Парус Iнтернет-Консультант
Открытое тестирование
Открытое тестирование
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
X сесія IV скликання
РІШЕННЯ
N 806/3381 від 19.07.2005
Про затвердження Програми розвитку зеленої зони
м. Києва до 2010 року та концепції формування
зелених насаджень в центральній частині міста
(Чинність "Програми розвитку зеленої зони
м. Києва до 2010 року та концепції формування
зелених насаджень в центральній частині міста"
продовжено на період 2010-2015 років згідно з
Рішенням Київміськради
N 714/2783 від 27.11.2009)
( Щодо змін додатково див. Рішення Київміськради
N 472/2933 від 24.11.2005,
N 479/2940 від 24.11.2005,
N 519-1/2980 від 29.11.2005,
N 522/2983 від 29.11.2005,
N 540/3001 від 29.11.2005,
N 547/3008 від 29.11.2005,
N 68/3159 від 02.02.2006,
N 116/3207 від 02.03.2006,
N 121/3212 від 02.03.2006,
N 123/3214 від 02.03.2006,
N 245/3336 від 16.03.2006,
N 285/3376 від 16.03.2006,
N 49/106 від 28.09.2006,
N 88/145 від 28.09.2006,
N 227/284 від 31.10.2006,
N 231/288 від 31.10.2006,
N 234/291 від 31.10.2006,
N 363/420 від 21.12.2006,
N 387/444 від 21.12.2006,
N 397/454 від 21.12.2006,
N 439/496 від 21.12.2006,
N 448/505 від 21.12.2006,
N 458/515 від 21.12.2006,
N 467/524 від 21.12.2006,
N 478/535 від 21.12.2006,
N 492/549 від 21.12.2006,
N 494/551 від 21.12.2006,
N 501/558 від 21.12.2006,
N 513/570 від 21.12.2006,
N 574/631 від 28.12.2006,
N 578/635 від 28.12.2006,
N 587/644 від 28.12.2006,
N 55/716 від 25.01.2007,
N 104/765 від 08.02.2007,
N 109/770 від 08.02.2007,
N 112/773 від 08.02.2007,
N 128/789 від 08.02.2007,
N 166/827 від 22.02.2007,
N 185/846 від 22.02.2007,
N 284/945 від 15.03.2007,
N 298/959 від 15.03.2007,
N 334/995 від 15.03.2007,
N 341/1002 від 15.03.2007,
N 415/1076 від 29.03.2007,
N 503/1164 від 26.04.2007,
N 504/1165 від 26.04.2007,
N 505/1166 від 26.04.2007,
N 519/1180 від 26.04.2007,
N 521/1182 від 26.04.2007,
N 524/1185 від 26.04.2007,
N 536/1197 від 24.05.2007,
N 541/1202 від 24.05.2007,
N 578/1239 від 24.05.2007,
N 595/1256 від 24.05.2007,
N 609/1270 від 24.05.2007,
N 619/1280 від 24.05.2007,
N 623/1284 від 24.05.2007,
N 635/1296 від 24.05.2007,
N 658/1319 від 24.05.2007,
N 664/1325 від 24.05.2007,
N 665/1326 від 24.05.2007,
N 670/1331 від 24.05.2007,
N 702/1363 від 24.05.2007,
N 713/1374 від 24.05.2007,
N 714/1375 від 24.05.2007,
N 813/1474 від 14.06.2007,
N 818/1479 від 14.06.2007,
N 828/1489 від 14.06.2007,
N 829/1490 від 14.06.2007,
N 897/1558 від 14.06.2007,
N 956/1617 від 26.06.2007,
N 960/1621 від 26.06.2007,
N 961/1622 від 26.06.2007,
N 965/1626 від 26.06.2007,
N 979/1640 від 26.06.2007,
N 982/1643 від 26.06.2007,
N 987/1648 від 26.06.2007,
N 990/1651 від 26.06.2007,
N 1012/1673 від 26.06.2007,
N 1029/1690 від 26.06.2007,
N 1056/1717 від 12.07.2007,
N 1066/1727 від 12.07.2007,
N 1073/1734 від 12.07.2007,
N 1075/1736 від 12.07.2007,
N 1080/1741 від 12.07.2007,
N 1097/1758 від 12.07.2007,
N 1102/1763 від 12.07.2007,
N 1106/1767 від 12.07.2007,
N 1111/1772 від 12.07.2007,
N 1112/1773 від 12.07.2007,
N 1149/1810 від 12.07.2007,
N 70/1904 від 26.07.2007,
N 67/1901 від 26.07.2007,
N 68/1902 від 26.07.2007,
N 92/1926 від 26.07.2007,
N 102/1936 від 26.07.2007,
N 112/1946 від 26.07.2007,
N 176/2010 від 22.08.2007,
N 336/3200 від 01.10.2007,
N 340/3174 від 01.10.2007,
N 341/3175 від 01.10.2007,
N 342/3176 від 01.10.2007,
N 343/3177 від 01.10.2007,
N 344/3178 від 01.10.2007,
N 345/3179 від 01.10.2007,
N 347/3181 від 01.10.2007,
N 348/3182 від 01.10.2007,
N 350/3184 від 01.10.2007,
N 351/3185 від 01.10.2007,
N 352/3186 від 01.10.2007,
N 355/3189 від 01.10.2007,
N 356/3190 від 01.10.2007,
N 365/3199 від 01.10.2007,
N 379/3213 від 01.10.2007,
N 391/3225 від 01.10.2007,
N 392/3226 від 01.10.2007,
N 393/3227 від 01.10.2007,
N 430/3264 від 01.10.2007,
N 431/3265 від 01.10.2007,
N 433/3267 від 01.10.2007,
N 434/3268 від 01.10.2007,
N 441/3275 від 01.10.2007,
N 446/3280 від 01.10.2007,
N 447/3281 від 01.10.2007,
N 461/3295 від 01.10.2007,
N 463/3297 від 01.10.2007,
N 469/3303 від 01.10.2007,
N 470/3304 від 01.10.2007,
N 471/3305 від 01.10.2007,
N 485/3319 від 01.10.2007,
N 498/3332 від 01.10.2007,
N 525/3359 від 01.10.2007,
N 526/3360 від 01.10.2007,
N 527/3361 від 01.10.2007,
N 528/3362 від 01.10.2007,
N 529/3363 від 01.10.2007,
N 530/3364 від 01.10.2007,
N 531/3365 від 01.10.2007,
N 536/3370 від 01.10.2007,
N 537/3371 від 01.10.2007,
N 538/3372 від 01.10.2007,
N 539/3373 від 01.10.2007,
N 540/3374 від 01.10.2007,
N 541/3375 від 01.10.2007,
N 542/3376 від 01.10.2007,
N 543/3377 від 01.10.2007,
N 548/3382 від 01.10.2007,
N 549/3383 від 01.10.2007,
N 550/3384 від 01.10.2007,
N 551/3385 від 01.10.2007,
N 552/3386 від 01.10.2007,
N 553/3387 від 01.10.2007,
N 554/3388 від 01.10.2007,
N 555/3389 від 01.10.2007,
N 556/3390 від 01.10.2007,
N 557/3391 від 01.10.2007,
N 558/3392 від 01.10.2007,
N 559/3393 від 01.10.2007,
N 560/3394 від 01.10.2007,
N 561/3395 від 01.10.2007,
N 562/3396 від 01.10.2007,
N 563/3397 від 01.10.2007,
N 564/3398 від 01.10.2007,
N 565/3399 від 01.10.2007,
N 566/3400 від 01.10.2007,
N 567/3401 від 01.10.2007,
N 568/3402 від 01.10.2007,
N 569/3403 від 01.10.2007,
N 570/3404 від 01.10.2007,
N 571/3405 від 01.10.2007,
N 572/3406 від 01.10.2007,
N 573/3407 від 01.10.2007,
N 574/3408 від 01.10.2007,
N 575/3409 від 01.10.2007,
N 576/3410 від 01.10.2007,
N 577/3411 від 01.10.2007,
N 578/3412 від 01.10.2007,
N 579/3413 від 01.10.2007,
N 580/3414 від 01.10.2007,
N 581/3415 від 01.10.2007,
N 582/3416 від 01.10.2007,
N 583/3417 від 01.10.2007,
N 584/3418 від 01.10.2007,
N 585/3419 від 01.10.2007,
N 586/3420 від 01.10.2007,
N 587/3421 від 01.10.2007,
N 588/3422 від 01.10.2007,
N 589/3423 від 01.10.2007,
N 590/3424 від 01.10.2007,
N 591/3425 від 01.10.2007,
N 592/3426 від 01.10.2007,
N 593/3427 від 01.10.2007,
N 594/3428 від 01.10.2007,
N 595/3429 від 01.10.2007,
N 596/3430 від 01.10.2007,
N 597/3431 від 01.10.2007,
N 598/3432 від 01.10.2007,
N 599/3433 від 01.10.2007,
N 600/3434 від 01.10.2007,
N 601/3435 від 01.10.2007,
N 602/3436 від 01.10.2007,
N 603/3437 від 01.10.2007,
N 604/3438 від 01.10.2007,
N 605/3439 від 01.10.2007,
N 606/3440 від 01.10.2007,
N 607/3441 від 01.10.2007,
N 608/3442 від 01.10.2007,
N 609/3443 від 01.10.2007,
N 610/3444 від 01.10.2007,
N 611/3445 від 01.10.2007,
N 612/3446 від 01.10.2007,
N 613/3447 від 01.10.2007,
N 614/3448 від 01.10.2007,
N 906/3739 від 01.10.2007,
N 907/3740 від 01.10.2007,
N 908/3741 від 01.10.2007,
N 909/3742 від 01.10.2007,
N 910/3743 від 01.10.2007,
N 911/3744 від 01.10.2007,
N 912/3745 від 01.10.2007,
N 913/3746 від 01.10.2007,
N 914/3747 від 01.10.2007,
N 915/3748 від 01.10.2007,
N 916/3749 від 01.10.2007,
N 917/3750 від 01.10.2007,
N 918/3751 від 01.10.2007,
N 919/3752 від 01.10.2007,
N 920/3753 від 01.10.2007,
N 921/3754 від 01.10.2007,
N 922/3755 від 01.10.2007,
N 923/3756 від 01.10.2007,
N 924/3757 від 01.10.2007,
N 925/3758 від 01.10.2007,
N 926/3759 від 01.10.2007,
N 928/3761 від 01.10.2007,
N 929/3762 від 01.10.2007,
N 930/3763 від 01.10.2007,
N 931/3764 від 01.10.2007,
N 932/3765 від 01.10.2007,
N 933/3766 від 01.10.2007,
N 936/3769 від 01.10.2007,
N 937/3770 від 01.10.2007,
N 938/3771 від 01.10.2007,
N 939/3772 від 01.10.2007,
N 940/3773 від 01.10.2007,
N 941/3774 від 01.10.2007,
N 942/3775 від 01.10.2007,
N 943/3776 від 01.10.2007,
N 1015/3949 від 18.10.2007,
N 1123/3956 від 01.11.2007,
N 1151/3984 від 01.11.2007,
N 1170/4003 від 08.11.2007,
N 1175/4008 від 08.11.2007,
N 1176/4009 від 08.11.2007,
N 1180/4013 від 08.11.2007,
N 1181/4014 від 08.11.2007,
N 1394/4227 від 06.12.2007,
N 1444/4227 від 13.12.2007,
N 1466/4299 від 20.12.2007,
N 1467/4300 від 20.12.2007,
N 1476/4309 від 20.12.2007,
N 1481/4314 від 20.12.2007,
N 1487/4320 від 20.12.2007,
N 1534/4367 від 27.12.2007,
N 1536/4369 від 27.12.2007,
N 1537/4370 від 27.12.2007,
N 1541/4374 від 27.12.2007,
N 1542/4375 від 27.12.2007,
N 1555/4388 від 27.12.2007,
N 1558/4391 від 27.12.2007,
N 1559/4392 від 27.12.2007,
N 1587/4420 від 27.12.2007,
N 1588/4421 від 27.12.2007,
N 1591/4424 від 27.12.2007,
N 1593/4426 від 27.12.2007,
N 1601/4434 від 27.12.2007,
N 1609/4442 від 27.12.2007,
N 1620/4453 від 27.12.2007,
N 1621/4454 від 27.12.2007,
N 1637/4470 від 27.12.2007,
N 484/1540 від 21.05.2008,
N 46/46 від 17.07.2008,
N 47/47 від 17.07.2008,
N 149/149 від 28.08.2008,
N 179/179 від 28.08.2008,
N 180/180 від 28.08.2008,
N 182/182 від 28.08.2008,
N 183/183 від 28.08.2008,
N 184/184 від 28.08.2008,
N 187/187 від 28.08.2008,
N 188/188 від 28.08.2008,
N 191/191 від 28.08.2008,
N 192/192 від 28.08.2008,
N 193/193 від 28.08.2008,
N 197/197 від 28.08.2008,
N 200/200 від 28.08.2008,
N 203/203 від 28.08.2008,
N 206/206 від 28.08.2008,
N 207/207 від 28.08.2008,
N 208/208 від 28.08.2008,
N 210/210 від 28.08.2008,
N 211/211 від 28.08.2008,
N 212/212 від 28.08.2008,
N 214/214 від 28.08.2008,
N 216/216 від 28.08.2008,
N 217/217 від 28.08.2008,
N 218/218 від 28.08.2008,
N 219/219 від 28.08.2008,
N 362/362 від 18.09.2008,
N 363/363 від 18.09.2008,
N 406/406 від 02.10.2008,
N 521/521 від 16.10.2008,
N 686/686 від 27.11.2008,
N 708/708 від 27.11.2008,
N 746/746 від 27.11.2008,
N 747/747 від 27.11.2008,
N 748/748 від 27.11.2008,
N 749/749 від 27.11.2008,
N 753/753 від 27.11.2008,
N 755/755 від 27.11.2008,
N 803/803 від 11.12.2008,
N 804/804 від 11.12.2008,
N 805/805 від 11.12.2008,
N 806/806 від 11.12.2008,
N 807/807 від 11.12.2008,
N 808/808 від 11.12.2008,
N 809/809 від 11.12.2008,
N 810/810 від 11.12.2008,
N 811/811 від 11.12.2008,
N 813/813 від 11.12.2008,
N 814/814 від 11.12.2008,
N 816/816 від 11.12.2008,
N 817/817 від 11.12.2008,
N 818/818 від 11.12.2008,
N 819/819 від 11.12.2008,
N 820/820 від 11.12.2008,
N 821/821 від 11.12.2008,
N 822/822 від 11.12.2008,
N 823/823 від 11.12.2008,
N 824/824 від 11.12.2008,
N 825/825 від 11.12.2008,
N 826/826 від 11.12.2008,
N 827/827 від 11.12.2008,
N 828/828 від 11.12.2008,
N 829/829 від 11.12.2008,
N 830/830 від 11.12.2008,
N 831/831 від 11.12.2008,
N 832/832 від 11.12.2008,
N 833/833 від 11.12.2008,
N 834/834 від 11.12.2008,
N 835/835 від 11.12.2008,
N 836/836 від 11.12.2008,
N 837/837 від 11.12.2008,
N 885/885 від 18.12.2008,
N 962/962 від 25.12.2008,
N 964/964 від 25.12.2008,
N 1006/1006 від 25.12.2008,
N 1027/1027 від 25.12.2008,
N 1040/1040 від 25.12.2008,
N 1041/1041 від 25.12.2008,
N 40/1095 від 22.01.2009,
N 49/1104 від 19.02.2009,
N 120/1175 від 19.02.2009,
N 189/1245 від 02.04.2009,
N 222/1278 від 02.04.2009,
N 223/1279 від 02.04.2009,
N 224/1280 від 02.04.2009,
N 225/1281 від 02.04.2009,
N 226/1282 від 02.04.2009,
N 227/1283 від 02.04.2009,
N 285/1341 від 02.04.2009,
N 287/1343 від 02.04.2009,
N 288/1344 від 02.04.2009,
N 311/1367 від 02.04.2009,
N 346/1402 від 02.04.2009,
N 349/1405 від 23.04.2009,
N 363/1419 від 23.04.2009,
N 367/1423 від 23.04.2009,
N 394/1450 від 23.04.2009,
N 408/1464 від 23.04.2009,
N 413/1469 від 23.04.2009,
N 484/1540 від 21.05.2009,
N 505/1561 від 21.05.2009,
N 562/1618 від 28.05.2009,
N 563/1619 від 28.05.2009,
N 737/1793 від 18.06.2009,
N 754/1810 від 18.06.2009,
N 793/1849 від 09.07.2009,
N 802/1858 від 09.07.2009,
N 877/1933 від 09.07.2009,
N 878/1934 від 09.07.2009,
N 879/1935 від 09.07.2009,
N 880/1936 від 09.07.2009,
N 881/1937 від 09.07.2009,
N 882/1938 від 09.07.2009,
N 883/1939 від 09.07.2009,
N 884/1940 від 09.07.2009,
N 885/1941 від 09.07.2009,
N 886/1942 від 09.07.2009,
N 887/1943 від 09.07.2009,
N 888/1944 від 09.07.2009,
N 889/1945 від 09.07.2009,
N 891/1947 від 09.07.2009,
N 892/1948 від 09.07.2009,
N 893/1949 від 09.07.2009,
N 894/1950 від 09.07.2009,
N 895/1951 від 09.07.2009,
N 896/1952 від 09.07.2009,
N 897/1953 від 09.07.2009,
N 898/1954 від 09.07.2009,
N 899/1955 від 09.07.2009,
N 900/1956 від 09.07.2009,
N 901/1957 від 09.07.2009,
N 902/1958 від 09.07.2009,
N 903/1959 від 09.07.2009,
N 904/1960 від 09.07.2009,
N 905/1961 від 09.07.2009,
N 906/1962 від 09.07.2009,
N 907/1963 від 09.07.2009,
N 945/2001 від 09.07.2009,
N 946/2002 від 09.07.2009,
N 58/2127 від 17.09.2009,
N 71/2140 від 17.09.2009,
N 76/2145 від 17.09.2009,
N 77/2146 від 17.09.2009,
N 89/2158 від 17.09.2009,
N 91/2160 від 17.09.2009,
N 92/2161 від 17.09.2009,
N 94/2163 від 17.09.2009,
N 95/2164 від 17.09.2009,
N 96/2165 від 17.09.2009,
N 97/2166 від 17.09.2009,
N 98/2167 від 17.09.2009,
N 99/2168 від 17.09.2009,
N 100/2169 від 17.09.2009,
N 109/2178 від 17.09.2009,
N 110/2179 від 17.09.2009,
N 216/2285 від 17.09.2009,
N 229/2298 від 17.09.2009,
N 235/2304 від 17.09.2009,
N 243/2312 від 17.09.2009,
N 244/2313 від 17.09.2009,
N 307/2376 від 17.09.2009,
N 418/2487 від 08.10.2009,
N 495/2564 від 08.10.2009,
N 532/2601 від 29.10.2009,
N 559/2628 від 29.10.2009,
N 567/2636 від 29.10.2009,
N 569/2638 від 29.10.2009,
N 573/2642 від 29.10.2009,
N 586/2655 від 29.10.2009,
N 601/2670 від 29.10.2009,
N 635/2704 від 29.10.2009,
N 646/2715 від 29.10.2009,
N 688/2757 від 27.11.2009,
N 714/2783 від 27.11.2009,
N 737/2806 від 27.11.2009,
N 807/2876 від 27.11.2009,
N 808/2877 від 27.11.2009,
N 809/2878 від 27.11.2009,
N 810/2879 від 27.11.2009,
N 811/2880 від 27.11.2009,
N 812/2881 від 27.11.2009,
N 837/2906 від 27.11.2009,
N 838/2907 від 27.11.2009,
N 839/2908 від 27.11.2009,
N 840/2909 від 27.11.2009,
N 841/2910 від 27.11.2009,
N 1008/3077 від 24.12.2009,
N 1017/3086 від 24.12.2009,
N 1019/3088 від 24.12.2009,
N 1046/3115 від 24.12.2009,
N 1047/3116 від 24.12.2009,
N 1055/3124 від 24.12.2009,
N 1092/3161 від 24.12.2009,
N 1093/3162 від 24.12.2009,
N 1094/3163 від 24.12.2009,
N 1095/3164 від 24.12.2009,
N 1096/3165 від 24.12.2009,
N 1097/3166 від 24.12.2009,
N 1294/3363 від 24.12.2009,
N 1295/3364 від 24.12.2009,
N 1296/3365 від 24.12.2009,
N 1297/3366 від 24.12.2009,
N 1298/3367 від 24.12.2009,
N 1299/3368 від 24.12.2009,
N 1300/3369 від 24.12.2009,
N 1301/3370 від 24.12.2009,
N 1302/3371 від 24.12.2009,
N 1303/3372 від 24.12.2009,
N 1304/3373 від 24.12.2009,
N 1305/3374 від 24.12.2009,
N 1306/3375 від 24.12.2009,
N 1307/3376 від 24.12.2009,
N 20/3458 від 26.02.2010,
N 64/3502 від 26.02.2010,
N 89/3527 від 26.02.2010,
N 96/3534 від 26.02.2010,
N 383/3821 від 26.02.2010,
N 418/3856 від 26.02.2010,
N 514/3952 від 25.03.2010,
N 515/3953 від 25.03.2010,
N 516/3954 від 25.03.2010,
N 517/3955 від 25.03.2010,
N 537/3975 від 25.03.2010,
N 609/4047 від 29.04.2010,
N 613/4051 від 29.04.2010,
N 682/4120 від 29.04.2010,
N 683/4121 від 29.04.2010,
N 684/4122 від 29.04.2010,
N 709/4147 від 29.04.2010,
N 711/4149 від 29.04.2010,
N 712/4150 від 29.04.2010,
N 713/4151 від 29.04.2010,
N 788/4226 від 29.04.2010,
N 1119/4557 від 08.07.2010,
N 1213/4651 від 08.07.2010,
N 1214/4652 від 08.07.2010,
N 1235/4673 від 08.07.2010,
N 1295/4733 від 15.07.2010,
N 184/4996 від 28.10.2010,
N 189/5001 від 28.10.2010,
N 202/5014 від 28.10.2010,
N 203/5015 від 28.10.2010,
N 302/5114 від 02.12.2010,
N 416/5228 від 23.12.2010,
N 426/5238 від 23.12.2010,
N 445/5257 від 23.12.2010,
N 446/5258 від 23.12.2010,
N 525/5337 від 28.12.2010,
N 532/5344 від 28.12.2010,
N 118/5505 від 31.03.2011,
N 119/5506 від 31.03.2011,
N 166/5553 від 28.04.2011,
N 310/5697 від 23.06.2011,
N 714/6101 від 14.07.2011,
N 716/6103 від 14.07.2011,
N 744/6131 від 14.07.2011,
N 33/6249 від 22.09.2011,
N 78/6294 від 22.09.2011,
N 382/6598 від 27.10.2011,
N 383/6599 від 27.10.2011,
N 564/6800 від 27.10.2011,
N 711/6947 від 10.11.2011,
N 947/7183 від 15.12.2011,
N 14/7351 від 26.01.2012,
N 97/7434 від 16.02.2012,
N 386/7723 від 05.04.2012,
N 487/7824 від 26.04.2012,
N 580/7917 від 24.05.2012,
N 581/7918 від 24.05.2012,
N 582/7919 від 24.05.2012,
N 667/8004 від 12.07.2012,
N 666/8003 від 12.07.2012,
N 670/8007 від 12.07.2012,
N 830/8167 від 12.07.2012,
N 834/8171 від 12.07.2012,
N 17/8301 від 20.09.2012,
N 153/8437 від 20.09.2012,
N 156/8440 від 20.09.2012,
N 194/8478 від 20.09.2012,
N 242/8526 від 01.11.2012,
N 241/8525 від 01.11.2012,
N 245/8529 від 01.11.2012,
N 304/8588 від 01.11.2012,
N 380/8664 від 01.11.2012,
N 395/8679 від 01.11.2012,
N 428/8712 від 01.11.2012,
N 148/9205 від 17.04.2013,
N 149/9206 від 17.04.2013,
N 317/9374 від 22.05.2013,
N 319/9376 від 22.05.2013
N 240/9728 від 23.10.2013
N 242/9730 від 23.10.2013
N 452/9940 від 13.11.2013
N 37/37 від 31.07.2014
N 48/48 від 04.09.2014
N 49/49 від 04.09.2014
N 290/290 від 09.10.2014
N 291/291 від 09.10.2014
N 376/376 від 13.11.2014
N 377/377 від 13.11.2014
N 379/379 від 13.11.2014
N 382/382 від 13.11.2014
N 733/733 від 25.12.2014
N 748/748 від 26.12.2014
N 749/749 від 26.12.2014
N 750/750 від 26.12.2014
N 751/751 від 26.12.2014
N 752/752 від 26.12.2014
N 770/770 від 26.12.2014
N 787/787 від 26.12.2014
N 70/935 від 12.02.2015
N 81/946 від 17.02.2015
N 156/1021 від 19.02.2015
N 169/1034 від 04.03.2015
N 170/1035 від 04.03.2015
N 175/1040 від 04.03.2015
N 247/1112 від 05.03.2015 )
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 7, статей 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення", пункту 1.4 розділу 1 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 N 70, з метою забезпечення комплексного розвитку зеленої зони м. Києва, раціонального використання зелених ресурсів, збереження зелених насаджень Київська міська рада вирішила:
1. Затвердити Програму комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста, згідно з додатком (далі - Програма).
2. Доручити Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", управлінню охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню комунального господарства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах своєї компетенції виступити замовниками природоохоронних заходів, передбачених Програмою, зокрема, забезпечити розробку та погодження проектів землеустрою з організації та встановлення меж та режимів використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування та подати їх на розгляд та затвердження Київради.
3. Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) визначити джерела фінансування виконання у 2005 році робіт, передбачених Програмою.
4. Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), управлінню охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню комунального господарства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) подати до Головного фінансового управління виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) бюджетні запити до проекту бюджету м. Києва на 2006 рік та на наступні роки з урахуванням коштів, необхідних для виконання робіт, передбачених Програмою.
5. Встановити, що землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання.
6. Заборонити на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та лісового фонду житлове, інше будівництво та господарську діяльність, що можуть негативно вплинути на стан цих територій чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням.
7. Встановити, що використання територій зелених насаджень загального користування, проекти землеустрою яких розроблені та погоджені відповідно до пункту 2 цього рішення, здійснюється виключно для рекреаційних та суспільних потреб відповідно до законодавства.
8. Київському комунальному підприємству зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до 1 січня 2006 року розробити та подати на розгляд Київради проект Положення про порядок створення та утримання буферних парків".
9. Утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.99 року N 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві", можуть бути включені до складу заказника.
10. Доручити управлінню охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) виступити замовником на розробку проекту створення заказника місцевого значення острів Жуків та подати його на затвердження Київраді до 1 липня 2006 року. Після затвердження проекту створення заказника місцевого значення острів Жуків виступити замовником на розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж заказника.
11. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), інституту "Київгенплан" ВАТ "Київпроект" забезпечити в установленому порядку приведення містобудівної документації у відповідність до показників Програми.
12. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань екологічної політики.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київської міської
ради
від 19.07.2005 N 806/3381
Програма
комплексного розвитку зеленої зони м. Києва
до 2010 р. та концепція формування зелених насаджень
в центральній частині міста
1. Вступ
Програма комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепція формування зелених насаджень в центральній частині міста розроблена у відповідності до завдання Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста (ККО) "Київзеленбуд", затвердженого заступником голови Київської міської держадміністрації 20 серпня 2002 р.
Мета Програми - визначення містобудівних параметрів формування, функціонування і розвитку мережі озеленених територій міста та організаційно-технічних заходів щодо їх досягнення на період до 2010 р.
Знання сучасного стану, таксономічного складу та особливостей умов місцезростання деревних та чагарникових насаджень у міському середовищі також є важливою передумовою для розробки наукових основ і практичних рекомендацій (заходів) з оптимізації декоративних насаджень, а отже й оздоровлення середовища життєдіяльності міста. З огляду на це в рамках розробки Програми розвитку комплексної зеленої зони міста Києва проведено обстеження насаджень переважної більшості парків, вулиць та об'єктів інших категорій.
Ця Програма є попереднім етапом і основою наступних робіт щодо інвентаризації, встановлення і закріплення меж озеленених територій та встановлення обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок у відповідності з постановою Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення".
При розробці Програми враховані планувальні рішення Генерального плану м. Києва на період до 2020 р. (інститут "Київгенплан" АТ "Київпроект", 2001 р.), матеріали теми "Обгрунтування, планувальне закріплення та комплексний розвиток мережі озеленених територій і об'єктів природно-заповідного фонду м. Києва (управління "Київгенплан" АТ "Київпроект", 1994 р.), матеріали Національного аграрного університету щодо програми комплексного розвитку зеленої зони (2003 р.), проект Комплексної програми реформування та розвитку комунального господарства м. Києва на 2003-2005 рр. та на період до 2010 р. (КП "НДІ соціально-економічних проблем міста", 2003 р.), пропозиції комунальних підприємств ККО "Київзеленбуд" щодо розвитку зеленої зони міста, матеріали концепції ландшафтної реконструкції зелених насаджень на схилах Дніпра (інститут "Київжитлопроект" АТ "Київпроект", 2001 р.).
2. Аналіз сучасного стану і ландшафтних характеристик
озеленених територій
Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики.
Рослинність здатна істотно зменшити несприятливий вплив кліматичних і виробничих факторів на умови праці, життя та відпочинку людини, про що свідчить багатий світовий досвід ландшафтної організації промислових і сельбищних територій, і передбачає підвищення планувальних якостей відкритого простору міського середовища засобами ландшафтної архітектури.
Широко розгалужена мережа міських і районних парків, скверів, бульварів, озеленених вулиць і площ, насаджень обмеженого користування та спеціального призначення щільно пов'язана за рахунок "зелених клинів" з насадженнями лісопаркового поясу, а далі, за межами міста, - з периферійною частиною зеленої зони м. Києва.
Такий взаємозв'язок і насиченість міського ландшафту озелененими територіями всіх видів позитивно впливає на мікроклімат, сприяє оздоровленню повітряного басейну, підсилює архітектурно-просторову виразність і створює неповторний образ міста.
Аналіз сучасного стану проведено на основі наданих ККО "Київзеленбуд" і районними КП по догляду за зеленими насадженнями матеріалів наявної їх інвентаризації на 01.01.2003 р., а також додаткових даних щодо розширення переліку територій загального користування з числа резервних (лист "Київзеленбуду" від 23.12.2004 N 148-2964), таксаційних і ландшафтних характеристик озеленених територій загального користування, обмеженого користування, спеціального призначення та вуличних насаджень. Виконані також натурні обстеження більшості об'єктів загального користування.
Територія зелених насаджень усіх видів у межах міста за звітними даними становить 56,5 тис. га або 67,4 % всієї площі міста, у т. ч. 21,6 тис. га знаходяться в межах міської забудови. Фактична забезпеченість зеленими насадженнями населення м. Києва з міськими лісами становить 215,2 кв. м/чол., а в межах міської забудови - 82,3 кв. м/чол. Згідно з прийнятою класифікацією ці насадження поділяються за функціональною ознакою на три основні групи:
а) озеленені території загального користування: парки культури та відпочинку, парки відпочинку, сквери і бульвари, спеціалізовані парки (ботанічні сади, зоопарк, Музей народної архітектури і побуту, НК "Експоцентр України", гольф-парк);
б) озеленені території обмеженого користування - на міжбудинкових житлових територіях, ділянках землекористування дитячих закладів, шкіл, вузів, наукових і лікувальних закладів, підприємств та організацій;
в) озеленені території спеціального призначення - санітарно-захисні зони промислових підприємств, водоохоронні, меліоративні та лісозахисні смуги, оранжерейні господарства та розсадники, коридори інженерних мереж, озеленені частини вулиць, доріг і кладовищ.
Віднесення територій і об'єктів зеленої зони до відповідних груп здійснюється рішеннями Київської міської ради на підставі чинних державних будівельних норм України.
Парки в міській забудові слугують вузлами, що зв'язують мережу озеленених територій воєдино, створюють її безперервність і комфортні умови для відпочинку.
На правобережжі м. Києва відслідковуються зв'язки центральних районів із Святошинським лісництвом через просп. Перемоги, парки "Нивки", ім. Пушкіна, зоопарк, парк КПІ, ботсад ім. Фоміна, парк ім. Шевченка в західному напрямку, а через парки Кинь-Грусть, біля кінотеатру ім. Шевченка, Куренівський парк, Березовий гай, Бабин Яр з Пуща-Водицьким лісництвом - у північно-західному напрямку.
Голосіївський парк культури і відпочинку ім. Рильського, території НК "Експоцентр України", Музею народної архітектури і побуту, парку Покал формують зелений клин у єдності з лісопарковим господарством "Конча-Заспа".
На лівобережжі м. Києва зелений клин формується в північно-східному напрямку на основі парку "Перемога" та парків, що прилягають до Броварського просп., а з південного сходу - на основі парку Партизанської слави.
Озеленені території загального користування, які підпорядковані ККО "Київзеленбуд", мають найбільш доглянутий стан, незважаючи на ряд проблем, властивих всім озелененим територіям.
Озеленені території обмеженого користування та спеціального призначення належать до різних відомств і мають різний ступінь благоустрою та доглянутості. Роботи з ландшафтної реконструкції проводяться лише у випадку зміни землекористувача без ув'язки із суміжними територіями, тому реконструйовані ділянки виглядають випадковими і лише підкреслюють непривабливість і відсутність професійного догляду інших територій.
2.1. Території загального користування
Провідне і найбільш важливе місце в мережі озеленених територій міста належить насадженням загального користування як таких, що безпосередньо впливають на стан міського середовища і правлять за місце масового відпочинку мешканців міста. Загальна площа їх в забудованій частині міста за даними інвентаризації на 01.01.2004 та з урахуванням додатково переведених в цю категорію територій і спеціалізованих парків становить 5504,71 га (табл. 1).
Таблиця 1
Озеленені території загального користування м. Києва
----------------------------------------------------------------------------------- |
_______________
(*) В чисельнику - кількість, шт.; у знаменнику - площа, га.
На основі функціонально-просторового аналізу територій загального користування (обрахунок площ об'єктів на топооснові в межах, встановлених звітними матеріалами, визначення функціонального профілю і категорійності об'єктів та їх натурного обстеження), було виявлено ряд розбіжностей, а саме: невідповідність наявної площі, фактична відсутність окремих територій як об'єктів зелених насаджень, належність до інших функціональних груп і категорій (спеціального призначення та обмеженого користування), наявність інших землекористувачів тощо.
Перелік наявних, територіально і типологічно визначених озеленених територій загального користування, які мають бути основою наступних інвентаризацій та планувального закріплення з виготовленням у встановленому порядку державних актів на право земельного користування, наведений у табл. 2. В даній таблиці не відображені зміни площ територій, які відбулися за рішеннями Київради в завершальний період розробки Програми.
Таблиця 2
Озеленені території загального користування
м. Києва, що відповідають типологічним ознакам
та планувальним вимогам
------------------------------------------------------------------ |
|6 |Біля Совських ставків |25 |У т. ч. будівництво | |
|14 |Біля Церковщини |26,3 | | |
|26 |Біля ресторану "Вітряк" |8,07 | | |
|41 |По вул. Акад. Глушкова |3,84 | | |
|5 |Біля будинку культури |4,1 |у т. ч. 0,54 ra - | |
|20 |Ім. Крупської |0,67 | | |
|1 |Труханів острів |476,9 |у т.ч. 39,0 га - кв. | |
|13 |Біля будинку культури |3,69 | | |
|22 |По вул. Сивашській |0,88 | | |
|38 |Перова |2,17 | | |
|4 |Паркова зона між просп. |38,62 |2 ділянки, у т. ч. | |
|14 |Вздовж просп. |4,86 |2 ділянки | |
|28 |Біля універсаму |0,27 | | |
|7 |Біля оз. Редькіне |80,5 |у т. ч. 40,8 га - | |
|22 |Вул. Марш. Малиновського |0,68 | | |
|43 |Автозаводська-Лугова (з-д|0,17 | | | |"Полюс") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |44 |Лугова, 2 (з-д |0,53 | | | |"Київпластмас") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |45 |Бережанська-Лугова (з-д |0,44 | | | |"Лакма") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |46 |На розі вул. |1,05 | | | |Лугова-Дегтяренка | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |47 |Вул. Марш. Малиновського |1,47 | | | |(пождепо) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |48 |Вул. Марш. Тимошенка |0,83 | | | |(газ. "День") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |49 |Вул. Героїв Дніпра, 19 |0,34 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |50 |Вул. Марш. Тимошенка |0,2 | | | |(СЕС) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |51 |Ресторан "Крим" |0,45 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |52 |Вул. Героїв Дніпра |0,18 | | | |(універсам N 8) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |53 |Вул. Богатирська |1,65 | | | |(пивзавод) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |54 |Ст. м. "Героїв Дніпра" |1,4 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |55 |Вул. Полярна |1,11 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |56 |Вул. Червонофлотська |0,28 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |57 |Вул. Юнкерова |0,16 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |58 |Райвиконком |0,23 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|59 |1-а лінія |0,26 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |60 |Селянський |1,06 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |61 |В сел. ДВС |3,6 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |52,86 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Бульвари | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |62 |Набережна р. Дніпро |2 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |63 |Маршала Рокоссовського |1,25 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |64 |Вул. Вишгородська, 56/2 |0,33 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |65 |Вул. Бережанська |3,41 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |66 |Вул. Вишгородська, 12-24 |0,9 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |67 |Вул. Вишгородська, 10 |0,5 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |68 |Вул. Героїв Дніпра, 30-62|2 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |69 |Вул. Зої Гайдай |2,92 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |70 |Просп. Маршала Тимошенка |1,9 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |71 |Проспект Героїв |1,9 | | | |Сталінграда | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |17,11 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |ВСЬОГО: |676,63 |у т. ч. 240,54 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Печерський район | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки культури і | | | | |відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |1 |Хрещатий |16,52 |у т. ч. театр ляльок | |------+-------------------------+---------+---------------------| |2 |Міський сад |10,66 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |3 |Маріїнський |10,7 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |37,88 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |4 |Вічної Слави |17,59 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|5 |Аскольдова могила |20,51 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |6 |Печерський ландшафтний |41,31 | | | |парк | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |7 |Наводницький |13,82 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |8 |Дзержинського |10,05 |у т. ч. 1,23 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |9 |На Дніпровських схилах |56,43 |4 ділянки | |------+-------------------------+---------+---------------------| |10 |На схилах бульв. Дружби |4,5 | | | |Народів | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |11 |Біля оз. Видубицьке |35,1 |у т. ч. 15,7 га - | | | | |акваторія та нове | | | | |будівництво за | | | | |конкурсом ГУЕ КМДА | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |199,31 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Спеціалізовані парки | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |12 |Національний ботанічний |130,5 | | | |сад ім. М. Гришка НАН | | | | |України | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |130,5 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Сквери | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |13 |По вул. Суворова |0,45 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |14 |По вул. Цитадельній |0,4 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |15 |По вул. А. Іванова |0,09 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |16 |По вул. Бастіонній |0,22 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |17 |По вул. Мечнікова |0,26 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |18 |По пров. Музейному |0,04 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |19 |По вул. Старонаводницькій|0,53 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |20 |Чекістів (ст. м. |0,17 | | | |"Либідська") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |21 |По вул. Чигоріна |0,29 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |22 |Сквер ім. Богомольця |0,79 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|23 |По вул. |1,82 | | | |Червоноармійській, 119 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |24 |Ст. м. "Палац "Україна" |0,42 |вздовж вул. Тельмана | |------+-------------------------+---------+---------------------| |25 |По вул. |0,19 | | | |Червоноармійській, 75 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |26 |По вул. Димитрова, 2 |0,05 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |27 |Біля кафе "Черкаси" |0,05 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |28 |По вул. Рогнідинській, 3 |0,07 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |29 |Біля Міжнародного центру |0,88 | | | |культури | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |30 |По вул. Архітектора |0,18 | | | |Городецького | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |31 |Біля театру ім. I. Франка|0,23 | | | |(фонтан) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |32 |Біля театру ім. I. Франка|0,05 | | | |(біля пам'ятника) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |33 |По вул. Хрещатик, 17 |0,18 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |34 |На площі Лесі Українки |1,23 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |8,59 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Бульвари | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |35 |Лесі Українки |1,88 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |36 |Дружби Народів |4,11 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |37 |Ліхачова |0,93 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |38 |Липський |0,54 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |7,46 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |ВСЬОГО: |383,74 |у т. ч. 16,93 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Подільський район | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки культури і | | | | |відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|1 |Куренівський парк |8,18 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |8,18 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |2 |Кирилівський лісопарк зі |11,65 | | | |схилами біля дамби | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |3 |Парк біля к-ру ім. |4,44 |у т. ч. 0,27 га - | | |Шевченка | |кінотеатр | |------+-------------------------+---------+---------------------| |4 |"Березовий гай" |7,46 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |5 |"Кинь-Грусть" |8,5 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |6 |Моряків |2,82 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |7 |"Сирецький гай" |92,7 |у т. ч. 1,48 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |8 |На Замковій горі |9,7 |реконстр. території | | | | |заг. користування | |------+-------------------------+---------+---------------------| |9 |На схилах Андріївської |4,85 |реконстр. території | | |гірки (від фунікулеру до | |заг. користування | | |Андріївського узвозу) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |10 |Біля оз. Синє |15,97 |у т. ч. 4,57 га - | | | | |акваторія та нове | | | | |будівництво | | | | |культурно- | | | | |рекреаційного | | | | |комплексу; | | | | |реконстр. території | | | | |заг. користування | |------+-------------------------+---------+---------------------| |11 |На ж. м. Мостицький |14,5 |На території АК | | | | |"Пуща-Водиця" | |------+-------------------------+---------+---------------------| |12 |"Крістерова гірка" |4,3 |благоустрій пам'ятки | | | | |природи | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |176,89 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Сквери | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |13 |На Петрівці |0,86 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |14 |На вул. Захарівській |0,37 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |15 |По вул. Фрунзе, 99 |0,84 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|16 |По вул. Фрунзе, 123-125 |0,24 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |17 |N 1 на Контрактовій площі|0,6 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |18 |N 2 на Контрактовій площі|0,67 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |19 |N 3 на Контрактовій площі|0,34 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |20 |Біля будинку Петра I |0,04 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |21 |На вул. Почайнинській |0,79 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |22 |На Андріївській гірці |0,09 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |23 |По вул. Сагайдачного |0,05 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |24 |По вул. Сошенка |0,08 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |25 |По вул. Галицькій |0,27 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |26 |Біля к-ру "Вітерець" |1,87 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |27 |По Андріївському узвозу |0,1 |3 ділянки | |------+-------------------------+---------+---------------------| |28 |По вул. Вишгородській, 27|0,52 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |29 |Біля к-ру "Жовтень" |0,44 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |30 |Вул. Світлицького |0,5 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |31 |На площі Червона Пресня |0,89 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |32 |Біля Покровської церкви |1,36 | | | |по вул. Мостицькій | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |33 |На Інтернаціональній |1,11 |у т. ч. культова | | |площі | |споруда | |------+-------------------------+---------+---------------------| |34 |На Поштовій площі |0,15 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |35 |На площі Т. Шевченка |0,35 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |36 |Біля Флорівського |0,08 | | | |монастиря | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |37 |На Уздихальниці |0,1 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |38 |По вул. Вишгородській |1,27 |у т. ч. - МакДональдс| |------+-------------------------+---------+---------------------| |39 |Гора Старокиївська |2,74 | | | |(Пейзажна алея) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|40 |По вул. Фрунзе, 124 |0,56 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |41 |На схилах вздовж вул. |5,24 | | | |Нижньоюрківської | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |42 |По пров. Полковому |0,21 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |22,73 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Бульвари | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |43 |Проспект Свободи |1,96 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |44 |Проспект Правди |4,72 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |45 |Проспект Радянської |1,84 | | | |України | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |46 |Бульвар В. і Н. Вал |2,23 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |10,75 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |ВСЬОГО: |218,55 |у т. ч. 6,05 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Святошинський район | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |1 |На вул. Ф. Пушиної |3,69 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |2 |Інтернаціональний |7,25 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |3 |Ім. Потапова |5,07 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |4 |"Юність" |6,44 |у т. ч. 1,76 га - | | | | |гаражі | |------+-------------------------+---------+---------------------| |5 |Урочище "Совки" |35,3 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |6 |Вздовж вул. Сім'ї |10,5 | | | |Сосніних | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |7 |Вздовж просп. Перемоги |44,13 |у т. ч. 15,13 га - | | |(ур. "П'ята просіка" | |акваторія; реконстр. | | |масиву Святошин) | |території заг. | | | | |користування | |------+-------------------------+---------+---------------------| |8 |Вздовж вул. Ушакова біля |11,66 |без урахування площі | | |ставка N 16 (зелений | |акваторії; реконстр. | | |масив Святошин) | |території заг. | | | | |користування, в т. ч.| | | | |на території ІРГ УААН| |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|9 |Біля ставків NN 7, 8 на |4 | | | |ж. м. Південна Борщагівка| | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |10 |Між вул. Наумова і |19,1 | | | |Святошинським лісом | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |11 |Біля р. Нивка |110 |у т. ч. 70,0 га - | | | | |акваторія та на | | | | |території ІРГ УААН | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |257,14 |у т. ч. 85,13 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Сквери | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |12 |На вул. Гната Юри та |0,21 | | | |просп. 50-річчя Жовтня | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |13 |На розі вул. Корольова і |1,22 | | | |просп. 50-річчя Жовтня | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |14 |На вул. Корольова (біля |1,4 | | | |ДП "Смарагд") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |15 |На вул. Верховинній, 8-10|1,16 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |16 |Біля Святошинської РДА, |1,18 | | | |просп. Перемоги, 97 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |17 |Сквер біля шк. N 304 |0,81 | | | |(вул. Прилужна) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |18 |На просп. Перемоги, |0,75 | | | |117-119 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |19 |На просп. Перемоги, |0,4 | | | |121-123 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |20 |На розі просп. Перемоги |1,15 | | | |та вул. Чорнобильської | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |21 |На розі вул. Львівської |0,2 |2 ділянки | | |та Крамського | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |22 |На Кільцевій дорозі |0,37 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |23 |На вул. Верховинній, 27 |0,89 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |24 |Вул. Чорнобильська, 4-10 |1,18 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |25 |На просп. Перемоги, 117, |0,33 |у т. ч. 0,1 га - | | |к-тр "Екран" | |кінотеатр | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|26 |На вул. Верховинній, 80 |1,25 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |27 |На просп. Перемоги, |0,69 | | | |127-129 (ресторан | | | | |"Верховина") | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |28 |Просп. Перемоги, 111 |1,23 |разом з культовою | | | | |спорудою | |------+-------------------------+---------+---------------------| |29 |На вул. Чаадаєва |0,44 |2 ділянки | |------+-------------------------+---------+---------------------| |30 |На розі просп. 50-річчя |1,87 | | | |Жовтня та вул. Героїв | | | | |Космосу | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |31 |Між вул. Краснова та |2,17 | | | |Семашка | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |32 |На розі вул. Я. Коласа та|6,47 | | | |бульв. Р. Роллана | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |33 |На розі вул. Г. Барського|0,8 | | | |та Симиренка | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |34 |Між вул. Семашка та |3,77 | | | |просп. Палладіна | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |35 |На вул. Котельникова, |2,42 | | | |26-32 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |36 |Біля водоймища на Півд. |3,7 |у т. ч. 1,23 га - | | |Борщагівці | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |37 |Сквер біля пам'ятника |0,8 | | | |Воїнам на вул. Уборевича | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |38 |На розі вул. Уборевича та|0,3 | | | |Чорнобильської (пам'ятник| | | | |афганцям) | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |39 |Гай на розі вул. |1,4 | | | |Святошинської та пров. | | | | |Святошинського | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |38,56 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Бульвари | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |40 |Проспект Корольова |1,11 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |41 |Проспект Палладіна |3,7 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|42 |Бульвар Вернадського |8,75 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |43 |Бульвар Р. Роллана |1,78 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |44 |Бульвар Кольцова |3,78 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |45 |Проспект 50-річчя Жовтня |5,84 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |24,96 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |ВСЬОГО: |320,66 |у т. ч. 86,36 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Солом'янський район | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки культури і | | | | |відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |1 |"Відрадний" |25,92 |у т. ч. 0,73 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |2 |"Орлятко" |9,65 |у т. ч. 0,46 га - | | | | |акваторія; | | | | |1,67 га - БК | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |35,57 |у т. ч. 1,19 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Парки відпочинку | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |3 |Ім. Островського |4,11 |у т. ч. культова | | | | |споруда | |------+-------------------------+---------+---------------------| |4 |По вул. Солом'янській |32,28 |у т. ч. ділянка біля | | | | |лікарні | |------+-------------------------+---------+---------------------| |5 |"Супутник" |16,41 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |6 |"Юність" |4,27 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |7 |Протасів Яр |10,08 |з розширенням | | | | |рекреаційних | | | | |можливостей території| |------+-------------------------+---------+---------------------| |8 |Олександрівська Слобода |8,73 |2 ділянки | |------+-------------------------+---------+---------------------| |9 |Совська балка |35,89 |у т. ч. 4,1 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |10 |По вул. Вінницькій |5,44 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |11 |"КПІ" |13,5 |парк НТУ "КПІ" | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|12 |Балка Проня |19,37 |у т. ч. 1,0 га - | | | | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |13 |Вздовж р. Нивка біля с. |16,2 |у т. ч. 2,0 га - | | |Жуляни | |акваторія | |------+-------------------------+---------+---------------------| |14 |Між вул. Колоскова та |17,82 |2 ділянки | | |вул. Сигнальна | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |15 |Біля кінотеатру "Тампере"|4,28 |у т. ч. 0,2 га - | | | | |кінотеатр | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Разом: |188,38 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| | |Сквери | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |16 |По вул. Ушинського |0,3 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |17 |По вул. Сурікова |0,62 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |18 |Біля Російського |0,1 | | | |посольства | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |19 |По вул. Клименка |0,48 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |20 |По вул. Пироговського |0,51 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |21 |Біля кінотеатру |1,38 |у т. ч. 0,43 га - | | |"Супутник" | |кінотеатр | |------+-------------------------+---------+---------------------| |22 |Біля пам'ятника |1,27 | | | |Ушинському | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |23 |По вул. Клінічній |0,16 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |24 |По вул. Краснодонській |0,37 |у т. ч. торговельний | | | | |комплекс | |------+-------------------------+---------+---------------------| |25 |По вул. Каменярів |0,86 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |26 |Чоколівський бульв. біля |0,09 | | | |муз. школи | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |27 |По вул. Солом'янській |0,56 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |28 |По вул. Пітерській |0,1 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |29 |Червонозоряний пр., 3-я |0,05 | | | |лінія оборони | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |30 |Вул. Іскрівська |0,16 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|31 |Біля районного палацу |0,57 | | | |школярів | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |32 |По вул. Мартиросяна |1,17 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |33 |Повітрофлотський просп., |0,24 | | | |43 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |34 |Повітрофлотський просп., |0,3 | | | |70 | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |35 |На Севастопольській площі|0,85 |у т. ч. 0,36 га - | | | | |МакДональдс | |------+-------------------------+---------+---------------------| |36 |Вул. Урицького |0,13 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |37 |Село Жуляни |3,15 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |38 |По вул. Тупікова |0,31 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |39 |Біля Центрального |0,8 |Реконструкція зеленої| | |гастронома | |зони та благоустрій | | | | |території при новому | | | | |будівництві | |------+-------------------------+---------+---------------------| |40 |По вул. Суздальській |1,65 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |41 |Вул. Гарматна |0,84 |у т. ч. культова | | | | |споруда | |------+-------------------------+---------+---------------------| |42 |На пр. Перемоги, біля |0,85 | | | |Нац. Гвардії | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |43 |По вул. Гарматній |0,44 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |44 |Біля митниці по вул. |0,1 | | | |Політехнічній | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |45 |По бульв. Лепсе, 1 |0,33 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |46 |Біля аеропорту |2,1 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |47 |По просп. Відрадний, 103 |0,36 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |48 |Біля плодокомбінату по |0,18 | | | |вул. Василенка | | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |49 |Біля заводу ім. Корольова|0,43 | | |------+-------------------------+---------+---------------------| |50 |Біля Південного вокзалу |1,35 |у т. ч. культова | | | | |споруда | |------+-------------------------+---------+---------------------| |
|51 |По бульв. I. Лепсе, 83 |0,27 | | |
|4 |ім. Т. Г. Шевченка |5,28 | | |
| |Разом: |54,8 | | |
|44 |Біля Українського дому |0,44 | | |
|65 |По вул. Артема, 27 |0,33 | | |
| |Разом: |42,46 | | |
У зв'язку з цим цифрові показники площ носять попередній характер і будуть уточнені при встановленні меж та проведенні інструментальної зйомки.
Результати проведеного аналізу та оцінки мережі і стану озеленених територій загального користування дозволяє визначити фактичні показники забезпеченості по місту та адміністративним районам (табл. 3).
Таблиця 3
Фактична забезпеченість наявними озелененими територіями
загального користування (з урахуванням спецпарків)
------------------------------------------------------------------ |
За даними порівняльного аналізу можна стисло прокоментувати порайонний стан інвентаризації та догляду озеленених територій.
Озеленені території загального користування Голосіївського району мають доглянутий стан, вчасно проводяться доглядові роботи, квітникове оформлення різноманітне і проводилось якісним посадковим матеріалом; в той же час значна частина території потребує ландшафтної реконструкції.
Територіальний аналіз показав, що інвентаризаційні дані щодо парків і скверів практично відповідають дійсності.
В інвентаризаційних групах "бульвари, проспекти" і "благоустроєні об'єкти загального користування" ситуація інша і їхня загальна площа в цілому менша на 440,8 га, що сталося в основному за рахунок територіально не визначених схилів урочища Лиса гора по вул. Лисогірській, насаджень вздовж Чапаєвського та Столичного шосе та ін., а також територій, віднесених до категорій обмеженого користування та спеціального призначення (на Голосіївській та Одеській площах, вул. Маршала Конєва, транспортних розв'язок та ін.). Забезпеченість озелененими територіями загального користування найвища по місту - 54,46 кв.м/чол.
В Дарницькому районі більшість озеленених територій вимагають ландшафтної реконструкції. Район має невисокий рівень забезпеченості озелененими територіями загального користування 11,96 кв.м/чол.
Інвентаризаційні площі в Дніпровському районі, за винятком незначних розходжень, найбільше відповідають дійсності в категорії озеленених територій загального користування.
Територіально Труханів острів (476,90 га) віднесено до Дніпровського району, що значно вплинуло на збільшення показника забезпеченості нормативними озелененими територіями. За останні роки якісний стан насаджень значно покращився, але більшість парків, скверів, бульварів вимагає реконструкції.
В Деснянському районі найбільш упорядкована інвентаризація парків і скверів. Дані щодо бульварів, озеленення проспектів та благоустроєних насаджень загального користування мають значні розбіжності в площах і розподілу за функціональними групами. Це стосується проспектів Броварського, ім. Ватутіна, ім. Маяковського та ін. Ландшафтної реконструкції також вимагають багато об'єктів.
Оболонський район має практично середньоміський рівень забезпеченості озелененими територіями загального користування - 22,08 кв.м/чол. з урахуванням території другої черги парку "Оболонь" (та його акваторії), яка у той же час потребує проведення нового зеленого будівництва в його межах.
Якісний стан наявних озеленених територій загального користування хороший, проведено озеленення мікрорайонів 3-а і 3-б, створено сквер біля райдержадміністрації та ін.
У той же час частина ділянок обмеженого користування (озеленені території житлової забудови по просп. Героїв Сталінграда, вул. Героїв Дніпра та ін.) та спеціального призначення (території вздовж вул. Богатирської, проспектів Оболонського, Героїв Сталінграда, Московського) помилково віднесені до озеленених територій загального користування.
В Хрещатому, Маріїнському парках та в Міському саду Печерського району завершені реконструктивні роботи, стан решти озеленених територій - задовільний. Є розходження інвентаризаційних та аналітичних даних ряду територій та випадки віднесення до скверів і бульварів насаджень обмеженого користування та спеціального призначення (транспортні розв'язки біля мосту ім. Патона, по вул. Кіквідзе, біля Печерського моста, на площі Либедській та ін.).
У Подільському районі окремі територіальні розбіжності є в групах бульварів, а до групи т. зв. благоустроєних зелених насаджень випадково віднесені території загального користування, які передбачені для нового зеленого будівництва (на житловому масиві Синьоозерний, Замковій горі та Андріївському узвозі), а частина територій фактично є сквери (по вулицях Фрунзе, Золочевській, пров. Полковому). В цілому зелені насадження доглянуті, але вимагають ландшафтної реконструкції.
Святошинський район - один із тих, що мають низький рівень забезпеченості озелененими територіями загального користування - 10,12 кв.м/чол. Розбіжність наявних площ об'єктів загального користування майже 100 га. У ряді випадків до скверів віднесено озеленені території спеціального призначення - в основному в межах транспортних розв'язок.
Стан озеленених територій задовільний, але всі вони вимагають ландшафтної реконструкції.
В Солом'янському районі також мають місце розбіжності в площах озеленених територій, багато захисних насаджень віднесено до озеленених територій загального користування (вздовж залізниці біля Караваєвих дач, по вулицях Лінійній, Локомотивній, Кіровоградській), а також окремі озеленені території обмеженого користування - по вул. Соціалістичній (у дворі РДА), по вул. Янгеля, меморіал на Солом'янському кладовищі.
Показник забезпеченості озелененими територіями загального користування по району найнижчий по місту - 8,99 кв.м/чол.
Озеленені території загального користування Шевченківського району доглянуті, хоча в переважній більшості вимагають ландшафтної реконструкції, а позитивним винятком є парк ім. Т.Г.Шевченка та ряд скверів. Дані інвентаризації максимально наближені до фактичних по основних групах територій.
Більшість парків м. Києва створені на базі природної рослинності: лісів із сосни звичайної; лісів із дуба звичайного; рослинності заплав річок.
В межах парків кожної з цих груп можуть бути ділянки, які формувались на базі інтразональної рослинності (наприклад, вільшаники, які представляють болотну рослинність і які можна зустріти в окремих парках кожної з трьох груп). Окремим прикладом є парк Відрадний, створений на основі плодового саду (ще раніше на цьому місці був сосновий ліс).
Швидке зростання площі міста почалося лише 200 років тому і особливо інтенсивно відбувалося в останні десятиріччя. Через це в сучасному рослинному покриві київських парків або явно помітні елементи колишньої природної рослинності, або вони є частиною чи основою насаджень. Тому приступаючи до реконструкції насаджень необхідно визначити, яка рослинність є корінною для даної території, наскільки вона змінена антропогенним впливом, з якого часу територія підпала під цей вплив і з якого часу облаштовується як паркова. У вирішенні цих питань особливої ваги набувають геоботанічні дослідження, а також порівняльно-фітоценотичний метод, сутність якого полягає у вивченні, моделюванні і формуванні паркових угруповань шляхом співставлення з аналогічними корінними ценозами.
Аналізуючи сучасний стан насаджень парків, які створені на базі рослинності заплав річок, необхідно враховувати, що конфігурація берегової лінії Дніпра та його проток неодноразово змінювалась і час, протягом якого формувалась рослинність тієї чи іншої ділянки, може бути неоднаковим. Під час проведення реконструкції насаджень необхідно враховувати сучасний екологічний стан території.
Ландшафтні характеристики визначались за класифікацією Л.I.Рубцова, який виділив 6 типів садово-паркових ландшафтів (лісовий, парковий, регулярний, лучний, садовий та альпійський).
Відомості про ландшафти та деревну рослинність парків, створених на базі або місці лісів із сосни звичайної, наведено в таблицях 4 і 5, із дуба звичайного - в таблицях 6 і 7, на базі рослинності заплави р. Дніпро - в таблицях 8 і 9. За браком місця в табл. 7 в одну графу "супутники дуба" були об'єднані площі, на яких домінують клен гостролистий, липа серцелиста, ясен звичайний та ільмові - в'яз гладенький і в'яз шорсткий; окремою графою показані площі виділів, у яких жоден вид не переважає, - це переважно ділянки деградованої діброви з майже рівною участю у складі супутників дуба; рідколісся, які у 3-х парках займають від 2,4 % до 3,1 %, а в 4-х парках відсутні, в даному випадку були об'єднані з галявинами і луками.
Таблиця 4
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі або місці лісів із сосни звичайної,
за типами садово-паркових ландшафтів
-------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 5
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі або місці лісів із сосни звичайної, між видами,
рідколіссям та галявинами і луками
----------------------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 6
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі або місці лісів із дуба звичайного,
за типами садово-паркових ландшафтів
--------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 7
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі або місці лісів із дуба звичайного,
між видами, рідколіссям та галявинами і луками
----------------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 8
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі рослинності заплави Дніпра
за типами садово-паркових ландшафтів
--------------------------------------------------------------------------- |
Таблиця 9
Розподіл озелененої площі парків, створених
на базі рослинності заплави Дніпра між видами,
рідколіссям та галявинами і луками
------------------------------------------------------------------------ |
Багато насаджень Києва так чи інакше пов'язані з історичними подіями, і через це є не тільки природними об'єктами, але й історико-культурними пам'ятниками, що обов'язково повинно враховуватись при розробці заходів щодо реконструкції. Обстеженнями виявлено такі тенденції. Ближче до історичних центрів виникнення міста в парках природна рослинність збереглася менше, проте більшого значення набули інтродуценти, одновидові групи займають менші площі. Переважаючим типом садово-паркового ландшафту в парках Києва є лісовий. Найбільше видове різноманіття спостерігається на територіях з парковим типом ландшафту. Тому одним із завдань формування рослинності є зменшення густоти насаджень, переведення частини площ з лісового типу садово-паркового ландшафту в парковий.
З даних, наведених у таблицях 4 і 5, випливає, що в парках, створених на базі лісів із сосни звичайної, відбувається зменшення зімкненості соснового деревостану і перетворення насаджень лісового типу ландшафту в парковий, потім під рідколіссям сосни створюються декоративні посадки листяних рослин, що врешті-решт призведе до заміни корінного хвойного насадження на штучне листяне.
Аналіз даних таблиць 6 і 7 свідчить, що діброви займають лише частину територій парків і площі дібров скорочуються - після відмирання старих дубів на місці відпаду починають домінувати супутні види - клен гостролистий, ясен звичайний, липа серцелиста, ільмові або деревний вид другого ярусу - граб звичайний. З даних таблиць 8 і 9 видно, що в заплавних парках зменшується площа луків (завдяки створенню насаджень і заростанню самосівом), під наметом тополі чорної (найпоширенішого в парках цієї групи виду) формується другий ярус з клена ясенелистого, а оскільки тополі - недовговічні рослини, можна очікувати у майбутньому їх заміни небажаним кленом ясенелистим.
Таким чином, тенденції змін деревної рослинності в усіх трьох групах парків ведуть до зменшення різниці між ними, втрати парками їх ландшафтної своєрідності. А збереження ландшафтної оригінальності парків, її підкреслення - важлива умова містобудування.
Щодо загального стану київських парків, то, нажаль, протягом багатьох років догляд за ними був недостатнім. Це призвело до того, що масово розповсюдився такий малодекоративний вид як клен ясенелистий, через голландську хворобу почали гинути ільмові (в'яз гладенький, в'яз шорсткий та ін.), але всохлі і всихаючі дерева не видалялися, самосів і дерева, що дуже розрослися, перекрили найкращі перспективи, які раніше відкривалися з оглядових майданчиків. Необхідність проведення широкомасштабних робіт з приведення насаджень до належного стану стала очевидною. Тому на схилах Дніпра з кінця 2000 р. були розпочаті роботи з вирубки всохлих, пошкоджених, малодекоративних дерев та з прорідження загущених насаджень, які продовжувалися в 2001 р. У 2003 р. була здійснена реконструкція Хрещатого парку, в червні - серпні 2003 р. - Міського саду та Маріїнського парку. Але, як показали обстеження, в решті парків, розташованих на схилах правого берега Дніпра, є багато старих дерев, які уражені трутовиками, починають всихати і втрачати декоративність; в парках переважають насадження високої зімкнутості (лісовий тип садово-паркового ландшафту), кількість дерев (в перерахунку на 1 га) для багатьох ділянок багаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку, що призводить до того, що дерева витягуються (при значній висоті мають не дуже великий діаметр стовбура), мають стовбур, позбавлений гілок в нижній частині, а крони лише у верхній частині, що знижує як декоративність рослин, так і стійкість; насадженнями перекрито більшість далеких перспектив, які відкривалися з оглядових майданчиків; на схилах утворилися хащі з бузини; урвища, які йдуть бровкою Хрещатого парку та Міського саду, потребують негайного закріплення шляхом створення підпірних стін, оскільки рослинність не в змозі стримати руйнацію урвищ; в парках недостатньо використовуються хвойні рослини, дуб звичайний і червоний, красивоквітучі кущі часто висаджені під кронами дерев, де вони не можуть розкрити усі свої декоративні якості; недостатнім є квіткове оформлення парків. До озеленених територій загального користування віднесені спеціалізовані парки, загальна площа яких за даними аналізу становить 769,80 га (табл. 10).
Якісний стан територій спеціалізованих парків є задовільним і також вимагає ландшафтної реконструкції, враховуючи їх загальноміське значення.
Таблиця 10
Спеціалізовані парки м. Києва
------------------------------------------------------------------ |
2.2. Території обмеженого користування
Насадження обмеженого користування м. Києва займають, за звітними даними, площу 11638,6 га і є важливою складовою озеленених територій міста (табл. 11). Найбільшу і найважливішу частку в цьому виді насаджень становлять озеленені ділянки на житлових територіях, які складаються з внутрішньоквартальних насаджень і прибудинкових смуг.
Насадження на житлових територіях різнорідні, але простежується певна закономірність розподілу їх як за естетичною цінністю, породним складом, так і відношенням землекористувачів та адміністрації районів.
Масиви більш ранньої забудови (Воскресенка, Стара Дарниця, Відрадний, Лісовий, Лепсе, Борщагівка) характеризуються багатшим асортиментом деревно-чагарникових порід, але втрачають в естетичному сприйнятті, бо період заселення цих житлових масивів супроводжувався активною самодіяльністю мешканців, внаслідок чого була допущена безсистемність і загущеність посадок (як правило, висаджували плодові дерева та кущі).
Таблиця 11
Озеленені території обмеженого користування м. Києва
(за звітними даними КО "Київзеленбуд")
на 01.01.2003 р. (в га)
----------------------------------------------------------------------------------------------------- |
Житлові масиви більш пізньої забудови мають бідніший асортимент порід, але й менше загущені (Оболонь, Троєщина, Харківський, Осокорки, Позняки). Винятком є центральна частина Оболоні, де за останні роки проведена і продовжує проводитись значна робота з реконструкції та благоустрою.
Центральні житлові райони історичної частини міста мають менший процент озеленення (біля 30-35 % в середньому), але вони більш доглянуті, частіше поновлюється квіткове оформлення та проводиться ремонт газонів, живоплотів та ін.
Для насаджень на територіях шкіл і дитячих закладів також характерні ті ж проблеми, що і для насаджень житлових районів з тією лише різницею, що насадження цієї групи витримують більш інтенсивне навантаження, а отже, вимагають частішого ремонту та ретельнішого догляду.
Основним призначенням насаджень промислових підприємств є виконання ними санітарно-оздоровчої функції. Процент їх озелененості складає, в основному, 15-20 % від загальної площі. Зараз у зв'язку із зменшенням темпів виробництва, а то і зупинкою підприємств, насадження знаходяться в занепаді.
Територіям громадських установ, закладів торгівлі та лікарень завжди приділялось достатньо уваги. Стан насаджень знаходиться приблизно на тому ж рівні, що і раніше.
2.3. Території спеціального призначення
Насадження спеціального призначення надзвичайно різні за характером і функцією. Вуличні насадження, в основному, складаються з рядових посадок дерев і газонів на роздільних смугах. В насадженнях захисних смуг біля підприємств давно не проводились роботи з догляду, хоча потреба у виконанні таких видів робіт давно назріла. На кладовищах відсоток озеленення надзвичайно високий, біля 80 - 85 %. Роботи з озеленення проводяться, як правило, городянами самотужки.
Склад і розподіл територій даної категорії по районам міста наведені в табл. 12.
Таблиця 12
Озеленені території спеціального призначення
(за звітними даними КО "Київзеленбуд")
на 01.01.2003 р. (в га)
----------------------------------------------------------------------------------------- |
Вуличні насадження
Позитивна екологічна і санітарно-гігієнічна роль вуличних насаджень загальновідома. Неоцінені й безмежні можливості їхнього декоративного потенціалу у творенні архітектурно-художнього вигляду міста. Вуличні насадження відіграють, як і насадження загального користування, значну оздоровчу і кліматорегулюючу роль (приклад, насадження гіркокаштану звичайного вздовж вул. Хрещатик).
В останні десятиріччя помітно посилився інтерес до використання повітроочисної функції вуличних насаджень у зв'язку із забрудненням міського середовища продуктами згоряння бензину та інших видів органічного палива внаслідок інтенсивного розвитку автомобільного транспорту і концентрації його в містах. Площа та протяжність вулиць наведена в табл. 13.
Таблиця 13
Площа та довжина вулиць м. Києва
------------------------------------------------------------------ |
Зростаючи поблизу джерела забруднення, деревні насадження на вулицях міста є хорошою механічною перешкодою на шляху поширення токсичних речовин. Наявність щільних посадок з кущами під наметом є надійним бар'єром, що обмежує поширення пилу і газів з проїжджої частини вулиці. Отже, на часі необхідність розробок і впровадження заходів стосовно поліпшення якості міського озеленення.
Були обстежені насадження на 43-х вулицях Києва, що в цілому відображають загальний стан і видовий склад вуличних насаджень міста. За узагальненими даними (табл. 14) простежується досить невтішна картина стосовно розподілу дерев як за категоріями стану, так і за видовим складом.
Перш за все треба вказати на бідність асортименту деревних рослин у вуличних насадженнях. Найповніше представлені липи (39,0 %), гіркокаштан звичайний (22,2 %), тополя чорна (20,8 %) - разом 82,6 %, потім клен гостролистий (4,0 %), клен сріблястий (3,8 %), тополя дельтоподібна (5,1 %). На решту 7 видів припадає 4,5 %.
За загальним станом тільки половина дерев оцінена 4 або 5 балами і, отже, з точки зору виконання ними фітомеліоративних і декоративних функцій, відповідає своєму цільовому призначенню.
Таблиця 14
Розподіл дерев за видовим складом і загальним станом
в насадженнях на обстежених вулицях Києва
--------------------------------------------------------------------- |
|Ясен звичайний | 7 | 8 | 42 | 6 | 0 | 63 | | |
Для оцінки сучасного стану екологічної ситуації в м. Києві було використано наявну офіційну інформацію щодо характеристики забрудненості повітряного середовища, літературні джерела та результати власних досліджень. Певних закономірностей у річній динаміці техногенного забруднення міста за період спостереження не встановлено. Виявлено основні токсичні компоненти промислових емісій, їх концентрації в атмосферному повітрі; проведено зонування території Києва за рівнями техногенного забруднення. Встановлено, що забруднення повітряного середовища в Києві помітно впливає на стан деревних рослин, але не є загрозливим на переважаючій частині території міста і не може бути визнаним основним обмежуючим фактором.
В насадженнях на вулицях міста ще значна кількість дерев потерпає від омели білої, незважаючи на масштабну боротьбу з нею. Найчастіше омелою вражаються клен цукристий, тополя дельтолиста, робінія звичайна; поодиноко - горобина звичайна, липа серцелиста, клен ясенелистий.
Крім того, в насадженнях на вулицях міста зустрічається велика частка дерев з механічними пошкодженнями стовбура і скелетних гілок транспортом та іншими технічними засобами. Масового характеру набуло обпилювання гілок великого діаметра для "підняття" крони, оскільки при посадці допускалось використання нестандартного садивного матеріалу (з несформованим штамбом).
В озелененні вулиць міста переважають рядові посадки дерев у лунки в зонах тротуарів, поруч з проїжджою частиною. Умови місцезростання дерев у таких насадженнях надзвичайно складні, оскільки вони обумовлюються самостійною чи спільною дією численних негативних факторів: забрудненістю повітряного середовища пилом і газами, неправильним добором порід до умов середовища, обмеженим обсягом живлення рослин та виносом без поповнення поживних речовин, недостатньою аерацією грунту внаслідок зниження його фізичних властивостей, погіршення умов діяльності ґрунтових мікроорганізмів, накопиченням продуктів розпаду коренів, гнилісних процесів тощо.
До специфічних особливостей умов місцезростання насаджень вздовж міських вулиць належать також наявність асфальтового покриття в зоні тротуару, товщина якого разом з основою (інженерною підготовкою грунту) може досягти 0,5 м і більше, велика кількість насипних грунтів, дуже неоднорідних за складом і властивостями, значні порушення гідрологічного режиму міських грунтів у зв'язку із зростаючими статичними навантаженнями в умовах забудови житлових кварталів багатоповерховими будівлями, підвищена щільність грунту в міських умовах, зміна складу ґрунтового повітря, у т. ч. і внаслідок можливих витоків з підземних газопроводів, впливу електромагнітних полів та ін.
У зв'язку з ремонтними роботами на міських вулицях має місце підвищення висотних відміток полотна проїжджої частини дороги і тротуару, що супроводжується підняттям поребрика в пристовбурних лунках дерев. Внаслідок засипки землею таких лунок до рівня поребрика дерева надмірно заглиблюються в грунт. Підвищення рівня грунту над кореневою шийкою створює несприятливі умови для росту дерев і приводить до їх всихання.
Успішний ріст насаджень в міських умовах, зокрема в Києві, значною мірою стримується повсюдним використанням малопридатного низинного торфу для створення рослинного шару і для засипки ям, в які висаджуються дерева без урахування оптимальних умов живлення дерев і кущів.
Небезпечне для дерев і зайве нагромадження у грунті іонів натрію і хлору внаслідок застосування хлористих солей для прискорення танення снігу й льоду в зимовий період, поливання дерев хлорованою водою. За даними Н. П. Третяк, в окремих випадках у верхньому 20-см шарі грунту на вулицях Києва фіксувалось до 55-59 мг % хлору, в той час, коли у грунті такі іони взагалі мають бути відсутні.
Специфіка умов місцезростання деревних рослин у вуличних насадженнях безумовно сприяє поширенню збудників хвороб і ентомошкідників.
2.4. Лісопаркова частина зеленої зони (в межах міста)
Міські ліси доповнюють насадження загального користування і являють собою території лісопаркових господарств "Конча-Заспа", Святошинського і Дарницького, які утворюють лісопарковий пояс Києва, їх площа становить 34,7 тис. га; сюди ж входять ліси Боярської ЛДС (222,6 га), Інституту зоології (уроч. "Теремки") - 93,28 га та ДЗГ "Феофанія" - 150,0 га. Вони виконують природоохоронну, санітарно-оздоровчу, рекреаційну та інші функції (табл. 15).
Таблиця 15
Розподіл лісових площ по землекористуваннях
станом на 01.01.2003
------------------------------------------------------------------ |
_______________
(*) Площа дана по факту: за матеріалами лісовлаштування вона становить 103 га, з яких 47,5 га зайнято під ботанічний сад НАУ і не виключено з лісокористування.
Через недостатнє фінансування в лісопаркових господарствах останнім часом санітарні заходи в місті проводяться в обсягах, які становлять 75-80 % від потреби, що може призвести до зростання захаращеності території і водночас сприяє розповсюдженню шкідників і виникненню пожеж.
Принципи ведення лісопаркового господарства та основи ландшафтної організації міських лісів викладені в проектах організації лісового господарства, виконаних підприємством "Ліспроект" у 1999 р.
В Святошинському ЛПГ озеленені території входять до ряду планувальних утворень: курорту "Пуща-Водиця", зони спеціалізованого відпочинку в Пуща-Водицькому і Святошинському лісництвах, зони масового відпочинку на решті території.
З порушенням функціонального зонування курорту у 5, 13 та 81 кварталах Пуща-Водицького лісництва та в кв. 141 Святошинського лісництва самовільно збудовані гаражі (зона відпочинку "Партизанський бір").
Вимагають впорядкування землекористування рекреаційні заклади в спеціалізованих зонах відпочинку вздовж Вишгородського шосе (бази відпочинку Кабінету Міністрів України, МВС, СБУ в Пуща-Водицькому лісництві) і Житомирського шосе (дитячі оздоровчі табори в Святошинському лісництві).
В Дарницькому ЛПГ озеленені території включені в такі планувальні утворення: Дарницька північна зона спеціалізованого відпочинку в Броварському лісництві, Дарницька південна зона спеціалізованого відпочинку на частині території Микільського і Дарницького лісництв, зони масового відпочинку на решті території.
Нераціональне використання сельбищних територій і відсутність всебічних розробок перспективного територіального розвитку основних функціональних зон Києва спричиняють до невиправданого відчуження лісопаркових територій. Так, здійснено розташування асфальтобетонного заводу суміжно з ТЕЦ-6 в кв. 15, 23 Білодібровного лісництва, гаражне будівництво поблизу вул. Волкова (Лісовий масив) в кв. 42, 43, 49 Дніпровського лісництва, вздовж вул. Курнатовського в кв. 40 цього ж лісництва, в кв. 39 Микільського лісництва (розширення ГБК-12).
Невідрегульовані питання землекористування (межі, категорії, мета і терміни користування) на частині території лісництв. Така ситуація спостерігається в кв. 72, 73 Білодібровного лісництва, де військове містечко прилягає до забудови м. Бровари, і в урочище "Рибне" Дніпровського лісництва (колишнє підсобне господарство "Рибне").
Має місце позацільове використання земель колишньої радіостанції N 1 поблизу с. Биківня, виключених з держлісфонду, які фактично є єдиним озелененим простором в масиві Дарницького ЛПГ. Тут здійснюється індивідуальне гаражне будівництво по вул. Радистів, розташовуються об'єкти, які змінюють природні умови території.
В ЛПГ "Конча-Заспа" озеленені території входять до складу курорту "Конча-Заспа" та зон масового відпочинку в межах трьох лісництв, Інституту зоології ім. Шмальгаузена та державного заповідного господарства "Феофанія".
В урочищі "Бичок" (кв. 59) Голосіївського лісництва розташовані відкриті майданчики УВГК тресту "Київінжбуд"; в уроч. "Жуків острів" - виробнича база ДЕУ, склади і майстерні комунальної корпорації "Київавтодор", завод рятувальних засобів; в кв. 35 Конча-Заспівського лісництва - склад по продажу будматеріалів. Не відрегульовані та вимагають влаштування межі і режиму землевпорядкування відводи експериментальної бази Інституту зоології ім. Шмальгаузена в уроч. "Теремки", лижної бази Інституту фізкультури, Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, республіканської клінічної лікарні N 1 в межах Голосіївського лісництва, Експериментального Інституту проблем енергозбереження в уроч. "Феофанія" та водно-спортивних баз на березі затоки Старик в уроч. "Жуків острів" Голосіївського лісництва, а також рекреаційні заклади в межах курорту "Конча-Заспа", що розташовані на землях Дачного лісництва.
3. Проблеми становлення мережі озеленених територій
та шляхи їх вирішення
Озеленення міст - це комплексна проблема, яка охоплює планування, нормування, проектування, будівництво, експлуатацію озеленених територій, розвиток розсадницького господарства, виробництво малих архітектурних форм, удосконалених дорожніх покриттів, підготовку кадрів спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, організацію науково-дослідної роботи по озелененню, вивчення та розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Шляхом детального аналізу інвентаризаційних і таксаційних характеристик озеленених територій, натурних обстежень (із залученням ККО "Київзеленбуд", районних КП по утриманню зелених насаджень, НАН України, Національного університету ім. Т.Шевченка) були виявлені актуальні проблеми озеленених територій Києва.
Всі проблеми можна розподілити на:
- законодавчі, правові та нормативні;
- містобудівні;
- організаційно-технологічні та технічні;
- економічні;
- екологічні.
Для забезпечення належного рівня утримання, відтворення та розвитку міського зеленого господарства відповідно до Генерального плану та Програми всі проблеми вимагають комплексного вирішення, зважаючи на їх істотний взаємовплив.
Законодавчі, правові та нормативні проблеми
На даний час озеленені території всіх видів є найбільш незахищеними від нецільового використання.
До сьогоднішнього часу на озеленені території загального користування не видані державні акти на право користування земельними ділянками, відсутність яких ускладнює вирішення виробничих питань з утримання, охорони і захисту зелених насаджень.
Відсутність поновленої інвентаризації, проведеної на топооснові з нанесенням меж об'єктів, не дозволяє цим межам (озеленених територій загального користування, природно-заповідних і курортних територій) надати статус "зелених ліній" (за аналогією з "червоними лініями"), які б захищали озеленені території від тиску на неї з боку забудовників, і затвердити цей статус законодавчо: розробити і прийняти Закон України "Про охорону та утримання озеленених і рекреаційних територій міста та інших населених пунктів України".
Відсутні обгрунтовані норми відшкодування відновлювальної вартості на знесені зелені насадження: чинна відновлювальна вартість враховує лише балансову вартість і є в 6-7 разів нижчою від реальної, бо не відображає екологічної та рекреаційної користі, яку вони приносили б, та вартості відновлення та вирощування до віку знесення.
Отримані за знесені зелені насадження кошти за розпорядженням Київської міської державної адміністрації спрямовуються на відновлення та розширення загальної площі озеленених територій. Підприємства, які займаються утриманням, відновленням та розвитком озеленених територій, мають бути також звільнені від сплати податків на землю.
Для покращання показників зеленого будівництва, досягнення реальної оплати робіт по догляду за зеленими насадженнями необхідно: прискорити розробку "Комплексних розцінок робіт по догляду за зеленими насадженнями" і "Технологічних карт для м. Києва", опрацювати порядок розроблення і визначення нормативів чисельності робітників для обслуговування об'єктів зеленого господарства, технічного забезпечення їх машинами, механізмами, інвентарем, а також бюджетного фінансування робіт з утримання зелених насаджень загального користування в розрізі об'єктів (ліс, парк, сквер, бульвар, вуличні насадження та ін.) зеленої зони з градацією по площах, урахуванням історико-культурного значення, адміністративного розташування, складності рельєфу, кліматичних зон тощо; опрацювати сортиментні таблиці для визначення об'ємів деревини та гілок, які зростають в умовах міста (існуючі сортиментні таблиці визначення об'ємів деревини на пні складені для дерев, які ростуть в умовах лісу і тільки для основних лісоутворюючих порід).
Існуючий рівень нормативно-правового забезпечення ведення лісового господарства (використовуються діючі документи в системі Держкомлісу України) в лісопаркових господарствах Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" також не в повній мірі відповідає господарській доцільності використання існуючих ресурсів ділової деревини для потреб підприємств та організацій столиці України.
Наявність в лісопаркових територіях до 15 % стиглих і перестиглих насаджень (при нормі 1-3 %) вимагає коригування матеріалів лісовпорядкування (проведених у 1999 р.) з розробкою заходів, які зняли б перекіс у співвідношенні вікових груп.
Так як озеленення та благоустрій на багатьох об'єктах житлового та інших будівництв проводиться не фахівцями, внаслідок чого використовується некондиційний садивний матеріал, закладається недостатній шар грунту, а його якість не відповідає стандартам (житлові масиви Позняки та Осокорки), необхідно передбачити обов'язкову участь працівників підприємств зеленого господарства та управлінь охорони навколишнього природного середовища міст та інших населених пунктів України в роботі комісії по прийманню в експлуатацію об'єктів житлового, соціально-культурного та промислового призначення.
Містобудівні проблеми
Серед основних містобудівних причин, які негативно впливають на екологічні умови і стан озеленених територій, слід відзначити такі:
- черезсмужжя розташування промислових, комунально-складських і сельбищних районів, природоохоронних і рекреаційних територій, яке історично склалось;
- неупорядковане розростання промислових територій (озелененість яких становила 15 - 19 %) в попередній період розвитку промислового комплексу;
- наявність потужної транспортної мережі, яка розсікає зелені території міста та приміської зони автомобільними і залізничними магістралями, та швидке зростання кількості автомобільного індивідуального транспорту;
- розташування житлової забудови, промислових, комунально-складських і транспортних об'єктів в межах територій природоохоронного та рекреаційного призначення;
- недостатній розвиток і низька якість інженерних комунікацій, недостатня оснащеність і низька ефективність роботи існуючих очисних споруд та інших об'єктів природоохоронної інфраструктури;
- ландшафтні характеристики, рівень благоустрою і облаштування та стан рекреаційної інфраструктури більшості паркових, гідропаркових, лісопаркових та лугопаркових територій не відповідають існуючим і перспективним рекреаційним навантаженням.
Перед фахівцями проектних організацій, працівниками міських служб та організацій, перед суспільством в цілому стоїть завдання: надалі не допускати нових містобудівних прорахунків та виправляти раніше допущені, виконати необхідні містобудівні обгрунтування та проектні розробки щодо трансформації мережі озеленених рекреаційних територій і категорично виключити будь-яку можливість зайняття озеленених територій міста забудовою нецільового призначення.
Організаційно-технологічні та технічні проблеми
Враховуючи суспільно важливу роль озеленених територій в життєдіяльності та естетичному сприйнятті міста, їх екологічне значення та необхідність виключення нецільового використання, потрібно наділити ККО "Київзеленбуд" правами сильної самостійної муніципальної служби, яка б взяла на себе повністю контроль за збереженням, експлуатацією, новим будівництвом, ландшафтною реконструкцією, знесенням зелених насаджень і здійснювала фінансування всіх видів робіт.
Зараз землекористувачами озеленених територій (насамперед, паркових) часто є ККО "Київзеленбуд", управління культури, ДКП "Плесо" та різні орендарі, а районні КП по утриманню зелених насаджень, також підпорядковані районним держадміністраціям (як джерелу фінансування), що істотно заважає координувати та проводити єдину політику реформування і розвитку зеленого господарства.
Мають бути розроблені дієві важелі впливу, спрямовані на збереження та підтримку якісного стану озеленених територій. Необхідно визначити і затвердити статус працівників зеленої зони з можливостями набуття прав: адміністративного впливу на порушників, безперешкодного входу на території підприємств для контролю за озелененими територіями спеціального призначення та обмеженого користування; оформлення приписів і забезпечення механізму відповідальності за їх невиконання.
Одночасно потребує розгляду питання створення при ГУ МВС України окремого спеціального підрозділу екологічної міліції з охорони паркових і лісопаркових та інших озеленених територій, змін у механізмі стягнення та розмірах штрафів за нищення та пошкодження зелених насаджень, включаючи паркування транспортних засобів на газонах, рух автотранспорту парковими алеями, самовільне викидання сміття на озеленені території та ін.
Актуальне вирішення питання кадрового забезпечення галузі міського зеленого та житлового господарств, починаючи від робітника-озеленювача, майстра до спеціаліста вищої кваліфікації за рахунок навчання та працевлаштування мешканців Києва та приміської зони. Для залучення необхідного штату працівників і закріплення їх на тривалий час необхідно ККО "Київзеленбуд" виділяти службові приміщення та передбачити будівництво лісових кордонів. Особливо брак професіоналів відчувається в житловому господарстві та на підприємствах, де потрібно відновити в штатних розписах одиницю садівника.
На базі поновленої інвентаризації необхідно створити єдину електронну базу даних і комп'ютерну мережу, яка об'єднала б усі структурні одиниці ККО "Київзеленбуд".
Інвентаризація територій має бути проведена за єдиною формою і враховувати їх розміщення в забудованій частині міста. При цьому необхідно визначити: площу, породний склад зелених насаджень, подеревно віковий склад, таксаційну характеристику, якісний стан, фітопатологічний стан і проектно-господарські рекомендації, що дозволить проводити моніторинг зелених насаджень, полегшить проведення доглядових робіт, робіт з ландшафтної реконструкції, нового будівництва, а також дасть змогу у міському розсаднику для вирощування саджанців декоративних дерев і кущів та насіння газонних трав проводити закладку необхідної кількості порід та асортименту. Розвиток розсадника необхідно розпочати з плану його організації та закладки шкіл, шкілок і маточників відповідно до організаційно-господарського плану. Ці заходи дозволять забезпечити потреби міста кондиційним, районованим матеріалом.
Створення єдиної комп'ютерної мережі об'єднання ККО "Київзеленбуд" і введення бази даних дозволить проводити моніторинг стану зелених насаджень, контролювати хід проведення оздоровчих, реконструктивних та інших заходів, вносити зміни до таксаційних характеристик, де внаслідок проведення відповідних заходів відбулися зміни.
Поновлена (скоригована) інвентаризація (в першу чергу - озеленені території загального користування) дозволить зняти проблему подвійного рахунку (віднесення території до відповідних категорій, визначення фактичних меж і площ окремих об'єктів (див. табл. 2).
Міська станція захисту зелених насаджень потребує розвитку та фінансування (забезпечення технікою, отрутохімікатами і добривами), так як почастішали випадки фіто- та ентомоуражень як насаджень міста, так і лісових деревостанів. Також необхідно поновити практику кореневого та позакореневого підживлення вуличних насаджень.
Значною проблемою для господарств ККО "Київзеленбуд" є утилізація твердих рослинних відходів, що є окремою темою наступних розробок. Необхідно буде прорахувати доцільність розташування майданчиків для утилізації в кожному районі чи створити кілька великих полігонів, визначивши їх економічну ефективність на базі світового досвіду.
ККО "Київзеленбуд" на даний час не має власної агрохімічної лабораторії, що утруднює постійний контроль за станом грунту та якістю посівного матеріалу, тому найближчим часом необхідно розглянути можливість її створення.
Низький рівень оснащеності технікою та велика питома вага ручної праці негативно впливають на вартість та якість озеленювальних робіт, тому необхідно вирішити питання придбання технічних засобів для доглядових, озеленювальних робіт.
Економічні проблеми
Економічний спад у всіх галузях не міг не позначитись на веденні зеленого господарства. Внаслідок цього з 1990 до 1999 рр. не в достатньому обсязі проводились роботи з нового будівництва та ландшафтної реконструкції, було зменшено фінансування на доглядові роботи, мало місце скорочення штатів.
Фінансове забезпечення ведення зеленого господарства знаходиться на вкрай низькому рівні - 25-30 % від мінімальної реальної потреби (за даними Інституту житлово-комунального господарства), що недопустимо для утримання зелених насаджень європейської столиці.
Майже всі роботи з озеленення: створення нових об'єктів, ландшафтна реконструкція, утримання, створення та оновлення квітників, альпійських гірок, оформлення виставок квітів вимагають бюджетного фінансування (міського чи районних) та пошуків альтернативних джерел - інвестування, стягнення орендної плати з організацій і підприємств, розміщених на території парків та скверів і функціонально з ними не пов'язаних, на користь підприємств зеленого господарства, спрямування коштів від стягнення штрафів та відшкодування відновлювальної вартості на розвиток і утримання зеленої зони міста тощо.
Рівень заробітної плати працівників зеленого господарства є найнижчим серед галузей комунального господарства, тому найближчим часом необхідно провести ряд заходів, які б дозволили хоча б вирівняти її з іншими галузями, що, в свою чергу, дозволило б запобігати відтоку кваліфікованих кадрів.
Низький рівень фінансування також мають лісопаркові господарства міста.
В цілому на утримання відновлення та розвиток озеленених територій необхідне 3 % відрахування коштів місцевих бюджетів і 8 % відрахування від квартплати на утримання, відновлення внутрішньоквартального озеленення.
Екологічні проблеми
Стан озеленених територій залежить від екологічного стану міста, а кількість та якість озеленених територій, в свою чергу, покращує стан довкілля.
Нині основним забруднювачем довкілля є автомобільний транспорт, кількість якого постійно зростає, пропускна спроможність шляхів не є достатньою, а стан доріг в більшості випадків незадовільний.
При проведенні ландшафтної реконструкції вуличних насаджень, бульварів, проспектів, прилеглих до напружених магістралей і доріг парків і скверів необхідно використовувати асортимент деревно-чагарникових порід, стійких до пилу та газу. Одночасно потрібно враховувати близькість до об'єктів джерел забруднення та фізичних забруднювачів. Також необхідно створювати санітарно-захисні смуги навколо підприємств.
Надзвичайно шкодить вуличним зеленим насадженням щорічне посипання шляхів взимку піском із сіллю, внаслідок чого відбувається засолення грунтів і засипання газонів та пристовбурних лунок дерев піском. У дерев пригнічуються ріст та розвиток, що приводить до їх всихання. Необхідно припинити проводити таким способом догляд за дорогами взимку.
Забудовниками часто порушується Земельний ( 2768-14 ) і Водний ( 213/95-ВР ) кодекси - ведеться забудова лісових і прибережних територій, у той час, коли вкрай необхідно озеленювати прибережні захисні смуги. Часто укріплення берегової лінії проводиться за допомогою бетонних плит і бетонних підпірних стінок, що приводить до вмирання ставків, річок - втрачається їх здатність до самоочищення. Тому закріплення берегів необхідно проводити з використанням природних матеріалів - одернування, посів лугової рослинності, використання лозових фашин та ін.
Дуже часто, особливо на території житлового господарства полив зелених насаджень проводиться питною водою, яка містить хлор, що негативно впливає на їх ріст і стан.
4. Ландшафтно-планувальні засади трансформації
озеленених територій
Сучасні уяви щодо ландшафтного феномена міста визначають такі теоретичні принципи озеленення як засоби планувальної трансформації характеру та параметрів міського ландшафту:
- забезпечення умов формування, функціонування, розвитку та відтворення сельбищних, виробничих і рекреаційних територій, об'єктів і територій інженерно-транспортної інфраструктури:
- визначення меж цілісних ландшафтних утворень, нормування просторової співмасштабності, сумісності і модуляції компонентного розмаїття з урахуванням закономірностей сприймання і встановлення психологічного комфорту. Встановлення домінуючих і акомпануючих просторових ознак і мотивів ситуативного формування малюнка ландшафту, параметрів психо-соціальної взаємодії (рівноваги);
- встановлення збалансованості і послідовності (комбінації) домінуючих, паритетних і додаткових ланок комплексу функцій середовища з урахуванням закономірностей відвідування, ємності і технологічного комфорту діяльності. Визначення можливості (тривалості) і потреби (нормативні етапи і витрати) існування ландшафтів, параметрів економічної (раціональної) взаємодії (рівноваги) їхніх компонентів;
- встановлення програмних режимів придбання і спадкування вибірних властивостей і досягнення етапної рівноваги ландшафту з урахуванням його природно-культурної, техно-культурної і соціокультурної значимості. Розробка нормативних цілей регулювання (і саморегулювання), критеріїв і методів покрокової оптимізації мережі територій, меж і параметрів районів екологічної взаємодії (рівноваги) з урахуванням закономірностей підтримки екологічного комфорту;
- розробка й оптимізація (ідентифікація) цілісного планувального рішення (схеми композиційної кристалізації і тематизації території) конкретного ландшафтного цілого, встановлення правил (матриць станів і режимів) планувальної взаємодії (рівноваги) перетворення, зберігання і/або відновлення ландшафту. Здійснення ефективного територіального і позатериторіального (цільового і ціннісного) втілення (відтворення і трансформації) іменованої топоформи ландшафтного цілого: реалізація алгоритму декодування програми розвитку, кваліметрична оцінка потенціалу функціонування, побудова сценарію прообразу формування (модуляції ландшафтних параметрів міста).
Перспективні ландшафтно-планувальні параметри озеленених територій визначаються:
- розподілом і характеристиками озеленених територій в різних ландшафтних районах;
- рівнем і величиною показників забезпеченості населення територіями загального користування і потребами нового зеленого будівництва;
- межами та умовами створення озеленених територій в районах реконструкції та нового житлового будівництва;
- межами, складом і проектною ємністю функціональних зон курортів "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа";
- величиною та диференціацією туристсько-екскурсійного потоку, межами та розрахунковою атрактивністю туристських зон міста;
- перспективною динамікою трансформації та місткості мережі закладів курортного лікування, туризму та відпочинку різних видів;
- проектною трансформацією, межами і ємністю мережі територій масового відпочинку різних видів;
- планувальними рішеннями складових інтегральних рекреаційних зон загальноміського значення.
Відповідно до функціонально-просторових характеристик озеленені території загального та обмеженого користування рекреаційного призначення типологічно визначаються таким чином:
бульвар - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення вздовж вулиці, проспекту або набережної;
гідропарк - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення із значною площею акваторій;
парк - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення площею понад 2,0 га;
сквер - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення площею до 2,0 га;
пляж - упорядкована прибережна територія рекреаційного призначення, автономна або у складі паркових і гідропаркових територій;
рекреаційна територія - планувальне організоване місце здійснення процесів санаторно-курортного оздоровлення, туризму, масового та спеціалізованого відпочинку. За якісними характеристиками виділяються стандартні та унікальні типи рекреаційних територій. Стандартні території дозволяють задовольнити такі потреби населення різних соціальних і демографічних груп, для реалізації яких є місцеві (характерні для кожного району) рекреаційні ресурси. Унікальні території, в першу чергу курортні території, задовольняють різноманітні потреби більш високого рівня всіх контингентів населення, але тільки в певній, обмеженій кількості районів розташування відповідних ресурсів або інфраструктури.
Розвиток і трансформація мережі озеленених територій, як місць масового відпочинку, базується на аналізі потреби в територіях даного виду, оцінці ландшафтних і планувальних умов міста.
Основною ланкою мережі території масового відпочинку є паркові та гідропаркові території, які несуть основні рекреаційні навантаження. Враховуючи соціально-демографічні, природні та планувальні фактори формування рекреаційної мережі міста, прийнята така класифікація існуючих і проектних паркових територій:
- поліфункціональні парки (гідропарки) культури, розваг і відпочинку загальноміського та зонального значення;
- парки відпочинку зонального та районного значення;
- спеціалізовані парки загальноміського значення.
Поєднання полі- та монофункціональних парків дозволяє забезпечити, з одного боку, зміну та різноманітність рекреаційних занять в процесі відпочинку, з іншого - підвищений комфорт і рівень вибірковості обслуговування.
В проектних межах Києва формуються чотири інтегральні багатопрофільні рекреаційні зони, які генетично доповнюються автономними зонами масового відпочинку і туризму, планувальні межі і характеристики яких визначаються задачами скоординованого функціонування та розвитку єдиної мережі рекреаційних і природно-заповідних територій міста.
Рекреаційні зони, які потребують закріплення їх меж у статусі особливо охороняємих територій, включають такі планувальні утворення:
Дарницька - ПКіВ "Перемога", "Партизанської слави"; буферні парки, лісопарки, рекреаційні ліси Броварської, Білодібровної, Дніпровської, Микільської, Дарницької зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси закладів відпочинку Колпитської, Дарницької північної і Дарницької південної зон спеціалізованого відпочинку;
Конча-Заспівська - Голосіївський ПКіВ ім. Рильського, НК "Експоцентр України", Музей народної архітектури і побуту; буферні парки і лісопарки Голосіївської, "Жуків острів", "Феофанія" Конча-Заспівської зон масового відпочинку; лугопарк "Жуків острів"; парки, лісопарки, лугопарки, луки і комплекси рекреаційних закладів курорту "Конча-Заспа" (всі території в межах РЛП "Голосіїв", що створюється);
Пуща-Водицька - буферні парки, лісопарки і рекреаційні ліси Межигірської, Пуща-Водицької, Київської і Святошинської зон масового відпочинку; лісопарки і комплекси рекреаційних закладів Святошинської і Пуща-Водицької зон спеціалізованого відпочинку; парки вздовж р. Нивка; парки, лісопарки і комплекси рекреаційних закладів курорту "Пуща-Водиця";
Центральна - парки культури і відпочинку: "Оболонь", "Троєщина", "Дружби народів", "Дніпровський" (Труханів острів), "Долобецький" (Венеціанський острів), ЦПКіВ, "Прибережний" (Позняки-західні); парки "Дубовий гай" з полями гольф-клубу (уроч. Оболонь), уроч. Муромець, Горбачиха, Моряків на Рибальському п-ві, "Аскольдова могила", "Слави", Печерський, Наводницький, Національний ботанічний сад ім. М.Гришка НАН України, біля оз. Малинівка, вздовж Русанівської затоки; сквери на Дніпровській і Русанівській набережних; водно-спортивні центри "Троєщина", "Вигурівщина", "Оболонь", "Вишеньки"; спортивний парк "Галерний острів"; колективні сади "Осокорки - Нижні сади" (прибережна частина).
Рекреаційні зони, об'єднуючи території курортного лікування, туризму та відпочинку, ділянки ландшафту з різною інтенсивністю рекреаційного використання та комплекси рекреаційних закладів, є об'єктами самостійного містобудівного планування, проектування та регулювання.
5. Програмні рішення та ресурсне забезпечення
територіального розвитку мережі озеленених територій
Основою розвитку мережі озеленених територій загального користування відповідно до ландшафтно-планувальних засад передбачається розширення їх рекреаційних можливостей, в основному за рахунок: захисних насаджень на схилах (біля 30 %); захисних насаджень навколо водоймищ (біля 30 %); територій в районах нового житлового будівництва (біля 40 %), а розширення мережі озеленених територій - за рахунок буферних парків (табл. 20).
Перелік об'єктів нового зеленого будівництва на період до 2010 р. в межах територій загального користування наведений в табл. 16. Перелік озеленених територій, що резервуються під будівництво парків і скверів на період після 2010 р., наведений в табл. 17.
Таблиця 16
Перелік об'єктів нового зеленого будівництва
на період до 2010 року по адміністративним районам
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| 8 |Розширення парку | 5,9 | 5,9 | 2004 - | 1,6 | 1,8 | 2,5 | | | | | - " - | |
| | Всього: | 235,2 | 73,0 | | 0,5 | 2,0 | 1,5 | 17,0| 17,0| 17,0| 17,0| | |
| 21 |Парк відпочинку на | 0,2 | 1,1 | 2005 | | 1,1 | | | | | | міський | |
Розподіл загальної вартості: |
_______________
(*) вартісні показникии визначені КО "Київзеленбуд"
Таблиця 17
Перелік озеленених територій, що резервуються
для розвитку мережі зелених начаджень загального
користування на період після 2010 р.
------------------------------------------------------------------ |
| 13. |Біля оз. Святище | 62,7 | | |
| 30. |Біля оз. Редькіне | 45,5 | 2 ділянки | |
| | Разом: | 9,2 | | |
Реалізація Програми дозволить підтримати належний рівень забезпеченості населення Києва якісними озелененими територіями загального користування (відповідно до ДБН 360-92**, табл. 5.1, норматив складає 20,0 кв.м/чол. з урахуванням розміщення в Києві промислових підприємств II класу шкідливості та залізничних вузлів). Створення буферних парків та включення їх до загальноміської мережі паркових територій дасть можливість перевищити міжнародний стандарт забезпеченості зеленими насадженнями загального користування (25,0 кв.м/чол.). Для порівняння, рівень забезпеченості зеленими насадженнями загального користування провідних столиць Європи становить: Санкт-Петербург - 18,2 кв.м/чол., Москва - 14,2 кв.м/чол., Лондон - 12,0 кв.м/чол., Берлін - 10,0 кв.м/чол., Рим - 9,0 кв.м/чол.
Озеленені території загального користування, що створюються на схилах, формуються, як правило, в районах давньої забудови з досить низьким рівнем забезпеченості. Їх створення на цих територіях вимагає значних капіталовкладень і проведення робіт щодо запобігання зсувів. Мережа доріжок, сходинок і підйомників повинна забезпечувати комфортність для відпочиваючих і бути вписаною в рельєф паркових територій. На окремих ділянках парків, що формуються на схилах, є можливість обладнання трас для зимових видів спорту, для гірських велосипедів і скейтів.
Захисні насадження навколо водоймищ є особливо цінними для відпочинку влітку і переваги при їх спеціалізації надаються водним видам спорту та відпочинку на воді.
Організація аквапарків, влаштування пляжних територій, близькість ґрунтових вод також вимагають особливих прийомів озеленення: це врахування орієнтації об'єктів за сторонами світу та рози вітрів; використання порід, що витримують підтоплення та високий рівень ґрунтових вод, закріплення берегової лінії, як правило, природними способами та ін. До таких об'єктів відносяться озера Вербне, Опечень, Вирлиця, Сонячне, Срібнокільське та ін.
Парки, сквери і бульвари, що створюються в нових сельбищних районах, продовжують тенденцію безперервності зелених насаджень і забезпечують їх мешканців насадженнями загального користування за нормою в зонах оптимальної доступності. В існуючих межах - це парки на Оболоні, Троєщині, Харківському масиві та Осокорках - Позняках; за існуючими межами (в нових проектних межах) - це насадження на майданчиках Вишгородському, Ходосівському, Гатне і Чайка.
Характерним для цих парків є те, що вони створюються, як правило, на непокритих насадженнями землях, тому тут є дуже важливим підбір порід, їх вік і густота посадки, як засобів швидкого та якісного надання парковим територіям ландшафтної привабливості та кондиційності.
Враховуючи сприятливі природно-кліматичні умови, розташування в центрі міста, а також зручні транспортні зв'язки, які поліпшаться з введенням нових мостових переходів, і лінії метрополітену, паркові та гідропаркові території набули важливого значення в організації масового відпочинку.
Передбачається ландшафтна реконструкція і розвиток рекреаційної інфраструктури Дніпровських островів, створення водних, наземних і змішаних прогулянкових маршрутів, у т. ч. і для ознайомлення відвідувачів зі станом довкілля. Можливе створення стежин "Флора" і "Фауна" з елементами дендропарків і зоопарків, характерних для острівних і заплавних територій.
Водно-зелений діаметр збільшиться в нових проектних межах за рахунок островів Дикий, Княжий та ін., а також заплавної території в районі Гнідина-Вишеньки.
Визначені об'єми ландшафтної реконструкції озеленених територій, які передбачають формування мережі доріг, які б оптимізували потоки відпочиваючих, доповнення існуючих насаджень більш цінними породами з використанням різноманітних груп, композицій і солітерів та досягнення балансу відкритих, напіввідкритих і закритих просторів (табл. 18).
Збільшення площі лісових територій на 13982 га планується відповідно до Генерального плану Києва за рахунок включення на перспективу в межі міста лісів, що належать Бориспільському ДЛГ (Вишенківське лісництво), Вище-Дубечанському ДЛГ (Старосільське лісництво), Київському ДЛГ (Козинське лісництво) та Старопетрівському ЛДС (Старопетрівське і Петрівське лісництва) (табл. 19).
Загальна площа лісів становитиме разом із включеними в проектну межу - 48,6 тис. га.
Важливим елементом проектної мережі озеленених територій мають стати буферні паркові території, які так і не були реалізовані в минулому генплані, потреба в яких стала ще відчутнішою.
Створення таких парків за рахунок облаштування лісових територій дозволить підвищити комфортність проживання в прилеглих районах і сформувати нові зони масового відпочинку, а також одночасно зберегти від деградації лісопарки. Перетворення лісопарків у буферні парки передбачено на територіях, що прилягають до житлових масивів Лісовий, Воскресенка, Біличі, Виноградар, Мінський та ін. (табл. 20).
Додатковим ресурсом озеленення міста має бути перетворення спортивних комплексів і стадіонів у загальнодоступні спортивні парки міського та районного значення (табл. 21).
Таблиця 18
Перелік об'єктів, які підлягають ландшафтній
реконструкції до 2010 року по адміністративним районам
------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|Всього: |265,79 |92,9 | |14,0 |8,5 |9,45 |15,08|15,0 |15,12 |15,75 | | |
|Парк "Деснянський" |9,67 |3,5 |2006 - | | |0,5 |1,5 |1,5 | | |райбюджет, | |
|Всього: |522,84 |109,5 | |6,4 |7,4 |19,8 |18,5 |16,0 |22,7 |18,7 | | |
|Парк біля |10,05 |7,5 |2008 - | | | | |2,5 |2,5 |2,5 |райбюджет | |
|Сквер біля озера |4,00 |0,64 |2010 | | | | | | |0,64 |райбюджет | |
|Парк ім. Пушкіна |19,70 |5,5 |2005 - | |0,5 |2,5 |2,5 | | | |райбюджет, | |
Розподіл загальної вартості: |
_______________
(*) Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Таблиця 19
Перелік лісових територій, що мають бути включені
додатково до проектних меж міста
------------------------------------------------------------------ |
Озеленення житлових мікрорайонів є найбільш наближеним до населення, а його якість підвищує комфортність проживання. Мережа озеленених територій мікрорайонів включає в себе озеленені ділянки біля житлових будинків, шкіл і дитячих закладів, закладів і підприємств обслуговування.
При формуванні нових житлових районів максимально використовуються особливості рельєфу, елементів ландшафту, характер забудови та місце розташування житлових масивів. В середньому озеленені території на житлових масивах становлять до 45 % від загальної їх території.
Вздовж вулиць і транспортних магістралей передбачається в середньому 30 % озеленення, а на розв'язках - 35-40 %, що становить 444,3 га (табл. 22). Озеленення промислових і складських територій прийнято, в середньому, до 20 %, що становитиме біля 240 га.
Запроектовані обсяги робіт із створення нових об'єктів зеленого будівництва та обсягів ландшафтної реконструкції вимагають великої кількості посадкового матеріалу деревно-чагарникових порід, квіткових рослин і газонних трав, від яких залежить якість та ефективність проведення робіт.
Таблиця 20
Перелік буферних парків, які будуть створені на базі
лісопаркових насаджень до 2010 р.
------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|4 |ПКіВ "Дружби |217,0 |5,0 |2004 - |0,1 |0,3 |0,5 |1,0 |1,0 |1,0 |1,1 |інші кошти | |
|9 |Буферний парк |301,0 |10,0 |2004 - |1,0 |1,0 |1,0 |2,0 |2,0 |2,0 |1,0 |міський | |
| |Разом: |177,0 |13,7 | |0,6 |0,6 |1,3 |1,8 |2,5 |3,0 |3,9 | | |
Розподіл загальної вартості: |
_______________
(*) Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Таблиця 21
Перелік спортивних парків
------------------------------------------------------------------ |
| 8 |"Динамо" ЗАТ ФК "Динамо" | 7,6 |вул. Грушевського, 3 | |
| 21 |"Старт" заводу автоматики| 5,3 |вул. Шолуденка, 28/4 | |
6. Території і об'єкти природно-заповідного фонду
Надання територіям і об'єктам природоохоронного статусу здійснюється за рішеннями місцевих Рад народних депутатів - для об'єктів місцевого значення, центральних державних органів України - для об'єктів загальнодержавного значення.
Загальний перелік наявних територій об'єктів природно-заповідного фонду наведений в табл. 23 з урахуванням попереднього уточнення фактичних меж і площ окремих об'єктів.
Таблиця 22
Вуличні насадження, що підлягають ремонту
та реконструкції до 2010 року
--------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|Вул. Грабовського |0,3 |42,5 |2010 | | | | | | |42,5 |5 | |
|Вул. Вереснева |0,23 |77,5 |2007 | | | |77,5 | | | |25 | |
|Вул. Алма-Атинська |1,5 |145,0 |2004 |145,0| | | | | | |25 | |
|Оболонський район | | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Північна |3,8 |128,0 |2006 | | |128,0| | | | |35 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Героїв Дніпра |1,8 |149,0 |2006 | | |149,0| | | | |30 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Мате Залки |5,8 |120,0 |2006 | | |120,0| | | | |25 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Вишгородська |2,45 |320,0 |2004 |320,0| | | | | | |495 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Просп. Оболонський |2,2 |330,0 |2005 | |330,0| | | | | |180 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Г.Сталінграда |0,8 |150,0 |2004 -|75,0 |75,0 | | | | | |105 | | | | |2005 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Івашкевича |0,6 |180,0 |2007 | | | |180,0 | | | |40 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Мінський проспект |9,82 |221,6 |2007 | | | |221,6 | | | |27 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Тимошенка |3,4 |124,0 |2009 | | | | | |124,0| |55 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Зої Гайдай |1,4 |128,0 |2008 | | | | |128,0| | |35 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Полярна |5,33 |101,7 |2008 | | | | |101,7| | |24 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Богатирська |62,8 |481,0 |2009 -| | | | | |180,0|301,0|195 | | | | |2010 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. с.Пуща-Водиця |28,7 |868,0 |2004 -|124,0|124,0|124,0|124,0 |124,0|124,0|124,0|390 | | | | |2010 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Всього: |125,3 |3301,3 | |519,0|529,0|521,0|525,6 |353,7|428,0|425,0|1636,0 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Печерський район | | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Інститутська |3,5 |30,9 |2004 |30,9 | | | | | | |23 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Шовковична |5,7 |28,5 |2004 |28,5 | | | | | | |20 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Садова |0,8 |28,0 |2004 |28,0 | | | | | | |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Чекістів |0,9 |20,5 |2004 |20,5 | | | | | | |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Паркова алея |1,3 |59,2 |2009 | | | | | |59,2 | |14 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Петрівська алея |0,8 |34,8 |2009 | | | | | |34,8 | |6 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Грушевського |1,1 |22,1 |2004 |22,1 | | | | | | |12 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Липська |1,2 |28,0 |2005 | |28,0 | | | | | |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Липський |0,5 |25,6 |2005 | |25,6 | | | | | |7 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |
|Вул. П. Орлика |1,3 |25,6 |2005 | |25,6 | | | | | |7 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Виноградний |0,8 |28,0 |2005 | |28,0 | | | | | |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Богомольця |1,1 |36,4 |2005 | |26,4 | | | | | |8 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Кріпосний |2,9 |25,6 |2006 | | |25,6 | | | | |7 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Кловський узвіз |3,8; |2005 | |38,0 | | | | | | |10 | | |38,0 | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Паркова дорога |3,2 |129,0 |2010 | | | | | | |129,0|16 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Лаврський |2,6 |24,0 |2006 | | |24,0 | | | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Кутузова |2,9 |29,0 |2006 | | |29,0 | | | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Гусовського |2,5 |27,4 |2005 | |27,4 | | | | | |3 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Лейпцігська |4,6 |31,2 |2008 | | | | |31,2 | | |14 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Кутузова |2,8 |26,4 |2007 | | | |26,4 | | | |8 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. П. Мирного |4,6 |31,2 |2006 | | |31,2 | | | | |14 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Суворова |2,8 |149,0 |2007 | | | |149,0 | | | |30 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Різницька |1,7 |35,3 |2008 | | | | |35,3 | | |16 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Московська |12,0 |58,3 |2006 | | |58,3 | | | | |26 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Січневого |14,0 |59,0 |2008 | | | | |59,0 | | |30 | |повст. | | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Панфіловців |0,3 |39,3 |2008 | | | | |39,3 | | |21 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Підвисоцького |5,1 |54,0 |2006 | | |54,0 | | | | |30 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Саперне поле |0,09 |18,6 |2008 | | | | |18,6 | | |25 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Філатова |0,3 |68,1 |2009 | | | | | |68,1 | |12 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Тверська |0,06 |60,6 |2009 | | | | | |60,6 | |57 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Щорса |0,4 |88,4 |2004 |88,4 | | | | | | |73 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Катерини |0,5 |73,6 |2010 | | | | | | |73,6 |67 | |Білокур | | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Всього: |86,15 |1423,6 | |218,4|199,0|222,1|175,4 |183,4|222,7|202,6|606 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Подільський район | | | | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |
|Вул. Заводська |0,1 |29,0 |2008 | | | | |29,0 | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Копилівська |0,25 |73,5 |2008 | | | | |73,5 | | |45 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Петропавлівська|0,2 |71,6 |2008 | | | | |71,6 | | |27 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. В. Хвойки |0,25 |57,5 |2009 | | | | | |57,5 | |25 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Цукровий |0,01 |6,5 |2010 | | | | | | |6,5 |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Рилєєва |0,04 |30,0 |2009 | | | | | |30,0 | |25 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Сирецька |2,5 |80,0 |2004 -|40,0 |40,0 | | | | | |75 | | | | |2005 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Фрунзе |0,23 |62,5 |2004 -|31,5 |31,0 | | | | | |50 | | | | |2005 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Білицька |1,95 |89,0 |2004 -|45,0 |44,0 | | | | | |80 | | | | |2005 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Галицька |0,01 |74,5 |2006 | | |74,5 | | | | |90 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Бестужева |0,01 |7,3 |2007 | | | |7,3 | | | |6 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Пров. Мильний |0,01 |24,1 |2009 | | | | | |24,1 | |27 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Щекавицька |0,05 |16,5 |2007 | | | |16,5 | | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Юрківська |0,02 |82,6 |2006 | | |82,6 | | | | |97 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Почайнинська |0,05 |53,3 |2007 | | | |53,3 | | | |51 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Андріївська |0,02 |21,0 |2004 |21,0 | | | | | | |20 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Оленівська |0,01 |6,5 |2004 | |6,5 | | | | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Боричів Тік |0,5 |16,5 |2005 | |16,5 | | | | | |5 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Н. Вал |0,01 |10,5 |2007 | | | |10,5 | | | |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. В. Вал |0,01 |8,1 |2007 | | | |8,1 | | | |7 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Борисоглібська |0,01 |10,5 |2010 | | | | | | |10,5 |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Братська |0,01 |10,5 |2010 | | | | | | |10,5 |10 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Спаська |0,02 |8,9 |2010 | | | | | | |8,9 |8 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Костянтинівська|0,04 |34,8 |2007 | | | |34,8 | | | |31 | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |Вул. Межигірська |0,02 |70,8 |2009 -| | | | | |35,4 |35,4 |76 | | | | |2010 | | | | | | | | | |--------------------+------+---------+------+-----+-----+-----+------+-----+-----+-----+---------| |
|Вул. Оболонська |0,03 |47,5 |2010 | | | | | | |47,5 |50 | |
|Вул. Уборевича |0,46 |25,5 |2009 | | | | | |25,5 | |10 | |
|Просп. Відрадний |1,41 |33,0 |2008 | | | | |33,0 | | |10 | |
|Вул. Софіївська |0,6 |10,0 |2004 |10,0 | | | | | | |10 | |
|Вул. Коперніка |0,14 |11,5 |2008 | | | | |11,5 | | |5 | |
____________
(*) Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Разом з тим постає завдання проведення нової інвентаризації, планувального та правового закріплення території природно-заповідного фонду Києва з урахуванням вимог формування та розвитку рекреаційного середовища, а також приведення класифікації і природоохоронного режиму територій у відповідності до положень Законів "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ), "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр." ( 1989-14 ) та постанови Кабміну України від 25.08.2004 р. N 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного значення".
Як першочерговий захід необхідно підвищити статус більшості парків-пам'яток садово-паркового мистецтва і передбачити додаткове фінансування об'єктів (для об'єктів загальнодержавного значення з державного бюджету, для об'єктів місцевого значення - з місцевих бюджетів).
Одним із перших парків Києва був Царський сад, проект створення якого був розроблений у 1748-1750 рр. Цей парк займав територію, на якій зараз знаходяться Хрещатий парк (колишня назва - Купецький парк, виник у 1910 р. після того, як була прокладена Петрівська алея, яка відділила його від решти території Царського саду; в радянські часи мав назву Піонерського парку), стадіон "Динамо" та Міський сад (перша назва - Царський сад, у радянські часи називався Першотравневим парком). Звичайно, що побудова стадіону "Динамо" зменшила площу старовинного парку, порушила його планувальну структуру. Але слід пам'ятати, що парків такого віку в Україні одиниці, що в усіх країнах такі об'єкти реставруються, підтримуються, охороняються і перетворюються в одні з головних визначних місць, які відвідують туристи. Тому слід надати статус об'єкта загальнодержавного значення Хрещатому парку та Міському саду. Реконструкція Хрещатого парку та Міського саду, проведена у 2003 р., сприяє прийняттю такого рішення. Важливо, щоб ці та подібні до них об'єкти реконструювали з дотриманням вимог реставрації старовинних парків.
Таблиця 23
Перелік територій і об'єктів природно-заповідного фонду
-------------------------------------------------------------------------------- |
| Дендрологічні парки | |
| 15.|Святошинський |244,0 |Святошинське ЛПГ, |Постанова колегії | |
| Заказники | |
| 29.|Острови Ольжин і |470,0 |Острови Ольжин і | - " - | |
| 43.|Віковий каштан | - |вул. Китаївська, 15 |Рішення Київської | |
| 56.|Вікові дерева дуба | 0,4 |ЛПГ "Конча-Заспа", | - " - | |
| 70.|Віковий | - |Гідропарк | - " - | |
| Парки-пам'ятки содово-паркового мистецтва | |
Парк Слави, який зараз має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, заслуговує на його перевід у об'єкти загальнодержавного значення, враховуючи, що на його території знаходиться Вічний вогонь, парк знаходиться на плато і схилах до Дніпра і з його території відкриваються далекі перспективи, зелені насадження і саме планування парку становлять значну цінність.
Печерський парк, на території якого знаходиться музей Великої Вітчизняної війни і проводяться щорічні виставки квітів, які відвідують сотні тисяч людей, також повинен мати статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення слід надати і території НК "Експоцентр України", враховуючи великі партерні ділянки перед його павільйонами, різноманіття таксономічного складу, наявність ділянок з віковим дубовим лісом. Такого ж статусу слід надати території парку "Нивки".
Пропозиції щодо резервування територій (відповідно до Генерального плану м. Києва на період до 2020 р., затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. N 370/1804 для розвитку мережі природно-заповідних об'єктів Києва наведено в табл. 24.
Таблиця 24
Перелік територій, що пропонуються для розвитку
мережі об'єктів природно-заповідного фонду
------------------------------------------------------------------ |
|13.|Печерський парк | 41,3 |Набережне шосе | |
|27.|Парк вздовж вул. Кіото | 15,3 |Житловий масив Лісовий | |
| | ВСЬОГО: | 3551,8 | | |
7. Рекомендації щодо збагачення породного асортименту
з урахуванням природних ландшафтних умов міста
Важливим фактором, що визначає композиційну цілісність зелених масивів, їх естетичні якості та довговічність, є асортимент деревно-чагарникових порід, біологічні якості яких мають відповідати природно-кліматичним умовам даного району. Останнім часом почастішали випадки, коли озеленювальні роботи проводяться з використанням матеріалу, завезеного з Польщі, Угорщини, Нідерландів, де матеріал високої якості, але зовсім не відповідає кліматичним умовам міста. Тому необхідно розвивати індустрію розведення та вирощування порід у місцевих розсадниках, що відповідатиме місцевим умовам зростання і буде більш економічно вигідним (розвиток розсадника "Теремки" в Малютинці).
Дендрологічний склад зелених насаджень рекомендується відповідно до "Порайонного асортименту дерев і кущів України", виданого Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України; Київ - 1998 р.
Співвідношення основних груп дерев і чагарників наведено в табл. 25.
Таблиця 25
Дендрологічний склад зелених насаджень
(співвідношення основних груп дерев і чагарників
по грунтово-кліматичній зоні Полісся та Лісостепу)
------------------------------------------------------------------ |
Відповідно до класифікації Л.I.Рубцова існує 6 типів садово-паркових ландшафтів: 1) регулярні, 2) садові, 3) лісові, 4) паркові, 5) лучні, 6) альпійські. Більшість парків є поєднанням кількох типів садово-паркових ландшафтів. Формування насаджень в кожному типі ландшафту має свою специфіку.
Регулярні ландшафти та їх елементи. У Києві є декілька парків, які мають регулярне планування: увесь Міський сад (колишній Царський сад), значна частина Парку Слави (алеї, що ведуть до Вічного вогню та обеліску), більша частина Наводницького парку, територія між павільйонами Національного центру виставок та ярмарків. У багатьох інших парках є ділянки регулярного планування: партерна ділянка поруч з пам'ятником Св. Володимиру на Володимирській гірці, терасована ділянка на Аскольдовій могилі і т. п., практично в усіх парках є елементи регулярного планування у вигляді алей, рядових посадок і живоплотів.
Реконструкція ділянок з регулярним ландшафтом вимагає розробки детальніших проектів, що дозволяє виконати роботи з високим ступенем точності. Часто роботи супроводжуються повною одночасною заміною усього рослинного матеріалу. У випадках, якщо на усій площі здійснити таку заміну протягом року неможливо, її проводять на ділянках, які симетричні відносно головних осей.
Згідно з В.О.Агальцовою у рішенні питання щодо реконструкції алей необхідно керуватися положенням: якщо збереглося 50-70 % дерев, ніяких підсадок робити не слід; якщо лишилося 30-40 % і є проміжки в 20-30 м і більше, то доцільно висадити саджанці у віці 30-40 років точно на місцях старих дерев; якщо збереглося 15-20 % первісної кількості висаджених дерев і вони знаходяться в незадовільному стані, то робиться повна заміна рослин.
На даний час потребує реконструкції партерна ділянка поруч з пам'ятником Св. Володимиру на Володимирській гірці. Окремо стоїть питання про реконструкцію грабових боскетів у парку Вічної Слави, тому що через дещо неправильну стрижку та затінення сусідніми деревами у грабів почалося оголення від гілок нижніх частин стовбура.
Садові ландшафти. У даному підрозділі розглядаються тільки ландшафти, які формуються плодовими деревами, оскільки розарії, сирінгарії та інші монокультурні сади, які Л.I.Рубцов відносить до садових ландшафтів, слід формувати або як регулярні, або як паркові ландшафти.
Цінні плодові сади збереглися на територіях історико-культурних заповідників: Києво-Печерської Лаври та Софійського заповідника. Багато з них потребують реконструкції (зокрема, як вже зазначалося в попередніх розділах, сад митрополита Києво-Печерської Лаври та сад митрополита Софійського заповідника). Є плодові сади і на територіях меморіальних садиб-музеїв. Парк Відрадний створено на базі плодового саду, є плодові сади у парку Нивки та інших парках.
У реконструкції плодових садів важливо уникнути проявів алелопатичної ґрунтовтоми, яка призводить до зниження швидкості росту рослин, погіршення їх декоративності, а часом і до загибелі садів, які створюються.
Якщо насадження мають меморіальне значення, то необхідно все відновлювати з високим ступенем точності - яблуневий сад на місці яблуневого, грушевий - на місці грушевого тощо, намагаючись використати ті ж сорти, що були за життя меморіальної особи. Для того, щоб уникнути при цьому проявів ґрунтовтоми, між викорчовуванням старого саду і посадкою нового повинно пройти не менше трьох років, протягом яких в саду повинні проводитись спеціальні заходи - глибока оранка, внесення добрив, рясний полив, вирощування сидератів.
На нашу думку, в історико-культурних заповідниках при відновленні садових ландшафтів можна проектувати зміни в садах. Сади, які відновлюються, повинні бути розділені на ділянки, на кожній з яких вирощувався б один з видів. При старінні і розпаді цих садів можна було б міняти місцями розташування видів. Таким чином в проект закладався б певний просторово-часовий ритм. Такий підхід не призводить до викривлення ландшафтного обризу і дозволяє уникнути прояву ґрунтовтоми, оскільки відомо, що насіннячкові рослини після кісточкових ростуть набагато краще, ніж після насіннячкових, а для кісточкових кращими попередниками є насіннячкові.
Щодо реконструкції сучасних плодових садів (як, наприклад, плодові сади у парку Нивки), то ми радимо для збереження садового ландшафту здійснювати заміну культурних плодових на дикорослі декоративні. Такі види яблунь, як ягідна, рясноквітуча, сливолиста, Недзвецького, пурпурова та ін., а також деякі види дикорослих плодових з інших родів, мають надзвичайно декоративне яскраве цвітіння, утворюють декоративні, але дрібні плоди, які довго (часом до кінця зими) лишаються на гілках. Такі плоди населення не збирає і тому не пошкоджує рослин. Плоди ж є кормовою базою для багатьох видів птахів.
Щодо решток плодових садів, які збереглися в деяких парках, то є серед них і такі, що не становлять ніякої цінності (переважно це присадибні садочки приватної забудови, що колись існувала на цих місцях). До нашого часу багато плодових дерев віджило свій вік, втратило декоративність через затінення неплодовими деревами; через малі площі та те, що серед садів з'явився самосів кленів, лип, ясенів та інших видів, втратилось відчуття садових ландшафтів. Їх відновлення не має сенсу і тому в багатьох випадках плодові дерева слід вимічати в рубку.
Лісові ландшафти. Цей тип садово-паркового ландшафту є основним для парків Києва.
Для формування паркових насаджень лісового типу садово-паркового ландшафту важливо знати їх походження. Багато київських парків, як вже зазначалося, формувалось на базі природної рослинності, тобто лісові масиви і гаї, які були на території, ставали основою насаджень парку. В інших парках всі насадження створювались штучно, проте і в цьому випадку дуже часто їх основу становили посадки аборигенних видів. Це призвело до того, що через певний час в паркових насадженнях штучного походження встановлювалася лісова обстановка. В більшості парків є також лісові масиви з інтродукованих видів.
При розробці заходів з відновлення природних насаджень і штучних, які утворені аборигенними видами, слід застосовувати порівняльно-фітоценотичний метод.
Наведемо приклад застосування цієї методики щодо парків на схилах Дніпра. Колись ці схили вкривали природні діброви. Але у свій час насамперед дуби вирубали для господарських потреб, а жолуді розсівалися на невеликій відстані від уцілілих дерев. Тому едіфікаторний для даних умов вид - дуб звичайний не відновлювався. Супутники дуба - клен гостролистий, ільмові (в'яз гладенький, в'яз шорсткий), ясен звичайний, липа серцелиста, деякі інші аборигенні види, а також інтродуценти - робінія звичайна та клен ясенолистий, розповсюджуючись самосівом з осередків, у яких збереглася рослинність, зайняли всю територію. Тому замість дібров з притаманними для них ярусністю та певними співвідношеннями між основними видами, утворилися насадження, в яких вид, що превалює, у багатьох випадках виділити неможливо. Склад окремих ділянок, наприклад у парку Аскольдова могила, відображають такі формули: 3Кл2Лп2В2Гк1Р, 3Кл3Я2В1Гк1Р, 4Кл3Я2ВР1Р, 4Т(4)2Я2Кл1В1Гр, де Кл - клен готролистий, Я - ясен звичайний, В - в'яз гладенький, Р - робінія звичайна, Гк - гіркокаштан звичайний, Лп - липа серцелиста, Т(ч) - тополя чорна, Гр - груша.
З кущів найпоширеніша бузина чорна. Ільмові в основному уражені голландською хворобою. Насадження надзвичайно густі, оскільки протягом кількох десятиліть за ними не здійснювався догляд (не проводилися рубки). Тому кількість дерев на 1 га багаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку. Дерева при досить значній висоті мають малі діаметри та підняті високо маленькі крони. Такі насадження нестійкі та неповноцінні з точки зору лісівництва і недекоративні з точки зору паркознавства.
Першочерговим завданням є проведення рубок, спрямованих на зменшення густоти насаджень. Другим етапом має бути відновлення корінного насадження. В даному випадку слід відновлювати субформацію Querceta rodoris (чисто дубова), клас асоціацій Querceta corilosa (дубові ліси ліщинові), групу асоціацій Querceta coryloso-stellariosa (дубові ліси ліщиново-зірочникові), асоціацію Querceta coryloso-stelariosum (діброва ліщиново-зірочникова).
Корінне насадження має наступні показники. Деревостан у віці 50-130 років має зімкненість крон 0,7 - 1,0, висоту 17-27 м, діаметр дерев 18-40 см та II, рідше I або III клас бонітету. Створюють деревостан дуб звичайний з участю постійних видів - ясена звичайного (до 2-х одиниць у складі), липи серцелистої (до 2-х одиниць), клена гостролистого (1 одиниця) та випадкових видів - в'яза шорсткого, в'яза гладенького, черешні лісової, граба звичайного, яблуні лісової та ін. Підлісок має зімкненість 0,2 - 0,7. Складають його ліщина звичайна (основний вид), свидина червона, бруслина бородавчаста.
Травостій має проективне покриття 30-55 %. Абсолютно постійними видами є зірочник лісовий (15-35 %), яглиця звичайна (10 %), копитняк європейський (10 %), медунка темна (5 %), чина весняна (1 %), фіалка дивна (1 %), гравілат міський та купина багатоквіткова.
Оскільки на схилах Дніпра вже є насадження з участю ясена звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, в'язів та інших видів, головна проблема полягає у розчистці площ для посадок дуба звичайного та поступового збільшення його долі до рівня еталонного насадження.
Слід обмежувати розповсюдження бузини чорної та зберігати і підсаджувати ліщину звичайну.
Насадження, які формують лісовий тип садово-паркового ландшафту, але представлені інтродукованими видами, звичайно мають простішу структуру, ніж природні. Найчастіше масив створювався з одного виду. Супутні види не вводилися, другий ярус, підлісок і трав'янистий ярус штучно не формувалися. В подальшому, в залежності від біологічних властивостей інтродуцентів, регулярності і направленості догляду (чи його відсутності), в штучно створеному фітоценозі складався певний набір видів, які займають різні екологічні ніші. Аналізуючи сучасний стан таких ділянок, необхідно оцінити, наскільки збереглися первісні посадки, чи йде зміна видів, чи з'явився підріст інтродуцента, а також розповсюдженість в насадженні трав'янистих рудеральних видів.
На підставі отриманих даних розробляються заходи з відновлення насаджень. Втручання в сталі фітоценози при значному збереженні і поновленні інтродуценту повинно бути мінімальним.
Паркові ландшафти. У садово-парковому мистецтві перехідні від лісу до луків ландшафти, які складаються з відкритого лучного простору з мальовничо розташованими гаями, групами дерев і солітерами, виділяються в серію паркових ландшафтів.
Рослини у парковому ландшафті мають оптимальні умови для росту (освітлення, площа, живлення) і тому в ньому можна вирощувати найдекоративніші інтродуковані види.
Завдяки наявності відкритих просторів і високій декоративності рослинних композицій, парковий тип ландшафту є найпривабливішим для відвідувачів. Але в київських парках цей тип ландшафту не дуже поширений. Зокрема він є в Печерському парку, окремі ділянки його є в Маріїнському парку та Володимирській гірці, він переважає в насадженнях вздовж лінії метрополітену від ст. "Дарниця" до ст. "Лісова", є в парку Партизанської слави та деяких інших. Тому одним із завдань реконструкції насаджень багатьох київських парків має бути формування паркового типу садово-паркового ландшафту.
Після того, як буде розчищена площа від малодекоративних існуючих насаджень, слід провести посадки декоративних дерев і кущів.
Недоліком паркового типу ландшафту є обов'язковість кількаразового на рік косіння газонів і необхідність знищення усього самосіву, який час від часу з'являється.
Лучні ландшафти. Цей тип садово-паркового ландшафту близький до попереднього, але відрізняється від нього меншою участю деревно-кущової рослинності, переважанням відкритих просторів і розташованістю біля водойми (річки, озера, ставка). Хоча є і суходільні луки. В київських парках луки зустрічаються переважно в парках, створених на базі рослинності заплави Дніпра. Як показали дослідження, площа луків неухильно скорочується. Але бажано цей тип садово-паркового ландшафту зберегти на певній частині площ. Хоча заготівля сіна зараз зовсім неважлива, луки мають влаштовуватися як сінокісні угіддя з багатим різнотрав'ям.
Альпійські ландшафти. Природних виходів каміння на поверхню в парках Києва немає. Але штучно створені композиції із завезеного каміння та ґрунтопокривних рослин є. Якщо не рахувати гірських садів Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України та ботсаду ім. Акад. Фоміна, то найвдалішим є альпінарій, нещодавно створений на вході до парку "Перемога" (автор О.Джунь). Нею ж була створена альпійська ділянка на території Гідропарку. Японський сад є в парку Кіото. Окремі валуни і створені біля них посадки з декоративних рослин є і в інших парках. Враховуючи велику естетичну цінність таких композицій, було б бажано збільшити їх кількість у Києві. Але слід враховувати, що альпінарії вимагають досить великих витрат сил на створення і підтримання. Тому часто створюються не альпінарії, а композиції з каміння та звичайних квітів (в альпінаріях використовуються переважно ґрунтопокривні рослини). Для створення альпінаріїв слід використовувати ділянки з природним перепадом висот у місцях, де буває значна кількість відвідувачів (хоча можна створювати альпінарії і на рівних ділянках). Щоб полегшити догляд, композиції мають бути незначними за площею, а основу їх оформлення складати сланкі кущі (ялівці, мікробіота, кизильники та ін.).
Загальними напрямками робіт при формуванні вуличних насаджень можуть бути: якісне поліпшення їхнього складу за рахунок критичного перегляду існуючого асортименту деревних рослин, підвищення біологічної стійкості та захисних функцій цієї категорії насаджень, вирощування та використання крупномірного матеріалу із суворим дотриманням певних агротехнічних прийомів, кваліфікований догляд за насадженнями, зменшення витрат на їх утримання.
Зважаючи на специфічність умов зростання вуличних насаджень у промисловому місті, повинен бути й особливий підхід до їх формування: від селекційного насінництва до утворення стійких популяцій. Така схема передбачає індивідуальний відбір насіння із стійких екотипів, вирощування посадкового матеріалу з наступним відбором за фенотипом, а згодом і за генотипом, та власне створення екологічно стійких з високими декоративними і середовищетвірними функціями насаджень. Напрямки, а відповідно й методи селекційного насінництва, повинні базуватися на трьох основних положеннях добору:
1) індивідуальний відбір стійких екотипів як за походженням, так і за генотипом;
2) індивідуальний відбір за генотипом, перевірених за спадковістю, кращих фітоорганізмів;
3) міжвидове, видове, гібридне та зворотнє схрещування гібридів з батьківськими видами, що сприяє швидкому утворенню в останніх адаптивних генних комбінацій, які можуть забезпечити успішне поширення їх у вуличних насадженнях.
Одним з головних чинників, що визначають успішний розвиток рослин, є їх здатність адекватно реагувати на зміни у навколишньому середовищі. У зв'язку з цим, успішність розвитку рослин, тобто тенденція організму з часом змінюватись у відповідь на зміну умов довкілля, характерна тим, що відкрита система росту рослин може бути тим чи іншим чином змінена і, як наслідок цього, окремі рослини одного й того ж виду дуже різняться між собою. Це призводить до виникнення в конкретних умовах зростання рослин окремих рас або екотипів. Так як міському середовищу притаманні специфічні умови з багатьма лімітуючими факторами, то більшість видів рослин представлена тут чітко вираженими екотипами. Обстеження вуличних насаджень дало змогу виділити декілька екотипів у гіркокаштана, липи дрібнолистої, дуба звичайного, тополі пірамідальної, які є найпоширенішими в Києві. Для кожного виду ці екотипи умовно можна виділити в три категорії:
I - екотипи потужного росту з добре розвинутою щільною кроною і неушкодженою листовою поверхнею;
II - екотипи нормального росту й розвитку без значних пошкоджень листової поверхні;
III - відсталі в рості і розвитку екотипи з ушкодженою листовою поверхнею.
Зазначена класифікація має важливе значення для селекційної роботи, так як сприяє в цілому підвищенню стійкості і декоративності вуличних насаджень. Відповідно до цього процес вирощування посадкового матеріалу для вуличних насаджень матиме й свою технологічну карту. Першим етапом є збір насіння (вегетативного матеріалу) з екотипів I категорії. Як виняток (при гострій потребі в посадковому матеріалі) допускається заготівля насіння з екотипів II категорії з обов'язковою наступною вибраковкою нестандартних сіянців і саджанців. Не допускається збір насіння з екотипів III категорії.
Власне вирощування посадкового матеріалу повинно відповідати наступним вимогам (стандартам):
- крупномір із закритою кореневою системою, яка формується не раніше як за 2 - 3 роки (для дерев) і 1 - 2 роки (для кущів) до висадки на постійне місце зростання;
- рослини з компактними, пірамідальними або шаровидними і, як правило, високопіднятими кронами, які мають густе листя.
Саджанці для посадки на постійне місце зростання повинні бути із сформованою кроною і штамбом, щоб максимально виключити обрізку з процесу догляду за рослинами з метою уникнення захворювань через свіжі зрізи. Захворювання у рослин в умовах підвищеної загазованості протікають дуже тяжко й довго. Кожна пересадка рослин є стресом для них і тягне із собою певні порушення в їх рості й розвитку. Зменшення кількості таких порушень і глибини стресу досягається рядом адаптаційних і підготовчих заходів. Власне вирощування рослин проводиться у відкритому грунті, що є показником здатності організму (при його успішному функціонуванні) до самозабезпечення та адаптації його в навколишньому середовищі, тобто в процесі вирощування повинна бути досягнута мета - створення саджанців як повністю автотрофних організмів з високими пристосувальними властивостями у змінюваному середовищі. Тому рекомендується, практично до стандартного для посадки саджанців віку, вирощувати їх у відкритому грунті і тільки після цього (що є обов'язковим) формувати закриту кореневу систему. Посадка рослин із закритою кореневою системою сприяє кращому приживанню рослин в нових умовах і розширює строки посадок. Архітектурний, декоративний вигляд вуличних насаджень, як ніяких інших, часто залежить не тільки від композиційного вирішення їх розташування, а й від фізіономічного вигляду кожного окремого елементу. На нашу думку, рослини з густооблисненими компактними, кулястими і пірамідальними кронами крім того, що вони є стійкішими в умовах міської вулиці, вони й більше відповідають функціональним вимогам до вулиць та їх кращому архітектурному вигляду.
Що стосується другого та третього добору (за генотипом і схрещуванням), то воно потребує довших і детальніших досліджень, так як об'єктом вивчення є деревні рослини з довгим життєвим циклом форми, виду, роду. Розглянутий вище селекційний добір по суті є відбором рослин за фенотипом. I дійсно, так чи інакше, прихований або виражений генотип рослини, що сформований комплексом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, формує генотип організму в цілому на окремій стадії його розвитку. В цьому випадку відбір за фенотипом при відсутності змін в генотипі організму не може дати тих результатів, які можуть бути досягнуті в ході відбору за генотипом.
Деякі дослідження по схрещуванню дубів та інших видів вказують на те, що більшість видів дуба легко схрещуються між собою і дають плодовиті гібриди, багато з яких гетерозисні. В той же час зворотнє схрещування гібридів з одним із батьківських видів, або так зв. інтрогресивна гібридизація, часто сприяє утворенню в останніх адаптивних генних комбінацій, які можуть забезпечити успішне їх зростання в тих чи інших умовах середовища. У зв'язку з цим цілком вірогідно знаходження в процесі різностороннього пошуку придатних для умов вуличних насаджень форм, гібридів, видів рослин.
Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що вуличні насадження є невід'ємним елементом як зелених насаджень міста, так і міської екосистеми в цілому, є важливим компонентом ландшафту міста й певною мірою формують його екологічне середовище. Від стану, стилю і структури цих насаджень залежить і архітектурний вигляд всього міста. Тому підходи до створення вуличних насаджень є науковою проблемою, яка потребує не тільки розробки концепції їх формування, але й розробки детальних технологічних карт і схем різних етапів (селекційний добір, насіннєве і вегетативне розмноження, вирощування посадкового матеріалу та ін.), створення вуличних насаджень.
8. Агротехнічні заходи по створенню декоративних
насаджень в різних містобудівних умовах
та застосування передових технологій вирощування
посадкового матеріалу і догляду за насадженнями
Покращення життєвості деревних рослин
у складних екологічних умовах
Підбір асортименту стійких деревних рослин
Найпершим і найвідповідальнішим моментом при створенні високоефективних і функціонально здатних міських насаджень є підбір видового і сортового складу придатних до урбогенних умов рослин.
Абсолютно стійких рослин до фітотоксикантів немає й не може бути, але за рівнем концентрації шкідливих речовин у їхніх асиміляційних органах окремі види можуть сильно відрізнятися. При виборі асортименту для озеленення тих чи інших елементів урболандшафту потрібно використовувати якісний посадковий матеріал місцевого походження з урахуванням біологічних і екологічних особливостей порід (зокрема чутливості й толерантності до складних комплексів забруднювачів, щільності грунту) та їх адаптивних властивостей. Окрім цього, необхідно керуватись даними про якісний і кількісний склад переважаючих у даному районі забруднювачів, характеристикою та розташуванням об'єкта озеленення, аналізом мікрокліматичних і едафічних умов, типом запланованих насаджень.
Селекція стійких рослин
Для створення міських зелених насаджень потрібно використовувати садивний матеріал, отриманий вегетативним шляхом від стійких особин, залучати для техногенної інтродукції видів підріст, який зростає в забруднених зонах як такий, що пройшов відбір на стійкість. Такі насадження будуть урбогенностійкими, високодекоративними і довговічними.
Інтенсифікація агротехніки догляду
за декоративними насадженнями
Відібрані для озеленення відповідні стійкі види можуть не витримати жорстких міських умов, якщо для них не буде створено оптимальних умов вирощування. Агротехніка догляду має вирішальне значення в питанні підвищення фотосинтетичної активності міських зелених насаджень, а отже і їх стійкості.
Підвищення фотосинтетичної активності деревних рослин тісно пов'язане з визначенням ступеня забезпеченості їх елементами ґрунтового живлення, достатня кількість якого сприяє росту вегетативних органів, збільшенню інтенсивності фотосинтезу і дихання, зменшенню пошкоджуваності.
Усереднена оцінка забезпеченості грунту мінеральними і органічними речовинами: - на 100 г грунту гумусу 4 % і більше; легкогідролізованого азоту не менше 6 мг; двооксиду фосфору (Р2О5) і оксиду калію (К2О) більше 10 мг.
Нестачу основних елементів живлення слід компенсувати внесенням у грунт мінеральних, органічних чи комплексних добрив.
Враховуючи задерніння та ущільнення грунту (особливо в умовах вулиць), рекомендовані дози становлять:
- органічні добрива - 20-25 л на 1 кв.м пристовбурової площі дерева;
- мінеральні добрива - 1 г діючої речовини на 1 м пристовбурової площі.
На міських вулицях при наявності незаасфальтованої метрової лунки площа живлення приймається 2 кв.м, на газоні в сквері - 3-4 кв.м.
Вносити добрива можна трьома шляхами:
- шляхом поверхневого рівномірного розсіювання довкола стовбура (в сквері на площі 1 - 1,5 розмірів крони), дещо відійшовши від кореневої шийки з наступним перекопуванням;
- глибоким способом у свердловини;
- у вигляді рідкого мінерального живлення.
Сухі підживлення краще проводити після дощу чи поливу, а в рідкому вигляді доцільно вносити їх безпосередньо в зону залягання основної маси коренів за допомогою гідробурів. Такий спосіб дозволяє одночасно підживлювати і поливати, покращувати аерацію грунту, що економить час і затрати.
У зв'язку з періодичністю росту кореневих систем дерев добрива доцільно вносити в періоди максимального росту всмоктуючих коренів. Перший раз - навесні, коли починається активний вегетативний ріст (для клена гостролистого - третя декада квітня, липи серцелистої і широколистої - перша половина травня, дуба звичайного - початок - середина травня). Другий раз в період листопада - з кінця серпня до другої декади грудня. Добрива, внесені в цей період, збільшують абсорбційну поверхню кореневої системи і тим самим сприяють засвоєнню і накопиченню запасних поживних речовин, які в свою чергу підвищують стійкість рослин в період спокою і активізують процеси росту і розвитку навесні.
В цілому раціональне застосування добрив у системі догляду за міськими насадженнями дозволяє досягти покращення зовнішнього декоративного вигляду рослин, прискорення росту, підвищення стійкості до фіто- і ентомошкідників, несприятливих стресорів екологічного середовища міста, а також до розтріскування стовбурної тканини від зимових морозів (особливо у липи серцелистої).
Додатковим прийомом збагачення рослин необхідними речовинами є позакореневе підживлення, особливо спільно з кореневим. Доцільно використовувати позакореневе підживлення в засушливі роки, коли через нестачу вологи зменшується надходження елементів живлення через корені, а також для відновлення пошкоджених морозами дерев.
Рекомендації щодо позакореневого підживлення рослин повинні обґрунтовуватись на основі листової діагностики.
Як макродобрива можуть бути використані водні розчини аміачної селітри чи сечовини, суперфосфата чи сірчанокислого або хлористого калію, калійної селітри з розрахунку г/10 л води для лісової зони: аміачної селітри - 10-20, сечовини - 30-40, суперфосфата - 50-100 (подвійний) і 150-300 (одинарний), калійних - 50 г.
Для збагачення розчинів макродобрив мікроелементами можна використати полімікродобрива, що випускаються промисловістю, з розрахунку 1-2 таблетки на 10 л води.
Позакореневу обробку рослин слід проводити вранці чи ввечері в безвітряну погоду двічі на сезон: перший раз - в період інтенсивного росту і формування нового листа, другий - у фазі закладання верхівкової бруньки. Розрахунок поживного розчину залежить від висоти рослини: для дерев до 5 м - 5, до 10 м - 12, до 20 м - 18, більше 20 м - 30 л.
В місцях сильного запилення і забруднення рослин (вулиці з інтенсивним рухом транспорту, райони промислових підприємств) позакореневе підживлення необхідно проводити лише після попереднього змиву забруднень розчином миючих засобів.
Застосування сучасних технологій для вирощування
садивного матеріалу в декоративних розсадниках
У наш час красиво оформлені, гарно сплановані й дбайливо доглянуті сади і парки - приємна несподіванка й велика радість. На наш погляд, однією з головних причин такої ситуації є відсутність якісного посадкового матеріалу і біологічних знань про рослини, що можуть бути адаптованими до місцевих умов.
Вимоги до садивного матеріалу декоративних рослин як для міського озеленення, так і приватного чи іншого призначення вже протягом багатьох століть залишаються незмінними - це стійкі види, форми, сорти рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища, без захворювань і шкідників, які відіграють величезну естетичну й оздоровчу роль і є незамінною складовою рекреаційних зон.
Першим, і чи не найголовнішим кроком в реалізації цих вимог, є підбір стійкого асортименту і створення кращих маточників (за фенотипічними ознаками і фізіономічним виглядом) декоративних деревних рослин. Про необхідність цього свідчить і якість завізного в Україну садивного матеріалу. Як правило, завозяться недостатньо зимостійкі та фізіологічно старі екземпляри рослин того чи іншого сорту, форми, клону, ознаками чого є плодоношення у молодому віці, раннє старіння, низька стійкість до хвороб і шкідників і, як результат, передчасна втрата декоративності.
Створення високопродуктивних маточників досягається, головним чином, селекційною роботою в процесі насіннєвого розмноження. По відношенню до деревних рослин це може бути довгостроковий процес, але в будь-якому випадку необхідний. Зменшенню строків відбору кращих маточників сприяють обмін досвідом між селекціонерами, розсадниками, дослідними установами, організація експедиційних досліджень в природних умовах, добір садивного матеріалу в інших розсадниках з чітко визначеним походженням і т. п.
Необхідність вирощування стійких видів, форм, сортів одночасно із своєчасними і продуктивними агротехнічними заходами є кращим засобом боротьби із шкідниками і збудниками хвороб. Підвищенню стійкості сіянців і саджанців сприяють такі агротехнічні прийоми:
- своєчасний обробіток грунту з внесенням органічних і мінеральних добрив, регулярне рихлення верхнього шару протягом всього вегетаційного періоду, а ще краще мульчування пристовбурних кругів і міжрядь субстратами, що можуть використовуватись одночасно як підкорми, так і для зменшення випаровування вологи з грунту;
- правильне співвідношення поживних елементів добрив сприяє рівномірному росту й розвитку рослин (збалансованість між кореневою і надземною частинами рослин), підвищує їхню стійкість, покращує хімічний склад грунту, створює несприятливі умови для збудників хвороб;
- використовувати для розмноження та подальшого культивування тільки здоровий і добре розвинутий садивний матеріал (потужна коренева система, добрий розвиток пагонів, відсутність хвороб і шкідників);
- вибір для конкретних кліматичних умов і агроценозу відповідного асортименту, що саме в цих умовах буде досить витривалим і стійким.
Другим кроком в реалізації вимог до садивного матеріалу є дотримання технології вирощування крупномірних саджанців з компактною кореневою системою, яке досягається 3 - 4-х кратною пересадкою саджанців в процесі вирощування і сприяє приживлюваності висаджених рослин в умовах міста.
Дотримання зазначених прийомів є тією умовою, завдяки якій можна досягти успіху у вирощуванні якісного садивного матеріалу декоративних рослин. Разом з тим слід зазначити, що сучасні технології вирощування садивного матеріалу в декоративних розсадниках не можна реалізувати без застосування системи машин і механізмів, які широко використовуються в передових країнах світу.
9. Розвиток виробничої бази зеленого господарства
Відповідно до Програми розвитку зеленої зони міста передбачено спорудження ряду об'єктів виробничої бази КО "Київзеленбуд" як першочергових (табл. 26).
Таблиця 26
Перелік об'єктів виробничої бази КО "Київзеленбуд"
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|База комунального |заг. площа |12000,0 |2004 |12000,0|- |- |- |- |- |- |Кошти | |
|Реконструкція |заг. площа |2300,0 |2005 - |- |200,0 |1000,0|1100,0|- |- |- |Міський | |
У тому числі: |
10. Концепція формування зелених насаджень
у центральній частині міста
Формування озеленених територій центру міста є складовою завдання створення ефективного середовища діяльності населення і в першу чергу - в рекреаційній сфері.
Забезпечення вибору рекреаційних послуг можливе при такій різноманітності, насиченості та взаємоув'язки об'єктів і пристроїв рекреаційного обслуговування, коли відвідувач може вибирати як між закладами одного виду, так і іншого виду (з урахуванням територіальної доступності, споживчих інтересів, фінансових можливостей).
Ключова засада стратегії розвитку мережі закладів рекреаційного і культурно-побутового обслуговування загальноміського значення поширюється як на рекреаційні, так і на сельбищні зони основного планувального ядра міста та напрямів його розвитку.
Взаємовплив і композиційна цілісність центральних вузлів сельбищної та рекреаційної мережі обумовлюють формування центральної частини міста як фокуса загальноміського та регіонального функціонально-просторового тяжіння. Рекреаційні території центру міста та на Дніпровських островах стають сполучними ланками ядра загальноміського центру, що складається на двох берегах Дніпра, і визначають його інтегральний багатопрофільний унікальний характер.
Ці вимоги містобудівного планування визначають й характер формування власне зелених насаджень та їх дендрологічних характеристик.
У парках центральної частини переважають насадження високої зімкнутості (лісовий тип садово-паркового ландшафту). Частину площ лісового типу садово-паркового ландшафту шляхом рубок слід переводити у парковий, де зімкнутість становить 0,5. Для цього необхідно видалити дерева так, щоб під газоном опинилося не менше 50 % площі (слід вирубати дерева на дещо більшій площі, оскільки дерева, що залишилися, сформують ширші крони, і частина території опиниться під ними, а також на розчищених ділянках будуть здійснюватися посадки декоративних дерев і кущів, що також зменшить площі газонів). При проведенні цих робіт бажано суцільне насадження з різних видів розбивати на окремі одновидові групи, що у більшості випадків можна зробити при правильній вимітці дерев у рубку (схема проведення рубок у мішаному насадженні з метою формування окремих одновидових груп). Насадження, яке складається з одновидових груп, розділених газоном, має більшу декоративність, ніж суцільне багатовидове або багатовидові куртини на тлі газону.
Кількість дерев (у перерахунку на 1 га) для багатьох ділянок багаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку. Тому на схилах правого берега Дніпра та в деяких інших парках у лісовому типі садово-паркового ландшафту слід вести роботи із зменшення щільності насаджень шляхом вирубки рослин, які всохли, пригнічені, втратили декоративність або просто надто загущені (зокрема слід вирубувати ільмові, які уражені голландською хворобою, клени ясенелисті).
Надмірна загущеність насаджень призводить до того, що дерева витягуються (при значній висоті мають не дуже великий діаметр стовбура), мають оголений стовбур, а крони лише у верхній частині, що знижує як декоративність рослин, так і стійкість.
Необхідно відкрити види на Поділ і Дніпро та задніпровську далечінь з оглядових майданчиків, які є в обстежених парках. Крім того, слід відкрити вид від альтанки верхньої тераси Володимирської гірки на Михайлівський монастир, розширити просіку від альтанки верхньої тераси до пам'ятника Св. Володимиру, відкрити вид від пам'ятника Св. Володимиру на колону Магдебурзького права, відкрити вид з оглядового майданчика Хрещатого парку (біля Арки) на колону Магдебурзького права.
В більшості випадків зараз перспективи перекривають насадження, що ростуть нижче на схилі. Тому слід проводити рубки у секторах нижче майданчиків, щоб відкрити перспективи. Відстань, на яку слід провести рубки, залежить від стрімкості схилів і висоти дерев. Необхідно під час здійснення робіт коригувати відстань, на яку повинні проводитися рубки, безпосередньо з оглядових майданчиків. Але при цьому слід враховувати, що дерева, які залишаються нижче на схилі, будуть рости і тому рубка має охоплювати дещо більшу відстань, ніж це потрібно зараз.
Необхідно відкрити вали Києво-Печерської фортеці, видаливши з них деревну рослинність, відновити усі оборонні споруди фортеці, здійснити благоустрій (прокласти доріжки з твердим покриттям на верхній частині валу, з'єднати ці доріжки з тими, що йдуть біля нижньої кромки, східцями і т. п.).
Круті схили від Андріївського узвозу до фунікулеру та урвища, які йдуть бровкою Хрещатого парку та Міського саду, потребують негайного закріплення. Щодо території між фунікулером та Андріївським узвозом, то, на нашу думку, вона могла б відігравати значно більшу роль (особливо у Дні Києва), якби через неї за горизонталями паралельно одна одній проходило ще дві чи три доріжки, які б починалися від Замка Річарда Левове Серце, йшли до фунікулера, з'єднуючись східцями між собою, доріжкою, яка вже існує у верхній частині, і вул. Боричів Тік. З наближенням до фунікулеру вони могли б злитися в одну, пройти під фунікулером і, врешті-решт, вийти на доріжку, що веде до пам'ятника Св. Володимиру. Прокладання доріжок дозволило б закріпити схили гори Воздихальниці, впорядкувати їх і сформувати на них декоративні насадження. Щодо урвищ Хрещатого парку та Міського саду, то їх можна закріпити тільки шляхом створення підпірних стін, оскільки рослинність не в змозі стримати руйнацію урвищ.
Роботи з реконструкції насаджень західної частини парку Аскольдова могила варто розпочинати лише після того, як буде забезпечена їх доступність для відвідувачів (чи то прокладанням маршрутів тролейбусів, автобусів, чи маршрутного таксі Парковою дорогою, чи то створенням тунелю зі ст. м. "Арсенальна" у бік Паркової дороги), а також будуть створені привабливі об'єкти відпочинку (спортивні майданчики, кафе, ресторани, естради і т.п.). Доки ці взаємопов'язані проблеми не будуть вирішені, реконструкція зелених насаджень не буде мати великого сенсу.
Аналіз таксономічного складу та кількісної участі окремих видів показує, що в обстежених парках недостатньо використовуються хвойні рослини. Причина цього зрозуміла - вони страждають від варварських передноворічних рубок, а у представників родини кипарисових браконьєри обламують гілки на вінки та оформлення букетів. Але в таких парках, як Володимирська гірка, Хрещатий, Міський сад і Маріїнський у зв'язку з тим, що в них перебуває багато відвідувачів та у зв'язку з тим, що поруч знаходяться Маріїнський палац і будинок Верховної Ради, слід організувати постійне чергування міліції. В такому разі можна ширше використовувати різноманітні види і культивари хвойних рослин, що значно прикрасить ландшафт, особливо в зимовий період.
На всіх територіях можна радити також використовувати хвойні рослини, які скидають листя та хвою на зимовий період (гінкго дволопатеве, модрини - європейську, сибірську, японську, метасеквою розсіченошишечну). Слід ширше використовувати в посадках дуб звичайний, як високодекоративний і довговічний вид, едифікатор корінних насаджень.
У парках досить широко використовуються красивоквітучі кущі, але не завжди це дає позитивний ефект через те, що кущі висаджені під кронами дерев, де вони не можуть розкрити усі свої декоративні якості. Більшість видів красивоквітучих кущів слід висаджувати на добре освітлених місцях, асортимент цих рослин може бути розширений.
Види і культивари, рослини яких зустрічаються поодинокими екземплярами і лише в окремих парках, слід охороняти та підсаджувати молоді екземпляри, щоб зберегти таксономічне різноманіття парків. Потребує покращення квіткове оформлення парків.
Розглядаючи парки Києва в плані оцінки їх біологічного різноманіття, не можна не зупинитись на питанні деяких фітоценотичних особливостей паркоутворюючих видів. Ю.О.Клименко встановив, що всі парки Києва утворені фактично на базі соснових, або листяних, або заплавних лісів і відповідно до цих природних насаджень йдуть зміни рослинності. В паркових фітоценозах Києва мають місце як сильватизаційні, так і десильватизаційні процеси. Між аборигенами та інтродукованими видами, а також навколишнім середовищем існує певна складна взаємодія, в результаті чого утворюються угруповання, значною мірою відмінні від лісових.
В останні декілька десятиріч у паркових культурфітоценозах почали превалювати обширні процеси міжвидової конкуренції, проникнення до їх складу місцевих лісових і рудеральних видів, у т. ч. це стосується і утворення піднаметових гіперсинузій у парках, характерних для природних лісостанів. Ю.О.Клименко, як і Н.А.Імшенецька, звертає увагу на те, що у складі паркових деревостанів шпилькові програють у конкурентній боротьбі і все більшого едафікаторного значення набувають листяні автохтонні породи і деякі інтродуценти.
Усі старовинні парки України, у т. ч. і київські, мали оранжереї і теплиці, в яких вирощували сотні видів і сортів декоративних і плодових рослин. Влітку багато рослин виносили з теплиць, і на партерах або інших урочистих місцях вони ставали окрасою парків. Це були агави, драцени, камелії, кордиліни, цитрусові, казурини. В Царському саду (нині Міський парк) у Києві в 1827 р. в оранжереї утримувалось 149 видів рослин, у т. ч. дуже багато було плодових, а також такі, як лаври, мирт, розмарин, рододендрони, гібіскуси, алое. Часто в теплицях утримували рослини, які нині ростуть у відкритому грунті. Це такі, як персики, вишні, туї, гледичія, бузок та деякі інші. Дуже багато було в теплицях і квітів відкритого грунту. З наведених даних видно, наскільки велике розмаїття тропічних і субтропічних рослин було в оранжереях і теплицях. Влітку ці рослини виносили в парки. Мабуть треба спрямувати зусилля і в наш час на відновлення цих рослинних багатств.
Зараз у Києві розпочинаються великі роботи з реконструкції парків, особливо т. зв. нагірних, придніпровських. Треба відмітити, що ці насадження є не тільки пам'ятниками природи, але й часткою історико-культурних осередків. Тому для нас дуже важливим є історичний аспект їх відновлення. I тут дуже актуальним стає питання про існуючий і майбутній дендрологічний склад парків. Паркам Києва завжди була притаманна індивідуальність, у теперішній час багато в чому втрачена. Відродження цієї індивідуальності, безумовно, повинно йти за рахунок відновлення первісного задуму фундаторів парку, у т. ч. відновлення рослинних композицій, їх видового складу.
В теперішній час серед головних паркоутворюючих порід з хвойних переважають екзоти, а з листяних - аборигенні породи, характерні для дібров, а також деякі екзоти. До питання використання інтродуцентів при відновленні старовинних парків треба підходити дуже обережно, використовувати саме ті види, які висаджували творці парків, або, якщо первісний таксономічний склад встановити не вдалося, ті, які пройшли довгу апробацію як в екологічному, так і в ландшафтному відношенні. Велику увагу слід надавати насиченню паркових композицій кущами, знову ж таки з урахуванням тих вимог, які пред'являють і до деревних порід і, в першу чергу, бузками, які відрізняються і високою декоративністю, і здатністю закріплювати схили своїми коренями. Дуже важливою задачею є збереження насаджень і навіть окремих екземплярів старих екзотів, які мають цінність як об'єкти цінного генофонду. Питання: довговічності деревних рослин як у паркових умовах, так і у вуличних насадженнях також, безумовно, є вельми актуальним для Києва, як і інших міст.
В умовах ландшафтної реконструкції придніпровських схилів хвойні доцільно використовувати обмежено, лише в регулярних частинах парків. Основу насаджень парків у цих умовах повинні складати такі листяні породи, як представники родів дубу, буку, клену, липи, ясена, берези, тополі, верби, гіркокаштана, а інші використовуватись як декоративний елемент.
При використанні усіх видів дерев і кущів необхідно враховувати їх екологічні потреби, в першу чергу такі, як грунт, волога, освітленість відповідно до рекомендованого порайонного асортименту дерев і кущів України (1998 р.). Особливу увагу треба звернути на закріплення механічними засобами і відповідними рослинами крутосхилів. Використання усіх видів і форм рослин повинно відбуватися відповідно до типів садово-паркового ландшафту (за Л.I.Рубцовим) та основних загальноприйнятих ландшафтно-архітектурних принципів і засобів побудови садово-паркових композицій з деревних і кущових рослин, а також враховувати необхідність агротехнічних заходів догляду за рослинами.
11. Пропозиції щодо застосування географічних
інформаційних систем для ефективного вирішення
обліково-інвентаризаційних проблем, аналізу
та планування насаджень
Необхідність розробки розділу обумовлена відсутністю необхідних методичних проробок і практичних рекомендацій щодо застосування сучасних інформаційних технологій (зокрема ГІС) та інформаційних ресурсів, отриманих в ході інвентаризаційних, проектних і експлуатаційних робіт в управлінні розвитком та збереженням зелених насаджень м. Києва.
Метою розробки розділу є створення на основі проектних матеріалів Програми, матеріалів інвентаризації зелених насаджень та експлуатаційних даних КО "Київзеленбуд" автоматизованої інформаційної системи управління розвитком і збереженням зелених насаджень м. Києва - проект "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Для досягнення даної мети передбачається:
- визначити інформаційні ресурси та організаційно-технічні принципи, що складають основу управління розвитком та збереженням зелених насаджень м. Києва;
- розробити інформаційну модель функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи зеленого господарства (АІАС ЗГ) м. Києва;
- розробити інформаційну структуру основних баз даних АІС ЗГ;
- визначити першочергові заходи щодо реалізації АІАС ЗГ.
Розробка розділу розглядається авторами як перший етап реалізації інформаційного проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Розробка розділу здійснюється з використанням сучасних методик розробки інформаційних систем (технології MSF Microsoft Solution Framework, уніфікований процес розробки програмного забезпечення, засоби UML Unified Modeling Language). Розробка виконується проектною групою, до складу якої входять представники ДП "Інститут Київгенплан" та КО "Київзеленбуд".
В реалізації проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ" виділено чотири фази - "Аналіз", "Планування", "Розробка", "Запровадження". В складі даної роботи виконується фаза "Аналіз". Рішення щодо виконання фаз "Планування", "Розробка" та "Запровадження" приймаються після завершення фази "Аналіз".
11.1. Аналіз вихідного контексту та задач АІАС
зеленого господарства м. Києва
Структурно до комплексу організацій, що забезпечують збереження та розвиток зелених насаджень м. Києва, входять:
1. Підрозділи та КО "Київзеленбуд" (16):
1) КП по утриманню зелених насаджень (всього 10 підприємств);
2) Лісопаркові господарства (всього 3);
3) Міська станція захисту рослин;
4) Міський декоративний розсадник "Теремки";
5) Комунальне об'єднання "Київзеленбуд" (управління).
2. Структурні підрозділи КМДА, зокрема Управління екології та природних ресурсів;
3. Підприємства, що забезпечують виконання обстежень зелених насаджень;
4. Проектні організації, в першу чергу ДП "Інститут Київгенплан", що здійснюють проектування озеленених територій.
Функціонування характеризується низьким ступенем автоматизації та інформатизації. Для вирішення задачі інформатизації діяльності підрозділів КО "Київзеленбуд" пропонується в процесі розробки "Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва...", виконанні інвентаризаційних робіт розробити проект і реалізувати автоматизовану інформаційно-аналітичну систему зеленого господарства.
Метою створення та функціонування АІАС ЗГ є забезпечення конституційних прав громадян на безпечне та комфортне середовище проживання, а також збереження об'єктів зеленого господарства міста Києва. Для досягнення зазначеної мети АІАС ЗГ повинна забезпечувати управління та структурні підрозділи КО "Київзеленбуд", підрозділи міської адміністрації, суб'єктів містобудівної та інвестиційної діяльності актуальною, комплексною, достовірною, нормативно визначеною інформацією про об'єкти зеленого господарства та природно-заповідного фонду, їх межі і характеристики.
Основними задачами АІАС ЗГ є:
1. накопичення та систематизація даних (типізація, класифікація), отриманих в ході інвентаризації зелених насаджень, зокрема встановлення меж і класифікаційних параметрів;
2. облік озеленених територій та об'єктів зеленого господарства;
3. делімітація меж об'єктів зеленого господарства;
4. облік змін, що відбуваються з озелененими територіями і об'єктами зеленого господарства в процесі їх експлуатації та внаслідок дії природних і антропогенних факторів;
5. оцінка стану довкілля;
6. отримання вихідних даних при експлуатації та проектуванні об'єктів зеленого господарства.
Загальна інформаційна модель предметної області та функціонування системи представлена на мал. 11.1.
Організація системи зелених насаджень в Києві (*)
Малюнок 11.1.
(Мал. 11.1 має графічний вигляд. Не наводиться)
____________
(*) Використано досвід Москви.
11.2. Концептуальна структура та технічне вирішення
АІАС ЗГ м. Києва
Особливості реалізації АІАС ЗГ
Проведення комплексної інвентаризації озеленених територій м. Києва при розробці "Програми..." передбачає накопичення значного обсягу інформації, яка потребує, в першу чергу, обробки, систематизації та узагальнення.
У зв'язку із значними обсягами інформації пропонується вже на першому етапі робіт застосувати комп'ютеризовані засоби збору, накопичення, обробки та узагальнення даних інвентаризації, що повинно забезпечити оперативність виконання робіт та об'єктивність узагальнених оцінок. У подальшому накопичена база даних і програмно-технічні засоби можуть скласти основу автоматизованої системи.
Комп'ютеризовані засоби проведення інвентаризації озеленених територій повинні представляти собою автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, що включає структуровані та неструктуровані дані, графічну інформацію, інформацію про просторове положення об'єктів, а також розвинуті засоби доступу до даних, включаючи засоби аналізу (у т. ч. просторового). Дані та засоби системи повинні забезпечувати доступ до інформації для структурних підрозділів Київзеленбуду, спеціалістів управлінь КМДА (управління екології, Головного управління архітектури та містобудування, інших), а також для фахівців предметної області: біологів, екологів, проектувальників та інших зацікавлених осіб - інвесторів, забудовників, землекористувачів.
Основу АІАС складає база даних (БД). Специфіка даних, що описують предмет обліку і зберігаються в БД, накладає деякі обмеження на вибір системи управління базами даних (СУБД). До таких обмежень слід віднести необхідність підтримки засобами СУБД:
I. об'єктно-реляційної структури даних;
II. просторових даних і засобів просторового аналізу;
III. як структурованих, так і неструктурованих даних, у т. ч. мультимедійних;
IV. багатокористувачевого та платфомно-незалежного інтерфейсу доступу до даних;
V. розподілення прав доступу до даних.
Особливо слід відмітити просторово-орієнтований характер даних, що робить необхідним застосування засобів геоінформаційних систем (ГІС).
При розробці концептуальної структури АІС МКМ враховано наступні особливості даної системи:
I. в системі циркулює значний обсяг (більше 50 %) просторових даних;
II. користувачі системи мають різні рівні доступу до даних, при цьому основна маса користувачів має права лише для отримання даних;
III. запропоновані технічні рішення повинні передбачати перспективу включення АІС до загальноміської муніципальної інформаційної системи та інтеграцію з інформаційними системами виконавчих органів міської ради та комунальних служб;
IV. очікуваний строк експлуатації системи - не менше 10 років
Загальні принципи побудови АІАС ЗГ
АІС МКМ будується на основі трьох основних принципів: масштабованості, відкритості та надійності.
Масштабованість передбачає досягнення розумного балансу між відсутністю обмежень на розширення системи як по обсягу даних, так і по кількості користувачів, та мінімальними стартовими затратами по запровадженню системи.
Відкритість системи передбачає забезпечення обміну даними між АІС МКМ та популярними інструментальними СУБД та ГІС без втрат. Крім того, повинна забезпечуватись можливість розширення функціональності системи Замовником з використанням поширених засобів програмування. Використання закритих форматів та унікальних і застарілих мов програмування не допускається.
Надійність передбачає як технічну стійкість системи при відмові її окремих компонент, так і надійність самого програмно-технічного рішення. Друга частина даного поняття передбачає використання базових програмно-апаратних засобів відомих на ринку ІТ виробників.
Концептуальна структура АІАС ЗГ
Структурно АІАС ЗГ повинна включати три основні компоненти: сховище даних, інструментальну ГІС та систему публікації даних.
Структурна схема представлена на мал. 11.2.
Концептуальна структура АІС МКМ
Мал. 11.2
(Малюнок 11.2 не наводиться)
Дана концептуальна структурна схема може бути реалізована на основі різних наборів програмних продуктів як відомих виробників програмного забезпечення, так і унікальних розробок. З огляду на необхідність реалізації принципів, викладених вище, як найбільш доцільні пропонуються наступні три варіанти технічного вирішення АІАС ЗГ:
I. Реалізація АІАС ЗГ на основі лінійки програмних продуктів ArsGIS 8.3 (див. мал. 11.3);
II. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктів Autodesk/Integral (див. мал. 11.4);
III. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктів з відкритим кодом (див. мал. 11.5).
(Мал. 11.3, 11.4, 11.5 не наводяться)
В АІАС ЗГ передбачається використання єдиного сховища даних на основі СУБД промислового типу для зберігання як структурованих (просторові та атрибутивні дані, числові дані предметної області), так і неструктурованих даних (растрові зображення, текст, відеодані, бінарні дані). При цьому для просторових даних забезпечується принцип "один об'єкт - один запис". СУБД повинна підтримувати використання стандартних запитів SQL. Розподіл повноважень користувачів по доступу до даних реалізується на рівні СУБД.
Система публікації даних забезпечує прямий, децентралізований, санкціонований доступ до єдиного сховища даних з можливістю публікації просторових, атрибутивних, графічних та інших даних через Internet/Intranet, з переглядом за допомогою стандартного броузера або спеціалізованих клієнтських програмних продуктів, реалізованих з використанням стандартних мов програмування. Система публікації забезпечує обмежений доступ "на читання" та внесення даних до сховища. Системою публікації реалізується проста фіксована логіка просторового та атрибутивного аналізу з видачею фіксованого набору результуючих документів (таких як паспорт об'єкта, звіти встановлених форм, фрагмент плану).
Для прямого, ефективного і повного доступу до просторових даних, а також для внесення просторових даних до сховища даних використовується інструментальна ГІС.
11.3. Програма реалізації АІАС ЗГ
Основні етапи реалізації АІАС ЗГ
Реалізація АІАС ЗГ м. Києва передбачається в ході проведення комплексу робіт з розробки "Програми..." і включає наступні етапи (фази) робіт:
I. Розробка Концепції АІАС ЗГ м. Києва (фаза АНАЛІЗ);
II. Розробка Технічного завдання на програмно-технічні засоби АІАС ЗГ м. Києва (фаза ПЛАНУВАННЯ);
III. Розгортання пілотного макету АІАС ЗГ м. Києва на базі розробника (як варіант - на базі АІС ДП "Інститут Київгенплан"), генерація баз даних, адаптація програмного забезпечення та інформаційних ресурсів (фаза РОЗРОБКА);
IV. Розгортання програмно-технічних засобів системи в структурних підрозділах КО "Київзеленбуд", введення системи в промислову експлуатацію, навчання користувачів (фаза ЗАПРОВАДЖЕННЯ).
При розробці Концепції АІАС ЗГ м. Києва виконується аналіз:
I. вихідних умов та оточення, в якому передбачається реалізація проекту;
II. існуючої виробничої архітектури, що забезпечує розвиток та збереження зелених насаджень м. Києва;
III. структур даних та інформаційних потоків, що описують інформаційну модель зеленого господарства;
IV. сучасних технологічних та організаційних рішень, що можуть знайти застосування в автоматизованій інформаційній системі зеленого господарства;
V. результатів попередніх етапів автоматизації КО "Київзеленбуд" та відповідних заходів, передбачених міською Програмою інформатизації;
та раціоналізація виробничої архітектури з визначенням мети створення та основних задач автоматизованої інформаційної системи.
Термін "виробнича архітектура" в контексті даного документа позначає скоординований єдиний технологічний план інформаційної інфраструктури, що базується на цілісності технологічного процесу і на комплексному підході, чітко націленому на досягнення кінцевої мети.
Аналіз та раціоналізація інформаційної моделі автоматизованої інформаційної системи зеленого господарства повинна проводитись в комплексі з розробкою основної частини Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва та з врахуванням інвентаризаційних матеріалів, що будуть отримані в ході роботи.
На основі аналізу та раціоналізації формулюється архітектура автоматизованої інформаційної системи, виділяються основні підсистеми та модулі, приймаються рішення відносно функціональних можливостей системи та пріоритетів, щодо їх реалізації. З трьох запропонованих в п. 2.3 варіантів обирається (з відповідним обгрунтуванням) основний варіант, який пропонується до реалізації. Складається попередня програма робіт щодо реалізації програмно-технічних засобів автоматизованої системи.
Під час розробки Концепції доцільно також обгрунтувати та оформити у вигляді рекомендацій:
I. вимоги до базового програмного забезпечення (операційна система, СУБД, ПС, засоби забезпечення інформаційної безпеки, протоколи обміну даними);
II. вимоги до складу засобів просторової прив'язки даних та цифрових картографічних матеріалів;
III. вимоги до апаратної частини;
IV. вимоги до каналів передачі інформації;
V. вимоги до підсистеми захисту інформації та розподілу прав доступу;
VI. вимоги до розгортання та підтримки системи;
VII. вимоги до підготовки користувачів.
В Концепції уточнюються вартісні показники реалізації АІАС ЗГ з врахуванням вибраного варіанту реалізації та уточнених вимог до програмно-технічного забезпечення.
Концепція завершується формулюванням основних ризиків щодо реалізації системи та заходів по їх мінімізації.
Концепція оформляється як окремий документ у вигляді пояснювальної записки обсягом до 30 сторінок. Для ілюстрації основних рішень виконуються схеми та креслення (до 3), інші необхідні ілюстрації виконуються у вигляді малюнків в основному тексті.
При розробці Концепції доцільно розробити прототип автоматизованої інформаційної системи, на якому провести апробацію основних організаційно-технічних рішень. Прототип повинен демонструвати базову функціональність автоматизованої системи без деталей реалізації та обґрунтовувати вибір програмно-технічної платформи.
Доцільність та зміст наступних етапів (фаз) проекту уточнюється за результатами розгляду та затвердження Концепції Замовником.
Оцінка вартості робіт
На основі аналізу аналогів:
I. АІС ДП "Інститут Київгенплан";
II. Екологічна геоінформаційна система збереження природного комплексу центральної частини Москви;
та маркетингових досліджень загальна вартість робіт по реалізації АІАС ЗГ м. Києва може бути визначена на рівні 800 тис грн. Розподіл коштів за напрямками витрат представлено в таблиці 27.
Таблиця 27
Розрахунок вартості реалізації АІАС ЗГ м. Києва
------------------------------------------------------------------- |
|2.4|Адаптація |20,00 |2006 | | |
12. Пропозиції щодо вдосконалення
нормативно-законодавчої бази
Першочерговим завданням у сфері правового забезпечення та регулювання розвитку зеленої зони є неухильне виконання вимог Земельного ( 2768-14 ), Лісового ( 3852-12 ) та Водного ( 213/95-ВР ) кодексів, Законів "Про курорти" ( 2026-14 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про природно-заповідний фонд" ( 2456-12 ), "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" ( 1989-14 ), "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ), "Про рослинний світ" ( 591-14 ), "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ), "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, містобудівних норм (ДБН 360-92**), рішень Генерального плану м. Києва на період до 2020 року щодо нецільового використання, відведення (вилучення) не за призначенням і протиправної забудови озеленених територій загального користування, рекреаційних, оздоровчих (курорти "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа"), природно-заповідних і лісопаркових (рекреаційні ліси) територій.
Враховуючи кризовий стан мережі озеленених територій міста і світовий досвід вирішення проблем збереження та удосконалення зелених зон, необхідна розробка наступних правових документів загальнодержавного та міського рівнів:
- Закону "Про озеленені території загального користування рекреаційного призначення та рекреаційні ліси I групи, що підлягають особливій охороні" з наданням їх планувальним межам статусу "зелених ліній", аналогічних статусу червоних ліній забудови;
- Закону "Про містобудівну діяльність на територіях зеленої зони м. Києва" з визначенням правових засад і режимів регулювання містобудівної діяльності та вимог до проектної документації;
- зонінгових правил (цільових режимів, обмежень і заборон) використання озеленених, рекреаційних, курортно-оздоровчих і природно-заповідних територій Києва;
- Положення про службу моніторингу, кадастру та планування розвитку території зеленої зони і рекреаційної сфери міста".
13. Техніко-економічні показники
Оцінка орієнтовної вартості робіт щодо розвитку зеленої зони міста на період до 2010 р. подана в таблиці 28.
Таблиця 28
Зведена орієнтовна вартість робіт
щодо розвитку зеленої зони
------------------------------------------------------------------------ |
Розподіл загальної вартості: |
____________
(*) Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".
Основні показники очікуваних результатів реалізації Програми з прогнозним розподілом по джерелам фінансування наведені в таблиці 29.
Таблиця 29
Техніко-економічні показники зеленої зони м. Києва
на період до 2010 року
------------------------------------------------------------------ |
Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий