Це застаріла редакція документу. Перейти на останню

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 14.05.98 р. N 5628/10/16-1101

Про оподаткування податком на додану вартість послуг з туризму

Державна податкова адміністрація України у зв'язку із численними зверненнями платників та податкових адміністрацій щодо питань оподаткування податком на додану вартість послуг з туризму повідомляє наступне.

Законом України від 15.09.95 N 324/95-ВР "Про туризм" туристичні послуги визначаються як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг по розміщенню, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста, складає поняття туристичного продукту.

Закон виділяє три види туризму, зокрема іноземний (надання послуг іноземним туристам на території України), внутрішній (надання послуг вітчизняним туристам на території України) та зарубіжний (організація туристичних поїздок за межі України).

Організація іноземного та зарубіжного туризму базується на договорах (контрактах) з іноземними партнерами, які повинні відповідати вимогам законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи із зазначеного, суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичні послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через представництва на території іноземної держави чи/або через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України.

Таким чином:

1) послуги з туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності (агентом) через представництва в іноземній державі чи/або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України;

2) якщо суб'єкт туристичної діяльності, агент - резидент України, на підставі договорів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, які туристам надаються (туристичний продукт споживається) за межами України, тобто організує зарубіжний туризм, то такі послуги необхідно вважати імпортованими;

3) продаж і надання послуг з туризму на митній території України - є внутрішнім туризмом.

Закон України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено слідуючий порядок оподаткування податком на додану вартість цих категорій (видів) туристичних послуг:

1. Відповідно до пункту 6.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

Тобто, при умові проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництві нерезидентів, вартість послуг з туризму на території України оподатковується за нульовою ставкою, оскільки такі операції є експортними.

Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності в свою чергу складають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги по проживанню, харчуванню, перевезенню і таке інше, розрахунки за які суб'єкт туристичної діяльності на території України проводить з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми податку на додану вартість, сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат туристичного продукту, включаються до податкового кредиту і відшкодовуються у порядку, передбаченому Законом.

2. Операції з продажу послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, згідно з абзацом 9 підпункту 6.2.2 Закону такі операції, незалежно від території споживання туристичного продукту, оподатковуються у загальновстановленому порядку, а суми податку на додану вартість, сплачені за послуги, вартість яких включається до складу витрат туристичного продукту, включаються до податкового кредиту.

3. Операції з продажу і надання послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.

4. Крім цього, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливості споживання туристичного продукту, як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та інше), то такі послуги оподатковуються на загальних підставах.

Згідно пункту 6.2.4 зазначеного Закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. У разі коли надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладення договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах.

На підставі зазначеного, у випадку, коли проводиться продаж квитків на міжнародні авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподаткування є комісійна (агентська) винагорода агента, яка оподатковується за ставкою 20 відсотків незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту чи нерезиденту України).

Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно статті 3 Закону є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Порядок та база оподаткування при цьому визначені пунктом 4.7 статті 4. Зокрема, у разі якщо продаж авіаквитків проводиться від імені та за дорученням авіапідприємств чи авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість квитків. Датою збільшення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від покупців квитків, а датою збільшення суми податкового кредиту є дата перерахування коштів на користь авіапідприємств чи авіакомпаній або надання останнім інших видів компенсації вартості зазначених квитків.

Заступник Голови ДПА України Г.М. Оперенко

Надруковано:
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант"
N 24-25, 16 червня 1998 року.

Документи що посилаються на цей