ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
28.10.2004 N 7489
Про фінансову допомогу
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваші листи від 14.09.2004 N N 115, 116 та від 06.09.2004 N 101 та в межах своєї компетенції щодо поставлених запитань повідомляє наступне.
1. Чи вважається виручкою з продажу продукції сума зворотної фінансової допомоги, що надійшла на рахунок підприємця - платника єдиного податку від іншого підприємця? Який порядок оподаткування суми зворотної фінансової допомоги? Як правильно відобразити такі суми в книзі ф. N 10?
Поворотна фінансова допомога відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 334/94) - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Тобто, це сума коштів, яка передається платнику податку згідно з договором, що передбачає обов'язкове повернення таких грошових коштів.
Статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 (із змінами та доповненими) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Пунктом 1.31 статті 1 Закону N 334/94 визначено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Під продажем результатів робіт (послуг) розуміють будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Таким чином, операції з надання зворотної (поворотної) фінансової допомоги не можуть розглядатися як операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
З огляду на зазначене, зворотна (поворотна) фінансова допомога повинна бути повернена платником єдиного податку позикодавцю у повному обсязі, а тому вона не може вважатись ані доходом підприємця - платника єдиного податку, ані виручкою від реалізації.
З приводу відображення зворотної (поворотної) фінансової допомоги у Книзі обліку доходів і витрат суб'єктів малого підприємництва варто відмітити наступне.
Відповідно до положень пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі - Книга), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України у редакції від 12.10.99 N 554 , юридичні особи - платник єдиного податку ведуть Книгу обліку доходів і витрат, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
В свою чергу, у пункті 5 вищезазначеного Порядку встановлено, що у графі 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Таким чином, суму зворотної (поворотної) фінансової допомоги, що надійшла на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку необхідно відобразити у графі 5 Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи .
2. Чи вважається виручкою з продажу послуг сума коштів, що надійшла транзитом на рахунок підприємця - платника єдиного податку під час надання посередницьких послуг?
Пунктом 1.31 статті 1 Закону N 334/94 встановлено, що під продажем результатів послуг розуміють будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів послуг, з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Також, згідно з пунктом 7.9 статті 7 Закону N 334/94 кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності на такі кошти, не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до положень Указу ( 727/98 ) виручкою від реалізації послуг може бути лише та сума коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку як плата за надалі послуги.
Враховуючи вищезазначене, кошти, які надійшли транзитом на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку, не можуть вважатися виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно бути предметом оподаткування єдиним податком, оскільки вони не є власністю даного суб'єкта і підлягають обов'язковій передачі третій особі.
3. Приватний підприємець - платник єдиного податку здійснює виробництво продукції (наприклад, меблів чи одягу). У Свідоцтві про сплату єдиного податку визначено вид діяльності "виготовлення товарів власного виробництва". Чи необхідно підприємцеві вносити у Свідоцтво ще один вид діяльності ("оптова торгівля" чи "роздрібна торгівля") та сплачувати єдиний податок за більшою ставкою в разі:
1) реалізації продукції власного виробництва за місцем її виробництва;
2) реалізації продукції власного виробництва на ринку;
3) реалізації продукції власного виробництва у "фірмовому магазині" (у якому продається виключно така продукція);
4) реалізації продукції власного виробництва.
Відповідно до положень статті 2 Указу підставою для права самостійного вибору способу оподаткування доходів за єдиним податком є отримане Свідоцтво про сплату єдиного податку .
В свою чергу, у Свідоцтві про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599 , передбачено визначення виду (або видів) діяльності, якими суб'єкт малого підприємництва - фізична особа має право займатися.
З метою здійснення контролю за діяльністю суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які обрали спосіб оподаткування за спрощеною системою, у Свідоцтві повинні бути зазначені всі види діяльності, якими займається суб'єкт малого підприємництва на протязі дії цього Свідоцтва.
У випадку запровадження нових видів діяльності суб'єктом малого підприємництва виникає необхідність внесення змін до діючого Свідоцтва про сплату єдиного податку .
Тому відповідно до пункту 2 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок), суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа має подати не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком та платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць.
Відповідно до статті 2 Указу ( 727/98 ) у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Аналогічна норма встановлена і пунктом 4 Порядку, яким зокрема передбачено, що у разі якщо платник єдиного податку здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, то ним придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.
З огляду на зазначене, приватному підприємцю необхідно внести зміни та доповнення до Свідоцтва про сплату єдиного податку та здійснювати сплату єдиного податку за більшою ставкою.
Заступник Голови О.М.Сахненко