ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
02.02.2005 N 639/X/173115

Щодо деяких питань обкладання податком
з доходів фізичних осіб

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваші листи від 29.12.2004 р. N к/13-13 та від 30.12.2004 р. N к/12-06, які надійшли з Кабінету Міністрів України, і щодо порушених у них питань повідомляє.

При вирішенні питання оподаткування у 2004 році податком з доходів фізичних осіб допомоги по вагітності і пологах органи державної податкової служби України керуються роз'ясненням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 24.05.2004 р. N 06-10/10-640, яке було направлено Державною податковою адміністрацією України листом від 08.06.2004 р. N 10306/7/17-2117 підвідомчим податковим органам для керівництва у роботі, та згідно із яким зазначена допомога при обчисленні об'єкту оподаткування для нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку відповідно до положень підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

З 1 січня 2005 року Законом України від 01.07.2004 р. N 1958-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" внесено зміни, зокрема, до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону ( 889-15 ) , згідно з якими допомога по вагітності і пологах, виплачена платнику податку, звільнятиметься від оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, установлених Законом.

Повернення податку, утриманого протягом 2004 року із суми допомоги по вагітності і пологах, провадиться підприємством за рахунок зменшення суми податку, який належить перерахувати до бюджету за звітний період, у якому сталось таке повернення.

Коригування сум повернення податку його платнику у зазначеному випадку при поданні до податкового органу податкового розрахунку за ф. N 1-ДФ провадиться згідно з пунктом 4 Порядку "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. N 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 р. за N 960/8281.

При цьому при підготовці рядку на введення відомостей щодо допомоги по вагітності і пологах замість раніше наданих (раніше надані відомості вилучаються за ознакою "1" у графі 9) у графі За проставляється сума нарахованої допомоги по вагітності і пологах, у графах 4а. 4 - проставляється "0". у графі 5 зазначається ознака доходу - "22". у графі 9 - "0".

Відповідно до статті 17 Закону ( 889-15 ), особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших доходів, з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Статтею 20 Закону ( 889-15 ) (пп. 20.2. "а", п. 20.2) фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними законом податковими агентами, є такі особи.

Якщо з вини податкового агента з доходу платника податку не було утримано податок або утримано не повністю, перерахування до бюджету сум податку, що виникли внаслідок такого недоутримання, провадиться у порядку, встановленому підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону ( 889-15 ) . При проведенні коригувань і заповненні податкового розрахунку за ф. N 1ДФ сума податку, сплаченого податковим агентом за платника податку, враховується як податок, утриманий з доходів такого працівника.

Відповідно до статті 4 Закону ( 889-15 ) (пп. 4.2.3 і 4.2.14, п. 4.2), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума (вартість) подарунків у межах, що підлягає оподаткуванню згідно з нормами статті 14 Закону, та дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню податком згідно з нормами статті 14 Закону.

Загальні положення щодо дарування, спадкування та отримання права на спадщину регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ), а порядок оподаткування одержуваних громадянами у спадок об'єктів спадщини та подарунків визначено статтею 13 Закону ( 889-15 ) , яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

Оподаткування об'єктів спадщини (подарунків) провадиться за ставками, встановленими в окремих підпунктах цієї статті Закону ( 889-15 ), і їх розмір залежить від об'єкту спадщини (подарунку) та категорій осіб, які є спадкоємцями (обдарованими).

Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на об'єкти нерухомого майна, об'єкти рухомого майна, об'єкти комерційної власності, суми відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного страхування, кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні) сертифікати.

Зокрема, у разі отримання платником податку у спадщину (подарунок) об'єкта комерційної власності, а саме: цінного паперу (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративного права, оподаткування таких об'єктів спадщини (подарунків) провадиться за ставкою 13 відсотків до вартості такої власності (пп. 13.2.3 "в", п. 13.2, ст. 13 Закону ( 889-15 ).

У разі продажу платником податку об'єкта комерційної власності, одержаного ним у спадщину (як подарунок), при визначенні інвестиційного прибутку від такого продажу відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону ( 889-15 ) у складі витрат не враховуються витрати, пов'язані з отриманням такого об'єкту комерційної власності у власність за правом спадщини (як подарунок), оскільки, згідно із останнім абзацом зазначеного підпункту, об'єкт комерційної власності, свого часу отриманий платником податку у спадщину (як подарунок), вважається придбаним за нульової ставкою.

Згідно із підпунктом 4.3.22 пункту 4.3 статті 4 Закону ( 889-15 ), до складу загального місячного (річного) доходу платника податку не включаються, тобто не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.

Зазначена пільга може надаватись платникам податку лише за наявності у них відповідних документів, які підтверджують необхідність таких витрат, пов'язаних з його лікуванням (наприклад, рахунки закладів охорони здоров'я, фіскальні чеки, видані на ім'я платника податку). Видача платнику податку коштів на лікування авансом не передбачена Законом ( 889-15 ).

Дія зазначеного положення Закону ( 889-15 ) не може бути застосована до працедавців, які не є платниками податку на прибуток підприємств, і, зокрема, до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок.

Щодо пільг з оподаткування, то Законом передбачено їх надання у вигляді податкової соціальної пільги лише до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (пункт 6.1 та підпункт 6.3.1. статті 6 Закону).

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у підпункті 6.3.3 пункту 6.3 статті 6 Закону ( 889-15 ). До цього переліку (частина "є") відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.

Звітним податковим періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності встановлено квартал (рік) (ст. 13,14 четвертого розділу Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", зі змінами і доповненнями).

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності своїм листом від 03.11.2004 р. N 06-10/10-1229 щодо застосування пункту 3.5 статті 3 Закону ( 889-15 ) роз'яснив, що відповідно до норм пункту 3.5 статті 3 Закону, починаючи з 1 січня 2004 року, при нарахуванні платнику податку (найманій особі) доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму внесків (які згідно із чинним законодавством справляються за рахунок доходу такої найманої особи) до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Починаючи з 1 січня 2005 року, це питання врегульовано Законом України від 01.07.2004 р. N 1958 "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Заступник голови С.Лекар

Документи що посилаються на цей