцевої державної адміністрації.

Стаття 21. Порядок роботи сесії

Сесію Ради народних депутатів відкриває і веде голова Ради або його заступник.

Першу після виборів сесію Ради відкриває голова відповідної територіальної виборчої комісії і веде її до обрання голови Ради та його заступника.

Для ведення протоколу сесії Рада обирає секретаря сесії або секретаріат.

Протокол сесії Ради підписується головою Ради або його заступником і секретарем сесії.

За рішенням Ради може бути проведено закрите засідання Ради. Порядок денний і порядок роботи сесії затверджуються Радою. Питання про тривалість сесії вирішується Радою.

Стаття 22. Порядок прийняття рішення Ради

Рада народних депутатів в межах своєї компетенції приймає рішення.

Рішення Ради приймаються більшістю від загальної кількості обраних депутатів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням.

Рішення Ради надсилаються відповідним підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і доводяться до відома громадян не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття. Рішення Ради набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у дію.

Рішення Рад, прийняті в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання їх органами, місцевими державними адміністраціями, підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, а також громадянами.

Рішення Ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

Стаття 23. Голова Ради

Голова сільської, селищної, міської Ради народних депутатів є найвищою посадовою особою відповідно сільради, селища, міста (крім міст Києва і Севастополя).

Голова сільської, селищної, міської (крім міських міст Києва і Севастополя) Ради народних депутатів обирається населенням відповідної території прямим таємним голосуванням на строк повноважень Ради і є одночасно головою виконавчого органу місцевого самоврядування (главою місцевої адміністрації).

Порядок виборів голови сільської, селищної, міської Ради населенням визначається законом.

Голова Київської, Севастопольської міської, районної міста Києва і Севастополя Ради народних депутатів обирається відповідною Радою з числа депутатів. Вибори голови Київської, Севастопольської міської, районної міста Києва і Севастополя Ради здійснюються шляхом таємного голосування. Голова Ради вважається обраним, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості обраних депутатів Ради. ( Частина четверта статті 23 в редакції Закону N 2338-12 від 14.05.92 )

Рішення про обрання голови Ради підписує особа, яка вела засідання Ради, або голова виборчої комісії.

Суміщення обов'язків голови Ради з підприємницькою (комерційною) діяльністю, посадами в інших державних, господарських, громадських органах і організаціях, кооперативах не допускається. На час перебування на цій посаді голова Ради зупиняє своє членство в політичних партіях і рухах.

У своїй діяльності голова Ради підзвітний Раді і може бути (якщо він не обраний усім населенням) звільнений з посади Радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини від загальної кількості обраних депутатів Ради або за рішенням місцевого референдуму.

Питання про звільнення голови Ради може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини від загальної кількості обраних депутатів Ради. (Частина восьма статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3039-12 від 03.03.93 )

Питання про дострокове припинення повноважень голови Ради може бути винесено на місцевий референдум. ( Статтю 23 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 3039-2 від 03.03.93 )

Голова Ради:

1) скликає сесії Ради, повідомляє депутатів і доводить до відома населення про час і місце проведення сесій Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради; веде засідання Ради, підписує її рішення;

2) організує підготовку сесій Ради і питань, що вносяться на розгляд Ради; забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;

3) видає розпорядження та інформує Раду на черговій сесії про видані розпорядження;

4) представляє Раду у відносинах з державними органами та іншими органами самоврядування, трудовими колективами, політичними партіями, рухами, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

5) предсталяє Раді кандидатури для обрання заступника голови Ради, голів постійних та інших комісій Ради;

6) координує діяльність постійних комісій Ради, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) подає депутатам допомогу у здійсненні ними своїх повноважень, забезпечує їх необхідною інформацією; сприяє депутатам в організації прийому громадян, у проведенні звітів перед виборцями, вживає заходів до реалізації пропозицій і зауважень виборців, висловлених під час звітів, а також пропозицій і зауважень, внесених депутатами на сесіях Ради;

8) організує узагальнення наказів виборців, попередньо розглядає і подає Раді підготовлені виконавчим комітетом Ради заходи щодо їх виконання; сприяє депутатам у реалізації даних їм наказів;

9) забезпечує гласність в роботі Ради та її органів; організує обговорення громадянами проектів рішень Ради, важливих питань місцевого життя, вивчення громадської думки;

10) організує відповідно до рішень Ради проведення місцевих референдумів;

11) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; 12) вносить на розгляд Ради питання щодо організації виборів і відкликання депутатів виборцями;

13) здійснює підготовку і вносить на розгляд Ради пропозиції з питань адміністративно-територіального поділу;

14) регулярно інформує Раду про стан справ на її території і з інших питань; не менш як один раз на рік або на вимогу не менше половини депутатів звітує перед Радою про свою діяльність.

Голова Ради організує роботу Ради разом з головами постійних комісій Ради.

Стаття 24. Заступник голови Ради

Заступник голови Ради народних депутатів обирається Радою з числа депутатів Ради за поданням голови Ради на строк повноважень Ради шляхом таємного або відкритого голосування і виконує свої обов'язки до обрання заступника голови Ради нового скликання.

Заступник голови Ради вважається обраним, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості обраних депутатів Ради.

( Частину третю статті 24 виключено на підставі Закону N 3067-12 від 16.03.93 ) Заступник голови Ради, в тому числі Київської і Севастопольської міських, працює на громадських засадах (крім міських Рад міст обласного підпорядкування).

Суміщення обов'язків заступника голови Ради, крім випадків, коли він працює на громадських засадах, з підприємницькою (комерційною) діяльністю, посадами в інших державних, господарських, громадських органах і організаціях, кооперативах не допускається.

Заступник голови Ради за дорученням голови Ради виконує повноваження, передбачені статтею 23 цього Закону, заміщає голову Ради в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків.

Заступник голови Ради може бути звільнений з посади тільки Радою. Питання про його звільнення може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини від загальної кількості обраних депутатів Ради, а також головою Ради.

Стаття 25. Постійні комісії Ради

Постійні комісії є органами Ради народних депутатів, відповідальними перед нею і їй підзвітними.

Постійні комісії обираються Радою з числа депутатів відповідної Ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради.

Депутат може входити до складу тільки однієї постійної комісії Ради.

Рада утворює постійні комісії: мандатну, з питань депутатської діяльності та етики; з питань планування, бюджету і фінансів, а також при необхідності постійні комісії з інших питань господарського і соціально-культурного будівництва, визначає їх кількісний склад.

Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Голова постійної комісії обирається Радою за поданням голови Ради. Заступник голови і секретар комісії обираються на засіданні постійної комісії.

До складу постійних комісій не можуть бути обрані голова, заступник голови Ради.

Протягом строку своїх повноважень Рада може утворювати нові постійні комісії, ліквідовувати і реорганізовувати раніше утворені комісії, вносити зміни до складу комісій.

Стаття 26. Повноваження постійних комісій Ради

Постійні комісії:

1) попередньо розглядають проекти планів та програм економічного і соціального розвитку території Ради, бюджету, звіти про виконання планів і бюджету, підготовляють по них свої висновки;

2) беруть участь у розробці заходів щодо реалізації наказів виборців, сприяють в організації їх виконання;

3) перевіряють виконання рішень Ради, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд виконавців, а в необхідних випадках - на розгляд Ради;

4) розглядають пропозиції, заяви і скарги громадян.

Крім того, постійні комісії сільської, селищної, міської (за винятком постійних комісій Київської і Севастопольської міських) Ради:

1) вивчають і підготовляють за дорученням Ради або за власною ініціативою питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, охорони навколишнього природного середовища, які вносяться на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та висновки з цих питань, виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями;

2) вивчають за дорученням голови або заступника голови Ради діяльність відділів, управлінь та інших органів виконавчого комітету, роботу підприємств (об'єднань), організацій і установ, розташованих на території Ради, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право одержувати від керівників відділів, управлінь та інших органів виконавчого комітету Ради, підприємств (об'єднань), організацій і установ, що належать до комунальної власності, необхідні матеріали і документи.

Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами і організаціями, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Стаття 27. Повноваження комісії мандатної, з питань
депутатської діяльності та етики

Комісія мандатна, з питань депутатської діяльності та етики:

1) перевіряє повноваження депутатів Ради і подає на її розгляд пропозиції про визнання повноважень депутатів, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих депутатів недійсними;

2) підготовляє висновки з питань, пов'язаних з недоторканністю депутата та іншими гарантіями депутатської діяльності або з відкликанням депутата виборцями, а також з достроковим припиненням повноважень депутата;

3) підготовляє за дорученням Ради або її голови рекомендації з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю та додержанням норм депутатської етики, заслуховуванням Радою питань про роботу депутатів у Раді, про виконання ними рішень Ради та її органів.

Стаття 28. Повноваження комісії з питань планування,
бюджету і фінансів

Комісія з питань планування, бюджету і фінансів:

1) попередньо розглядає проекти планів та програм економічного і соціального розвитку території Ради, бюджету, а також звіти про їх виконання; спільно з іншими постійними комісіями підготовляє висновки, виступає з доповідями і співдоповідями з цих питань;

2) здійснює контроль за виконанням планів та програм економічного і соціального розвитку і бюджету; проводить роботу по виявленню внутрігосподарських резервів і додаткових доходів бюджету; контролює надходження та видатки позабюджетного фонду;

3) вносить Раді пропозиції з питань розвитку комунальної власності;

4) бере участь у проведенні експертизи регіональних програм, у розгляді інших питань, пов'язаних з плануванням і бюджетно-фінансовою діяльністю Ради.

Стаття 29. Організація роботи постійних комісій

Організація роботи постійної комісії Ради народних депутатів покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з державними і громадськими органами та організаціями, депутатами Ради, органами місцевого самоврядування, підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами, організує роботу по виконанню рішень комісії.

Засідання постійної комісії скликаються в міру необхідності і є правомочними при наявності не менш як двох третин від загального складу комісії.

Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням Ради або її голови розглядатися комісіями спільно. Рішення, висновки і рекомендації, спільно прийняті постійними комісіями, підписуються головами комісій.

Постійна комісія при необхідності може утворювати підкомісії з основних напрямів своєї діяльності.

Постійна комісія для вивчення питань може утворювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.

Голова, заступник голови, секретар та члени постійних комісій працюють на громадських засадах.

Стаття 30. Депутат

Повноваження депутата Ради народних депутатів як члена Ради починаються з моменту визнання їх Радою і закінчуються в день виборів депутатів Ради нового скликання або в день встановлення результатів голосування про відкликання депутата виборцями.

Депутат як повноважний член Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед Радою та її органами, виконує їх доручення.

На час сесій, засідань постійних комісій Ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

У випадках віднесення населених пунктів до категорії міст республіканського або обласного підпорядкування на їх території припиняються повноваження депутатів Ради, якій був підпорядкований цей населений пункт.

Депутат зобов'язаний бути присутнім на кожній сесії Ради, засіданні постійної комісії і брати участь в їх роботі.

У разі неодноразового нез'явлення депутата на сесії, засідання постійної комісії без поважних причин Рада може розглянути це питання і при необхідності звернутися до виборців з пропозицією про відкликання цього депутата.

Депутат користується правом ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях та засіданнях відповідних постійних комісій Ради.

Депутат має право звернутися з запитом до голови, заступника голови Ради, виконавчого комітету, керівників його відділів, управлінь та інших органів виконавчого комітету, до керівників підприємств (об'єднань), організацій і установ, а також до відповідного Представника Президента України у питаннях, віднесених до відання Ради.

Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії Ради у строки і в порядку, встановлені Радою. За результатами розгляду запиту Рада приймає рішення.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії Ради, передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються Радою чи за її дорученням комісіями Ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені Радою.

Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України ( 888-09 ), цим Законом, іншими законодавчими актами України.

3. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських
рад народних депутатів

Стаття 31. Функції і порядок формування

Виконавчий комітет Ради народних депутатів є виконавчим і розпорядчим органом відповідної Ради, їй підпорядкованим та підзвітним.

Виконавчий комітет є юридичною особою.

Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібно головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (секретаря) і членів виконавчого комітету. У складі виконавчого комітету міської (міста обласного підпорядкування) Ради за її рішенням може бути перший заступник голови виконавчого комітету. ( Частина третя статті 31 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

Кількісний склад виконавчого комітету встановлюється Радою за поданням її голови.

До складу виконавчого комітету не можуть входити депутати відповідної Ради.

У сільській, селищній, міській Радах за рішенням відповідної Ради виконавчі комітети можуть не утворюватись. У цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово.

По закінченні повноважень Ради виконавчий комітет зберігає свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Стаття 32. Загальна компетенція

Виконавчий комітет Ради народних депутатів:

1) розробляє і подає на затвердження Ради схему організації самоврядування на відповідній території, структуру, загальну чисельність апарату управління та витрат на його утримання;

2) утворює, реорганізує і ліквідує відділи, управління та інші органи виконавчого комітету в межах затвердженої Радою структури, затверджує положення про них, призначає та звільняє їх керівників;

3) утворює і затверджує комісії при виконавчому комітеті Ради, змінює їх склад, керує їх роботою;

4) скасовує акти відділів, управлінь, інших підпорядкованих йому органів, а також підприємств (об'єднань), організацій і установ, які належать до комунальної власності;

5) утворює виборчі дільниці та виборчі комісії, сприяє комісіям у здійсненні ними своїх повноважень відповідно до законодавства;

6) організує виконання рішень Ради, а також затверджених нею планів та програм економічного і соціального розвитку, бюджету.

Виконавчий комітет є незалежним у виборі форм і методів при здійсненні своєї виконавчо-розпорядчої діяльності.

Виконавчий комітет здійснює також окремі повноваження, делеговані йому державою.

4. Галузева компетенція виконавчих комітетів сільських,
селищних, міських рад народних депутатів

Стаття 33. Повноваження в галузі планування та обліку

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) розробляє та подає на розгляд Ради програми економічного і соціального розвитку території, місцеві екологічні програми, програми з питань житлового, шляхового будівництва, благоустрою, з інших питань комунально-побутового і соціально-культурного обслуговування населення, звітує про їх виконання;

2) розглядає та погоджує подані підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, розташованими на відповідній території, проекти їх планів і заходів, які пов'язані з обслуговуванням населення, а також можуть призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших наслідків;

3) здійснює контроль за станом обліку та звітності на підприємствах (об'єднаннях), в організаціях і установах, які належать до комунальної власності, сприяє органам державної статистики у їх роботі, подає їм та одержує від них передбачені законодавством відомості;

4) вносить пропозиції до планів та програм економічного і соціального розвитку районів та областей, місцевих екологічних програм, а також до планів підприємств (об'єднань), організацій і установ з питань, пов'язаних з задоволенням потреб населення.

Виконавчий комітет міської (міста з районним поділом) Ради доводить до виконавчих комітетів районних у місті Рад вихідні показники для планування економічного і соціального розвитку.

Стаття 34. Повноваження в галузі бюджету і фінансів

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) розробляє і подає на затвердження Ради бюджет та звіт про його виконання; забезпечує виконання бюджету;

2) надає за рішенням Ради пільги щодо податків і платежів, які надходять до бюджету місцевого самоврядування;

3) організує стягнення податків, зборів, надходження інших, передбачених законом коштів, які зараховуються до бюджету місцевого самоврядування;

4) вносить пропозиції про заміну платежів підприємств (об'єднань), організацій і установ у бюджет місцевого самоврядування передачею в розпорядження органів місцевого самоврядування певної продукції, матеріалів, виконанням робіт або наданням послуг;

5) фінансує виконання підприємствами, які не входять до складу місцевого господарства, на договірній основі місцевих замовлень на виробництво продовольчих і непродовольчих товарів, надання послуг населенню, а також замовлень, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури;

6) може передавати за рішенням Ради кошти з бюджету у вигляді дотацій, субвенцій або субсидій;

7) утворює відповідно до бюджету і плану економічного і соціального розвитку позабюджетні, резервні, валютні фонди та фонди для кредитування цільових програм;

8) здійснює фінансування з бюджету витрат на утримання належних Раді організацій і закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, апарату виконавчого комітету, а також витрат, пов'язаних з розвитком житлово-комунального господарства, благоустрою і побутового обслуговування населення, збільшенням виробництва товарів народного споживання, проведенням природоохоронних заходів та заходів щодо поліпшення охорони громадського порядку;

9) має право збільшувати понад встановлені норми видатки на утримання соціально-культурних закладів, включаючи надбавки до заробітної плати їх працівників, на охорону навколишнього природного середовища; встановлювати додаткові пільги і допомогу малозабезпеченим громадянам, багатодітним сім'ям, престарілим та інвалідам, а також особам, які постраждали від стихійного лиха;

10) здійснює контроль за додержанням зобов'язань по платежах у бюджет місцевого самоврядування підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами;

11) може за згодою підприємств (об'єднань), організацій і установ, які не входять до складу місцевого господарства, населення об'єднувати їх кошти, а також бюджетні і позабюджетні кошти на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури транспорту, включаючи ремонт і оновлення його пасажирського рухомого складу та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; ( Пункт одинадцятий статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 215/95-ВР від 06.06.95 )

12) може об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів інших органів місцевого самоврядування для вирішення спільних питань.

Виконавчий комітет міської (міста обласного підпорядкування) Ради випускає місцеві позики, встановлює відрахування у районні в місті бюджети.

Стаття 35. Повноваження в галузі управління комунальною
власністю, розвитку місцевого господарства

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення;

2) вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності;

3) забезпечує виконання затверджених Радою планів приватизації об'єктів комунальної власності;

4) має право за рахунок наявних у виконавчого комітету коштів створювати підприємства (об'єднання), організації і установи, затверджувати їх статути або положення про них, наділяти статутними фондами, призначати і звільняти з посади їх керівників або визначати інший порядок їх призначення та звільнення відповідно до законодавства;

5) приймає за погодженням з власниками рішення про включення до складу місцевого господарства відповідної території підприємств (об'єднань), організацій і установ, які не належать до комунальної власності, але діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення; вирішує питання про надання їм переважного права користуватися земельними та природними ресурсами місцевого значення;

6) вносить пропозиції власникам про передачу або продаж у комунальну власність підприємств та інших об'єктів, які належать їм і мають важливе значення для забезпечення потреб населення відповідної території;

7) сприяє розвитку підприємництва, створенню селянських (фермерських) господарств;

8) координує діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого господарства, формування їх планів, вирішує питання їх розміщення, спеціалізації та розвитку;

9) укладає договори на виконання робіт (послуг) з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, які не належать до комунальної власності, кооперативами та громадянами;

10) дає згоду на розміщення та розвиток підприємств (об'єднань), організацій і установ, які не належать до комунальної власності;

11) формує та розміщує на договірних засадах замовлення для підприємств (об'єднань), організацій і установ, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, на виробництво продукції, в тому числі товарів народного споживання, розробку конструкторської та технологічної документації;

12) організує на договірних засадах надання підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, які не належать до комунальної власності, тимчасово вільних виробничих потужностей, обладнання та складських приміщень іншим підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам;

13) укладає договори про взаємні зобов'язання, пов'язані із створенням або перетворенням промислових об'єктів, які не належать до комунальної власності.

Стаття 36. Повноваження в галузі охорони навколишнього природного середовища

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) припиняє господарську діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ, які належать до комунальної власності, а також обмежує чи зупиняє (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Раді підприємств (об'єднань), організацій і установ у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

2) організує роботу по ліквідації наслідків аварії та стихійного лиха, залучає до участі в ній підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, та громадян;

3) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

4) може подавати позови до суду або арбітражного суду про відшкодування матеріальної шкоди, а також шкоди здоров'ю громадян, завданої нераціональним використанням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, та громадянами;

5) вносить пропозиції до відповідних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що являють собою екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.

Стаття 37. Повноваження в галузі будівництва

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) організує підготовку і затверджує у встановленому порядку проекти планіровки та забудови населених пунктів, їх генеральних планів, проекти і титульні списки будов та об'єктів місцевого господарства, контролює їх здійснення; керує проектними, будівельно-монтажними та ремонтно-будівельними організаціями, що належать до комунальної власності;

2) організує за рахунок власних коштів і на дольових засадах будівництво та ремонт жилих будинків, об'єктів комунального господарства і соціально-культурного призначення, а також шляхів на відповідній території;

3) залучає на договірній основі підприємства (об'єднання), організації та установи до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, а також у створенні на цих умовах спеціалізованих підприємств і організацій для виконання робіт по реконструкції та технічному переоснащенню підприємств, будівництву очисних споруд, каналізації, будівництву, реконструкції, ремонту і утриманню місцевих шляхів;

4) створює госпрозрахункові будівельні і ремонтно-будівельні підприємства, може передавати їх в оренду;

5) виступає замовником на будівництво об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури комунальної власності.

Стаття 38. Повноваження в галузі житлового господарства, комунально-побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) організує експлуатацію житлового фонду, об'єктів комунального і шляхового господарства, роботу підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, що належать до комунальної власності, здійснює управління ними і контроль;

2) розподіляє житловий фонд, який належить до комунальної власності, веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, вирішує питання використання жилих приміщень, оренди будинків і споруд, що належать до комунальної власності;

3) веде облік громадян, які бажають придбати незаселені квартири (будинки) з житлового фонду, який належить до комунальної власності, приймає рішення про продаж цих квартир (будинків), подає допомогу власникам квартир (будинків) в їх експлуатації і ремонті; сприяє будівництву індивідуального та кооперативного житла;

4) організує експлуатацію електричних, водопровідних, каналізаційних, теплових і газових мереж та споруд, розглядає і дає висновки щодо планів будівництва зазначених об'єктів підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які не належать до комунальної власності; контролює будівництво та експлуатацію очисних споруд і обладнання;

5) організує благоустрій населених пунктів, залучаючи до цього кошти, трудові та матеріально-технічні ресурси підприємств (об'єднань), організацій і установ, а також населення; контролює стан благоустрою виробничих територій, організує озеленення, охорону зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; присвоює найменування вулицям та іншим частинам населених пунктів, встановлює нумерацію будинків;

6) веде облік нежилих приміщень на території Ради, має право продавати або здавати у користування на основі договору про оренду нежилі приміщення, що належать до комунальної власності;

7) організує місцеві ринки, сприяє розвитку всіх форм торгівлі;

8) створює підприємства побутового обслуговування на праві комунальної власності і організує їх експлуатацію, вживає заходів до організації побутового обслуговування населення на умовах оренди підприємств, в тому числі тих, що належать до колективної або індивідуальної власності; організує забезпечення населення паливом;

9) забезпечує утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорону;

10) встановлює зручний для населення режим роботи підприємств комунального господарства, торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування;

11) затверджує і звільняє з посади керівників підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності, або встановлює інший порядок їх призначення та звільнення відповідно до законодавства;

12) керує підприємствами (об'єднаннями) та організаціями транспорту і зв'язку, що належать до комунальної власності;

13) здійснює в межах своїх повноважень контроль за діяльністю підприємств (об'єднань) і організацій транспорту, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, а також за організацією обслуговування пасажирів на автовокзалах і залізничних вокзалах, причалах (пристанях), в аеропортах;

14) залучає підприємства (об'єднання), організації і установи, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку; забезпечує облік автомобілів та інших видів механічних транспортних засобів;

15) подає допомогу підприємствам і організаціям транспорту у поліпшенні використання транспортних засобів відправниками (одержувачами) вантажів; ( Статтю 38 доповнено пунктом п'ятнадцятим згідно із Законом N 215/95-ВР від 06.06.95 )

16) сприяє взаємодії різних видів транспорту з метою більш ефективного їх використання, підвищення якості обслуговування. ( Статтю 38 доповнено пунктом шістнадцятим згідно із Законом N 215/95-ВР від 06.06.95 )

Стаття 39. Повноваження в галузі соціального обслуговування населення

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) здійснює управління належними Раді або переданими їй закладами народної освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, культури, фізкультури та спорту, організує їх матеріально-фінансове забезпечення; призначає і звільняє з посади їх керівників або встановлює інший порядок їх призначення та звільнення відповідно до законодавства, створює за рахунок коштів Ради або на дольових засадах нові заклади соціально-культурного призначення для досягнення рівня соціального обслуговування не нижче від встановлених нормативів;

2) організує облік дітей шкільного віку, контролює виконання вимог щодо навчання дітей до 15 років; створює при школах фонд всеобучу за рахунок коштів Ради і залучених коштів підприємств (об'єднань), організацій і установ; вживає заходів до організації трудового навчання та професійної орієнтації школярів, залучення їх до продуктивної праці;

3) надає громадянам встановлені пільги щодо утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати за харчування дітей в школах (групах) з подовженим днем; організує роботу по запобіганню бездоглядності неповнолітніх;

4) сприяє розвитку народної творчості і художньої самодіяльності, національно-культурних традицій населення;

5) здійснює охорону і організує використання пам'яток історії та культури, переданих до відання місцевого самоврядування;

6) сприяє державним органам у здійсненні контролю за санітарним та радіаційним станом навколишнього середовища, додержанням правил санітарної охорони на відповідній території, здійснює заходи до запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації;

7) організує медичну допомогу населенню, надає встановлені пільги і допомогу, пов'язані з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей;

8) сприяє у необхідних випадках громадянам у призначенні їм пенсій; призначає в межах виділених коштів допомогу особам, які не мають права на одержання державних пенсій, а також доплату до пенсій і допомоги, видає одноразову допомогу громадянам, що постраждали від стихійного лиха; вживає заходів до поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, сімей, які втратили годувальника, престарілих громадян, що потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки інвалідів і престарілих громадян, які мають потребу в цьому, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян; сприяє створенню необхідних житлових умов для демобілізованих та звільнених у запас військовослужбовців і сімей військовослужбовців;

9) веде облік і регулює розподіл трудових ресурсів на відповідній території, обліковує незайняте населення, організує працевлаштування громадян, затверджує плани працевлаштування молоді, що закінчила загальноосвітні школи і забезпечує їх виконання; забезпечує працевлаштування інвалідів, членів сімей загиблих воїнів, демобілізованих військовослужбовців і тих, хто звільнився в запас, підлітків та молоді, сприяє розвитку з цією метою мережі кооперативних і приватних підприємств, їх філіалів та цехів, надомництва;

10) сприяє інформуванню населення про потребу підприємств (об'єднань), організацій і установ у робітниках і службовцях.

Стаття 40. Повноваження в галузі охорони громадського порядку

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів:

1) сприяє органам суду, прокуратури, юстиції, внутрішніх справ та безпеки, адвокатури в їх роботі;

2) координує роботу органів, утворених для сприяння охороні громадського порядку;

3) вирішує відповідно до законодавства питання проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових громадсько-політичних заходів; контролює забезпечення організаторами цих заходів належного громадського порядку;

4) вживає в разі стихійного лиха, інших надзвичайних подій необхідних заходів до забезпечення життєдіяльності підприємств (об'єднань), організацій і установ, збереження державного, громадського та особистого майна громадян, додержання громадського порядку, а в разі страйків - до забезпечення всієї сфери обслуговування населення.

Стаття 41. Повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів за дорученням Ради:

1) укладає договори з зарубіжними партнерами на реалізацію і придбання продукції за рахунок наявних у них валютних коштів або на іншій основі;

2) сприяє створенню спільних із зарубіжними партнерами підприємств по використанню природних ресурсів місцевого значення, випуску товарів народного споживання і наданню послуг населенню незалежно від підпорядкування співзасновників;

3) сприяє створенню спільних із зарубіжними партнерами наукових, культурних, туристичних, фізкультурно-оздоровчих центрів, інших організацій, пов'язаних із забезпеченням розвитку місцевого господарства;

4) організує прикордонну і прибережну торгівлю;

5) вносить до Верховної Ради України пропозиції про створення зон вільного підприємництва.

Стаття 42. Повноваження, делеговані державою

1. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів відповідно до частини третьої статті 32 цього Закону здійснює повноваження, делеговані йому державою:

1) здійснює контроль за використанням і охороною землі, її надр, водойм, лісів, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів на відповідній території в межах і в порядку, встановлених законодавством України;

2) реєструє право власності на землю і право землекористування та договори на оренду землі;

3) здійснює контроль за станом квартирного обліку на підприємствах (об'єднаннях), в організаціях і установах, розташованих на території Ради;

4) видає ордери на заселення жилої площі в будинках державних, кооперативних і громадських організацій;

5) організує контроль за додержанням сільськогосподарськими підприємствами, організаціями та селянськими (фермерськими) господарствами, розташованими на території Ради, законодавства з питань землекористування, охорони природи;

6) веде облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території;

7) вчиняє нотаріальні дії, реєструє акти громадянського стану відповідно до законодавства.

2. Виконавчий комітет міської (міста обласного підпорядкування) Ради крім повноважень, перелічених у пункті 1 цієї статті, здійснює такі повноваження:

1) розглядає плани розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств (об'єднань), організацій і установ, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, вносить в необхідних випадках пропозиції з цих питань у відповідні органи управління;

2) реєструє підприємства (об'єднання), організації і установи, інші суб'єкти підприємницької діяльності та їх статути;

3) забезпечує складання необхідних для управління економічним і соціальним розвитком території балансів трудових ресурсів, земельного, місцевих будівельних матеріалів, палива, грошових доходів і видатків населення;

4) видає дозвіл на зайняття індивідуальною трудовою діяльністю;

5) веде державний земельний кадастр;

6) контролює додержання законодавства та здійснення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, організує в разі необхідності проведення екологічної експертизи, зупиняє господарську діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ, що знаходяться на відповідній території, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середовища;

7) здійснює контроль за додержанням проектів будівництва об'єктів житлово-комунального господарства і виробничого призначення; зупиняє будівництво, яке ведеться з порушенням планів забудови та затверджених проектів і може завдати шкоди навколишньому середовищу;

8) призначає державні приймальні комісії, затверджує акти про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів житлово-цивільного призначення, а також бере участь у прийманні в експлуатацію інших об'єктів, розташованих на відповідній території;

9) приймає рішення про організацію житлово-будівельних і гаражних коооперативів, здійснює контроль за їх діяльністю;

10) здійснює контроль за належною експлуатацією об'єктів комунального господарства, торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, які є у власності підприємств (об'єднань), організацій, установ та окремих громадян, зупиняє їх експлуатацію в разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, може скасовувати в таких випадках дані їм дозволи на створення та експлуатацію відповідних об'єктів;

11) організує подання методичної допомоги школам; планує розвиток мережі шкіл та дитячих дошкільних і позашкільних закладів виходячи з нормативів забезпеченості в сфері народної освіти;

12) вирішує у встановленому законодавством порядку питання соціального забезпечення населення, опіки і піклування на відповідній території; призначає опікунів і піклувальників, здійснює контроль за виконанням ними своїх обов'язків; вирішує питання усиновлення (удочеріння);

13) контролює подання підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами даних про наявність вільних робочих місць (посад);

14) організує інформування населення про потребу підприємств (об'єднань), організацій і установ у робітниках та службовцях;

15) забезпечує додержання правил паспортної системи;

16) реєструє статути (положення) добровільних об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації громадян, які створюються і діють згідно з законодавством у межах відповідної території;

17) керує роботою органів запису актів громадянського стану, нотаріату та державного архіву;

18) затверджує дільничних інспекторів міліції, контролює в межах своєї компетенції їх роботу, роботу державної автомобільної інспекції, пожежної охорони; за погодженням з органами Міністерства внутрішніх справ України вирішує питання зміцнення штатів міліції, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, та їх матеріально-технічного забезпечення, створення особовому складу необхідних умов для служби та відпочинку;

19) забезпечує в межах своєї компетенції виконання положень Конституції України та законодавства про військовий обов'язок усіма посадовими особами і громадянами, підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами; сприяє призову громадян на дійсну військову службу, проведенню учбових зборів та початкової військової підготовки, військово-патріотичному вихованню населення; здійснює виконання законодавства про пільги і переваги, встановлені для громадян у зв'язку з їх участю у військових діях, службою у збройних силах, а також для членів їх сімей.

Делегування державою повноважень виконавчим комітетам відповідних Рад супроводжується передачею їм фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень. ( Частина третя статті 42 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

Здійснення виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради делегованих державою повноважень є обов'язковим. Виконавчий комітет несе відповідальність за їх здійснення перед відповідною місцевою державною адміністрацією. ( Частина четверта статті 42 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

5. Організація роботи виконавчого комітету сільської,
селищної, міської ради народних депутатів

Стаття 43. Засідання виконавчого комітету

Основною формою роботи виконавчого комітету Ради народних депутатів є його засідання.

Засідання виконавчого комітету скликаються його головою в міру необхідності і є правомочними при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Стаття 44. Голова виконавчого комітету

Голова виконавчого комітету Ради народних депутатів (голова Ради) організує на основі колегіальності роботу виконавчого комітету і веде його засідання; координує діяльність осіб, що входять до складу виконавчого комітету; організує виконання рішень Ради і виконавчого комітету; інформує на черговому засіданні виконавчого комітету про видані ним розпорядження виконавчого комітету; підписує рішення і розпорядження виконавчого комітету.

Голова виконавчого комітету представляє виконавчий комітет у відносинах з державними та громадськими органами і організаціями, іншими органами місцевого самоврядування, підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами та громадянами.

Голова виконавчого комітету є розпорядником рахунків виконавчого комітету в установах банків.

Стаття 45. Заступник (заступники) голови
виконавчого комітету

Заступник (заступники) голови виконавчого комітету Ради народних депутатів займається питаннями відповідно до розподілу обов'язків, виконує інші обов'язки.

Стаття 46. Керуючий справами (секретар)
виконавчого комітету

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Ради народних депутатів організує роботу апарату виконавчого комітету; забезпечує підготовку матеріалів на розгляд виконавчого комітету, підписує рішення і протоколи засідань виконавчого комітету; організує доведення рішень та розпоряджень виконавчого комітету до виконавців; відповідає за стан діловодства, обліку і звітності; виконує інші обов'язки, покладені на нього виконавчим комітетом.

У разі відсутності керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету його обов'язки за рішенням виконавчого комітету виконує заступник голови або член виконавчого комітету Ради.

Стаття 47. Члени виконавчого комітету

Члени виконавчого комітету Ради народних депутатів беруть участь у підготовці і розгляді питань на його засіданнях; можуть вносити пропозиції до виконавчого комітету про розгляд питань, що входять до компетенції виконавчого комітету.

Член виконавчого комітету на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Стаття 48. Відділи, управління та інші
органи виконавчого комітету

Відділи, управління та інші органи виконавчого комітету Ради народних депутатів утворюються виконавчим комітетом для здійснення керівництва галузями місцевого господарства і соціально- культурним розвитком на відповідній території.

Відділи, управління та інші органи виконавчого комітету підпорядковуються у своїй діяльності виконавчому комітету, який їх утворив.

Стаття 49. Акти виконавчого комітету та його органів

Виконавчий комітет Ради народних депутатів у межах своїх повноважень приймає рішення і видає розпорядження. Рішення виконавчого комітету приймаються більшістю від загального складу виконавчого комітету. Розпорядження виконавчого комітету видаються від його імені головою виконавчого комітету.

Керівники відділів, управлінь виконавчого комітету видають накази.

Акти виконавчого комітету та його органів, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих актів у дію, доводяться до виконавців і є обов'язковими для виконання.

6. Особливості місцевого самоврядування в містах
з районним поділом

Стаття 50. Районна в місті Рада та її органи

Районна в місті Рада народних депутатів (крім районних Рад міст Києва і Севастополя) є складовою частиною системи міського самоврядування.

Порядок формування, структура і форми діяльності районної в місті Ради та її органів визначаються відповідно до положень статей 17, 19-32, 44-50 цього Закону.

( Частину третю статті 50 виключено на підставі Закону N 2338-12 від 14.05.92 ) Правовий статус районних Рад міста Севастополя прирівнюється до міських (міст обласного підпорядкування) Рад.

Районна в місті Рада та її виконавчий комітет здійснюють повноваження, делеговані їм міською Радою та її виконавчим комітетом, а також обласною державною адміністрацією в обсязі, необхідному для забезпечення колективних потреб громадян району.

Районна в місті Рада та її виконавчий комітет несуть відповідальність перед міською Радою та її виконавчим комітетом за виконання делегованих їм повноважень.

Делегування міською Радою та її виконавчим комітетом окремих повноважень районній у місті Раді та її виконавчому комітету є обов'язковим.

Районна в місті Рада затверджує бюджет та звіт про його виконання, керує переданими їй об'єктами комунальної власності.

Розділ IV

Представницькі органи регіонального самоврядування

Стаття 51. Система, порядок формування і структура
органів регіонального самоврядування

Представницькими органами регіонального самоврядування є обласні, районні Ради народних депутатів.

Порядок формування і форми роботи представницьких органів регіонального самоврядування визначаються відповідно до положень статей 17, 20-22 цього Закону.

Обласна, районна Рада обирає з числа депутатів відповідної Ради голову і заступника голови Ради, утворює і обирає постійні та інші комісії, правовий статус та повноваження яких визначаються статтями 23-30, за винятком положень, що стосуються виконавчого комітету.

Голова обласної, районної Ради є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповідно області, району.

Голова, заступник голови, секретар та члени постійних комісій Ради працюють на громадських засадах. ( Стаття 51 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

Стаття 52. Компетенція

Обласна, районна Рада народних депутатів правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені законодавством до відання регіонального самоврядування, за винятком тих, які вирішуються виключно місцевими референдумами.

Виключно на пленарних засіданнях Ради вирішуються такі питання:

1) визнання повноважень депутатів, вирішення питань про дострокове припинення повноважень депутатів у випадках, передбачених законодавством;

2) обрання голови, заступника голови Ради і звільнення їх з посади або прийняття їх відставки;

3) утворення і обрання постійних та інших комісій Ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

4) утворення секретаріату Ради, встановлення його структури, затвердження чисельності секретаріату та витрат на його утримання;

5) затвердження регламенту, плану роботи Ради;

6) заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій, інших органів, які утворює або обирає Рада, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує; скасування розпоряджень голови Ради; ( Пункт шостий частини другої статті 52 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

7) затвердження планів та програм економічного і соціального розвитку території, місцевих екологічних програм, а також переліку об'єктів комунальної власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що передаються в управління місцевій державній адміністрації, планів приватизації об'єктів комунальної власності; ( Пункт сьомий частини другої статті 52 в редакції Закону N 2414-12 від 05.06.92 )

8) затвердження бюджету і внесення до нього змін, затвердження звітів про виконання бюджету; затвердження положення про порядок формування і використання позабюджетних коштів, цільових і валютних фондів та звітів про їх виконання; ( Пункт восьмий частини другої статті 52 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

9) регулювання земельних відносин відповідно до законодавства;

10) заслуховування звітів Представника Президента України, а також за його дорученням заступників глави місцевої державної адміністрації, керівників відділів, управлінь, інших служб місцевої державної адміністрації про виконання бюджету, програм економічного і соціального розвитку відповідної території, місцевих екологічних програм та з інших питань, пов'язаних із здійсненням місцевою державною адміністрацією повноважень, переданих їй Радою; ( Пункт десятий частини другої статті 52 в редакції Закону N 3067-12 від 16.03.93 )

11) розгляд і затвердження плану заходів щодо виконання наказів виборців;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді, виконання ними рішень і доручень Ради та її органів;

13) розгляд запитів депутатів і прийняття рішень по запитах; 14) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; 15) визначення кількості округів для виборів депутатів Ради, утворення відповідних виборчих комісій і виборчих дільниць, сприяння виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень щодо підготовки і проведення виборів;

16) заснування засобів масової інформації відповідної Ради та затвердження їх керівників.

Повноваження, передбачені в пункті 15 цієї статті, за винятком визначення кількості округів для виборів депутатів Ради, за дорученням Ради може здійснювати голова Ради разом з комісією мандатною, з питань депутатської діяльності та етики, керівниками інших постійних комісій Ради. ( Статтю 52 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2416-12 від 05.06.92 )

Обласна Рада розглядає і вирішує питання адміністративно-територіального поділу: віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу; утворення сільрад, перенесення їх центрів, найменування і перейменування сільрад; уточнення найменувань селищ міського типу і сільських населених пунктів; зміна меж районів, селищ міського типу, сільрад; об'єднання сільських населених пунктів; затвердження подань до Верховної Ради України та її Президії з питань адміністративно-територіального поділу відповідно до законодавства.

Стаття 53. Секретаріат Ради

Секретаріат Ради народних депутатів є органом, який здійснює організаційно-технічне забезпечення діяльності Ради та її органів, депутатів.

Секретаріат Ради утворюється Радою і їй підзвітний.

Структура і чисельність секретаріату встановлюються Радою за поданням її голови.

Керівник секретаріату призначається головою Ради.

Розділ V

Інші форми територіальної самоорганізації громадян

Стаття 54. Місцевий референдум

Місцевий референдум проводиться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста, району в місті, селища, сільради) за рішенням відповідної Ради народних депутатів з питань, що належать до компетенції цієї Ради, та інших передбачених законом питань.

Рішення, прийняте місцевим референдумом, не потребує будь-якого затвердження державними органами і є обов'язковим для виконання відповідною Радою, місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, організаціями і установами, громадянами, якщо воно не суперечить закону.

Порядок підготовки, призначення і проведення місцевого референдуму визначається Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (1286-12 ). ( Стаття 54 в редакції Закону N 3039-12 від 03.03.93 )

Стаття 55. Загальні збори (сходи) громадян
за місцем проживання

Загальні збори (сходи) громадян за місцем проживання скликаються головою Ради народних депутатів або виконавчим комітетом, органами територіальної самоорганізації громадян для обговорення найважливіших питань, що зачіпають інтереси громадян, висування кандидатів у депутати Рад, формування органів місцевого самоврядування, та інших питань місцевого життя.

Пропозиції про скликання загальних зборів (сходів) громадян можуть вносити громадяни, депутати, постійні комісії Ради, депутатські групи, трудові колективи та громадські організації.

У випадках, коли скликання загальних зборів (сходів) громадян пов'язане з великими труднощами, можуть скликатися збори (сходи) представників громадян населених пунктів, мікрорайонів, житлових комплексів, вулиць, кварталів та інших територіальних одиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить право скликання загальних зборів (сходів) громадян.

Повноваження, порядок скликання і проведення загальних зборів (сходів) громадян визначаються Положенням про загальні збори (сходи) громадян за місцем їх проживання в Україні.

Стаття 56. Громадські комітети і ради самоврядування

Громадські комітети і ради самоврядування утворюються за територіальною ознакою. Територія їх діяльності визначається виконавчим комітетом міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, виходячи з соціальноекономічної цілісності території та з урахуванням пропозицій населення.

Громадські комітети і ради самоврядування обираються загальними зборами (сходами) громадян або їх представників.

Громадські комітети і ради самоврядування здійснюють окремі повноваження, передані їм Радами, а також інші повноваження.

Громадські комітети і ради самоврядування будують свою роботу відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів України, а також статутів (положень), затверджених загальними зборами (сходами) громадян або їх представників та зареєстрованих виконавчим комітетом міської (міста обласного підпорядкування) Ради або місцевою державною адміністрацією.

Розділ VI

Правове забезпечення місцевого та регіонального самоврядування

Стаття 57. Правові гарантії місцевого та регіонального
самоврядування

Органи місцевого та регіонального самоврядування самостійно реалізують надану їм компетенцію.

У разі розгляду державними органами питань, які зачіпають інтереси місцевого та регіонального самоврядування, вони повідомляють про це органи самоврядування. Відповідний орган місцевого та регіонального самоврядування вносить свої пропозиції державним органам, які зобов'язані їх розглянути та інформувати про результати не пізніш як у місячний строк.

Підприємства (об'єднання), організації і установи, громадяни відповідно до законодавства несуть перед органами місцевого та регіонального самоврядування відповідальність, відшкодовуючи збитки, завдані інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів самоврядування.

Органи місцевого та регіонального самоврядування мають право звертатися до суду або арбітражного суду з позовом про визнання недійсними актів державних органів, інших органів самоврядування, підприємств (об'єднань), організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження, і до прийняття рішення судом або арбітражним судом зупиняти дію оскаржуваних актів на своїй території.

Встановлені законодавством України права місцевого та регіонального самоврядування не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених законами України.

Стаття 58. Відповідальність органів місцевого та
регіонального самоврядування

Органи місцевого та регіонального самоврядування несуть відповідальність за законність та наслідки прийнятих ними рішень.

Шкода, завдана в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого та регіонального самоврядування, відшкодовується ними в повному обсязі за рахунок власних коштів.

Спори про поновлення порушених прав, що виникають в результаті дій чи бездіяльності органів місцевого та регіонального самоврядування, вирішуються в суді або арбітражному суді.

Правові акти органів місцевого та регіонального самоврядування, прийняті ними з порушенням Конституції ( 888-09 ) та законодавства України, можуть бути зупинені місцевою державною адміністрацією до вирішення питань про їх законність в судовому порядку.

Стаття 59. Дострокове припинення повноважень органів
місцевого та регіонального самоврядування

Повноваження органів місцевого та регіонального самоврядування можуть бути припинені достроково, якщо ці органи своїми діями порушують Конституцію України і чинні закони, конституційні права і свободи громадян, ігноруючи при цьому вимогу компетентних органів про припинення незаконних дій.

1. Повноваження Ради припиняються достроково також у випадках:

якщо депутати Ради протягом одного місяця не можуть вирішити на сесії питання визначення структури Ради та утворення своїх органів, обрання, затвердження та призначення їх керівників;

якщо Рада три рази підряд не збирається на сесію у встановленому цим Законом мінімальному складі;

якщо Рада прийняла рішення, спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну її адміністративно-територіального поділу.

Питання про дострокове припинення повноважень (розпуск) Ради вирішується Верховною Радою України. Рішення Верховної Ради України про розпуск Ради доводиться до відома населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Рада може прийняти не менш як двома третинами від загальної кількості обраних депутатів рішення про саморозпуск.

Повноваження відповідної Ради припиняються достроково за рішенням місцевого референдуму.

Вибори депутатів Ради, яка достроково припинила свої повноваження, призначаються Президією Верховної Ради України і проводяться не пізніш як у двомісячний строк з дня їх призначення.

2. Голова виконавчого комітету Ради в разі незгоди з членами виконавчого комітету з принципових питань діяльності виконавчого комітету може порушити перед Радою питання про розпуск виконавчого комітету та формування нового складу виконавчого комітету.

У випадках систематичного порушення виконавчим комітетом Ради Конституції і законів України питання про його розпуск може порушити перед Радою глава місцевої державної адміністрації.

3. Повноваження органу територіальної самоорганізації громадян припиняються достроково у випадках:

його відставки (саморозпуску);

невиконання ним протягом року своїх повноважень або ігнорування рішень відповідної Ради та її виконавчого комітету.

Питання про відставку (саморозпуск) громадського комітету, ради самоврядування вирішується загальними зборами (сходами) громадян за поданням виконавчого комітету відповідної Ради.

Розділ VII

Заключні положення

Стаття 60. Гласність і відкритість діяльності органів
місцевого та регіонального самоврядування

Органи місцевого та регіонального самоврядування проводять роботу відкрито і гласно, систематично інформують населення про свою діяльність, прийняті рішення, хід їх виконання, реалізацію наказів виборців.

Рішення Ради народних депутатів та її органів з важливих питань місцевого життя приймаються після попереднього обговорення проектів цих рішень серед населення.

У засіданнях Ради, постійних комісій, виконавчого комітету можуть брати участь запрошені депутати інших Рад, представники державних органів, інших органів самоврядування, громадських об'єднань, трудових колективів.

На засіданнях Ради та інших органів самоврядування мають право бути присутніми представники засобів масової інформації. За рішенням Ради та її органів їх засідання можуть транслюватись по телебаченню і радіо.

Стаття 61. Підняття Державного прапора України

На будинку, де відбувається сесія Ради народних депутатів, на весь період сесії, а на будинку Ради та її виконавчого комітету - постійно піднімається Державний прапор України".

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 7 грудня 1990 року
N 533-XII