Открытое тестирование
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ДЕКРЕТ
Про державне мито
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 13, ст.113 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281
Законами
N 3629-XII від 19.11.93, ВВР, 1993, N 49, ст.459
N 4042-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.237
N 4047-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.241 )
( Додатково див. Постанову ВР
N 4048-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, N 28, ст.242 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 68/94-ВР від 30.06.94, ВВР, 1994, N 29, ст.257
N 107/94-ВР від 15.07.94, ВВР, 1994, N 33, ст.300
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85
N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.90
N 297/95-ВР від 11.07.95, ВВР, 1995, N 30, ст.229
N 53/96-ВР від 20.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст.43
N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192
N 483/96-ВР від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст. 302
N 490/96-ВР від 13.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст. 306
N 589/96-ВР від 12.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 46
N 621/96-ВР від 19.12.96, ВВР, 1997, N 9, ст. 70
N 131/97-ВР від 05.03.97, ВВР, 1997, N 18, ст.131 )
( Про поширення дії додатково див. Закон
N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст.207 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 539-XIV від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211
N 1019-XIV від 08.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.386
N 1244-XIV від 18.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.470
N 1489-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143
N 1657-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.229
N 1662-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.232
N 1804-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.317
N 1988-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.398
N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2181-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44
- набирає чинності з 1 квітня 2001 року
N 2368-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 24, ст.124
N 2785-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.43
N 2986-III від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.163
- набуває чинності з 01.07.2002 року
N 3096-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.223
N 429-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
N 456-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.102
- набуває чинності 01.01.2003 року
N 664-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.194
N 676-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.214
N 899-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.314
N 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
N 1121-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.62
N 1122-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58
N 1255-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140
N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1448-IV від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.268
N 1622-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.353
N 1713-IV від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403
N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267
N 2705-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427
N 3273-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 16, ст.134
N 3352-IV від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.164
N 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268
N 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519
N 811-V від 22.03.2007, ВВР, 2007, N 25, ст.339
N 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2009 від 03.02.2009 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1110-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.453
N 1161-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.456
N 1559-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2
N 1568-VI від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.5
N 2398-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.509
N 2821-VI від 22.12.2010
N 3038-VI від 17.02.2011
N 3181-VI від 05.04.2011 -
набирає чинності з 13.05.2011 р. )
( У тексті Декрету слово "арбітражний" у всіх відмінках
замінено словом "господарський" у відповідних відмінках
згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
Стаття 1. Платники державного мита
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Стаття 2. Об'єкти справляння державного мита
Державне мито справляється:
1) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів; ( Пункт 1 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами; ( Пункт 2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;
4) за державну реєстрацію актів цивільного стану, а також повторну видачу громадянам свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та свідоцтв у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану; ( Пункт 4 статті 2 в редакції Закону N 2398-VI від 01.07.2010 )
5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України; ( Пункт 5 статті 2 в редакції Закону N 456-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року )
6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії;
7) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;
8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
9) за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів; ( Пункт 9 статті 2 в редакції Законів N 539-XIV від 23.03.99, N 980-IV від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV від 22.12.2005; в редакції Закону N 1161-VI від 19.03.2009 )
9-1) за реєстрацію деривативів; ( Статтю 2 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом N 1161-VI від 19.03.2009 )
10) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; ( Пункт 10 статті 2 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України; ( Пункт 11 статті 2 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
12) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин. ( Пункт 12 статті 2 в редакції Законів N 75/95-ВР від 28.02.95, N 2785-III від 15.11.2001 )
( Пункт 13 статті 2 виключено на підставі Закону N 3181-VI від 05.04.2011 )
Стаття 3. Розміри ставок державного мита
( Установити, що ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 та 4 статті 3 Декрету поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно із Законом N 404/97-ВР від 27.06.97 )
Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: |
а) із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але |
( Підпункт "г" пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 )
д) із позовних заяв про зміну або 0,5 неоподатковуваного |
( Підпункт "ж" пункту 1 статті 3 в редакції Закону N 676-IV від 03.04.2003 )
з) із апеляційних скарг на рішення 50 відсотків ставки, що |
( Підпункт "з" пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
и) за повторну видачу копії 0,03 неоподатковуваного |
( Пункт 1 статті 3 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом N 1804-III від 08.06.2000 )
( Пункт 1 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000 )
2. Із заяв, що подаються до |
а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але |
( Підпункт "а" пункту 2 статті 3 в редакції Законів N 1244-XIV від 18.11.99, N 1657-III від 20.04.2000, N 2505-IV від 25.03.2005 )
б) із позовних заяв немайнового |
( Підпункт "в" пункту 2 статті 3 в редакції Закону N 3096-III від 07.03.2002 )
г) із апеляційних і касаційних 50 відсотків ставки, |
( Підпункт "г" пункту 2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
3. За нотаріальні дії, вчинювані |
а) за посвідчення договорів |
( Підпункт "а" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1657-III від 20.04.2000 )
б) за посвідчення договорів |
( Підпункт "б" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1657-III від 20.04.2000 )
в) за посвідчення договорів 0,1 відсотка вартості |
( Підпункт "в" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-IV від 18.11.2003; в редакції Закону N 3352-IV від 17.01.2006 )
г) за посвідчення договорів |
( Підпункт "д" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000 )
е) за посвідчення установчих 1 неоподатковуваний мінімум |
( Підпункт "е" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 811-V від 22.03.2007 )
є) за посвідчення заповітів 0,05 - " - |
( Підпункт "ж" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1804-III від 08.06.2000; в редакції Закону N 1110-VI від 05.03.2009 )
з) за видачу подружжю свідоцтва про 0,03 неоподатковуваного |
( Підпункт "о" пункту 3 статті 3 в редакції Закону N 1657-III від 20.04.2000 )
п) за засвідчення вірності копій 0,01 неоподатковуваного |
( Підпункт "с" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV від 03.03.2005 )
т) за видачу дублікатів нотаріально 0,03 - " - |
у) за нотаріальне посвідчення |
( Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "у" згідно із Законом N 1019-XIV від 08.09.99; в редакції Закону N 3352-IV від 17.01.2006 )
ф) за посвідчення іпотечних 0,01 відсотка вартості |
( Пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3273-IV від 22.12.2005, N 3480-IV від 23.02.2006 )
4. За нотаріальні та інші дії, у розмірі встановлених |
5. За вчинення актів цивільного |
( Абзац перший пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 )
а) за реєстрацію шлюбу 0,05 неоподатковуваного |
( Абзац третій підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено на підставі Закону N 2398-VI від 01.07.2010 )
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 5 статті 3 виключено на підставі Закону N 2398-VI від 01.07.2010 )
з особами, визнаними у встанов- 0,03 неоподатковуваного |
( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 )
в) за реєстрацію зміни прізвища, 0,3 - " - |
( Підпункт "д" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 )
е) за повторну видачу свідоцтв 0,03 - " - |
( Підпункт "е" пункту 5 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010 )
( Установити, що державне мито, сплачене згідно з пунктом 6 статті 3, за винятком підпунктів "ї", "й", "п", "р", "с", "т" і "у", зараховується у 1994-1998 роках до державного бюджету, і ці кошти спрямовуються на проведення паспортизації громадян згідно з Постановою ВР N 4048-12 від 25.02.94 )
6. За вчинення інших дій: |
а) за видачу паспорта громадянина |
( Підпункт "а" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 490/96-ВР від 13.11.96 )
б) за видачу паспорта громадянина |
( Підпункт "б" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
в) за перереєстрацію загальногро- 2 неоподатковуваних |
( Підпункт "ж" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 456-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року )
з) за продовження строку дії візи для 1 неоподатковуваний мінімум |
( Підпункт "з" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 456-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року )
и) за видачу документів громадянам 0,5 - " - |
( Абзац другий підпункту "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 1161-VI від 19.03.2009 )
за реєстрацію деривативів 50 неоподатковуваних |
( Абзац підпункту "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 1161-VI від 19.03.2009 )
за видачу приватизаційних паперів 0,2 відсотка номінального |
( Підпункт "п" пункту 6 статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 1622-IV від 18.03.2004 ) ( Підпункт "п" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
р) за операції, які здійснюються на |
( Підпункт "р" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
с) за проведення прилюдних |
( Підпункт "с" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 539-XIV від 23.03.99 )
т) за видачу щорічної контрольної |
( Підпункт "т" пункту 6 статті 3 в редакції Законів N 490/96-ВР від 13.11.96, N 1122-IV від 11.07.2003 )
у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на |
( Абзац перший підпункту "у" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2986-III від 17.01.2002 - набуває чинності 01.07.2002 року )
за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід, |
( Абзац чотирнадцятий підпункту "у" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 2986-III від 17.01.2002 - набуває чинності 01.07.2002 року )
за видачу примусової ліцензії - 3,0 неоподатковуваного |
( Абзац п'ятнадцятий підпункту "у" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 2986-III від 17.01.2002 - набуває чинності 01.07.2002 року )
( Підпункт "у" пункту 6 статті 3 в редакції Закону N 2785-III від 15.11.2001 )
( Підпункт "ф" пункту 6 статті 3 виключено на підставі Закону N 3181-VI від 05.04.2011 )
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4042-12 від 25.02.94, N 4047-12 від 25.02.94, N 75/95-ВР від 28.02.95; в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 )
Стаття 4. Пільги щодо сплати державного мита
Від сплати державного мита звільняються:
1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники фермерських господарств - за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю; ( Пункт 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV від 03.03.2005 )
2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції; ( Пункт 2 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2785-III від 15.11.2001 )
3) громадяни - з апеляційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу; ( Пункт 3 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
4) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;
5) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;
6) сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 ); ( Пункт 6 статті 4 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
7) органи праці та соціального захисту населення - позивачі та відповідачі - за позовами до суду щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством; ( Пункт 7 частини першої статті 4 в редакції Закону N 2821-VI від 22.12.2010 )
8) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;
9) громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);
9-1) громадяни - за заявами, що подаються до суду у справах окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом N 1568-VI від 25.06.2009 )
10) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав; ( Пункт 10 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107/94-ВР від 15.07.94 )
11) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;
органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності; ( Абзац третій пункту 11 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
12) місцеві державні адміністрації - за позовами до господарського суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;
13) громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв'язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану; ( Пункт 13 частини першої статті 4 в редакції Закону N 2398-VI від 01.07.2010 )
14) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;
15) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;
фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду;
органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду; ( Пункт 15 статті 4 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 68/94-ВР від 30.06.94 )
16) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції; ( Абзац шостий пункту 16 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2785-III від 15.11.2001 )
на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства; ( Абзац сьомий пункту 16 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV від 03.03.2005 )
17) неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину; ( Пункт 17 статті 4 в редакції Закону N 490/96-ВР від 13.11.96 )
18) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; ( Абзац перший пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; ( Абзац другий пункту 18 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп;
19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;
20) громадяни України - за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка; ( Пункт 20 статті 4 в редакції Закону N 4047-XII від 25.02.94 )
21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, - за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення; ( Пункт 21 статті 4 в редакції Закону N 4047-12 від 25.02.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
22) громадяни України - за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;
23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон;
24) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України;
25) особи, які не досягли 16-річного віку, - за видачу їм документа на виїзд за кордон; ( Пункт 25 статті 4 в редакції Закону N 4047-XII від 25.02.94 )
( Пункт 26 статті 4 виключено на підставі Закону N 456-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 01.01.2003 року )
27) позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів; ( Пункт 27 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3629-XII від 19.11.93 )
28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій; ( Пункт 28 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 303/96-ВР від 10.07.96 )
29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
30) Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави; ( Пункт 30 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III від 07.03.2002 )
31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів - із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;
( Пункт 32 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 2785-III від 15.11.2001 )
33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;
34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; ( Пункт 34 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 429-IV від 16.01.2003 )
35) державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами; ( Статтю 4 доповнено пунктом 35 згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 664-IV від 03.04.2003 )
36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду; ( Статтю 4 доповнено пунктом 36 згідно із Законом N 82/95-ВР від 02.03.95, в редакції Закону N 1662-III від 20.04.2000 )
37) громадяни - за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян; ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 37 згідно із Законом N 53/96-ВР від 20.02.96 )
38) державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб; ( Статтю 4 доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 589/96-ВР від 12.12.96 )
39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - за позовами, з якими він звертається до господарського суду у справах про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ); ( Статтю 4 доповнено пунктом 39 згідно із Законом N 621/96-ВР від 19.12.96 )
40) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву - за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ); ( Статтю 4 доповнено пунктом 40 згідно із Законом N 131/97-ВР від 05.03.97, в редакції Закону N 1713-IV від 12.05.2004 )
41) громадяни - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги; ( Статтю 4 доповнено пунктом 41 згідно із Законом N 1489-III від 22.02.2000 )
42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи; ( Статтю 4 доповнено пунктом 42 згідно із Законом N 1988-III ( 1988-14 ) від 21.09.2000; в редакції Законів N 1026-V від 16.05.2007, N 3038-VI від 17.02.2011 )
43) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів; ( Статтю 4 доповнено пунктом 43 згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000 )
44) Рахункова палата - за позовами, з якими вона звертається до Вищого господарського суду України; ( Статтю 4 доповнено пунктом 44 згідно із Законом N 2368-III від 05.04.2001 )
45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок; ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 45 згідно із Законом N 899-IV від 05.06.2003 )
46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу; ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 46 згідно із Законом N 1121-IV від 11.07.2003 )
47) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за позовами, пов'язаними з виконанням військового обов'язку. ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 47 згідно із Законом N 328-V від 03.11.2006 )
Зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України;
48) позивачі - за позовами про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. ( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 48 згідно із Законом N 1559-VI від 17.11.2009 ) ( Положення статті 4 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 4-рп/2009 від 03.02.2009 )
Стаття 5. Повноваження місцевих Рад народних депутатів
і Міністерства фінансів України з надання
пільг щодо сплати державного мита
Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.
Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за придбання вексельних бланків, за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України. ( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3181-VI від 05.04.2011 )
Державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до Державного бюджету України. ( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, N 483/96-ВР від 12.11.96, N 2785-III від 15.11.2001, N 3096-III від 07.03.2002, в редакції Закону N 1448-IV від 05.02.2004, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1622-IV від 18.03.2004 ) ( Дію частини першої статті 6 зупинено на 2004 рік в частині зарахування у повному обсязі до бюджету місцевого самоврядування державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта на території України згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003 )
Стаття 7. Порядок сплати державного мита
Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )
Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 мито у доларах США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною. ( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 297/95-ВР від 11.07.95, N 2785-III від 15.11.2001 )
Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Стаття 8. Повернення державного мита
Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;
3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; ( Пункт 3 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3096-III від 07.03.2002, N 2705-IV від 23.06.2005 )
4) скасування в установленому порядку рішення суду; ( Пункт 4 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV від 23.06.2005 )
( Пункт 5 частини першої статті 8 виключено на підставі Закону N 3181-VI від 05.04.2011 )
6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
( Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону N 3181-VI від 05.04.2011 )
Стаття 9. Відповідальність за правильність справляння
державного мита
Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством.
За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95; в редакції Закону N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Стаття 10. Органи, що здійснюють контроль за справлянням
державного мита
Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.
Стаття 11. Заключні положення
1. Зупиняється дія Закону України "Про державне мито" ( 1994-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст.170).
2. Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита. ( Пункт 2 статті 11 в редакції Закону N 297/95-ВР від 11.07.95 )
3. Цей Декрет набуває чинності з дня його опублікування.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
м. Київ, 21 січня 1993 року
N 7-93
Опубліковано: "Голос України", 12 лютого 1993 року