Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 25 серпня 1998 р. N 1340
Київ

Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого
та іншого майна, що переходить у власність держави, і
розпорядження ним

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 868 від 20.05.99)

(Зміни до Постанови див. в Постанові КМ
N 73 від 18.01.2000)

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 123 від 24.01.2000
N 1724 від 26.12.2001
N 594 від 27.04.2002
N 1086 від 17.07.2003
N 221 від 03.03.2004
N 701 від 03.08.2005
N 235 від 01.03.2006
N 323 від 15.03.2006
N 424 від 05.04.2006
N 828 від 08.09.2010
N 1406 від 26.12.2011
N 256 від 28.03.2012
N 577 від 25.06.2012
N 868 від 19.09.2012)

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним (додається).

2. Кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, та іншого майна, що переходить у власність держави, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, та коштів зазначених у пункті 3 цієї постанови, зараховуються до державного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що надається підприємству, установі, організації, якій доручається розпоряджатися майном згідно з укладеною угодою.

Комісійна винагорода, розмір якої не повинен перевищувати 20 відсотків суми коштів, одержаних від реалізації майна, встановлюється на договірній основі.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1724 від 26.12.2001)

3. Розподіл коштів, одержаних від розпорядження майном, яке перебувало під митним контролем і власник якого не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін, у тому числі якщо розмір сум митних зборів досяг вартості цього майна, а також знаряддям незаконного добування природних ресурсів та незаконно добутими природними ресурсами або продуктами, виробленими з них, здійснюється відповідно до законодавства.

(Пункт 4 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 221 від 03.03.2004)

5. Міністерству фінансів:

забезпечити врахування норм цієї постанови під час підготовки проекту державного бюджету на 1999 і наступні роки;

разом з Міністерством транспорту подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо врегулювання питання внесення до бюджету обов'язкових платежів під час реалізації відповідно до законодавства незапитаних вантажів, вантажобагажів, багажів (у тому числі тих, що перебувають під митним контролем), які знаходяться у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях та автостанціях, на складах експедиторських підприємств, у камерах зберігання понад терміни, встановлені діючими нормативними документами;

подати Кабінетові Міністрів України узгоджені з Національним банком пропозиції щодо відкриття в уповноважених банках спеціальних рахунків для зарахування на них правоохоронними, митними органами та органами державної податкової служби готівкової валюти України та готівкової іноземної валюти першої групи за Класифікатором іноземних валют та російських рублів, якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню.

6. До 1 грудня 1998 року:

Міністерству фінансів разом з Національним банком затвердити порядок розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави;

Міністерству фінансів разом з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією затвердити порядок розпорядження цінними паперами, вираженими у валюті України та іноземній валюті, що переходять у власність держави;

Міністерству фінансів разом з Державною податковою адміністрацією та Державною митною службою за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Генеральною прокуратурою України затвердити порядок відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією, знищенням конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави;

Міністерству охорони здоров'я, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державному комітетові з медичної та мікробіологічної промисловості, Державному департаменту ветеринарної медицини затвердити порядок розпорядження медикаментами, наркотичними засобами, прекурсорами, психотропними речовинами та іншими хімічними сполуками, що переходять у власність держави;

Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Фонду державного майна разом з Міністерством економіки за погодженням з Міністерством охорони здоров'я, Державним комітетом по стандартизації, метрології та сертифікації, Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією, Державною митною службою, Міністерством транспорту затвердити порядок продажу на аукціонах майна, що переходить у власність держави.

7. Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою.

8. Державній податковій адміністрації, Державній митній службі, Міністерству внутрішніх справ, іншим центральним органам виконавчої влади до 31 грудня 1998 р. привести власні нормативні акти, які регулюють облік, оцінку та розпорядження конфіскованим та іншим майном, що переходить у власність держави, у відповідність з цією постановою.

9. Міністерству фінансів, Державній податковій адміністрації, Державній митній службі в місячний термін підготувати та подати Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" у частині звільнення від оподаткування операцій з безоплатної передачі у володіння і користування державних органів або установ і організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету, конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави.

10. Державній податковій адміністрації разом з Міністерством фінансів у місячний термін подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо внесення змін, що випливають з цієї постанови, до постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. N 1284.

11. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375 "Про затвердження Порядку обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів" (ЗП України, 1992 р., N 7, ст. 174; 1994 р., N 8, ст. 206).

12. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу та Міністерство фінансів.

13. Ця постанова набирає чинності з дня її підписання, крім пунктів 1 - 4, 11, які набирають чинності з 1 січня 1999 року.

Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 серпня 1998 р. N 1340

Порядок
обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого
майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним

Загальні положення

1. Дія цього Порядку поширюється на:

1) майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію;

(Підпункт 1 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1724 від 26.12.2001)

2) транспортні засоби та інші види майна, що зберігаються під митним контролем виключно митницею, як не пропущені на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення або транзит через територію України, якщо сума складських митних зборів досягає їх вартості;

3) майно, термін зберігання якого під митним контролем закінчився, а власник не звернувся за ним в установлений Митним кодексом України термін;

4) товари з обмеженим терміном зберігання, вилучені правоохоронними органами або затримані митними органами як предмети порушення митних правил, у тому числі товари, затримані у справах про контрабанду;

5) майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства;

6) предмети-знахідки, товари та цінності, загублені або залишені у готелях, транспорті, театрах, інших громадських місцях, якщо вони не були затребувані їх власниками протягом установленого законом терміну;

7) скарби, передані фінансовим органам;

8) майно, що за правом успадкування перейшло у власність держави;

(Підпункт 9 пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ N 701 від 03.08.2005)

10) невручені міжнародні та внутрішні поштові відправлення, а також грошові перекази після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, у разі неможливості видачі їх отримувачам та повернення відправникам;

11) валютні цінності, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях з порушенням нормативних актів Всесвітнього поштового союзу та норм законодавства України;

12) знаряддя незаконного добування природних ресурсів та незаконно добуті природні ресурси або продукти, вироблені з них, чи їх вартість;

13) використані під час проведення експертизи (випробування) зразки нехарчової продукції, що були відібрані в межах здійснення державного ринкового нагляду, залишкова вартість яких перевищує встановлену Кабінетом Міністрів України граничну межу (крім зразків продукції, що є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають установленим вимогам щодо їх безпечності), реалізуються шляхом проведення прилюдних торгів (аукціонів) в установленому законодавством порядку.

(Пункт 1 доповнено підпунктом 13 згідно з Постановою КМ N 1406 від 26.12.2011)

Облік і зберігання майна

2. Облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог:

попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна;

аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження;

взяте на облік майно відображається на забалансових рахунках "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт під час кримінального провадження, регулюється кримінальним процесуальним законодавством.

(Абзац п'ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012)

3. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях (на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами.

Спирт етиловий, алкогольні напої та тютюнові вироби зберігаються у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а така продукція, що перебуває під митним контролем, у встановлених законом випадках може також зберігатися на складах митних органів.

(Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 577 від 25.06.2012)

4. Дорогоцінні метали, а також дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, готівкова іноземна валюта другої і третьої групи за Класифікатором іноземних валют (крім російських рублів) зберігаються в спеціально призначених приміщеннях, металевих шафах правоохоронних, митних органів, органів державної податкової служби або передаються на зберігання банківським установам до прийняття рішення про передачу зазначеного майна у власність держави.

Готівкова валюта України та готівкова іноземна валюта першої групи за Класифікатором іноземних валют та російські рублі, якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню, здаються правоохоронними, митними органами та органами державної податкової служби до уповноважених банків, що їх обслуговують, на спеціально визначені для цієї мети рахунки.

У разі коли зазначені готівкова валюта та дорогоцінні метали є речовими доказами, вони зберігаються у спеціально призначених приміщеннях, металевих шафах правоохоронних, митних органів та органів державної податкової служби або передаються на зберігання банківським установам окремими пакетами згідно з вимогами зберігання речових доказів.

5. Платіжні документи у валюті України та іноземній валюті, зношені та пошкоджені банкноти валюти України та іноземної валюти здаються банківським установам на інкасо для подальшого зарахування коштів до державного бюджету.

6. Цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті, зберігаються у прямих учасників Національної депозитарної системи.

Оцінка майна

7. Оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних, об’єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

(Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 577 від 25.06.2012)

У разі розбіжності в оцінці майна між представниками комісії та у випадках, передбачених законодавством України і цим Порядком, оцінка провадиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання.

(Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 424 від 05.04.2006)

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (організації), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання зазначеного в пункті 1 цього Порядку майна.

(Абзац третій пункту 7 в редакції Постанови КМ N 123 від 24.01.2000)

Місцеві податкові інспекції на основі актів опису, оцінки та передачі майна забезпечують здійснення загального контролю за повнотою та своєчасністю перерахування до відповідного бюджету виручки від реалізації майна чи продуктів його переробки, утилізації, а також відповідних податків. Сума можливої виручки від реалізації продуктів переробки майна, його утилізації визначається на підставі розрахунка, проведеного підприємством, яке здійснюватиме переробку або утилізацію.

(Абзац четвертий пункту 7 в редакції Постанови КМ N 577 від 25.06.2012)

Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для реалізації майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, через підприємства роздрібної торгівлі, торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення, утилізації, переробки.

(Абзац п’ятий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 577 від 25.06.2012)

8. Майно оцінюється з дотриманням таких вимог:

а) товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення - за ринковими цінами, а також цінами, що регулюються (встановлюються) державою з урахуванням їх фактичного стану (товарного вигляду) та зносу;

б) будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини - шляхом проведення незалежної оцінки;

(Підпункт "б" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 424 від 05.04.2006)

в) продуктивна робоча і племінна худоба, птиця, кролі, бджоли, а також шкіряна сировина і хутро, зерно, овочі та інша сільськогосподарська продукція, вільна від карантинних об'єктів, - за цінами можливої реалізації;

г) культурні цінності, а також предмети релігійного культу - на підставі рішень відповідних експертних комісій з питань повернення культурних цінностей, створених Мінкультури;

д) товари низької якості, нестандартні та ті, що були у вжитку, - за цінами можливої реалізації;

е) транспортні засоби - на підставі висновків експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з урахуванням ринкових цін та фактичного їх стану на день оцінки, а автомобілі, крім того, з урахуванням податків та зборів, що справляються у разі імпортування автомобілів відповідно до законодавства, якщо такі податки і збори не були попередньо сплачені. У разі коли транспортні засоби заборонені для подальшої експлуатації за висновком технічної експертизи, вони розукомплектовуються для взяття на облік приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей), про що складається акт опису і оцінки;

(Підпункт "е" пункту 8 в редакції Постанови КМ N 594 від 27.04.2002; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 424 від 05.04.2006)

є) валютні цінності (крім цінних паперів), дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, напівдорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення - у порядку, встановленому Мінфіном разом з Національним банком;

ж) цінні папери - у порядку, встановленому Мінфіном разом з НКЦПФР, Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією;

(Підпункт "ж" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 256 від 28.03.2012)

з) спирт етиловий, алкогольні напої та тютюнові вироби - за ринковими цінами або за цінами, що регулюються законодавством;

(Пункт 8 доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою КМ N 868 від 20.05.99; підпункт "з" та "и" пункту 8 замінено підпунктом "з" згідно з Постановою КМ N 577 від 25.06.2012)

і) використані під час проведення експертизи (випробування) зразки нехарчової продукції, що були відібрані в межах здійснення державного ринкового нагляду, - за цінами, що дорівнюють їх залишковій вартості на дату складення акта опису, оцінки та передачі таких зразків.

(Пункт 8 доповнено підпунктом "і" згідно з Постановою КМ N 1406 від 26.12.2011)

Розпорядження майном

9. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог:

1) будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини, транспортні засоби, предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-матеріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони у порядку, встановленому законодавством України. При цьому початкова вартість не повинна бути нижчою, ніж вартість, зазначена в акті опису, оцінки та передачі майна;

(Підпункт 1 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 424 від 05.04.2006)

2) товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, продаж яких на аукціоні є економічно невигідним, а також розкомплектовані транспортні засоби передаються на реалізацію підприємствам роздрібної торгівлі за цінами, визначеними в акті опису, оцінки та передачі майна;

3) транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, спеціальна техніка, обладнання, пристрої, будівельні матеріали передаються Державній службі з питань інвалідів та ветеранів для безпосереднього використання у будівництві житла військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку. За погодженням з Мінфіном на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України зазначене майно може бути передано іншим центральним органам виконавчої влади;

(Підпункт 3 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 20.05.99, в редакції Постанови КМ N 1086 від 17.07.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 323 від 15.03.2006, N 828 від 08.09.2010, N 577 від 25.06.2012)

4) облігації державних позик блокуються в уповноважених банках у порядку, встановленому нормативними актами Національного банку. Кошти, призначені для сплати доходу та погашення цих облігацій, зараховуються до державного бюджету;

5) культурні цінності після проведення спеціальної експертизи на підставі рішення Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей безоплатно передаються на довічне зберігання до державних музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ.

Зарахування цінностей до історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється за окремим рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Мінфіну на підставі експертних висновків;

6) культурні цінності, що за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей не передані до державних музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ, підлягають реалізації через аукціони або торгівельні підприємства;

7) предмети релігійного культу після проведення за рішенням Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей спеціальної експертизи передаються релігійним організаціям за плату або можуть передаватися їм безоплатно;

8) товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і ступінь зносу яких становить понад 50 відсотків, за висновком комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть передаватися безоплатно закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам та на благодійні цілі;

(Підпункт 8 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 235 від 01.03.2006)

9) продукти харчування насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть безоплатно передаватися закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам і на благодійні цілі;

(Підпункт 9 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 235 від 01.03.2006)

10) невручені перекази як у валюті України, так і в іноземній валюті, після закінчення термінів зберігання підприємствами зв'язку, визначених законодавством, перераховуються до державного бюджету безпосередньо підприємствами зв'язку;

11) незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, підлягають реалізації через відповідні торгівельні підприємства, а ті, що є продуктами харчування, - передачі закладам, зазначеним у підпункті 9 цього пункту;

12) мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються у встановленому законодавством порядку;

13) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають промисловій переробці або знищенню, а тютюнові вироби знищенню;

(Підпункт 13 пункту 9 в редакції Постанов КМ N 868 від 20.05.99, N 577 від 25.06.2012)

(Підпункт 14 пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 577 від 25.06.2012)

15) розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами (крім монетарних) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснюється у порядку, встановленому Мінфіном разом з Національним банком.

При цьому готівкова іноземна валюта, вилучена з міжнародних поштових відправлень за порушення Всесвітньої поштової конвенції та законодавства України, перераховується безпосередньо органами Держмитслужби до державного бюджету;

16) розпорядження цінними паперами здійснюється в порядку, встановленому Мінфіном разом з НКЦПФР, Фондом державного майна, ДПС.

(Підпункт 16 пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 256 від 28.03.2012, N 577 від 25.06.2012)

Порядок уцінки майна

10. Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передане для продажу в роздрібну торгівлю і не реалізоване протягом 60 календарних днів, підлягає уцінці, розмір якої визначається комісією, створеною відповідно до пункту 7 цього Порядку, і не повинен перевищувати 20 відсотків вартості, зазначеної в акті опису, оцінки та передачі майна.

(Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 424 від 05.04.2006)

Якщо товар не реалізовано протягом наступних 30 днів, провадиться додаткова уцінка або товар передається для реалізації за ціною остаточної вартості іншій організації.

У разі коли на реалізацію передається майно з обмеженим терміном зберігання або користування і воно не має попиту, уцінка може провадитись у скорочені терміни.

(Абзац четвертий пункту 10 виключено на підставі Постанови КМ N 577 від 25.06.2012)

11. Майно (лот), яке виставлене на аукціон або реалізується через біржі та не продане протягом 30 календарних днів з дня інформаційного повідомлення про проведення аукціону або продане в кількості, що не перевищує 30 відсотків його обсягу, підлягає уцінці не більше ніж на 20 відсотків вартості, визначеної в акті опису, оцінки та передачі майна.

Якщо протягом наступних 30 днів після проведення уцінки майно не було продане, воно знімається з аукціонних чи біржових торгів. Після цього комісія, створена відповідно до пункту 7 цього Порядку, приймає рішення про подальше розпорядження таким майном.

Укладення угоди на реалізацію майна

12. На початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торгівельних підприємств іншими торгівельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно.

13. Угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством.

Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

14. Кошти, одержані від реалізації майна, продуктів його переробки, утилізації перераховуються до відповідного бюджету або в установлених законом випадках на рахунки митних органів у строк, що становить не більш як сім банківських днів від дня продажу (передачі).

При цьому кошти, одержані від реалізації продуктів переробки майна, перераховуються з урахуванням положень пункту 16 цього Порядку.

(Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 577 від 25.06.2012)

15. Особам, які виявили і здали скарб у розпорядження держави, виплачується винагорода згідно із законодавством.

Переробка, утилізація або знищення майна

(Назва розділу в редакції Постанови КМ N 577 від 25.06.2012)

16. Майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реалізації, підлягає переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.

Продукти харчування, які визнані непридатними для вживання в їжу людям і є безпечними в санітарно-епідемічному відношенні, за відповідним рішенням санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби, якщо вони походять з країн, адміністративна територія яких є благополучною в епізоотичному відношенні, можуть бути передані на корм тваринам. Передача продуктів харчування на корм тваринам здійснюється безоплатно.

Переробка або знищення спирту етилового, алкогольних напоїв та знищення тютюнових виробів здійснюється за рішенням комісії, утвореної відповідно до пункту 7 цього Порядку, з дотриманням таких вимог:

(Абзац третій пункту 16 в редакції Постанов КМ N 868 від 20.05.99, N 577 від 25.06.2012)

1) для вирішення питання переробки (знищення) спирту етилового та алкогольних напоїв комісією за необхідності можуть залучатися представники територіальних органів Мінекономрозвитку, Держветфітослужби та державних підприємств - виробників спирту. Рішення про переробку (знищення) спирту етилового та алкогольних напоїв приймається з урахуванням економічної доцільності їх промислової переробки, з обсягу вилученої партії, вмісту спирту, витрат на транспортування, а в разі необхідності - на підставі висновків зазначених органів та підприємств.